Ухвала суду № 68190058, 09.08.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2017 року справа №805/1464/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року в справі № 805/1464/17-а за позовом Департаменту економіки Донецької обласної державної адміністрації до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення № 0033311302/18925 від 01.12.2016 на суму 8176,71 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Департамент економіки Донецької обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0033311302/18925 від 01.12.2016 на загальну суму 8176,71 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року адміністративний позов задоволено, скасовано спірне рішення податкового органу.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не врахування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тож на нього покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати вказаний внесок відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Департаментом економіки Донецької обласної державної адміністрації було порушено термін сплати єдиного внеску за період з 21.087.2014 по 05.11.2014 та з 21.01.2015 по 21.01.2015.

Також апелянт наголошує, що заява, на підставі якої Департамент економіки Донецької обласної державної адміністрації звільняється від відповідальності, штрафних та фінансових санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та Сертифікат Торгово-промислової палати про засвідчення обставин непереборної сили (форс-мажору) до відповідача не надходили.

Враховуючи зазначені обставини Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області наголошує на правомірності рішення № 0033311302/18925 від 01.12.2016.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Від Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Департамент економіки Донецької обласної державної адміністрації (далі - позивач, Департамент) зареєстрований як юридична особа за адресою: Донецька область, місто Краматорськ, площа Миру, 2. До 18.11.2014 місцем реєстрації позивача було визначено м. Донецьк.

09 грудня 2016 року позивачем було отримано Сертифікат Донецької регіональної Торгово-промислової палати № 7082, який засвідчив форс-мажорні обставини щодо обов'язку платника податків сплачувати в строки та у розмірах, встановлених нормативно-правовими актами, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень-вересень 2014 року.

Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі - відповідач, ДПІ у м. Краматорську) 01 грудня 2016 року було прийнято рішення № 0033311302/18925, яким до позивача застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. А саме, нараховано штраф у розмірі 6014,41 грн за період з 21.087.2014 по 05.11.2014, у розмірі 522,27 грн - за період з 21.01.2015 по 21.01.2015, а також пеню у розмірі 1640,03 грн.

Не погодившись з рішенням податкового органу Департамент звернувся до Головного управління ДФС у Донецькій області зі скаргою від 14.12.2016 № 6/712/05. За результатами розгляду цієї скарги було прийнято рішення від 18.01.2017 № 318/10/05-99-10-01-12-1, яким скаргу залишено без задоволення.

Отримавши таку відповідь позивач подав до Державної фіскальної служби України скаргу № 1/063/05 від 31.01.2017, яку рішенням від 09.03.2017 № 3650/5/99-99-11-02-02-25 також залишено без задоволення.

Вважаючи, що вказані рішення податкових органів прийняті із порушенням норм чинного законодавства, Департамент економіки Донецької обласної державної адміністрації звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (надалі Закон № 1669-VII), згідно зі ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

На виконання Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належать, зокрема, міста Донецьк та Краматорськ Луганської області.

05 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого також включено міста Донецьк та Краматорськ Донецької області.

Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 та від 05.11.2014 № 1079-р.

Частиною 4 статті 11 Закону № 1669-VII було внесено зміни до Закону № 2464-VI, а саме розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

«Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.»

Цей пункт у подальшому було перейменовано на 9-4.

Згідно зі ст. 10 Закону № 1669-VII протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Як вже було зазначено в матеріалах справи наявний сертифікат Донецької торгово-промислової палати № 7082 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 09.12.2016, виданий Департаменту економіки Донецької обласної державної адміністрації.

Щодо посилання апелянта на відсутність на час розгляду справи заяви позивача про звільнення від виконання обов'язків, визначених статтею 6 Закону № 2464-VI, колегія суддів зазначає, що вказаний факт не впливає на правомірність прийнятого податковим органом рішення через ненастання граничного строку для її подачі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Департамент економіки Донецької обласної державної адміністрації звільнений від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Тому погоджується з позицією суду першої інстанції щодо протиправності дій Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області під час прийняття рішення № 0033311302/18925 від 01.12.2016 про застосування штрафних санкцій через їх невідповідність вимогам чинного законодавства.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року в справі № 805/1464/17-а за позовом Департаменту економіки Донецької обласної державної адміністрації до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення № 0033311302/18925 від 01.12.2016 на суму 8176,71 грн - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 червня 2017 року в справі № 805/1464/17-а - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук