Постанова № 68192576, 09.08.2017, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 500/3560/17

Провадження № 2-а/500/106/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2017 року о 08 год. 30 хв. суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бурнусус О.О. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

27.06.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, яким просив визнати протиправним невиконання відповідачем вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а також просив зобов'язати Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням норм вказаних законів та виплатити заборгованість, що утворилась в наслідок не виконання норм вказаних законів упродовж терміну з 01.01.2017 року по 30.06.2017 року. Крім цього, просив стягнути з Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на його користь 12198 гривень моральної шкоди. Також, в позовній заяві позивач ОСОБА_1 просив звільнити його від сплати судового збору за подання вказаного адміністративного позову.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він отримує пенсію за віком та відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має право на отримання пенсії, що піддається систематичній поквартальній індексації. Також, оскільки він 1945 року народження, є дитиною війни та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на одержання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, виплата якої не здійснюється.

Згідно заперечень, наданих Ізмаїльським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області, відповідач позовні вимоги не визнає, мотивуючи тим, що з 02.07.2005 року ОСОБА_1 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Загальний стаж роботи складає 50 років 07 місяців 24 дні. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 не звертався до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про перерахунок йому пенсії за період з 01.01.2017 року по 30.06.2017 року з урахуванням 30% щомісячної соціальної допомоги «дітям війни» та щоквартальної індексації (звернень ОСОБА_1 у 2017 році до управління не було).

Також, як зазначено в запереченнях відповідача рішенням Конституційного суду України від 26.12.2011 року за № 20/2011 визначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Прим цьому Конституційним судом України взято до уваги ст. 22 Загальної декларації прав людини, за якою розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. А в свою чергу, ст. 7 закону України «Про соціальний захист дітей війни» закріплює норму, якою встановлюється, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету. Виконання цього Закону залежить від фінансових ресурсів доходної частини державного бюджету. Згідно ст.87 Бюджетного кодексу України, встановлено, що видатки на виплату соціальної допомоги «дітям війни», здійснюються у встановленому порядку за рахунок наявних надходжень до загального фонду державного бюджету в межах обсягів призначень, передбачених у державному бюджеті України. Норми і положення ст. ст. 5, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України N 1381 від 28.12.2011 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів N 112 від 25.03.2014 року установлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", провадиться у розмірі 66,43 гривні.

З розпорядження № 144959 від 07.08.2017 року вбачається, що позивачу виплачується підвищення «дітям війни» у розмірі 66 грн. 43 коп.

Крім цього, згідно п. 4 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 року, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення», але відповідно до п. 3 зазначеного Порядку до об'єктів індексації не відносяться соціальні виплати, як визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії обчислені з урахуванням абз. 1 ч. 1 ст. 28 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму), тобто пенсії в складі яких є доплата до прожиткового мінімуму не є об'єктами індексації. В складі пенсійної виплати позивача присутня доплата до прожиткового мінімуму в розмірі 544 грн. 39 коп., тому пенсія ОСОБА_1 не підлягає індексації.

В письмових заперечення відповідач також зазначає, що вимога позивача щодо стягнення з Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на його користь 12198 грн., для відшкодування моральної шкоди є безпідставною, оскільки в позові не зазначено та не надано жодного доказу нанесення моральної шкоди, позивачем недоведена протиправна поведінка відповідача та причинний зв'язок.

Отже факт протиправних дій з боку Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області у переобчисленні пенсії за віком у відповідності до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне старування» щодо індексації пенсії та Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01.01.2017 року по 30.06.2017 рік відсутній. Таким чином, Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області діє на підставі та у межах, передбачених діючим законодавством України і підстави для визнання зазначених дій протиправними відсутні.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 31.07.2017 року по справі відкрите скорочене провадження.

07.08.2017 року до суду надійшли письмові заперечення на адміністративний позов подані відповідачем Ізмаїльським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Одеської області.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, вважаю, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як було встановлено, ОСОБА_1 перебуває на обліку Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України та отримує пенсію за віком з 02.07.2005 року, яку призначено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 50 років 07 місяців 26 дні.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» N 1282-XII від 03.07.1991 р. індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; поріг індексації - це величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, у тому числі пенсії. У частині п'ятій цієї ж статті вказано, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

За змістом статті 4 зазначеного Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Подальша індексація споживчих цін для індексації грошових доходів населення починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації 101 відсоток. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У частині другій статті 6 Закону N 1282-XII встановлено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації Закону України від 6 лютого 2003 року N 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України затвердив Порядок.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року N 170 до Порядку внесено зміни. Зокрема, абзац другий пункту 2 Порядку викладено в редакції, згідно з якою індексації підлягають пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії.

Цією ж постановою пункт 3 Порядку доповнено новим абзацом -сьомим, згідно з яким до об'єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема, соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону N 1058-IV); додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму.

В абзаці першому частини першої статті 28 Закону N 1058-IV передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Позивач ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, до розміру якої проводиться доплата до прожиткового мінімуму згідно з абзацом першим частини першої статті 28 Закону N 1058-IV. Так, відповідно до розпорядження № 144959 від 07.08.2017 року пенсія позивача складається з: основної пенсії; доплати за понаднормовий стаж; доплати до прожиткового мінімуму; підвищення за статус "дитина війни".

З часу внесення Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року N 170 вищезазначених змін до Порядку проведення індексації пенсії, надбавок, доплат, розміри яких обраховуються виходячи з прожиткового мінімуму, чинне законодавство не передбачає.

На підставі аналізу зазначених норм можливо прийти до висновку про те, що до об'єктів індексації, визначених у пункті 2 Порядку, не відносяться, зокрема, соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України N 1058-IV); додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму.

Приймаючи до уваги, що в складі пенсійної виплати ОСОБА_1 присутня доплата до прожиткового мінімуму в розмірі 544,39 грн. і враховуючи, що його пенсія, обчислена з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та відповідно до п.3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення не відноситься до об'єктів індексації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі N 265/7767/14а від 08 вересня 2015 року.

В свою чергу, що стосується підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, на якому наполягає позивач ОСОБА_1, необхідно зазначити наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».

Закон України «Про соціальний захист дітей війни» (далі Закон № 2195-ІV) встановлює правовий статус дітей війни, визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки. Статтею 1 Закону передбачено, що діти війни є громадяни України, яким на час закінчення (02.09.1945 р.) другої світової війни було менше 18 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відноситься до категорії діти війни, що не заперечується відповідачем.

За приписами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Постановою Кабінету Міністрів України N 1381 від 28.12.2011 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів N 112 від 25.03.2014 року установлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення, встановлене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", провадиться у розмірі 66,43 гривні.

Згідно з пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України N 1381 від 28.12.2011 року встановлено, що фінансування виплат, передбачених пунктом 3 цієї постанови, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

З розпорядження № 144959 від 07.08.2017 року вбачається, що ОСОБА_1 виплачується підвищення «дітям війни» у розмірі 66 грн. 43 коп.

Отже, Ізмаїльське об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області в цій частині діяло в межах правового поля, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо перерахунку підвищення до пенсії за ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Отже, відповідач Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області з 01.01.2017 року по 30.06.2017 року правомірно нараховував та виплачував позивачу соціальні виплати у розмірах, що передбачені чинними нормативно правовими актами.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 12198 грн., суд зазначає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки позивач не обґрунтував, в чому саме полягає ця шкода, не зазначено з яких саме міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується. ОСОБА_1 не наводить доказів наявності втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних йому незаконними рішеннями/діями/бездіяльністю відповідача; також не обґрунтована наявність причинно-наслідкового зв'язку такої шкоди з рішеннями/діями/бездіяльністю відповідача.

Так, статтями 23 та 1167 ЦК України визначено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Так, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пленум Верховного Суду України в Постанові № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснив, що моральною шкодою є втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Крім того, Верховний Суд України у вищевказаній постанові Пленуму зазначив, що в позовній заяві про відшкодування моральної шкоди повинні бути зазначені обставини того, у чому полягає моральна шкода, якими діями, рішеннями вона завдана та якими доказами вона підтверджена. Факт заподіяння шкоди доводить позивач.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що позивачемОСОБА_1 не було доведено передбачених статтями 23, 1167 ЦК України обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди, зокрема позивачем не надано обґрунтованих доказів, які б підтверджували факт заподіяння йому моральної шкоди саме неправомірною бездіяльністю відповідача.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 9-11, 69-71, 158-163, 183-2 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.