Рішення № 68202285, 09.08.2017, Шумський районний суд Тернопільської області

Справа № 609/457/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2017 р. Шумський районний суд Тернопільської області

В складі головуючого суду ОСОБА_1

При секретарі: Кухарчук О.М.

За участі позивача ОСОБА_2

Представника позивача ОСОБА_3

Відповідача ОСОБА_4

Представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шумськ під час відкритого судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 ( прізвище змінено на ОСОБА_4 ) ОСОБА_7 про стягнення коштів за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення коштів за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та суду пояснили, що 05.03.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено договір безпроцентної позики. Згідно умов даного договору відповідач позичила у позивача 192 000грн., які зобов»ячалася повернути у термін до 05.09.2012 року.

На забезпечення договору безпроцентної позики 05.03.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено іпотечний договір, предметом якого є трикімнатна квартира, загальною площею 121,93 кв.м, що складається із житлової площі 49,33 кв.м., веранди 4,76 кв.м., підвалу 6,71 кв.м., кухні – підвалу 13,4 кв.м, підвалу 29,13 кв.м., підвалу 5,27 кв.м., прихожої 13,33 кв.м., Б – хліву – цегла 13,75, Б1 – хліву – дерево 7,0 кв.м.

У зв»язку з невиконанням відповідачем вищезазначених договірних зобов»язань позивач звернувся до нотаріуса про вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки, який був пред»явлений до виконання у відділ державної виконавчої служби Шумського районного управління юстиції у Тернопільській області.

В процесі згаданого виконавчого провадження згадана квартира була передана ОСОБА_2 – позивачу по справі за ціною 177619,19 грн., в погашення заборгованості, згідно договору безпроцентної позики.

Результат прилюдних торгів був оформлений відповідним протоколом та актом державного виконавця.

На підставі даного протоколу та акту 10.12.2013 року приватним нотаріусом Шумського нотаріального округу ОСОБА_8 було видане ОСОБА_2 відповідне свідоцтво про право власності на спірну квартиру та проведено Державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином позивач відшкодував собі 177619,20 грн. боргу. Решта боргу позивач стягнув із відповідача на підставі Рішення Шумського районного суду від 14.03.2014 року у справі за № 609/100/14 – ц.

Проте рішенням Апеляціного суду Тернопільської області від 14.12.2015 року у справі № 609/99/14 – ц було визнано недійсним прилюдні торги з реалізації квартири № 1 у будинку № 2 на вул.. Набережній у м.Шумськ.

Поряд з цим рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 20.02.2016 року у справі № 609/46/16 – ц було визнано недійсним свідоцтво від 10.12.2013 року про придбання нерухомого майна, складненого за наслідками проведення прилюдних торгів та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірну квартиру.

Отже, з врахуванням зазначено вище відповідачка не відшкодувала позивачу 177619,20 грн. основного боргу.

В судовому засіданні позивач та його представник, з урахуванням змінених позовних вимог просили суд стягнути із ОСОБА_6 ( прізвище змінено на ОСОБА_4 ) ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 177619,20 грн. боргу за договором безпроцентної позики від 05.03.2012 року., 26643,04 грн. інфляційних нарахувань, 5328, 58 грн 3% річних, а всього загальну суму 209590,82 грн.

В рахунок погашення заборгованості в розмірі 209590,82 грн. за договором безпроцентної позики від 05.03.2012 звернути стягнення на предмет іпотеки а саме: трикімнатну квартиру загальною площею 121,93 кв.м, що складається із житлової площі 49,33 кв.м., веранди 4,76 кв.м., підвалу 6,71 кв.м., кухні – підвалу 13,4 кв.м, підвалу 29,13 кв.м., підвалу 5,27 кв.м., прихожої 13,33 кв.м., Б – хліву – цегла 13,75, Б1 – хліву – дерево 7,0 кв.м. шляхом реалізації даної квартири на торгах у порядку виконавчого провадження.

Стягнути із відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2097грн.

Відповідач та представник останнього позов не визнали та просили суд відмовити у задоволенні.

Зокрема відповідач пояснила, що дійсно підписувала договір позики грошей, однак сума позики скадала лише 7000 дол.США, а не 24000, як зазначено в договорі. Крім того остання стверджує, що частково віддала позичені кошти, одна жодних документів від позивача не отримала. Остання також підтвердила, що підписувала договір добровільно, однак вона не має юридичної освіти, а тому не дуже розуміла що там написано.

Суд, заслухавши сторони по справі, дослідивши представлені суду докази встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини:

05.03.2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 укладено договір безпроцентної позики строком на 6 місяців, згідно якого ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 192000грн. ( в еквіваленті 24000 Дол,США ) Сума позики прийнята позичальником до підписання цього договору в повному обсязі.

05.03.2012 року в рахунок забезпечення зобов»язання за вищезазначеним договором позики було укладено іпотечний договір предметом якого є належна на праві власності ОСОБА_6 трикімнатна квартира, розташована за адресою АДРЕСА_1.

Як вбачається із рішення Шумського районного суду від 14 березня 2014 року у справі № 609/100/14 – ц спірна квартира була викуплена ОСОБА_2 на прилюдних торгах за ціною 177619, 20 грн.

Цим же рішення стягнуто із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 різницю між сумою заборгованості 192000грн. та ціною викупленої квартири – 177619,20грн., а також інфляційні нарахування та відсотки за користування чужими коштами.

Тобто станом на 14 березня 2014 року між сторонами не існувало боргових зобов»язань, а згідно листа в.о. начальника Шумського РВДВС виконавче провадження про звернення стягнення на квартиру з господарсько – побутовими будівлями в м.Шумськ по вул.. Набережна 2/1 завершено.

Однак рішенням Апеляціного суду Тернопільської області від 14 грудня 2015 року було визнано недійсним прилюдні торги з реалізації арештованого майна, а саме квартири № 1 в будинку № 2 на вул.. Набережній у м.Шумськ.

Рішенням Шумського районного суду від 29 лютого 2016 року визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна складеного за наслідками проведення прилюдних торгів, видане приватним нотаріусом Шумського районного нотаріального округу Тернопільської області ОСОБА_8, 10 грудня 2013 року, яким посвідчено, що ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, належить на праві власності майно, що складається з трьохкімнатної квартири з господарсько-побутовими будівлями №1, що знаходиться в будинку№2 по вулиці Набережній в місті Шумськ Тернопільської області.

Скасувано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, що знаходиться АДРЕСА_2 з господарсько-побутовими будівлями в місті Шумську Тернопільської області та внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто сторони повернулися у попереднє становище, яке існувало до продажу спірної квартири на виконання договору безпроцентної позики від 05.03.2012 року.

А тому суд рахує, що позов в частині стягнення основної суми боргу із відповідача – 177619,20грн. підставний та підлягає до задоволення.

Суд також вважає, що із відповідача на користь позивача слід стягнути 26643,58грн., та 3 % річних, що становить 5328,58грн., оскільки дані суми підтверджені відповідними розрахунками, які приймаються судом.

Із експертного звіту про вартість спірної квартири, вбачається, що остання оцінена у 206505 грн. Даний звіт проведений ТОВ «Приват ЮР ОСОБА_5», сертифікат суб»єкта оціночної діяльності виданий ФДМУ № 107/16 від 09 лютого 2016 року, а тому він не ставиться судом під сумнів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 589 ЦК України при невиконанні зобовязання, забезпеченого заставою , заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави.

Згідно ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність іншої сторони грошові кошти або інші речі, а позичальник зобовязується повернути кредиторові таку ж суму грошових коштів ( суму боргу) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості .

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека це забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотеко держатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами свого боржника в порядку , встановленого цим законом.

Відповідно до положень ст.33 даного Закону у разі невиконання боржником свого зобовязання за кредитним договором кредитор має право звернути стягнення на предмет іпотеки, що забезпечує кредитне зобовязання. При цьому звернення стягнення проводиться як у в позасудовому порядку та і за рішенням суду.

Відповідно до вимог ст.. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотеко держателя має право винести ухвалу про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу , встановленою ст.38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-який особі-покупцеві.

Аналізуючи зазначене вище суд приходить до переконання, що розглядуваний позов є підставним та підлягає до повного задоволення.

На підставі наведеного, керуючись, Законом України «Про іпотеку» ст.ст. 589,590,625,1064 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60,212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 177619,20 грн. боргу за договором безпроцентної позики від 05.03.2012 року., 26643,04 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних - 5328, 58 грн, а всього загальну суму 209590,82 грн.

В рахунок погашення заборгованості в розмірі 209590,82 грн. за договором безпроцентної позики від 05.03.2012 звернути стягнення на предмет іпотеки а саме: трикімнатну квартиру загальною площею 121,93 кв.м, що складається із житлової площі 49,33 кв.м., веранди 4,76 кв.м., підвалу 6,71 кв.м., кухні – підвалу 13,4 кв.м, підвалу 29,13 кв.м., підвалу 5,27 кв.м., прихожої 13,33 кв.м., Б – хліву – цегла 13,75, Б1 – хліву – дерево 7,0 кв.м. шляхом реалізації даної квартири на торгах у порядку виконавчого провадження за початковою ціною продажу не нижчою за 206505 грн.

Стягнути із відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2097грн.

Рішення вступає в законну силу після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.