Постанова № 68190139, 03.08.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20326/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 серпня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Волощук Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Гриценка Володимира Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_4 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вважає протиправним рішення Уповноваженої особи про визнання нікчемним договору банківського вкладу з мотивів його необґрунтованості та не підтвердження належними доказами, а також протиправною бездіяльність щодо не включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки вона суперечить вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушує право на отримання гарантованої суми вкладу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 квітня 2017 року задоволено вказаний позов частково. Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» щодо невключення ОСОБА_4 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_4 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою відшкодування у розмірі 183641,12 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Гриценко Володимир Володимирович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши доводи Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Між ОСОБА_4 та ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Супердохідний тиждень +» (вільний) № 840-025-000150660 від 17.11.2015 року.

Відповідно до умов даного Договору: «Вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти Вкладника у розмірі 6228,00 доларів США та зараховує їх на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2, а у випадку автоматичного продовження (пролонгації) Договору на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_7 у Доларах США, що відкривається Банком на ім'я Вкладника, і зобов'язується виплачувати вкладну суму Вкладу та проценти на неї в порядку та на умовах встановлених цим Договором та Умовами розміщення вкладів фізичних осіб ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі Умовами дистанційного обслуговування ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ».

Відповідно до платіжного доручення, кошти на даний рахунок у розмірі 6228,00 доларів США внесено 17.11.2015 року.

Також, 09.12.2015 року між ОСОБА_4 та ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» укладено Договір №980-025-000160348, відповідно до умов якого позивач передає банку у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачені цим Договором, а Банк зобов'язується повернути Кошти та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим Договором.

В свою чергу, між ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР» та ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» укладений Договір доручення № 1 від 11.11.2014 року, згідно умов якого Банк, в якості Повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь Товариства, як Довірителя, на умовах строковості та платності.

Відповідно до Договору доручення №1 від 11.11.2014 року Банк мав укладати договори, що передбачають отримання/залучення ТОВ «ІНВЕСТИЦШНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР» грошових коштів у позику від фізичних осіб.

Так, 09.12.2015 року між ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР» та позивачем, за сприяння Банку як повіреного, укладений договір №980-025-000160348. Відповідно до п. 1.1 даного договору Позивач передав 396000,00 грн. у власність ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР».

15 грудня 2015 року між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору №980-025-000160348, згідно якої внесено зміни до підпункту 1 пункту 1.2 розділу 1 «Предмет Договору» та змінено суму коштів на 414000,00 грн.

Між ОСОБА_4 та ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» укладено Договір банківського вкладу (депозиту) «Супердохідний тиждень +» (вільний) № 840-025-000233558 від 05.05.2016 року, відповідно до умов якого Вкладник вносить, а Банк приймає грошові кошти Вкладника та зараховує їх на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_3, а у випадку автоматичного продовження (пролонгації) Договору на вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_4 (далі разом - Депозитний рахунок) у Доларах США, що відкривається Банком на ім'я Вкладника , і зобов'язується виплачувати вкладну суму Вкладу та проценти на неї в порядку та на умовах встановлених цим Договором та Умовами розміщення вкладів фізичних осіб ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі Умовами дистанційного обслуговування ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ».

Згідно умов договору, початкова сума вкладу складає 4630,00 доларів США.

Згідно платіжного доручення кошти на даний рахунок внесено 05.05.2016 року.

Окрім того, позивачем в ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» відкрито картковий рахунок № НОМЕР_8 залишок на балансі якого, станом на 19.05.2016 року, становив 18902,79 грн.

У той же час, на підставі постанови Правління Національного банку України «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» від 23.05.2016 року №14/БТ, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» від 23.05.2016 року № 81261, згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича строком на 1 місяць з 23.05.2016 року по 22.06.2016 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду строк тимчасової адміністрації продовжено до 22.07.2016 року та продовжено повноваження Уповноваженої Фонду на здійснення тимчасової адміністрації до 22.07.2016 року включно.

В подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» від 12.07.2016 року №124-рш, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 12.07.2016 року №1213, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича з 13.07.2016 року по 12.07.2018 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01.09.2016 року № 1702 повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову Олександру Юрійовичу з 05.09.2016 року включно.

Починаючи з 18.07.2016 року розпочалися виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду через банки-агенти.

Дізнавшись про введення тимчасової адміністрації в ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» позивач звернулась до Уповноваженої особи Фонду із відповідною заявою про отримання коштів та Довідки про стан рахунків.

Начальником управління операційного супроводження - заступником директора Операційного Департаменту, ОСОБА_8 позивачу надано довідку від 12.08.2016 року (вих. №ЗГС/2082) про стан рахунку № НОМЕР_5.

Зі змісту даної довідки випливає, що «Станом на 25.07.2016 року залишок на балансовому рахунку НОМЕР_5 становить 0,00 доларів США. Балансовий рахунок НОМЕР_5 був закритий 16.05.2016 року.

Також, 12.08.2016 року позивачу надано Довідку вих. № ЗГЗ/2012 про стан рахунку № НОМЕР_6. Зі змісту даної довідки станом на 19.05.2016 року залишок на балансовому рахунку НОМЕР_7 становить 8,93 грн.

Дізнавшись про відсутність позивача в загальному реєстрі вкладників, вважаючи протиправними дії щодо невключення позивача до переліку вкладників, остання звернулася з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи частково адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню частково.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються та визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Згідно із положеннями п. 3 ч. 1 ст. 2 цього Закону, вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п. 4 ч. 1 ст. 2 цього Закону № 4452-VI).

Відповідно до ч. 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

При цьому, порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Так, Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку) (ч. 1 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Згідно з ч. 2 статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладником на офіційному веб-сайті Фонду Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України». Інформація про вкладника у переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства (ч. ч. 3, 4 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

У той же час, як встановлено під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що в ході перевірки правочинів Уповноваженою особою Фонду виявлено, що 11.11.2014 року між ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» та Банком укладено Договір доручення № 1, згідно з умовами якого Банк, в якості Повіреного, мав здійснювати пошук, залучення та надання фізичним особам (далі - Клієнти) консультацій про умови та можливість передачі останніми у позику грошових коштів на користь Товариства, як Довірителя, на умовах строковості та платності.

Відповідно до предмету Договору доручення Банк мав укладати договори, що передбачають отримання/залучення Товариством грошових коштів у позику від фізичних осіб, за формою, передбаченою відповідним додатком до даного Договору доручення.

На виконання вищезазначеного Договору доручення Банком від імені Товариства укладались з фізичними особами (Клієнтами) договори позики за встановленою формою, та залучались кошти на рахунок Товариства. При цьому, фізичні особи (Клієнти) обізнані в тому, що правовідносини за таким Договором позики регулюються положеннями ст. ст. 1046-1053 Цивільного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила та вимоги до договорів позики, і, відповідно, не підпадають під гарантування вкладів з боку Фонду.

Враховуючи вищевикладене, ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» не були залучені кошти від позивача в рамках банківських продуктів з метою обліку їх на рахунку та/або нарахування процентів, тобто законодавець визначив, що саме залучені банком кошти прирівнюються до вкладу.

Судом першої інстанції було встановлено, що кошти позивача були залучені фінансовою компанією як позику з подальшим поверненням її на рахунок позикодавця, а тому такий клієнт не може бути прирівняний до вкладника проблемного банку, адже правовідносини, що склалися між позивачем та ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» не має відношення до вкладу.

В той же час, будь-якого рішення про визнання нікчемними договорів банківського вкладу або рахунку Уповноваженою особою Фонду не приймалось, відповідного судового рішення про визнання недійсними договорів матеріали справи не містять.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що інформація, надана відповідачем в Довідці про стан рахунку, не відповідає виписці по рахунку, яка надається в цій же довідці нижче.

Так, згідно виписки по особовим рахункам з 19.05.2016 року по 25.07.2016 року вихідний залишок на рахунку № НОМЕР_6 складає 181095, 66 грн.

Це залишок коштів, що зараховано банком від вільного продажу валюти (депозиту у розмірі 11012,42 доларів США), що за курсом станом на 19.05.2016 року, становив 278142,32 грн.

Окрім того, згідно цієї ж виписки 19.05.2016 року позивач отримав на даний рахунок кошти від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» згідно договору №980-025-000160348 від 09.12.2015 року у розмірі 868188,00 грн., а також здійснила перерахування на рахунок ТОВ «ФК «Плеяда» згідно договору поворотної безпроцентної фінансової допомоги від 19.05.2016 року у розмірі 965243,59 грн.

Таким чином, залишок станом на 19.05.2016 року та станом на момент подачі позовної заяви на рахунку № НОМЕР_6 становить 181095, 66 грн.

Окрім того, з даною довідкою відповідачем надано Повідомлення про нікчемність правочину вих. № ЗГЗ/2012/1 від 12.07.2016 року.

В даному повідомленні зазначено, що переказ коштів (транзакція) здійснений ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР» (код за ЄДРПОУ 39140702) 19.05.2016 року в сумі 868188,00 грн. з призначенням платежу «Повернення коштів згідно договором №980-025-000160348 від 09.12.2015 на рахунок НОМЕР_7, що належить ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1)» є нікчемним.

Також, 12 серпня 2016 року відповідачем надано Довідку вих. № ЗГЗ/2081 про стан карткового рахунку НОМЕР_9. Так, згідно виписки 19.05.2016 року ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР» на рахунок позивача перераховано 2545,46 грн., як оплата процентів по Договору № 960-025-000160348 від 09.12.2015 року. Вихідний залишок 16357,33 грн.

Загальна сума вихідного залишку складає 18902,79 грн., що сформований з валютного обміну депозитних вкладів позивача.

Судом першої інстанції було встановлено, що з даної суми позивачу Фондом виплачено суму у розмірі 16357,33 грн.

Щодо залишку у розмірі 2530,51 грн., Уповноваженою особою надано лист, в якому зазначено, що оплата процентів по договору № 980-025-000160348 від 19.12.2015 року на рахунок № НОМЕР_8, що належить ОСОБА_4 є нікчемною.

Таким чином, Уповноваженою особою не внесено інформацію, а Фондом гарантування фізичних осіб не виплачено позивачу суму гарантовану Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у розмірі 183641,12 грн.

Оскільки Рішення № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» прийнято 23.05.2016 року, зазначені правочини між ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та позивачем укладено до віднесення ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації.

Наведене свідчить, що рахунок позивача не включений до Переліку вкладників на підставі припущень Уповноваженої особи Фонду, які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно з ч. 2 - ч. 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Викладене означає, що Уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

В той же час, як це випливає зі змісту наведених норм, таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину очевидно недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу.

В даному випадку Уповноваженою особою, в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення позивачем порядку укладення Договорів.

Уповноваженою особою не надано доказів, які б свідчили, що укладені позивачем правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Не надано також і обвинувального вироку суду, в якому було б встановлено вину позивача або посадових осіб ПАТ «Банк Михайлівський» з приводу укладення договору банківського рахунку.

Відсутність вказаних обставин дає суду підстави стверджувати про необґрунтованість доводів Уповноваженої особи щодо нікчемності правочинів.

Окрім того, відповідно до п. 15 Прикінцевих положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» №5390 від 15.11.2016 р., який набрав законної сили 19.11.2016 р.), до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживаннями у сфері банківських та інших фінансових послуг» віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Таким чином, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» розширено коло осіб, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, до яких прирівняно клієнтів фінансових компаній, кошти яких залучались банками, а відтак, законодавець чітко визначив порядок, у відповідності до якого позивач має право отримати гарантовану суму коштів.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Уповноваженою особою не доведено наявності, визначених ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», підстав, які б свідчили про нікчемність правочинів, а відтак не доведено наявності законних підстав для невключення рахунку позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

З урахуванням вказаного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на відшкодування коштів за цим вкладом за рахунок Фонду.

Однак, суд першої інстанції під час вирішення даного спору помилково застосував положення ст. 27 Закону України в старій редакції, що не підлягала застосуванню до спірних правовідносин, оскільки на час ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції діяв інший порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, що, на думку колегії суддів, є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.

При цьому колегія суддів звертає увагу на наступне.

За правилами 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що діяла на час звернення позивачем з даним позовом, остання передбачає, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію наділена повноваженнями щодо формування повного переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Чинним законодавством України не передбачена можливість включення особи до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, після складення та затвердження такого переліку рахунків вкладників.

Відповідно до п. 12 р. II Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 р. №14 (в редакції, чинній на день запровадження тимчасової адміністрації в банку) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 р. за №1548/21860 (далі - Положення №14) передбачено, що протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про рахунки вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики.

Пунктом 6. р. III Положення № 14 передбачено, що Фонд завантажує поданий уповноваженою особою Фонду Перелік до програмно-апаратного комплексу Фонду та здійснює його перевірку в частині:

1) невключення до Переліку інформації про рахунки вкладників, розмір залишку гарантованої суми яких становить менше 10 гривень або більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, незалежно від кількості вкладів в одному банку;

2) невключення до Переліку інформації про рахунки:

- вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону;

- за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку;

- осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;

- вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

- вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону;

3) наявності необхідних для проведення ідентифікації реквізитів вкладника;

4) коректності реквізитів вкладника та іншої інформації.

Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді.

Загальний реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується директором-розпорядником або заступником директора-розпорядника та засвідчується відбитком печатки Фонду.

Фонд складає зміни та доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Фонд здійснює відшкодування коштів за вкладами відповідно до Загального реєстру за частинами Загального реєстру.

Якщо виплати відшкодувань розпочинаються під час дії тимчасової адміністрації, до першої частини Загального реєстру включаються ГСР за вкладами, щодо яких Фондом або уповноваженою особою Фонду не обмежено здійснення банком операцій (з причин відсутності первинних документів, виявлення помилкових записів, невідповідності реквізитів вкладника первинним документам тощо):

- за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку;

- за договорами банківського рахунку.

Якщо виплати відшкодувань розпочинаються під час ліквідації, до першої частини Загального реєстру включаються ГСР за вкладами, щодо яких Фондом або уповноваженою особою Фонду не обмежено здійснення банком операцій (з причин відсутності первинних документів, виявлення помилкових записів, невідповідності реквізитів вкладника первинним документам тощо):

- за договорами банківського вкладу незалежно від закінчення строку їх дії;

- за договорами банківського рахунку.

ГСР за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчується після початку тимчасової адміністрації, виплачуються після прийняття рішення про ліквідацію банку.

До чергових частин Загального реєстру включаються ГСР за договорами банківського вкладу, що не були включені до першої частини Загального реєстру, та за договорами банківського рахунку після отримання Фондом інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Частини Загального реєстру та дати початку виплат за ними затверджуються виконавчою дирекцією Фонду.

Виплати здійснюються через банки-агенти на підставі укладених з ними договорів.

Після закінчення виплат банком-агентом відшкодувань за частиною Загального реєстру та надання звіту про виплати виконавча дирекція Фонду приймає рішення про подальші виплати вкладникам.

Фонд формує чергову частину Загального реєстру на суму відшкодування, що не отримана вкладниками, та направляє інформацію про вкладників банкам-агентам для подальшого здійснення виплат. При цьому до зазначеної частини Загального реєстру не включаються записи, виплата за якими здійснюватиметься за результатами розгляду індивідуальних звернень (спадкоємцям, представникам спадкоємців тощо).

Виплата сум відшкодування спадкоємцям здійснюється за результатами розгляду їх індивідуальних звернень.

Виплата сум відшкодування особам, які внаслідок їх неявки або з інших причин (вкладники, реквізити яких у Загальному реєстрі відмінні від реквізитів їх документів тощо) не одержали кошти протягом строку виплат за частиною Загального реєстру, здійснюється за Реєстрами переказів, сформованими за результатами розгляду індивідуальних звернень до Фонду.

Розрахунок суми відшкодування, що сплачується спадкоємцям вкладника, здійснюється в межах суми відшкодування, що належала цьому вкладнику.

Фонд на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду здійснює передачу банку-агенту інформації з Реєстру переказів, сформованого за результатами розгляду індивідуальних звернень до Фонду.

Окрім того, відповідно до редакції Положення № 14, зокрема, п. 3 р. ІІ Положення Банк має право надати до Фонду зміни та уточнення до бази даних про вкладників. Зміни надаються до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. У супровідному листі зазначаються:

тип змін (зміна реквізитів вкладника без зміни гарантованої суми відшкодування, тимчасове обмеження, зняття тимчасового обмеження, зміна сум залишків коштів тощо);

кількість інформаційних рядків, що змінюються;

підсумкові значення сум у файлі змін (за записами, що змінюються).

Усі зміни до бази даних про вкладників надаються окремими файлами відповідно до типу змін.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що чинним законодавством України визначено повноваження Уповноваженої особи щодо формування повного переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Однак, позивач звернувся до суду з вимогою про зобов'язання Уповноваженої особи включити її до переліку вкладників, в той час, у вказана особа не має таких повноважень.

Таким чином, враховуючи зміст заявлених позивачем вимог, а також принцип диспозитивності, визначений ст. 11 КАС України, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Гриценка Володимира Володимировича, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Гриценка Володимира Володимировича - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 08.08.2017 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.