Постанова № 68190367, 09.08.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 750/5430/17 Головуючий у 1-й інстанції: Жук М.І.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 серпня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що, на його думку, відповідачем безпідставно не було включено до складу його грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу та премії до дня Збройних Сил України, виплаченої в грудні 2011 року в розмірі 4525,80 грн., що стало причиною зменшення її розміру та порушення його пенсійних прав.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 липня 2017 року задоволено вказаний позов. Зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України в Чернігівські області здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_2 починаючи з 01.05.2017 року, виходячи з 83 % його грошового забезпечення з якого сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу та премії до дня Збройних Сил України, виплаченої в грудні 2011 року в розмірі 4525,80 грн., згідно довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 22.03.2017 року № 179/1/2985.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до правил ч. 8 ст. 183-2, п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Головним управлінням ПФУ в Чернігівській області позивачу було призначено пенсію за вислугу років в розмірі 83 % грошового забезпечення згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-Х1І без врахування матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу та премії до дня Збройних Сил України.

27.04.2017 року позивач звернувся із заявою до Головного управління ПФУ в Чернігівській області в якій просив здійснити перерахунок та виплату йому пенсії, з його грошового забезпечення з якого сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу та премії до дня Збройних Сил України, згідно довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 22.03.2017 року № 179/1/2985.

10.05.2017 року Головне управління ПФУ в Чернігівській області своїм листом повідомило позивача про те, що у задоволенні його заяви від 27.04.2017 року йому відмовлено, оскільки додаткові види грошового забезпечення, які не є щомісячними, а також ті, що мають компенсаційний характер не входять до грошового забезпечення.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції в повній мірі з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 статті 43 Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців (пункт 3 цієї постанови).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям допомоги на оздоровлення визначені постановою № 1294 та «Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за № 638/15329). Розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункт 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України (підпункт 3 пункту 5 постанови № 1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу ХХХІІІ Інструкції).

Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

В цій частині колегія колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, а тому мають бути враховані відповідачем під час визначення розміру його пенсії.

Однак, суд першої не звернув увагу на те, що суми одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу та премії до дня Збройних Сил України, не є такими, що мають бути враховані під час визначення розміру пенсії позивача, оскільки не є постійними видами грошового забезпечення, а виплачувались одноразово.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що судове рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача врахувати суми одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу та премії до дня Збройних Сил України під час розрахунку розміру пенсії позивача є таким, що підлягає скасуванню, оскільки ці вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Оскільки заяву про перерахунок пенсії позивачем було подано 27.04.2017 року, пенсія позивача підлягає перерахунку з 01.05.2017 року.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 10 березня 2015 року у справі № 21-70а15, яка відповідно частини 1 статті 244-2 КАС України є обов`язковою для врахування в судовій практиці.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню частково.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача врахувати суми одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу та премії до дня Збройних Сил України під час розрахунку розміру пенсії позивача, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду - частковому скасуванню.

Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає як таке, що постановлено за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в справах, розгляд яких передбачено п. 2 ч. 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - задовольнити.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 липня 2017 року - скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача врахувати суми одноразової грошової винагороди за безперервну військову службу та премії до дня Збройних Сил України під час розрахунку розміру пенсії позивача та ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні вказаної частини позовних вимог відмовити.

В іншій частині постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Мацедонська В.Е.

Лічевецький І.О.