Ухвала суду № 68201495, 20.02.2017, Личаківський районний суд м.Львова

463/632/17

2/463/947/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2017 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Леньо С. І.

при секретарі Станько Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача по стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 12.05.2010р. в загальному розмірі 25 381,15 грн.

До початку розгляду справи по суті, в порядку забезпечення позовних вимог, позивач подав до суду заяву в якій просить накласти арешт на квартиру загальною площею 25,3 кв.м., що знаходиться за адресою м. Львів, вул. А. Навої, 29а/2. Мотивує тим, що відповідач є недобросовісним боржником, який у будь-який спосіб ухиляється від виконання покладених на нього обов’язків. Будучи власником цієї квартири вправі її відчужити, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Оглянувши матеріали справи, вивчивши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що така не підлягає до задоволення виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Частиною 3 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

За правилами ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Враховуючи ціну позову та заходи, зазначені в заяві про забезпечення позову суд вважає їх не співмірними із заявленими вимогами. Накладення арешту на квартиру в цілому для забезпечення стягнення заборгованості в розмірі 25 381,15 грн. є порушенням принципу співмірності, що виключає можливість задоволення заяви про забезпечення позову.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

В задоволені заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором – відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Суддя: Леньо С. І.