Рішення № 68196233, 08.08.2017, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/957/17

Провадження № 2/349/477/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08 серпня 2017 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Лошак О.О.

з участю секретаря судового засідання Сірко І.В.

представника служби в справах дітей Олексів О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом служби у справах дітей Рогатинської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

в с т а н о в и в:

Служба у справах дітей Рогатинської районної державної адміністрації звернулася до Рогатинського районного суду із позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

У позовній заяві зазначено, що відповідачка по справі є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батько дитини записаний згідно ч.1 ст.135 СК України.Відповідачка не піклується про дочку, не створює дитині належних умов для проживання, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями. Дитина проживала в антисанітарних умовах у житловому будинку, який знаходиться у незадовільному стані. Така поведінка матері свідчить про неналежне виконання нею батьківських обов'язків. Малолітня ОСОБА_3 тимчасово влаштована в Міжрегіональний центр соціально-психологічної реабілітації дітей в Івано-Франківській області, що розташований в с.Мединя Галицького району Івано-Франківської області. Однак з часу поміщення дити до центру реабілітації, мати жодних висновків не зробила - вона не змінила своєї поведінки, не покращила умов проживання дитини. Не виявила бажання повернути малолітню дитину в сім'ю. Просили позов задовольнити повністю. Вирішити питання про позбавлення відповідачки батьківських прав та стягнення аліментів у твердій грошовій сумі не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У судовому засіданні представник служби у справах дітей Олексів О.Я. позовні вимоги підтримала повністю із підстав, наведених у позовній заяві. Крім того, пояснила, що на даний час відповідачка проживає окремо від дитини, не цікавиться дочкою, не займається їх вихованням, тим самим ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, виїхала з с.Конюшки Рогатинського району, відсутня за місцем реєстрації в с.Гельмязів Золотоніського району. Коміся з питань захисту прав дитини Рогатинської районної державної адміністрації прийшла до висновку за доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Просила позов задовольнити. Позбавити відповідачку батьківських прав відносно малолітньої дочки та стягувати з відповідачки на користь дитини аліменти із ОСОБА_2 у твердій грошовій сумі не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Дала згоду на ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки у судове засідання не повідомила, хоча про день, час і місце судового засідання були повідомлені належний чином та у встановленому законом порядку.

Небажання відповідачки надавати докази для обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судовому засіданні, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.224 ЦПК України.

Відповідно до вимог, встановлених ч.1 ст.224 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, вислухавши доводи представника позивача, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір'ю малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народженя, виданим повторно 16 жовтня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції в м.Києві серія НОМЕР_2. Відомості про батька записані згідно ч.1 ст.135 СК України, що підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ОСОБА_3, сформованим 24 листопада 2016 року.

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини Рогатинської районної державної адміністрації №15 від 21 червня 2017 року визнано за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухилення відповідачки від виконання батьківських обов'язків підтверджується характеристиками з місця реєстрації та місця проживання відповідачки, виданими 26 січня 2017 року сільським головою Гельмязівської сільської ради Золотоніського району, сільським головою Конюшківської сільської ради Рогатинського району.

Згідно інформації, наданої 14 липня 2017 року міжрегіональним центром соціально-психологічної реабілітації дітей в Івано-Франківській області (вих.№164/01-17), ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 17 листопада 2016 року перебуває в центрі. 17 серпня 2017 року закінчується термін перебування дитини в центрі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 р. N 2402-III кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Частинами 7-10 статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

За ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про стан здоров'я дитини, її фізичний, духовний і моральний розвиток.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства про розгляд справ про усиновлення і про позбавлення і поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 року № 3 дано роз'яснення, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують тощо), які дані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті споріднення з нею, є крайнім способом дії на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

За наведених вище в рішенні обставин і доказів суд приходить до висновку, що відповідачка, як мати, ухиляється від виконання свого обов'язку по вихованню дочки, не проявляє щодо дитини батьківської турботи. Не піклується про фізичний і духовний розвиток дочки, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання. Мати свідомо нехтує своїми обов'язками через що її слід позбавити батьківських прав.

Судом встановлено, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав не буде суперечити інтересам дитини, а тому позов в частині позбавлення батьківських прав підлягає до задоволення.

Оскільки суд прийшов до висновку про позбавлення прав матері, відомості про батька дитини зазначені згідно вимог ч.1 ст.135 СК України, опікун щодо дитини ще не визначений, суд передає малолітню ОСОБА_3 під опіку органу опіки та піклування з тим, щоб були вжиті заходи для захисту прав та інтересів дитини та вибрано найкращий спосіб подальшого влаштування долі дитини відповідно до вимог, встановлених у порядоку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, який затверджений Постановою КМ України, від 24.09.2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини".

Органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад (далі - органи опіки та піклування), які відповідно до законодавства провадять діяльність з надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових та житлових прав дітей. Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад.

За ч.2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно ч.3 ст.166 Сімейного кодексу України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України обов'язок надавати утримання неповнолітнім дітям, які не досягли 18 років, покладається рівною мірою на обох батьків. Неповнолітні діти не здатні самі здобувати кошти для існування. Обов'язок батьків з утримання своїх дітей виникає з моменту народження дитини і зберігається до досягнення нею повноліття. Обов'язок утримувати дітей - моральний обов'язок і найважливіший правовий обов'язок їх батьків. При ухиленні від його виконання необхідні кошти можуть бути стягнуті за рішенням суду. За частиною 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За ст.182 Сімейного кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3 1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;3 2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачка не працює, не визнана інвалідом, є особою працездатного віку.

За таких обставин та доказів, досліджених і перевірених у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позов про стягнення аліментів підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 17.10.2014, № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" роз'яснено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону N 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового зхарактеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600 грн.

Керуючись ст.ст.10,11,60, 212,214,224-226 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстровану за адресою АДРЕСА_1 батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, направити відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції в м.Києві для внесення відповідних відміток в актовий запис №1654 від 11 червня 2014 року про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що був складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції в м.Києві про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2.

Передати малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 під опіку органу опіки та піклування - Рогатинській районній державній адміністрації для вжиття заходів для захисту прав та інтересів дитини та вибору найкращого способу подальшого влаштування малолітньої.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Зобов'язати матір ОСОБА_2 протягом місяця, з дня набрання законної сили рішенням суду, відкрити у відділенні Державного ощадного банку України особистий рахунок на малолітню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Аліменти перераховувати на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Стягнення аліментів розпочати з 04 липня 2017 року і проводити до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - судовий збір у розмірі 3200 грн. (три тисяч двісті грн.), який перерахувати на рахунок - 31215256700001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення в частині стягнення суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання.

Роз'яснити сторонам по справі, що відповідно до вимог ч.1 ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Копію рішення, після набрання ним законної сили, направити органу опіки та піклування - Рогатинській районній державній адміністрації для вжиття заходів для захисту прав та інтересів дитини та вибору найкращого способу подальшого влаштування ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Рогатинський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути переглянуте судом за заявою відповідачки, поданою протягом десяти днів з часу отримання копії рішення.

Суддя: О.О.Лошак