Постанова № 68193118, 08.08.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 33/785/1168/17

Номер справи місцевого суду: 499/359/17-п

Головуючий у першій інстанції Погорєлов І. В.

Доповідач Толкаченко О. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2017 року м. Одеса

Суддя апеляційного суду Одеської області Толкаченко О.О., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні його апеляційну скаргу на постанову Іванівського районного суду Одеської області від 19 червня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Зазначеною постановою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десяти тисяч двохсот) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнутий судовий збір в сумі 320 грн.

Відповідно до оскаржуваної постанови суду, 31 березня 2017 року о 22 годині 10 хвилин, в с.Знам'янка по вул.Лісна Іванівського району Одеської області ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 2101 д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода). Від проходження медичного огляду за допомогою газоаналізатора «Драгер» або в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

На вказану постанову суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою накласти на нього адміністративне стягнення не пов'язане з позбавленням права керування транспортними засобами та зменшити розмір штрафу з урахуванням його скрутного матеріального становища. Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_2 зазначив, що копію постанови суду він отримав 21 червня 2017 року.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що вилучення водійського посвідчення фактично залишить його без роботи та поставить його та його сім'ю у скрутне матеріальне становище. Зазначає, що він вперше притягається до адміністративної відповідальності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_2 був присутнім в судовому засіданні суду першої інстанції. Разом з цим, в матеріалах справи відсутні відомості коли саме ОСОБА_2 отримав повний текст постанови.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про те, що строк на апеляційне оскарження постанови Іванівського районного суду Одеської області від 19 червня 2017 року був пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, є обґрунтованим та апелянтом не оскаржується.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з ч.2 ст.33 КУпАП, при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Положеннями ч.1 ст.33 КУпАП встановлено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що суд першої інстанції безпідставно застосував до нього стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів.

Так, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» внесені зміни у санкцію ч.1 ст. 130 КУпАП і на теперішній час, з 27 липня 2016 року (дата набрання чинності Законом), за вчинення вказаного правопорушення, передбачена відповідальність водіїв лише у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що становить суму 10 200 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Тобто, на теперішній час, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП законодавець не передбачає можливості застосування до правопорушників альтернативних видів стягнень або у виді штрафу, або у виді позбавлення права керування транспортними засобами, як це було передбачено за попередньою редакцією ст.130 КУпАП, яка діяла до 27 липня 2016 року .

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано, керуючись приписами ст.33 КУпАП застосував до ОСОБА_2 адміністративне стягнення, передбачене санкцєю ч.1 ст.130 КУпАП.

На думку апеляційного суду саме таке стягнення буде достатньою мірою гарантувати виправлення ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП.

Відповідно до ст.294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Враховуючи необґрунтованість апеляційної скарги ОСОБА_2, вважаю за необхідне залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст.33, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Іванівського районного суду м.Одеси від 19 червня 2017 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Іванівського районного суду м.Одеси від 19 червня 2017 року, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десяти тисяч двохсот) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області О.О. Толкаченко