Постанова № 68203254, 03.08.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 серпня 2017 р. Справа № 814/921/17

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод",

до

Миколаївської митниці ДФС,

про

визнання протиправним та скасування рішення від 30.11.2016р. № 504010000/2016/000030/2, визнання протиправною картку відмови від 30.11.2016р. № 504010000/2016/00070, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» звернулося до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішення Миколаївської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №504010000/2016/000030/2 від 30.11.2016, та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України №504010000/2016/00070 від 30.11.2016, а також зобов’язання відповідача прийняти і подати для виконання ГУ Державної казначейської служби України в Миколаївській області висновок про повернення з Державного бюджету України на користь ТОВ «МГЗ» надмірно сплачених ПДВ в сумі 3551848,41 грн. та ввізного мита в сумі 925837,26 грн.

Свій позов товариство обґрунтувало тим, що ціна товару чітко визначена контрактом з постачальником і у відповідача не було ніяких підстав ставити її під сумнів, відмовляти в прийнятті митної декларації, та визначати митну вартість за резервним методом.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що подані декларантом документи не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості: 1) відсутні відомості про страхування товару; 2) відсутні пояснення щодо надання знижки у 60 доларів США; 3) відсутні відомості про витрати на доставку товару до пункту призначення (договір з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів); 4) не надані платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) інвойс № V-189 від 09.11.2016 не містить підпису та реквізитів керівника, а підпис головного бухгалтера неможливо ідентифікувати, тощо.

Враховуючи це, митним органом, було самостійно визначено митну вартість за резервним методом.

Представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Зважаючи на це та керуючись ч.6 ст.128 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" зареєстровано в якості юридичної особи 16.09.04. Основним видом діяльності ТОВ "МГЗ" є виробництво глинозему (оксиду алюмінію), який, в свою чергу, є основним вихідним матеріалом для виробництва алюмінію.

Відповідно до технології виробництва підприємство виготовляє глинозем шляхом перероблення металургійних бокситів, які вилужнюють у міцному лужному розчині. Для приготування цього розчину використовують гідроксид натрію (сода каустична).

03.12.15 ТОВ "МГЗ" уклав контракт №RF/RD/01-16/15-517 з ОАО "Единая торговая компания" (г. Стелитамак, РФ) на поставку гідроксиду натрію сумарним обсягом близько (+/-) 48000 тонн, на загальну орієнтовну суму 20000000 доларів США (+/-) (арк.спр.20).

Відповідно до п.2.2 Контракту ціна за 1 тону товару розраховується за формулою середнє котирування FOB MED Low агентства ICIS за два місяця, що передували періоду відвантаження з 21 числа першого місяця до 20 числа другого місяця мінус 60 доларів США.

Розрахована ціна зазначається в специфікації, що підписується кожного разу до 25 числа місяця, який передує відвантаженню.

Також, п.3.2 Контракту передбачено, що вантажовідправником по цьому контракту можуть бути ОАО “Химпром” (м. Новочебоксарск, РФ), ОАО “Каустик” (м. Волгоград, РФ), ООО «Новомосковський хлор» (м. Новомосковськ, РФ), ЗАО «Транснефтехим» (м. Москва, РФ), ОАО «БСК» (м. Стерлитамак, РФ), а також будь-які інші відправники на розсуд продавця.

24.10.16 ТОВ “МГЗ” та ОАО “Единая торговая компания” підписали специфікацію №9 про визначення ціни на гідроксид натрію (сода каустична) на поставку 4000 +/- 5% тонн у листопаді 2016 р. – 290 доларів США на суму 1160000,00 +/- 5% грн. (арк.спр.24 на звороті).

В листопаді 2016 року ОАО “Единая торговая компания” поставило на адресу позивача 69,898 т гідроксиду натрію на загальну суму 20270,42 доларів США (290,00 доларів за тонну). При цьому, відповідно до інвойсу №V-189 від 09.11.16 в якості вантажовідправника зазначено ОАО “Каустик” (РФ) (арк.спр. 25).

30.11.2016 ТОВ “МГЗ” до Миколаївської митниці було подано електронну митну декларацію № 550401000/2016/002649 про оформлення 69,898 т соди каустичної, гідроксид натрію, на суму 20270,42 доларів США, які надійшли від ОАО «Каустик» (РФ).

Разом з деклараціями підприємством надано відповідачу: контракт №RF/RD/01-16/15-517 від 03.12.15, спеціфікацію № 9, інвойс № V-189 від 09.11.16, сертифікат походження №, 6, 009062832 від 09.11.16, накладні СГМС № 22374743, 22374756, 22374764, 22374769, 22374806, 22374817 від 10.11.2016, копію МД країни відправлення № 10311010/091116/0018874 від 09.11.16.

Під час митного оформлення зазначеної партії товару ТОВ “МГЗ” визначив його митну вартість відповідно до ст.58 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) – 290 доларів США за тонну.

На етапі перевірки митної вартості, відповідач відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за основним (першим) методом у зв’язку з тим, що подані декларантом документи не містять усіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості (витрат на доставку товару до пункту призначення, страхування, документальне обгрунтування зниження ціни на 60 дол. США), не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, не надано договір (угоди) з третіми особами, бухгалтерську документацію щодо рівня ціни на соду каустичну, гідроксид натрію, в залежності від її якості.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України, Миколаївська митниця повідомленням від 30.11.2016 №26144 витребувала у позивача для підтвердження митної вартості: 1) бухгалтерську документацію – щодо оплати складових митної вартості (страхування); , страховий поліс; щодо вартості соди каустичної, гідроксид натрію; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленні спеціалізованими експертними о. рганізаціями; 3) рахунок -фактура № V-189 містить підпис не керівника, що ставить під сумнів дійсність інформації.

В свою чергу, позивач на виконання зазначених повідомлень, надав Миколаївській митниці документи, що підтверджують заявлену вартість товару: інформацію біржових котирувань за останні 4 тижні, що формували цінову політику на каустичну соду згідно умов контракту від 03.12.15 по спеціфікації № 9 та лист підтвердження ідентичності підпису керівника № 277 від 23.12.15, а також повідомив: 1) що копії МД країни відправлення булі надані; 2) що попередня оплата товару не здійснювалась, оскільки відповідно до договору оплата здійснюється протягом 18 календарних днів з дня відвантаження товару; 3) ТОВ “МГЗ” та ОАО “Единая торговая компания” не страхували товар, а відповідно до базису поставки СРТ жодна із сторін зовнішньоекономічної операції не мають зобов’язань з обов’язкового страхування, а витрати на транспортування до місця призначення включені у вартість товару; 4) договори на продаж товару з третіми особами ТОВ “МГЗ” не укладались, оскільки підприємство є безпосереднім кінцевим споживачем товару; 5) формування ціни шляхом зменшення її на 60 дол. США є результатом комерційних переговорів і регламентується п.2.2. контракту.

Разом з тим, Миколаївська митниця не взяла до уваги зазначені пояснення ТОВ “МГЗ” та дійшла висновку, що підприємством не надано документи, які підтверджують митну вартість товару.

Миколаївською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №504010000/2016/000030/2 від 30.11.2016, відповідно до якого, скореговано ціну 459,80 доларів США за тонну.

Разом з цим, Миколаївською митнецею прийнято картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України №504010000/2016/00070 від 30.11.2016, у зв’язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, відсутнє документальне підтвердження вартості у зв’язку з наданою знижкою в 60 доларів США; не надано документацію щодо оплати складових митної вартості (страхування, витрат на доставку товару), договір (угоду, контракт) з третіми особами.

При цьому, визначаючи митну вартість цього товару, відповідач використав резервний метод, на підставі раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. (ст.64 МК України). За основу для коригування митної вартості Миколаївською митницею були взяті митна декларація від 05.09.16 №807010001/2016/7988.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов’язаних із продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця.

Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в України відповідно до режиму імпорт є метод за ціною договору (контракту), тобто за ціною щу була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення митного органу про відмову у митному оформленні за ціною договору та коригуванні митної вартості повинно відповідати критеріям, передбаченим ч.3 ст.2 КАС України.

Оцінюючу зазначену ситуацію, суд приходить до висновку, що відповідач прийняв оспорювані рішення не обґрунтовано.

Як під час митного оформлення, так і під час судового розгляду, митницею вмотивовано рішення про коригування :1) відсутністю інформації про страхування товару; 2) відсутністю обґрунтування зниження ціни на 60 доларів США відносно світових цін; 3) відсутністю договорів з третіми особами; 4) відсутністю документів щодо витрат на доставку товару до пункту призначення.

По-перше, під час проведення консультацій ТОВ “МГЗ” письмово повідомляв відповідача, що страхування товару не здійснювалося. Аналогічно страхування не здійснювалось ОАО “Единая торговая компания”. На переконання суду, жодним іншим документом підтвердити те, що позивачем не страхувався товар під час перевезення, ніж поясненням самого підприємства у цьому випадку неможливо. Тому, вимога до позивача надати якийсь документ про відсутність договору страхування на товар, є безпідставною. Натомість, митниця могла би спростувати це твердження позивача, надавши такий договір або вказавши його реквізити. Але, митниця такий договір не надала, та пояснень позивача про відсутність будь-яких договорів страхування не спростувала. За таких обставин, неможливо стверджувати про відсутність числових значень складових митної вартості щодо сплати за страхування, оскільки відомо, що такої сплати не було.

По-друге, необхідно розуміти, що “-60 доларів США”, передбачені п.2.2 Контракту не є знижкою, оскільки ціна FOB MED Low (ICIS) не є звичайною ціною продажу цього товару ОАО “Единая торговая компания”.

“FOB MED Low” та “-60 доларів США” є операндами у формулі ціни за Контрактом, де “FOB MED Low” - зменшуване, а “-60 доларів США” - від’ємник.

Індекс “FOB MED Low” не має ніякого зобов’язального значення для учасників торговельних відносин. Це усереднений результат щодо ціни на товар на світових ринках, за відомостями агентства ICIS. Інші рейтингові агентства, біржі, торговельні системи, можуть надавати відмінні від нього котирування.

Обрання сторонами Контракту “FOB MED Low” агентства ICIS за базову операнду у формулі обрахунку ціни товару, є результатом домовленості сторін за договором, про що позивач повідомляв відповідачу.

Надання переваги сторонами договору плаваючої ціни на товар відповідає практики ділового обігу та обумовлено волатильністю цін на соду каустичну на світових ринках.

По-третє, враховуючи, що ТОВ “МГЗ” не продає придбану за Контрактом соду каустичну іншим особам, а безпосередньо використовує її у своєму виробництві, цілком природно, що в нього не має та не може бути договорів з третіми особами з цього приводу. Саме про це позивач і повідомив митний орган.

По-четверте, з приводу начебто ненадання документів, необхідних для підтвердження митної вартості - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, то суд вважає зазначити наступне.

Зазначені документи відповідно до ч.3 ст.53 МК України подаються за наявності їх у декларанта. Тобто, законодавець припускає, що таких документів може не бути у декларанта, або не існувати взагалі.

Більш того, ТОВ “МГЗ” надав біржові котирування агентства ICIS, повністю виконавши цей пункт вимоги митниці.

Позивачем було надано митниці безпосередньо контракт, а також Специфікацію №9 з постачальником, де чітко визначена ціна у розмірі 290,00 доларів США з тонну. Зазначена ціна повністю співпадає з ціною зазначеною у інвойсах, виданих ОАО “Единая торговая компания”. Також немає розбіжностей між цими документами щодо назви товару, його технічних особливостей, виробника товару, кількості та умов поставки

Крім того, зазначена митна вартість в 290,00 доларів США за тонну, повністю співпадає з митною вартістю, яку задекларовано АО «Каустик» під час експорту з території Російської Федерації, що підтверджується експортними митними деклараціями з відмітками митниці РФ.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у Миколаївської митниці не було ніяких підстав заперечувати можливість визначення митної вартості за ціною договору, з мотивів не надання всіх документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, оскільки ТОВ “МГЗ” надав відповідачу всі можливі у цьому випадку документи та пояснення.

Також судом враховується позиція Верховного Суду України висловлена в постанові від 30.06.15 по справі між тими самими сторонами, з приводу розмитнення того самого товару, за тим самим Контрактом №RF/RD/79-13/11-М від 01.04.13, але за специфікацією за інший період.

В цій частині позов задовольнити.

Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача прийняти та подати Головному управлінню Державної казначейської служби у Миколаївській області висновок про повернення ТОВ “Миколаївський глиноземний завод” надмірно сплаченого ПДВ на суму 3551848,41 гривень шляхом перерахування зазначених коштів на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ та ввізного мита в сумі 925837,26 грн., суд виходить з наступного.

Як зазначає позивач, в результаті прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару від 30.11.16 № 504010000/2016/000030/2 позивачем було надмірно сплачені митні платежі, а саме 4477685,67 грн. суми гарантії, з якої 925837,26 грн. ввізного мита та 3551848,41 грн. - ПДВ.

Відповідно до п.17.1.10. Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Відповідно до п.2 ч. 5. Ст.301 МК України повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим.

В постанові Верховного Суду України від 16.09.2015р. у справі №21-1465а15 зазначено, що: «Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов'язаної з поверненням помилково та/або надмірно сплачених митних платежів.

Ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, що встановлені у ст.301 МК України, ст.43 ПК України та ст.45БК України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення, на підставі його заяви та у визначений термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Визначений вищевказаними нормативними актами порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених сум митних платежів застосовується у випадку, коли між сторонами відсутній спір про право на повернення зазначених платежів.

Якщо між сторонами виник спір про правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо повернення митних платежів, позивач має право заявити вимогу про визнання рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними, скасувати такі рішення та змусити його до виконання закону.

При цьому, повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Разом з тим рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Відповідно до пункту 43.5 ст.43ПК України та розділу ІІІ Порядку повернення, положення яких перекликаються між собою, контролюючий орган готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Тому, у цьому випадку вимога позивача зобов'язати митний орган прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, може бути вказівкою на спосіб відновлення порушеного права.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення».

У зв'язку з цим, Верховний Суд України дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права є зобов'язання митний орган надати висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів до казначейської служби.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача прийняти висновок про повернення надмірно сплачених ПДВ та ввізного мита також підлягають задоволенню.

Позов задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Миколаївської митниці ДФС №50401000/2016/000030/2 від 30.11.2016.

3. Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України Миколаївської митниці ДФС №504010000/2016/00070 від 30.11.2016.

4. Зобов’язати Миколаївську митницю ДФС прийняти і подати до Головного управління державної казначейської служби України в Миколаївській області висновок про повернення з Державного бюджету України ТОВ "Миколаївський глиноземний завод" (код ЄДРПОУ 33133003) суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 3551848,41 гривень та ввізного мита у розмірі 925837,26 гривень.

5. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" (код ЄДРПОУ 33133003) за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської митниці ДФС судовий збір в сумі 3200,00 гривень (чтри тисячі двісті грн.).

6. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко