Постанова № 68194647, 09.08.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер судової справи: 766/17286/16-п Головуючий у 1 інстанції: Зубов О.С.

Номер провадження: 33/791/361/17 Доповідач: Коломієць Н.О.

ПОСТАНОВА

іменем України

09 серпня 2017 року м. Херсон

Суддя Апеляційного суду Херсонської області Коломієць Н.О. при секретарі Сухоруки Я.А., з участю представника ОСОБА_1 - адвоката Понеділко А.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 8 лютого 2017 року у справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

В С Т А Н О В И В :

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

В постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 18.12.2016 року о 19.18 год. в м. Херсоні по пр. Ушакова в районі буд. №20, керував транспортним засобом ВАЗ 21011 д.н. НОМЕР_3, в стані алкогольного сп'яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на те, що в судовому засіданні участі не приймав, про притягнення його до адміністративної відповідальності дізнався поза межами строку на апеляційне оскарження постанови суду, просить поновити строк на оскарження постанови. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що розглянувши справу без його участі суд порушив його право на захист, крім того при розгляді справи судом першої інстанції проігноровано той факт, що огляд на стан сп'яніння проводився у присутності осіб, які не підтвердили свою кваліфікацію як лікарів наркологів, крім того в нього немає у власності автомобіля ВАЗ 21011, у зв'язку із чим просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити.

ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився - про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді, представника ОСОБА_1 - адвоката Понеділко А.В., дослідивши матеріали справи у сукупності з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.

Згідно із ст. 294 КУпАП, скарга на постанову судді по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлений.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався без участі ОСОБА_1, а копію постанови суду першої інстанції ним отримано 20 червня 2017 року, вважаю, що причину пропуску строку на апеляційне оскарження слід визнати поважною та поновити строк на оскарження постанови суду від 08.02.2017 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП - апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції розгляд справи призначався на 20.01.2017 та 08.02.2017 року.

Суд рекомендованими листами із повідомленням, направляв ОСОБА_1 судові повістки про виклик у судове засідання, які останній отримав завчасно 16.01.2017 та 06.02.2017 року (а.с. 8, 10), тому твердження апелянта про те, що суд порушив право на захист та не повідомляв його про день, час та місце судового розгляду є голослівними.

В судові засідання, призначені на 20.01.2017 та 08.02.2017 року ОСОБА_1 не з'явився, повідомивши суд про те, що уклав договір про надання правової допомоги з Понеділко А.В., який також в обидва судові засідання не з'явився.

Доказів на підтвердження наявності поважних причин неявки в судове засідання ОСОБА_1 суду не надав.

Таким чином, достовірно знаючи, що справа перебуває на розгляді в суді, ОСОБА_1 ухилився від явки до суду, не вживав заходів щодо отримання інформації про її рух.

Отже, вказані дії правопорушника, є штучним створенням підстав для скасування постанови суду першої інстанції, із намаганнями з різних підстав затягти розгляд справи з метою вийти за межі строку накладання адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, що тягне за собою закриття провадження у справі у разі скасування на підставі штучно створених умов під виглядом удаваного порушення прав особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Про наведене свідчить й письмове клопотання ОСОБА_1 на адресу Херсонського міського суду Херсонської області від 07.06.2017 року про надання інформації про рух справи, подане вже після закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності (а.с. 17).

Виходячи із викладеного, вважаю, що ОСОБА_1 не довів належними та допустимими доказами порушення судом першої інстанції його прав, пов'язаних із повідомленням про час та місце розгляду справи та наявності у нього поважних причин неявки в призначені судові засідання, а відтак доводи апеляційної скарги в цій частині слід визнати неприйнятними.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП є законним та обґрунтованим, та таким, що підтверджується зібраними у справі та перевіреними судом доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 376822, актом огляду на стан сп'яніння відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено 1,08 проміле вмісту алкоголю, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з яких вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, рапортом інспектора ПП ОСОБА_5 про те, що 18.12.2016 року за адресою м. Херсон вул. Перекопська близько 19:10 годин ним було виявлено транспортний засіб ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_1 через те, що на автомобілі в темну пору доби був неосвітлений державний номерний знак та зупинено біля буд. 20 по пр. Ушакова. За кермом вказаного автомобіля знаходився ОСОБА_1, в ході розмови з яким виявлено характерний запах алкоголю з порожнини рота, нечітку мову, нестійку ходу, почервоніння очей. Водієві запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою алкотесту «Драгер», на що він погодився та результати якого виявились позитивними, від проходження медичного огляду в найближчому медичному закладі відмовився.

Відповідно до положень ст.266 КУпАП, п.1, 4, розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ №1395 від 07 листопада 2015 року, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.п. 2, 6, 7 розділу І, п. 4 -6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України 09.11.2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

Огляд на стан сп'яніння проводиться:

●поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом ;

●лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.

Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

Матеріали справи свідчать, що огляд ОСОБА_6 на стан сп'яніння проводився з дотриманням вказаних вимог, у присутності двох свідків, результати огляду, які виявились позитивними, додані до протоколу.

Доводи апелянта, що особи, в присутності яких проводився огляд не мають фахової підготовки лікарів наркологів є безпідставними, оскільки вказаних вимог вищенаведені нормативно-правові акти до осіб, в присутності яких проводиться огляд на місці зупинки транспортного засобу, не містять.

Доводи апелянта про те, що він не є власником транспортного засобу ВАЗ д.н. НОМЕР_1 не звільняють його від адміністративної відповідальності за вказаним керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскільки чинним законодавством України заборонено керувати в стані алкогольного сп'яніння не тільки власними транспортним засобами, а будь-якими.

Про те, що вказаний транспортний засіб належить ОСОБА_7 з місцем обліку у АДРЕСА_2 зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. Однак про те, що саме цим транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння керував ОСОБА_6 підтверджено вищенаведеними доказами.

Технічна описка в протоколі про адміністративне правопорушення при зазначенні моделі транспортного засобу - ВАЗ 21011 замість 2101 не спростовує встановлених судом першої інстанції обставин про керування ОСОБА_1 автомобілем НОМЕР_2 близько 19 годин 18.12.2016 року в стані алкогольного сп'яніння.

Той факт, що відносно ОСОБА_1 складено ще один протокол про адміністративне правопорушення за ч. 6 ст. 121 КУпАП, копію якого вручено правопорушнику за те, що при керуванні транспортним засобом 18.12.2016 року близько 19 годин в темну пору доби був неосвітлений державний номерний знак, не спростовує факту керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскільки саме при з'ясуванні обставин правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП був встановлений факт керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

При цьому з протоколом про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його підпис у протоколі та власноручний запис про відмову в наданні пояснень.

Особу правопорушника при складанні протоколу про адміністративне правопорушення встановлено на підставі посвідчення водія НОМЕР_4 від 01.08.2008 року, виданого МРЕВ ДАІ, про що зазначено у протоколі, тому сумніви в особі правопорушника відсутні.

Нових доказів, які б спростовували вищенаведені відомості, апелянт до суду апеляційної інстанції не надав.

Виходячи з наведеного, підстави для закриття провадження за відсутністю в діях ОСОБА_6 складу вказаного адміністративного правопорушення, відсутні.

На підставі вищенаведеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції дотримано вимоги діючого законодавства, доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та такими, що спростовуються зібраними у справі доказами.

Підстав для скасування постанови апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 08.02.2017 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 08.02.2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Херсонської області підпис Коломієць Н.О.

З оригіналом згідно:

Суддя Н.О.Коломієць

Суддя апеляційного суду

Херсонської області

Н.О.Коломієць