Постанова № 68203153, 04.08.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Стенавська А.М.

за участю:

позивача: ОСОБА_1;

відповідача: Головне територіальне управління юстиції у Закарпатській області, представник - Філіп М.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнання висновку необґрунтованим та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (далі - відповідач) згідно якої просила суд: 1) визнати необґрунтованим висновок дисциплінарної комісії про кваліфікацію дій ОСОБА_1, начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, при виконанні виконавчого провадження за № 51876507, як неналежне виконання посадових обов'язків; 2) скасувати наказ начальника Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Натуркач Р.П. за № 162/6 від 04.11.2016 про оголошення догани ОСОБА_1, начальнику відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області; 3) на час розгляду справи зупинити дію наказу начальника Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області за № 162/6 від 04.11.2016.

16.12.2016 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду (головуючий суддя - Скраль Т.В.) відкрито провадження по даній адміністративній справі.

У відповідності до Розпорядження від 10.03.2017 року № 57 було призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 807/1828/16, у зв'язку з припиненням повноважень судді - Скраль Т.В.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, судову справу № 807/1828/16 розподілено судді Шешені О.М.

13.06.2017 року позивач надіслала до суду заяву про уточнення позовних вимог згідно якої просила: визнати необґрунтованим висновок дисциплінарної комісії про кваліфікацію дій позивача, начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, при виконанні виконавчого провадження № 51876507, як неналежне виконання посадових обов'язків, скасувати наказ начальника Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Натуркач Р.П. № 162/6 від 04.11.2016 року про оголошення догани позивачеві, начальнику відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.

В судовому засіданні позивач підтримала уточнений позов та просила задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, мотивуючи наступним. Позивач зазначала в судовому засіданні, що 07.11.2016 року її ознайомили з наказом відповідача за №162/6 від 04.11.2016 року про оголошення їй догани. Так, дисциплінарна комісія відповідача розглянувши матеріали дисциплінарної справи №8 від 27.09.2016 року №03-15/2881 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження, кваліфікувала дії позивача щодо виконання виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа виданого Шевченківським районним судом м. Києва 22.07.2016 року по справі №761/97/89/15-ц про стягнення на користь ОСОБА_4 з ТОВ "Імідж Закарпаття" суми пені за невчасне виконання зобов'язання у розмірі 485345,61 грн., як неналежне виконання посадових обов'язків, у зв'язку з порушенням п.2 ст.21 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, як зазначала позивач в судовому засіданні, 05.08.2016 року на підставі ст.ст. 17, 19, 20 та 25 Закону України "Про виконавче провадження", враховуючи колізію норм права, тобто протиріччя ст. 21 та ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження", враховуючи судову практику позивачем було прийнято рішення про відкриття виконавчого провадження та винесено відповідну постанову ВП №51876507. Позивач в судовому засіданні наголошувала, що з метою виконання рішення суду в добровільний строк та в подальшому закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду боржником у самостійному порядку, позивачем було видано розпорядження №51876507/2 від 08.08.2016 року про розподіл коштів, які на той час перебували на депозитному рахунку відповідача та належали ТОВ "Імідж Закарпаття" за виконавчим листом виданим Шевченківським районним судом м. Києва 22.07.2016 року по справі №761/9789/15-ц. Таким чином, платіжним дорученням №316 від 08.08.2016 року було перераховано кошти у сумі 199110,58 грн. на користь ОСОБА_4 на реквізити зазначені у заяві. Позивач зазначала, що вона в телефонному режимі 10.08.2016 року (перебуваючи у відпустці з 10.08.2016 року по 09.09.2016 року) дізналася, що виконавчий лист по справі №761/9789/15-ц, виданий Шевченківським районним судом м. Києва 22.07.2016 року є таким, що можливо видавався на іншу особу. У зв'язку з чим, 10.08.2016 року було надіслано запит до ПАТ КБ "Приватбанк" щодо повернення на депозитний рахунок відповідача вище зазначених грошових коштів та направлено до Шевченківського районного суду міста Києва запит щодо отримання копії рішення по справі №761/9789/15-ц. Також, повторно рекомендованою кореспонденцією, позивачем після виходу з відпустки було надіслано 13.09.2016 року заяву до ПАТ КБ "Приватбанк" щодо повернення вищезазначених коштів на депозитний рахунок відповідача. Разом з тим, позивачем було направлено подання до Ужгородського міськрайонного суду про накладення арешту та звернення стягнення на грошові кошти в сумі 199110,58 грн., які належать боржнику ТОВ "Імідж Закарпаття". Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 12.10.2016 року було задоволено подання позивача та звернено стягнення на вище зазначені кошти, яка набула чинності 11.11.2016 року. Позивач наголошувала в судовому засіданні, що нею проводилися виконавчі дії у відповідності до вимог чинного законодавства України та було своєчасно вжиті заходи на попередження настання тяжких наслідків та шкоди інтересам сторін виконавчого провадження. Позивач 14.09.2016 року надала пояснення з приводу виконання вище зазначеного рішення Шевченківського районного суду міста Києва, однак, як наголошувала остання, подане нею пояснення не було враховано при складанні висновку службового розслідування та кваліфікації її дій дисциплінарною комісією. Також, позивач наголошувала в судовому засіданні, що до неї було неправомірно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, оскільки не було враховано, що її дії відповідали вимогам чинного законодавства України, що нею було вжито всіх необхідних заходів для відновлення прав сторін виконавчого провадження, також, позивача не було ознайомлено з висновками службового розслідування, матеріалами дисциплінарної справи, чим порушено її право на оскарження вищезазначених документів. Разом з тим, позивач наголошувала в судовому засіданні, що оскільки її безпосереднім керівником Овчинніковим В.В. було запропоновано застосувати до неї дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження, отже, застосування відповідачем дисциплінарного стягнення у вигляд догани є протиправним, оскільки погіршує становище позивача. Виходячи з вище викладеного, позивач просила уточнені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила щодо задоволення уточнених позовних вимог та просила відмовити в задоволенні уточненого позову в повному обсязі, з мотивів викладених в наданому письмовому запереченні, вказавши на наступне. Зокрема, 28.09.2016 року відповідачем було отримано звернення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 27.09.2016 року за № 03-15/2881 "Щодо притягнення до відповідальності ОСОБА_1". Так, 02.11.2016 року Дисциплінарна комісія відповідача розглянувши матеріали дисциплінарної справи № 8 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження до позивача - кваліфікувала дії позивача, як неналежне виконання посадових обов'язків, що тягне за собою оголошення догани. На підставі вище зазначеного рішення Дисциплінарної комісії відповідача - 04.11.2016 року відповідачем було видано наказ за №162/6 "Про оголошення догани ОСОБА_1". Так, представник відповідача в судовому засіданні наголошувала, що у відповідності до вимог ч. 2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" у позивача не було законних підстав для відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення по виконавчому листу №761/9789/15-ц. Виходячи з вище викладеного, представник відповідача просила відмовити в задоволенні уточнених позовних вимог позивача в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні уточненої позовної заяви слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом відповідача від 30.09.2015 року №1187/4 позивача з 30.09.2015 року було призначено на тимчасово вакантну посаду начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби відповідача (а.с. 13).

Так, у відповідності до Постанови від 30.08.2016 року про перевірку виконавчого провадження №03-10/70 заступником начальника управління державної виконавчої служби відповідача Овчинніковим В.В., за результатами розгляду листа слідчого відділу Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області №32191/106/25/1-2016 від 25.08.2016 року, встановлено, що за наслідками перевірки виконавчого провадження ЄДРВП №51876507 з примусового виконання виконавчого листа №761/9789/15-ц виданого 22.07.2016 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ТОВ "Імідж Закарпаття" на користь ОСОБА_4 суми пені за невчасно виконане грошове зобов'язання у розмірі 485 345,61 грн. - було визнано дії позивача такими, що вчинені з порушенням вимог ч. 2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с.75-79).

Згідно Інформаційної довідки з викладенням обставин щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку вбачається, що 05.08.2016 року позивачем на підставі ст.ст. 17, 19, 20 та 25 Закону України "Про виконавче провадження", однак в порушення вимог ч. 2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 51876507 (а.с. 71-74).

Як зазначено в Інформаційній довідці, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий лист № 761/9789/15-ц, виданий 22.07.2016 року Шевченківським районним судом м. Києва, повинен був бути пред'явлений до Міжгірського районного відділу державної виконавчої служби відповідача, а в подальшому в порядку визначеному розділом VI Інструкції з організації примусового виконання рішень переданий для подальшого виконання та приєднання до зведеного виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби відповідача (а.с. 73).

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Закону України "Про державну службу" з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Закону України "Про державну службу" службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі.

Згідно ч. 9 ст. 71 Закону України "Про державну службу" за результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Зокрема, у відповідності до Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року № 950 (далі - Порядок №950), було проведено службове розслідування стосовно дій позивача при примусовому виконанні виконавчого листа №761/9789/15-ц, виданого Шевченківським районним судом м. Києва, результати якого відображено в Акті про результати проведення службового розслідування від 15.09.2016 року (а.с. 83-88).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України "Про державну службу" з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

У відповідності до ч. 6 ст. 74 Закону України "Про державну службу" державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

Позивач в судовому засіданні наголошувала, що її не було ознайомлено з матеріалами дисциплінарної справи, однак суд констатує наступне.

Згідно до ч. 4 ст. 73 Закону України "Про державну службу" порядок обліку та роботи з дисциплінарними справами встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Так, Порядок обліку та роботи з дисциплінарними справами, затверджений Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03.03.2016 року № 49 (далі - Порядок №49) визначає загальні вимоги щодо обліку та роботи з дисциплінарними справами, які формуються під час здійснення дисциплінарного провадження.

Відповідно до абз. 1 п. 6. Порядку №49 державний службовець, щодо якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право доступу до інформації про нього, яка збирається та зберігається, в тому числі має право в будь-який час знайомитись із дисциплінарною справою, робити з неї виписки, давати письмові пояснення, надавати відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються, а також порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів.

Так, у відповідності до абз.2 п. 6 Порядку №49 для ознайомлення із матеріалами дисциплінарної справи державний службовець письмово звертається до секретаря дисциплінарної комісії, який повідомляє про таке ознайомлення голову цієї дисциплінарної комісії.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували письмове звернення позивача до секретаря дисциплінарної комісії щодо ознайомлення із матеріалами дисциплінарної справи.

Відповідно до Порядку №950, стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян.

Згідно п. 2 Порядку №950 рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем'єр-міністром України, керівником державного органу (посадовою особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює зазначена особа.

У відповідності до абз. 1 п. 8 Порядку №950 за результатами службового розслідування члени комісії складають акт.

Згідно абз. 6 п. 8 Порядку №950 у разі прийняття рішення щодо притягнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.

Як вбачається з Акту про результати проведення службового розслідування від 15.09.2016 року за наслідками проведеного службового розслідування комісія пропонує визнати дії позивача під час виконання виконавчого листа по справі №761/9789/15-ц, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 22.07.2016 року такими, що вчинені з порушенням вимог ч. 2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" та за порушення вимог чинного законодавства України під час виконання виконавчого провадження ЄДРВП №51876507 з примусового виконання виконавчого листа №761/9789/15-ц, виданого 22.07.2016 року Шевченківським районним судом м. Києва, надати до відповідача відповідні матеріали щодо притягнення до відповідальності позивача в межах вимог Закону України "Про державну службу" (а.с. 88).

Таким чином, 27.09.2016 року виконуючий обов'язки начальника управління державної виконавчої служби В.В. Овчинніков надіслав до відповідача письмове звернення за № 03-15/2884 щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження (а.с. 57-68).

У відповідності до ч. 1 ст. 69 Закону України "Про державну службу" для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Відповідно до ч. 4 ст. 69 Закону України "Про державну службу" склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби.

Згідно ч. 9 ст. 69 Закону України "Про державну службу" дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Згідно Висновку від 02.11.2016 року, дисциплінарною комісією відповідача було розглянуто матеріали дисциплінарної справи від 27.09.2016 року №03-15/2881 про застосування дисциплінарного стягнення до позивача у вигляді зауваження (а.с. 80).

Зокрема, відповідно до Висновку дисциплінарної комісії відповідача, в ході розгляду матеріалів дисциплінарної справи №8 від 27.09.2016 року №03-15/2881 було встановлено факт порушення позивачем ч. 2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання виконавчого листа по справі №761/9789/15-ц, виданого 22.07.2016 року Шевченківським районним судом м. Києва, що могло призвести до порушення прав та законних інтересів учасників виконавчого провадження (а.с. 80).

У відповідності до ч. 1 ст. 75 Закону України "Про державну службу" перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Так, позивач 14.09.2016 року надавала письмові пояснення стосовно виконання нею виконавчого листа №761/9789/15-ц, виданого 22.07.2016 року Шевченківським районним судом м. Києва (а.с. 16-21).

Як вбачається з Висновку дисциплінарної комісії відповідача від 02.11.2016 року, враховуючи характер і тяжкість вчиненого проступку, ступінь вини, обставини за яких він був вчинений, наслідки, письмове пояснення позивача з приводу вчиненого нею порушення, дисциплінарна комісія відповідача одноголосно дійшла висновку, що дисциплінарний проступок - порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання виконавчого листа №761/9789/15-ц, виданого 22.07.2016 року Шевченківським районним судом м. Києва кваліфікувати, як неналежне виконання посадових обов'язків, що тягне за собою оголошення догани, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 66 Закону України "Про державну службу".

У відповідності до ч. 10 ст. 69 Закону України "Про державну службу" результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.

Згідно ч. 5 ст. 77 Закону України "Про державну службу" пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Таким чином, дисциплінарною комісією відповідача було внесено Подання начальникові відповідача Натуркач Р.П. від 02.11.2016 року №1125/09-28/16 щодо оголошення догани позивачеві (а.с. 81).

Згідно до ч. 11 ст. 69 Закону України "Про державну службу" суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 Закону України "Про державну службу" рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.

Отже, на підставі подання дисциплінарної комісії відповідача від 02.11.2016 року №112509-28/16, матеріалів дисциплінарної справи №8 - наказом відповідача від 04.11.2016 року за №162/6 позивачеві було оголошено догану (а.с. 82).

Відповідно до ч. 6 ст. 77 Закону України "Про державну службу" державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

Таким чином, позивача 07.11.2016 року було ознайомлено з наказом відповідача від 04.11.2016 року за №162/6 про оголошення догани (а.с. 14, на звороті).

У відповідності до ч. 1 ст. ст. 64 Закону України "Про державну службу" за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу" дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Зокрема, як було встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося сторонами, 05.08.2016 року позивачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51876507 з примусового виконання виконавчого листа №761/9789/15-ц виданого 22.07.2016 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ТОВ "Імідж Закарпаття" на користь ОСОБА_4 суми пені за невчасно виконане грошове зобов'язання у розмірі 485 345,61 грн.

Також, 08.08.2016 року було винесено постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій, копію якої було надіслано боржнику ТОВ "Імідж Закарпаття".

Як вказувала позивач в наданих письмових поясненнях від 14.09.2016 року (а.с. 16-21) та наголошувала в судовому засіданні, на виконанні у відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ДВС Головного управління юстиції перебувало зведене виконавче провадження стосовно боржника ТОВ "Імідж Закарпаття", крім того інших виконавчих проваджень за даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень на території Закарпатської області та України не виявлено, чим відповідно не порушувалися права інших стягувачів, ОСОБА_4, визначена у виконавчому листі №761/9789/15-ц виданому 22.07.2016 року Шевченківським районним судом м. Києва, як стягувач мала право пред'явлення вище вказаного виконавчого документу до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби відповідача. Так, позивачем було видано розпорядження №51876507/2 від 08.08.2016 року про розподіл коштів, які на той час перебували на депозитному рахунку відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби відповідача та належали ТОВ "Імідж Закарпаття" за виконавчим листом виданим Шевченківським районним судом м. Києва 22.07.2016 року по справі №761/9789/15-ц. Платіжним дорученням №317 від 08.08.2016 року перераховано у розмірі 43,86 грн., як витрати на проведення виконавчих дій, а платіжним дорученням №316 від 08.08.2016 року перераховано кошти у сумі 199110,58 грн. на користь ОСОБА_4 на реквізити, зазначені у заяві.

Разом з тим, суд констатує наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Разом з тим, згідно вимог ч. 2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими: 1) боржниками є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, місцеві прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи; 2) сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Отже, у відповідності до вимог п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби головного управління юстиції в області покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

У відповідності до ч. 3 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) інші виконавчі провадження, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби, можуть передаватися до відділів примусового виконання рішень в установленому Міністерством юстиції України порядку.

Зокрема, Розділ VІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) регламентує порядок передачі виконавчого провадження від одного органу державної виконавчої служби до іншого.

Так, згідно пп. "г" п. 6.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передача виконавчих проваджень на виконання може здійснюватися до відділу примусового виконання рішень регіонального органу ДВС - за рішенням начальника цього відділу щодо виконавчих проваджень, що перебувають на виконанні в територіальних органах ДВС.

Отже, у відповідності до вимог чинного законодавства України, виконавчий лист №761/9789/15-ц виданий 22.07.2016 року Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ТОВ "Імідж Закарпаття" на користь ОСОБА_4 суми пені за невчасно виконане грошове зобов'язання у розмірі 485 345,61 грн. повинен був бути пред'явлений до Міжгірського районного відділу державної виконавчої служби відповідача, а в подальшому переданий для виконання та приєднання до зведеного виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Також, у відповідності до Інформаційної довідки з викладенням обставин щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку зазначено, що згідно перевірки бази даних Єдиного державно реєстру виконавчих проваджень встановлено, що на виконанні перебували два виконавчі провадження про стягнення ТОВ "Імідж Закарпаття", які були завершені у відповідності до п. 8 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" 24.05.2016 року та 07.06.2016 року, а також в порушення ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" не були об'єднані у зведене виконавче провадження. Тобто, на момент прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2016 року з виконання виконавчого листа № 761/9789/15-ц виданого 22.07.2016 року Шевченківським районним судом м. Києва, зведене виконавче провадження по відношенню ТОВ "Імідж Закарпаття" на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області не перебувало.

Враховуючи вище викладені обставини справи, пояснення сторін та керуючись вказаними норми чинного законодавства України, суд приходить висновку, що у позивача були відсутні законні підстави для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 761/9789/15-ц виданого 22.07.2016 року Шевченківським районним судом м. Києва, у зв'язку з чим позивачем було допущено порушення ч. 2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Також, суд критично ставиться до посилання позивача, про те, що нею не було допущено неналежного виконання посадових обов'язків, оскільки вона вжила ряд заходів щодо відновлення прав сторін, а саме: вчиняла дії спрямовані на повернення на депозитний рахунок відповідача коштів, які належали ТОВ "Імідж Закарпаття" і які згідно розпорядження №51876507/2 від 08.08.2016 року були перераховані на користь ОСОБА_4, виходячи з наступного.

Так, суд констатує, що саме неналежне виконання позивачем посадових обов'язків, а саме: відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №761/9789/15-ц виданого 22.07.2016 року Шевченківським районним судом м. Києва з порушенням ч. 2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) призвело до видачі розпорядження №51876507/2 від 08.08.2016 року про розподіл коштів та подальше списання коштів в сумі 199110,58 грн., які належали ТОВ "Імідж Закарпаття" з депозитного рахунку відповідача на користь ОСОБА_4

Зокрема, дії позивача, щодо допущення порушення ч. 2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з наслідками, а саме: перерахування на користь ОСОБА_4 коштів з депозитного рахунку відповідача. Таким чином, подальші дії позивача щодо повернення вказаних коштів на депозитний рахунок відповідача спрямовані виключно на зменшення негативних наслідків, які могли настати для сторін виконавчого провадження.

Не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні посилання позивача на те, що оскільки виконуючим обов'язки начальника управління державної виконавчої служби В.В. Овчинніковим було запропоновано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження, отже, відповідачем неправомірно було змінено вид дисциплінарного стягнення та застосовано до позивача догану, а не зауваження, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України "Про державну службу" до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

У відповідності до ч. 6 ст. 66 Закону України "Про державну службу" дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2 - 4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

У відповідності до ч. 2 ст. 68 Закону України "Про державну службу" дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): 1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А": зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії; 2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Згідно наказу від 30.09.2015 року №1187/4 "Про призначення за переведенням ОСОБА_1" суб'єктом призначення позивача на займану посаду був відповідач.

Таким чином, наказ відповідача від 04.11.2016 року за №162/6 було прийнято з додержанням вимог ст. 66, ст. 68 Закону України "Про державну службу", зокрема дисциплінарне стягнення у вигляді догани було накладено на позивача суб'єктом призначення, а саме: відповідачем за поданням дисциплінарної комісії від 02.11.2016 року №112509-28/16.

Згідно ч. 2 ст. 66 Закону України "Про державну службу" у разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону (недотримання правил внутрішнього службового розпорядку), суб'єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.

У відповідності до ч. 3 ст. 66 Закону України "Про державну службу" у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Отже, у відповідності до вимог ст. 66 Закону України "Про державну службу" зауваження може бути застосовано до державного службовця виключно у випадку допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 65 цього Закону, а саме: у разі недотримання правил внутрішнього службового розпорядку.

Оскільки, дисциплінарний проступок позивача було кваліфіковано дисциплінарною комісією відповідача, як неналежне виконання посадових обов'язків, таким чином, у відповідності до вимог ст. 66 Закону України "Про державну службу" до відповідача не могло бути застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Таким чином, згідно вимог ч. 3 ст. 66 Закону України "Про державну службу", у зв'язку з допущенням позивачем дисциплінарного проступку передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу", а саме: неналежне виконання посадових обов'язків до позивача згідно наказу відповідача від 04.11.2016 року за №162/6 було правомірно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, позивачем не було надано до суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються її позовні вимоги, натомість, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень було доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого наказу №162/6 від 04.11.2016 року про оголошення догани позивачеві.

На підставі вище вказаного суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про визнання необґрунтованим висновку дисциплінарної комісії про кваліфікацію дій позивача, начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, при виконанні виконавчого провадження № 51876507, як неналежне виконання посадових обов'язків, скасування наказу начальника Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Натуркач Р.П. №162/6 від 04.11.2016 року про оголошення догани позивачеві, начальнику відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області - відмовити.

2.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 4 серпня 2017 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 9 серпня 2017 року.