Ухвала суду № 68190202, 08.08.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Т.О.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2017 року справа №805/4954/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А.В., Ханової Р.Ф.,

при секретареві судового засідання Томах О.О.,

з участю представника відповідача 2 - Сенникова А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року у справі №805/4954/15-а за позовом ОСОБА_3 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, треті особи: Відділ державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - Красноармійське ОУПФУ), Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - Красноармійська ОДПІ), треті особи: Відділ державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області (далі - ВДВС Красноармійського МУЮ), Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просила: визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі про сплату боргу від 01.08.2013 № Ф-745 в сумі 7967,80 грн.; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Красноармійську та Красноармійському районі припинити стягнення боргу з пенсії за постановою державного виконавця від 26.05.2015 року ВП № 46517741; визнати протиправними дії Красноармійської ОДПІ щодо зарахування на облік на ім'я позивача суми боргу зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 8300,92 грн.; зобов'язати Красноармійську ОДПІ повернути неправомірно отримані кошти зі сплати єдиного соціального внеску з пенсії позивача з примусового виконання вимоги про сплату боргу №Ф-745, яка видана 01.08.2013 управлінням ПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі, починаючи з липня 2015 року, в повному обсязі (т.1 а.с. 4-6, 27-29).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року допущено процесуальне правонаступництво шляхом заміни відповідача 2 - Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області її правонаступником Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області (т.1 а. с. 34-36).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково, а саме:

визнано протиправною та скасовано вимогу Управління Пенсійного фонду України у м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області від 09 серпня 2013 року №Ф-745 про сплату недоїмки в частині недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 7797 гривень 80 коп.;

зобов'язано Красноармійську ОДПІ повернути ОСОБА_3 як безпідставно стягнені кошти у сумі 1963 гривні 97 коп., утримані з її пенсії на підставі постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Клочкової Д.А. від 26 травня 2015 року ВП № 46517741 про звернення стягнення на доходи боржника;

у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т.1 а. с. 221-226).

Відповідач - Красноармійська ОДПІ не погодився з постановою суду в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, яку обґрунтував ненаданням вірної правової оцінки обставинам справи та порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначив, що позивач не звільняється від сплати за себе єдиного внеску згідно п.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки отримує пільгову пенсію (т.2 а. с. 1-2).

Представник Відповідача 2 в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Вважав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки порушив норми матеріального закону.

Позивач, та представники відповідача 1 та третіх осіб в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача 2, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - ОСОБА_3 була зареєстрована як фізична особа-підприємець 27.10.2004 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.11.2015 (т.1 а. с. 9-11).

Відповідно до довідки Красноармійської ОДПІ позивач перебувала на спрощеній системі оподаткування у період з січня до грудня 2012 року та за цей період їй нараховано заборгованість з єдиного соціального внеску в сумі 8300,92 грн. (т.1 а.с.13).

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером, якій з 29.04.2008 року призначено пенсію за віком за Списком №2 згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення» (т.1 а. с. 8, 14, 104,105, 106).

Відповідно до повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця 8 червня 2015 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений запис за номером 2 271 006 0006 000608 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (т.1 а. с. 12).

25 квітня 2013 року УПФУ м .Красноармійську а Красноармійському районі прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за № 796-ф, яким на підставі п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за неподання звітності, передбаченої цим Законом, до ОСОБА_3 застосований штраф у сумі 170,00 грн., яке отримано позивачем 03.05.2013 (т.1 а. с. 124, 125, 173, 174).

9 серпня 2013 року УПФУ в м. Красноармійську та Красноармійському районі було сформовано вимогу № Ф-745 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску відносно позивача, який станом на 01.08.2013 року складав 7967,80 грн., з яких сума недоїмки - 7797,80 грн. та фінансові санкції - 170 грн. (т.1 а. с. 103).

У зв'язку з передачею повноважень з адміністрування єдиного внеску від органів Пенсійного фонду України органам доходів і зборів УПФУ передало Красноармійській ОДПІ відомості про наявність у ОСОБА_3 станом на 30 вересня 2013 року суми боргу у розмірі 8300,92 грн., про що свідчать дані картки особового рахунку позивача, сформованої з дати початку адміністрування єдиного внеску органами доходів і зборів (т.1 а.с. 139-143).

26.05.2015 старшим державним виконавцем ВДСВ Красноармійського МУЮ винесено постанову ВП №46517741 про звернення стягнення на доходи боржника з примусового виконання вимоги №Ф-745, виданої 01.08.2013 УПФУ в м.Красноармійську про стягнення з ОСОБА_3 на користь УПФУ в м.Красноармійську та Красноармійському районі недоїмки в сумі 7967,80 грн. (т.1 а. с. 17).

Згідно з вказаною постановою з усіх видів заробітку (доходу), що належить боржнику після відрахування податків належало проводити утримання пропорційно по кожному стягувачу у розмірі 20%. Стягнути з боржника борг в розмірі 7 967,80 грн., виконавчий збір - 796,78 грн., витрати на проведення виконавчих дій - 35,00 грн.

Постанова про звернення стягнення на доходи божника передана на виконання до УПФУ (т.1 а. с. 127, 168).

На підставі відомостей про відрахування коштів за особовим рахунком № 165000, що належить ОСОБА_3, встановлено наступне.

Примусове виконання постанови про звернення стягнення на доходи боржника в частині стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 35,00 грн. розпочато з 01 липня 2015 року.

На користь одержувача - Юстиція (код ЄДРПОУ 34941051, рахунок 37317001005719, МФО 834016, УДКСУ в Донецькій області) з пенсії ОСОБА_3 в липні 2015 року утримано 0,84 грн., в серпні 2015 року - 0,84 грн., у вересні 2015 року - 0,99 грн., у жовтні 2015 року - 1,09 грн., у листопаді 2015 року - 0,99 грн., у грудні 2015 року - 0,99 грн., у січні 2016 року - 0,99 грн., у лютому 2016 року - 0,99 грн., у березні 2016 року - 0,99 грн. Залишок боргу становив 26,29 грн. (т.1 а.с. 211).

Примусове виконання постанови про звернення стягнення на доходи боржника в частині боргу у сумі 7 967,80 грн. розпочато з 01 липня 2015 року.

На користь одержувача - Красноармійська ОДПІ (код ЄДРПОУ 37869345, рахунок 37194104000566, МФО 834016, УДКСУ в Донецькій області) з пенсії ОСОБА_3 в липні 2015 року утримано 189,97 грн., в серпні 2015 року - 189,97 грн., у вересні 2015 року - 221,89 грн., у жовтні 2015 року - 245,89 грн., у листопаді 2015 року - 223,25 грн., у грудні 2015 року - 223,25 грн., у січні 2016 року - 223,25 грн., у лютому 2016 року - 223,25 грн., у березні 2016 року - 223,25 грн. Залишок боргу становив 6 003,83 грн. (т. 1 а.с. 211).

Примусове виконання постанови про звернення стягнення на доходи боржника в частині стягнення виконавчого збору в сумі 796,78 грн. розпочато з 01 липня 2015 року.

На користь одержувача - Юстиція (код ЄДРПОУ 34941051, рахунок 37317001005719, МФО 834016, УДКСУ в Донецькій області) з пенсії ОСОБА_3 в липні 2015 року утримано 18,99 грн., в серпні 2015 року - 18,99 грн., у вересні 2015 року - 22,17 грн., у жовтні 2015 року - 24,57 грн., у листопаді 2015 року - 22,31 грн., у грудні 2015 року - 22,31 грн., у січні 2016 року - 22,31 грн., у лютому 2016 року - 22,31 грн., у березні 2016 року - 22,31 грн. Залишок боргу становив 600,51 грн. (т.1 а. с. 211).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним питанням у справі є наявність правових підстав у позивача, як ФОП, для звільнення від сплати за себе єдиного внеску згідно ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та як наслідок зобов'язаня Красноармійську ОДПІ повернути ОСОБА_3 як безпідставно стягнені кошти у сумі 1963 гривні 97 коп., утримані з її пенсії на підставі постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції Клочкової Д.А. від 26 травня 2015 року ВП № 46517741 про звернення стягнення на доходи боржника.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464 - VІ (далі - Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування ( п.4 ч.1. ст. 4 Закон № 2464).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» № 3609-VI від 07.07.2011 року, яким ст.4 Закону №2464 було доповнено ч.4 такого змісту: «Особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування».

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що фізичні особи - підприємці, які є пенсіонерами за віком та які обрали спрощену систему оподаткування, до яких з урахуванням встановлених судом обставин відноситься і позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_3, звільняються від сплати за себе єдиного внеску.

Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788) встановлені види державних пенсій, а саме за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Згідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-VІ (далі - Закону № 1058), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'ятнадцяти років.

Види державних пенсій, які призначаються за Законом № 1788, визначені ст.2 цього Закону.

Згідно з положеннями п.«а» ч.1 ст.2 Закону №1788 трудові пенсії поділяються на такі види як пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника та за вислугу років.

Системний аналіз положень ст.ст.12-18 Закону №1788 свідчить, що законодавець розрізнив пенсії за віком в залежності від умов їх призначення, визначивши загальні умови призначення пенсії за віком, (ст.12), пільгові умови призначення пенсії за віком, (ст.13), а також особливі умови призначення цього виду пенсії окремим категоріям громадян (працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, громадянам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, інвалідам, учасникам війни, сім'ям загиблих (померлих) військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, багатодітним матерям і матерям інвалідів з дитинства тощо (ст.ст.14-18).

Аналізуючи Закон № 1058, який встановлює загальні види пенсійних виплат, Закон № 1788, яким призначаються державні пенсії, суд дійшов висновку, що законодавство встановлює пільги, як в обчисленні стажу, так і в досягненні конкретного віку для окремих категорій громадян. Таким чином, вік і стаж роботи - це характерні ознаки пенсії за віком, однак умови призначення пенсій є різними, тоді як такий вид пенсії, як пенсія за віком є єдиним.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначене поняття «пенсія» - як, щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом та поняття «пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ч.1 ст. 9 Закону №1058 за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно ст. 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Частиною 1 статті 30 Закону №1058 пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Згідно ч.1. ст. 36 Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Отже, нормами Закону №1058 встановлено загальне правила набуття (призначення) пенсії.

Правовою нормою, яка міститься в ч. 4 ст. 4 Закону № 2464, рівно як і іншими нормами права не встановлено, що звільненню від сплати єдиного внеску підлягають лише ті фізичні особи-підприємці, які є пенсіонерами за віком відповідно до Закону № 1058.

Відповідно до абз. 2 п. 16 Прикінцевих положень Закону № 1058 положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Аналіз норм наведених вище Законів №1788, 1058 дає підстави для висновку, що «пенсіонер за віком» - це та особа, яка перебуває на обліку у відповідному територіальному управлінні Пенсійного Фонду України та отримує пенсію за віком, незважаючи на те, що її вік менший ніж визначений частиною першої статті 26 Закону №1058, оскільки норми діючого пенсійного законодавства при наявності певних, визначених законом умов, передбачають призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону №1058.

Аналогічна позиція наведена в постанові Верховного суду України від 03.06.2014 у справі №21-152а14.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_3 призначений такий вид пенсії як «пенсія за віком», і незважаючи на пільговий характер умов її призначення, позивач є «пенсіонером за віком», і відповідно до ч.4 ст.4 Закону № 2464 підлягає звільненню від слати єдиного внеску, а отже вимога Костянтинівської ОДПІ про сплату недоїмки № Ф-745 від 09.08.2013 зі сплати єдиного внеску в частині суми недоїмки 7797,80 грн. є протиправною і підлягає скасуванню.

До загальної суми спірної вимоги про сплату недоїмки також включена сума штрафу, нарахована на підставі рішення про застосування штрафних санкцій від 25.04.2013 №796-Ф. доказів оскарження чи скасування зазначеного рішення №796-Ф позивачем суду не надано, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про зобов'язання Красноармійської ОДПІ повернути неправомірно отримані кошти, утримані з пенсії позивача, починаю з липня 2015 року, колегія суддів зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що в період з липня 2015 року до березня 2016 року з пенсії ОСОБА_3 на користь ВДВС утримано 8,71 грн. - витрати на проведення виконавчих дій та 196,27 грн. - виконавчий збір.

Правові та фактичні підстави для повернення позивачу коштів, утриманих з її пенсії в рахунок відшкодування виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, відсутні. Ці кошти утримані згідно з нормами Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV ( які були чинними на час виникнення спірних відносин) на підставі постанов про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій. Докази оскарження цих постанов та їх скасування суду не надані.

Згідно з ч. 5 ст. 9 Закону № 2464 сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування.

За приписами ч. 6 ст. 9 Закону № 2464 для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Наказом Міністерства фінансів України від 16 січня 2016 року № 6, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2016 року № 193/28323, затверджений Порядок зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів (далі - Порядок № 6).

Терміни вживаються в таких значеннях: неналежний платник - платник, з рахунку якого здійснено помилкове списання коштів та/або який не є платником єдиного внеску; помилково сплачені суми єдиного внеску - суми коштів, які на певну дату зараховані на невідповідний рахунок 3719 та/або сплачені з рахунку неналежного платника ( п. 3 Порядку № 6).

Відповідно до п. 5 Порядку № 6 повернення коштів здійснюється у випадках: 1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719; 2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719; 3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету; 4) помилкової сплати податкових зобов'язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719.

Повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення, що передбачено п.6 зазначеного Порядку (далі - Заява).

Фактично у спірних правовідносинах йдеться про помилково сплачені суми єдиного внеску - суми коштів, які на певну дату сплачені з рахунку неналежного платника (особи, яка не є платником єдиного внеску).

На відміну від Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 450, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 вересня 2013 року за № 1601/24133, (втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів України від 16 січня 2016 року № 6), Порядок № 6 не регламентує випадків надходження до органу доходів і зборів рішення суду про визнання безпідставним стягнення ним з юридичних і фізичних осіб сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача має бути покладання на Красноармійську ОДПІ обов'язку повернути ОСОБА_3 1963,97 грн., які утримані з її пенсії, як безпідставно стягнені кошти.

На підставі вищенаведеного колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову, суд першої інстанції постановив обґрунтоване та законне рішення, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

В повному обсязі ухвала складена 8 серпня 2017 року.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст.244-2 ч.1, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2016 року у справі №805/4954/15-а за позовом ОСОБА_3 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, треті особи: Відділ державної виконавчої служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А.Василенко

Судді А.В. Гайдар

Р.Ф. Ханова