Постанова № 68203128, 04.08.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2017 року ( 14 год. 50 хв. )Справа № 808/1759/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сірик К.Л.,

представника позивача: Цибулевської С.В.,

представника відповідача: Михайлюченка В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Економ Плюс»

до: Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2016 №0002428261400, №0002091406,

ВСТАНОВИВ:

13.06.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Економ Плюс» (далі - позивач, ТОВ «ТК «Економ Плюс») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.12.2016 №0002428261400 за формою «С» про застосування штрафних санкцій у розмірі 237911,30 грн., №0002091406 за формою «С» про застосування штрафних санкцій у розмірі 17000 грн.

Ухвалою суду від 14.06.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №808/1759/17, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи.

У судовому засіданні 04.08.2017 на підставі ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: звукозаписуючого пристрою "Камертон".

Представник позивача підтримала позовні вимоги з урахуванням викладених у позовній заяві обставин. Висновки фахівців ДФС про порушення ТОВ «ТК «Економ Плюс» вимог ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», п.9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.2.6 постанови Правління Національного Банку України від 15.12.2004 №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні» вважає помилковими з огляду на те, що готівкові кошти були оприбутковані в книзі обліку розрахункових операцій, а марка акцизного податку встановленого зразка була в наявності. З наведених підстав зазначає про відсутність законних підстав у відповідача для застосування до позивача штрафних санкцій та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у наданих письмових запереченнях. Зокрема зазначає, що позовні вимоги не обґрунтовано доказами та фактами. Так, матеріально-відповідальній особі позивача, яка була присутня під час фактичної перевірки, було надано можливість ознайомлення з усіма матеріалами перевірки та надання пояснень. Акт перевірки засвідчено її підписом, позивачу в особі директора ОСОБА_3 пропонувалося з'явитися до органу ДФС та надати свої вмотивовані пояснення щодо викладених у акті перевірки порушень і підтверджуючі документи. Звертає увагу суду, що будь-яких документів або пояснень, які б доводили правомірність його дій в ході перевірки позивачем не надано. Отже, порушення позивачем чинного законодавства підтверджується, як матеріалами перевірки, так і поясненнями директора магазину, а позовні вимоги позивача не мають обґрунтування доказами. Враховуючи викладене, прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.12.2016 №№0002428261400 та 0001301401 є такими, які прийняті відповідно до законодавства України. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Матеріали справи свідчать, що фахівцями Головного управління ДФС у Київській області згідно наказу від 30.11.2016 №735 та на підставі направлень від 02.12.2016 №6639 та 6640 у період з 06.12.2016 - 08.12.2016 проведено фактичну перевірку магазину, який розташований за адресою: м. Буча, Київська область, вул. Склозаводська, 3 та належить ТОВ «ТК «Економ Плюс», за результатами якої складено акт перевірки від 08.12.2016 №3119/1000/14/34268112 зареєстрований 16.12.2016 №0052/08-29-14-03/34268112 (а.с.25-30).

Перевіркою встановлено несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів в КОРО в сумі 47 582,26 грн., на підставі фіскальних звітних чеків, роздрукованих у день, наступний за днем фактичного надходження готівки (готівкові кошти на суму 22 972,35 грн. згідно фіскального звітного чеку №1736 за 27.04.2016 обліковано в КОРО 26.04.2016, готівкові кошти на суму 5 678,29 грн. згідно фіскального звітного чеку №1740 за 27.04.2016 обліковано в КОРО 26.04.2016, готівкові кошти на суму 18 931,62 грн. згідно фіскального звітного чеку №1744 за 05.05.2016 обліковано в КОРО 04.05.2016, чим порушено п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320) із змінами та доповненнями.

Також виявлено порушення позивачем вимог п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265 внаслідок не виконання щоденного друку фіскальних звітних чеків на РРО.

Крім того перевіркою встановлено наявність в реалізації пляшки вина «Шато де Вин» напівсолодке біле, 0,7 л, дата розливу 18.02.2011, строк придатності - 12 місяців з моменту розливу, марка акцизного податку серії 15 ААБР 796960, 02/12, ставка 0,007 грн., вартістю 42,75 грн., маркованого недійсною (не встановленого зразка) маркою акцизного податку, після закінчення гарантійного терміну придатності визначеного виробником та находження в реалізації алкогольних напоїв без марки акцизного податку встановленого зразка (з пошкодженою маркою) на пакеті вина «Напівсолодке Біле» ємністю 1 л., вартістю 42,00 грн. в упаковці типу «Теtra - Рак», чим порушено вимоги ч.4 ст. 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами.

ТОВ «ТК «Економ Плюс» надало заперечення від 14.12.2016 №517/16 до акту фактичної перевірки.

За результатами розгляду заперечень, листом Головного управління ДФС у Київській області №3109/10/10-36-14-06-20 від 20.12.2016 повідомлено ТОВ «ТК «Економ Плюс», що факти викладені в запереченні не спростовують порушень викладених в акті перевірки від 08.12.2016 (а.с.13-17).

Головне управління ДФС у Київській області направлено матеріали перевірки та розрахунок штрафних санкцій Запорізькій ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області.

На підставі акту перевірки Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області прийняті податкові повідомлення-рішення:

від 26.12.2016 №0002428261400, згідно з яким застосовано до ТОВ «ТК «Економ Плюс» штрафні (фінансові) санкції у сумі 237911,3 грн. за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (а.с.10).

від 26.12.2016 №0002091406, згідно з яким застосовано до ТОВ «ТК «Економ Плюс» фінансові санкції у сумі 17000 грн. (а.с.11).

ТОВ «ТК «Економ Плюс» оскаржило спірні податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку (скарги від 06.01.2017 №21/17, від 10.03.2017 №764/17, 761/17).

Рішеннями Головного управління ДФС у Запорізькій області від 28.02.2017 №1198/10/08-01-10-01-13, ДФС України від 27.04.2017 №9144/6/49-99-22-03-01-25 скарги залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с.19-24).

Позивач, не погодившись з прийнятими відповідачем оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 265).

Згідно п.9 ст. 3 Закону №265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (і3 застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема, щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

За змістом п. 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 № 199 (далі - Вимоги), зміна - це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання z-звіту до виконання наступного z-звіту; z-звіт - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Відповідно до п.7 Вимог усі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.

Враховуючи зазначене, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 0 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі з РРО z-звiт необхідно виконувати щодня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

Відповідно до пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі-Положення №637), оприбуткування готівки-проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Відповідно до п. 4.2 Положення усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.

Відповідно до п. 6 розділу 4 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2016 №837, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 920/29050, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема, щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків.

В акті перевірки від 08.12.2016 зазначено, що відповідно до блоків фіскальної пам'яті РРО №0826004823 та 0826004824 та фіскальних звітних чеків, що на них роздруковані протягом 26.04.2016 не було сформовано фіскальні звітні чеки на обох РРО, а 04.05.2016 не було сформовано фіскальний звітний чек на РРО №0826004823. При цьому за дати, коли не було сформовано звітні чеки до розділу 2 КОРО здійснено облік готівкових коштів у сумі 47582,26, яка була визначена фіскальними чеками, роздрукованими на наступний робочий день.

Зазначене дало підстави контролюючому органу застосувати до ТОВ «ТК «Економ Плюс» штрафні санкції, згідно абз.2 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки від 12.06.1995 №436 (далі - Указ №436).

Статтею 1 Указу №436, передбачено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Статтею 2 Указу №436 установлено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

За твердженнями позивача, в акті перевірки не йдеться про те, що ТОВ «ТК «Економ Плюс» допущено невідповідність фактичних сум оприбуткованої готівки розрахунково-касовій документації. Досліджені перевіркою обставини не є беззаперечним підтвердженням того, що підприємство, як платник податків мало на меті занизити показники своїх доходів і ухилилося від сплати обов'язкових платежів до державного бюджету, а відтак зазначене в акті перевірки порушення не створює складу порушення, передбаченого абз.2 Указу №436 і не надає контролюючому органу підстав для застосування штрафних санкцій. Також позивач зазначив, що РРО ТОВ «ТК «Економ Плюс» повинен забезпечити роздрукування z-звітів не пізніше ніж 24 години після початку роботи, тобто з реєстрації першої розрахункової операції після виконання z-звіту, а тому контролюючим органом зроблено невірний висновок щодо порушення платником вимог п.9 ст.3 Закону №265.

Судом встановлено та не заперечується позивачем, що у ході перевірки встановлено, що готівку в сумі 22937,35 грн. та 5678,29 грн., яку позивачем отримано 26.04.2016, оприбутковано на підставі z-звітів №№1736,1740 лише 27.04.2016; готівку в сумі 5678,29 грн., яку позивачем отримано 04.05.2016, оприбутковано на підставі z-звітів №1744 лише 05.05.2016. Тобто у день одержання готівкових коштів позивач не роздруковував та не вносив до КОРО фіскальні звітні чеки, які є підставою обліку, тобто облік не вів.

Сума не оприбуткованих ТОВ «ТК «Економ Полюс» коштів, згідно звітів, становить 47582,26 грн.

Судом досліджено висновки щодо розрахункових сум штрафних (фінансових) санкцій, що підлягають застосуванню за результатами перевірки ТОВ «ТК «Економ Плюс» 06.12.2016-08.122016 (а.с.12).

Згідно з розрахунком сума застосованої до позивача штрафної (фінансової) санкції 237911,30 грн. становить п'ятикратний розмір не оприбуткованої ТОВ «ТК «Економ Плюс» суми - 47582,26 грн. відповідно до абз.2 ст.1 Указу №436.

У постановах від 01.04.2014 по справі №21-54а14, від 02.04.2013 по справі №21-76а13 колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України викладено висновок про те, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. При цьому невідображення готівки у книзі обліку розрахункових операцій після проведення із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки, відповідальність за яке встановлена саме Указом №436/95.

Аналогічна правова позиція викладена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 13.03.2014 по справі №21-5а14: "… суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО. У разі недотримання суб'єктом господарювання при здійсненні діяльності пункту 9 статті 3 Закону №265/95-ВР та підпункту 2.6 глави 2 Положення до нього за рішенням відповідних органів застосовуються штрафні (фінансові) санкції згідно з вимогами пункту 4 статті 17 Закону №265/95-ВР та абзацу третього частини першої статті 1 Указу №436/95 відповідно …".

З урахуванням наведеного, податкове повідомлення-рішення №0002428261400 прийняте 26.12.2016 Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області є обґрунтованим і підтверджується фактичними обставинами справи.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі - Закон №481).

Відповідно до ст. 11 Закону №481 алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п. 14.1.107. ст. 14 Податкового кодексу України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Відповідно до п. 226.1 ст. 226 Податкового кодексу України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв з вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється (п. 226.6 ст. 226 Податкового Кодексу України).

Згідно із п. 226.3 ст. 226 Податкового кодексу України виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Положення №1251).

Згідно п.5 Положення №1251 на кожну марку наносяться такі реквізити, зокрема індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал у якому вироблено марки для тютюнових виробів) через скісну риску та сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Відповідно до п. 20 Положення №1251 маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знаку, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставки акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачено абз.7 п. 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4х10 міліметрів: горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний -4x18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

За приписами п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.07.2013 № 474 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 і від 13.03.2013 №188 з 01.09.2013 запроваджено марки акцизного податку нового зразка для алкогольних напоїв та тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва.

Абзацом 4 ч. 4 ст. 11 Закону № 481 встановлено, що у разі зміни зразка акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Так, у ході перевірки встановлено наявність в реалізації у позивача однієї пляшки вина «Шато де Вин», 0,75 л., напівсолодкого білого, строком придатності 12 місяців з дати розливу - 18.02.2011, маркованої маркою акцизного податку попереднього зразка (15 ААБР 796960). Тобто на момент перевірки, такий товар вже більше 4 років знаходився в реалізації поза межами строку придатності і позивач не мав права його реалізовувати.

Крім того, у ході перевірки встановлено наявність на реалізації у позивача пакету вина «Напівсолодке біле», ємністю 1л., в упаковці типу «Tetra Pak», без марки акцизного податку. Матеріали перевірки свідчать про відсутність половини акцизної марки, а саме її частини з номером та датою виробництва.

Позивач зазначив, що не може надати для огляду речові докази, а саме пляшку вина «Шато де Вин», 0,75 л. та пакет вина «Напівсолодке біле», ємністю 1л., в упаковці типу «Tetra Pak», для підтвердження обгрунтування позовних вимог, у зв'язку з їх знищенням.

Суд критично розцінює надані в ході судового розгляду справи пояснення позивача з приводу виявлених відповідачем порушень з огляду на наявність в матеріалах справи письмових пояснень уповноваженої особи позивача - директора магазину ОСОБА_3 від 06.12.2016, в яких підтверджено факти, викладені в акті перевірки від 08.12.2016 (а.с.83).

Отже, порушення позивачем чинного законодавства підтверджується, як матеріалами перевірки, так і поясненнями директора магазину ТОВ «ТК «Економ плюс»- ОСОБА_3

У відповідності до абзацу 15 ч. 2 ст. 17 Закону № 481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими акцизними марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товарів, але не менше 17 000 грн.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 26.12.2016 №0002091406 про застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 17000 грн. прийняте контролюючим органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені нормами чинного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про переконливість доводів відповідача про наявність з боку позивача порушень, у зв'язку з чим спірні податкові повідомлення - рішення є обґрунтованими та такими, що не підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий