Ухвала суду № 68190118, 08.08.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2017 року справа №805/4550/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Василенко Л.А.,

Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі № 805/4550/16-а за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Слов'янського регіонального виробничого управління до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2016 року № 0018761202 -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі № 805/4550/16-а адміністративний позов Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Слов'янського регіонального виробничого управління до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18.10.2016 року № 0018761202 - задовольнити. Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0018761202 від 18 жовтня 2016 року в частині сплати штрафу в розмірі 14291,90 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з надходження збору за спеціальне використання води від ЖКГ. Стягнути з Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Слов'янського регіонального виробничого управління витрати по сплаті судового збору у розмірі 1378 грн. (арк.справи 41-43)

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (арк. справи 46,47)

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд апеляційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" (код ЄДРПОУ 00191678, вул. К. Лібкнехта, буд. 177 а, м. Маріуполь, Донецька область, 84500) пройшов передбачену законом державну реєстрацію 04.09.2007 року № 12661030001026990, має відокремлений підрозділ в особі Слов'янського регіонального виробничого управління комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (код ЄДРПОУ 35397869, вул. Університетська, 13, м. Слов'янськ, Донецька область, 84112) є юридичною особою та в даних правовідносинах, у відповідності до вимог ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обов'язки.

Відповідач, Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області діє на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керується Податковим кодексом України.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Колегією суддів встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку про дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з рентної плати за спеціальне користування води згідно податкової декларації № 9043730029 від 30.07.2014 року, за наслідком якої виявлено порушення п. 57.1 ст. 57 та п.257.5 ст. 257 Податкового кодексу України яке полягає у порушені терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання та складено акт № 5544/12-02/35397869 від 29.09.2016 року.

На підставі акта контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № від 18.10.2016 року № 0018761202 на загальну суму 71459,50 грн. з штрафних (фінансових санкцій) 14291,90 грн.

Позивач, частково не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями використано право на позасудове врегулювання спору шляхом адміністративного оскарження, але рішеннями контролюючих органів вищого рівня спірне податкове повідомлення-рішення залишені без змін.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Як вбачається з положень п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини виникли у період проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Колегія суддів застосовує норми матеріального права у редакції, що була чинною у період існування спірних правовідносин.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Законом України № 1669-VIІ від 02.09.2014 року "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Абзацом 1 статті 2 Закону № 1669-VIІ визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Остаточний перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, буде затверджено у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції (абз. 3 п. 5 ст. 11 Закону № 1669-VII).

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р від 30.10.2014 року, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

В подальшому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".

Тобто, зазначене розпорядження Кабінету Міністрів України було чинним та не скасовувалось, дія якого лише була зупинена на відповідний час.

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України". Зазначене розпорядження опубліковано 08 грудня 2015 року на єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України "Урядовий портал".

Пунктом 1 та 3 вказаного розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція"; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053".

Колегія суддів зазначає, що вказаними розпорядженнями затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція з початку її проведення та на теперішній час.

Згідно з додатками до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р та № 1053-р від 30.10.2014 року, до зазначених населених пунктів належить м. Слов'янськ Донецької області.

З огляду на викладене, оскільки позивач зареєстрований та здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території м. Слов'янськ Донецької області - у населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції триває, на нього розповсюджується дія вказаного закону.

Відповідно до статті 10 Закону № 1669-VII, протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідно до статті 11 Закону № 1669-VII, Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Торгово-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин та отримав відповідні сертифікати № 1735 від 25.11.2014 року засвідчене настання об ставник непереробної сили для Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" з 10.06.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотримання законодавчих актів України, які стосуються оправлення та сплати податків та обов'язкових платежів; № 1201 від 29.10.2014 року засвідчене настання обставин непереборної сили для Слов'янського регіонального виробничого управління Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" з 10.06.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотримання законодавчих актів України, які стосуються оправлення та сплати податків та обов'язкових платежів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідачем не правомірно нараховувалась штрафна (фінансова) санкція в сумі 14291,90 грн. за затримку на 707 календарних днів сплати грошового зобов'язання, оскільки у позивача наявні сертифікати Торгово-промислової палати України, що засвідчують форс-мажорні обставини.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині скасування податкового повідомлення - рішення № 0018761202 від 18.10.2016 року в частині 14921,90 грн.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195,197, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі № 805/4550/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі № 805/4550/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: А.В. Гайдар

Судді: Л.А.Василенко

Р.Ф.Ханова