Рішення № 68194407, 04.08.2017, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/4793/17

Пров. №2/766/6153/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2017

Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючий суддя - Гаврилов Д.В.,

секретар - Тимошенко Ю.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго», в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просила стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти в сумі 540000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач є співвласником магазину промислових і продовольчих товарів. Через неправомірне відключення електропостачання велика кількість продовольчих товарів, які перебували на зберіганні в морозильних камерах, була зіпсована і в подальшому утилізована. Позивач змушена відшкодовувати збитки контрагентам, а відтак вважає, що набула право зворотної вимоги до відповідача, як до особи, через неправомірні дії якої, було заподіяно збитки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про їх збільшення, підтримав повністю та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача позов не визнала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав їх недоведеності та необґрунтованості, надала суду свої письмові заперечення проти позову.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судому засіданні встановлено, що позивач є співвласником магазину промислових і продовольчих товарів загальною площею 316,8 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу, укладеним 16.10.2013 року між ОСОБА_2, ОСОБА_1 і ОСОБА_3

30.07.2014 року між позивачем, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір оренди вказаного нерухомого майна строком на 35 місяців з правом укладання договорів з комунальними підприємствами.

До укладання цього договору ОСОБА_4 раніше користувалась магазином, у зв'язку з чим 10.09.2008 року між нею та ВАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» вже був укладений договір про постачання електричної енергії № 4254. Згідно з додатком № 10 до цього договору до переліку точок розрахункового обліку реактивної електричної енергії увійшов також магазин промислових і продовольчих товарів по АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

За поясненнями представника позивача про смерть орендаря сама позивач дізналася в липні 2016 року. Після цього позивач одразу звернулась до ПАТ «ЕК «Херсонобленерго», де у відділі для обслуговування клієнтів їй повідомили про те, що за договором з ОСОБА_4 заборгованості немає. З метою уникнення непорозумінь 18.07.2016 року вона сплатила від імені ОСОБА_4 черговий платіж за електроенергію, що підтверджується матеріалами справи.

06.07.2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою про укладання з нею договору про постачання електричної енергії до магазину. За відсутності реакції 11.07.2016 року вона звернулась повторно із завою про укладання договору на постачання електроенергії.

19.07.2016 року на адресу позивача надійшов припис про усунення порушень в підключенні до мереж електропостачання.

За поясненнями представника вимоги припису були виконання 25.07.2016 року, про що було повідомлено відповідача рекомендованою кореспонденцією.

01.08.2016 року близько 17 години відповідач здійснив відключення магазину по АДРЕСА_1 від мереж електропостачання, про що було складено акт про відключення електроустановок. Факт відключення був також зафіксований працівниками поліції, які були викликані представником позивача. Підставою відключення приміщення магазину було зазначено смерть споживача ОСОБА_4

Відповідно до матеріалів справи магазин протягом липня 2016 року продовжував працювати в штатному режимі, позивач уклала з усіма контрагентами договори оренди. Окреме підвальне приміщення, що обладнане морозильною камерою, було використане для надання послуг зі зберігання харчових продуктів, які швидко псуються, з приводу чого 11.07.2016 року з Приватним підприємством «Ранок-14» було укладено договір зберігання, а в подальшому 12.07.2016 року за актом прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей продукти прийнято на відповідальне зберігання.

В день відключення електропостачання магазин разом з електрообладнанням використовувався суб'єктами господарювання. Складські приміщення та торговельні зали були заповнені продукцією. Внаслідок раптового вимкнення електропостачання відбулось повне знеструмлення холодильного обладнання.

В результаті відключення електропостачання магазину харчова продукція, що зберігалась в холодильний камері в підвальному приміщенні магазину, зіпсувалась, про що 03.08.2016 року був складений акт та інвентаризаційний опис за участю представників орендаря та позивача.

За поясненнями представника позивача, які не були спростовані відповідачем, позивачем вживались всі можливі заходи щодо запобігання спричинення збитків, однак зберегти продукцію так і не вдалося через ряд об'єктивних причин. За договором з ФОП ОСОБА_5 від 05.08.2016 року зіпсовану продукцію було утилізовано.

Відповідно до квитанцій до прибуткових касових ордерів позивач відшкодувала поклажодавцеві нанесену шкоду в розмірі 540000 грн.

03.08.2016 року між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії № 5365.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб в межах заявлених вимог.

Згідно вимог ч. 1 ст. 60 та ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст. 212 ЦПК України визначено, що жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Згідно вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Згідно з положеннями ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.

Як роз'яснено у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Аналіз наведених положень дає суду підстави вважати, що для покладення відповідальності на особу за заподіювання майнової чи немайнової шкоди необхідна сукупність чотирьох умов, а саме: наявність шкоди, протиправність дій, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою та вина в заподіянні шкоди.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно вимог ч. 1 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією (ч. 2 ст. 27 вказаного Закону).

Частиною 1 ст. 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України).

Як визначено ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною. а збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Враховуючи те, що правовідносини у сфері електроенергетики є специфічними, вони врегульовані спеціальним нормативно-правовим актом - Правилами користування електричною енергією (далі за текстом - Правила), затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28 (зі змінами та доповненнями).

Пунктом 1.3 Правил передбачено, що постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до п. 7.1 Правил електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно- правовими актами, у тому числі цими Правилами.

Згідно з п. 7.3 Правил обмеження в споживанні електричної енергії внаслідок відключення споживача має проводитися за умови одночасного забезпечення збереження необхідних рівнів надійності та якості електропостачання інших споживачів та субспоживачів.

Положеннями п. 7.5 Правил визначено, що постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі:

1) відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

2) недопущення до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/або електропередавальної організації, на яких покладено згідно з законодавством України та/або договором відповідні обов'язки;

3) несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами (для споживача, який у встановленому законодавством порядку визнаний банкрутом, припинення повністю або частково постачання електричної енергії здійснюється без попередження у разі наявності від'ємного сальдо на особовому рахунку згідно з показаннями засобу обліку, крім випадків, коли такий споживач, щодо якого в установленому порядку вживаються заходи для запобігання банкрутству, здійснює своєчасний розрахунок поточної плати за спожиту електричну енергію, а погашення його заборгованості включено до заходів щодо забезпечення вимог кредиторів);

4) несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства;

5) невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;

6) невиконання обґрунтованих вимог електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів;

7) закінчення терміну дії, розірвання або неукладення між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена цими Правилами;

8) порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення неналежних умов експлуатації зазначених електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж.

Попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії оформляється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено.

У разі якщо договором про постачання електричної енергії передбачена попередня оплата або авансові платежі, припинення повністю або частково постачання електричної енергії за несплату передбачених договором рахунків на попередню оплату або авансових платежів не може застосовуватись раніше початку розрахункового або планового періоду, на який має здійснюватись відповідна оплата.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, електроустановки споживача не відключаються.

Відповідно до п. 11.4 Правил збитки споживача через перерву в електропостачанні та недотримання порядку переведення на аварійну (екологічну) та технологічну броню через дії (бездіяльність) електропередавальної організації відшкодовуються останньою відповідно до законодавства України

Враховуючи встановлені фактичні обставини, висновки суду щодо заявлених позовних вимог наступні.

Про факт смерті орендаря ОСОБА_4, з якою у відповідача був укладений договір про постачання електричної енергії, ОСОБА_1 повідомила ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» заявою від 05.07.2016 року. В цій же заяві позивач вказала про наявність договору 4254 про поставку електроенергії до магазину по АДРЕСА_1 та просила переоформити з нею договір про постачання електричної енергії.

Вдруге ОСОБА_1 звернулась до ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» з проханням про укладання договору про постачання електроенергії 11.07.2016 року.

Пізніше, отримавши припис про усунення порушень Правил користування електричною енергією, ОСОБА_1 виконала його, про що завчасно повідомила відповідача. Доводи позивача щодо належного виконання припису відповідача завчасно до відключення від мереж енергопостачання відповідачем в судовому засіданні не спростовано.

Прохання ОСОБА_1 щодо укладання з нею договору про постачання електроенергії не виконувалось ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» до 03.08.2016 року. Причини невиконання свого обов'язку ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» не повідомило.

В матеріалах справи відсутні докази того, що з моменту відключення електроенергії 01.08.2016 року до моменту укладання 03.08.2016 року з ОСОБА_1 договору про постачання електроенергії виникли або існували обставини, від яких могло залежати укладання договору.

ОСОБА_1, як споживач електроенергії, усвідомлюючи свою залежність від зобов'язань ОСОБА_4 перед ПАТ «ЕК «Херсонобленерго», здійснила оплату вартості електроенергії авансом задля виключення можливого відключення електроенергії за борги.

В силу обставин, які сталися внаслідок смерті ОСОБА_4, з якою у ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» був укладений договір про постачання електроенергії, та припинення оренди в силу смерті орендаря, позивач стала суб'єктом господарських відносин, і саме вона в силу обставин стала споживачем електричної енергії, яка поставлялась до магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Після встановлення факту смерті ОСОБА_4 характер правовідносин між постачальником електроенергії та фактичним споживачем електроенергії не змінився. Це також підтверджується тим, що 03.08.2016 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ЕК «Херсонобленерго» був укладений відповідний договір.

Зазначене відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України, висловленій в п. 11 постанови Пленуму від 16.12.2015 року № 3 «Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання», відповідно до якої термін «споживач електричної енергії» необхідно застосовувати в дещо ширшому значенні, зокрема, як такий, що поширюється і на осіб, які використовують електричну енергію без укладання договору на електропостачання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що належними та допустими доказами було доведено те, що відповідач, діючи неправомірно, в супереч вимог Правил користування електричною енергією припинив постачання електричної енергії до приміщення магазину, належного позивачу, в результаті чого позивачу було заподіяно матеріальних збитків, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 209, 213-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» (код юридичної особи: 05396638, місце знаходження: 73000, м. Херсон, вул. Пестеля, 5) на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 540000 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяД. В. Гаврилов