Постанова № 68189950, 03.08.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2017 р. Справа№ 910/4365/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Куксова В.В.

Отрюха Б.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Чубук Е.А. - представник;

від відповідача: ОСОБА_3 особисто

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення

Господарського суду м.Києва

від 01.06.2017р.

у справі № 910/4365/17 ( суддя В.І. Пінчук)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 62 473, 24 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київський радіозавод" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 62473,24 грн. боргу за договором оренди від 10.09.2016 р. № 51-16

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.06.2017р. у справі № 910/4365/17 позов задоволено частково, стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Київський радіозавод" 27 775 грн. 60 коп. боргу, 711 грн. 36 коп. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення місцевого суду скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставини, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України позивач не надав суду належних і допустимих доказів про те, що лічильник електричної енергії НІК 2303АРПЗТ(6) № 0043740 (на показання якого посилається позивач) взагалі використовувався у період із 01.10.2017 року по 23.12.2017 року (час дії договору оренди) для обліку споживання енергії саме у приміщенні, орендованому відповідачем.

Крім того, повноважні представники відповідача не приймали участь у роботі комісії по фіксації показань лічильника електричної енергії, обсяги споживання енергії відповідачем не погоджували, відповідні акти не підписували.

Відповідач зазначає, що йому взагалі не були відомі місцезнаходження та показники лічильника електричної енергії НІК 2303АРПЗТ(6) № 0043740 ні в період дії договору оренди, ні до початку дії договору оренди на після його закінчення.

Крім того, рахунки на оплату електричної енергії відповідачу не надавалися протягом усього періоду дії договору оренди від 30.09.2016 року № 51-16. На думку відповідача рахунки № 562239 від 28.11.2016 року та № 562245 від 29.12.2016 року були виготовлені після припинення договірних відносин та у процесі підготовки позову у даній справі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення місцевого суду скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставини, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції не враховано той факт, що спірні зобов'язання виникли у відповідача не після припинення дії договору, а під час його виконання, що підтверджується актами фіксування показників вхідного лічильника НІК 2303 АРПЗТ (6) №0043740 на час передачі приміщення в оренду відповідачу та на час повернення орендованого приміщення позивачу; актами про використану електроенергію, складеними постачальною організацією ПАТ «Київенерго» на підставі фіксації показників вхідного лічильника під час дії договору оренди №51-16 від 10.09.2016р, помісячні показники вхідного лічильника НІК 2303АРПЗТ(6) №0043740 орендованого відповідачем приміщення за адресою АДРЕСА_1 приведені в актах окремим рядком; інформаційним повідомленням № 63066014/12/1 від 27.12.2016р. направленим в адресу ПАТ «Київський радіозавод» енергопостачальною організацією ПАТ «Київенерго» по зобов'язанням щодо використаної електроенергії (враховуючи період дії договору оренди №51-16 від 10.09.2016р.), складеного на підставі помісячних актів ПАТ «Київенерго» про використану електроенергію (враховуючи показники вхідного лічильника НІК 2303АРГОТ(6) №0043740), а також платіжним дорученням ПАТ «Київський радіозавод» про погашення заборгованості перед ПАТ «Київенерго» за Інформаційним повідомленням №63066014/12/1 від 27.12.2016р.

Апелянт зазначає, що враховуючи вимоги ст.599 ЦК України, грошові зобов'язання, які виникли під час дії договору не повинні припинятись з припиненням дії договору, а тільки після повного їх виконання належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, колегія встановила наступне.

10.09.2016 р. між Публічним акціонерним товариством "Київський радіозавод" (орендодавцем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (орендарем ) був укладений договір оренди індивідуально визначеного майна № 51-16.

Відповідно до п.1.1 договору позивач зобов'язався передати відповідачу в строкове платне користування частину нежитлового приміщення за інв. № 17933 загальною площею 210,03 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі АТ " Київський радіозавод".

Згідно п. 3.7 договору № 51-16 від 10.09.2016 р. зобов'язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді авансової оплати за перший місяць та останній місяць оренди. Сплата авансової суми проводиться протягом 3 днів з моменту підписання акту приймання - передачі. Подальша оплата здійснюється до 25 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 3.1.1 вказаного договору базовий розмір орендної плати без врахування індексу інфляції становить 8405,40 грн.

Компенсація за використану електроенергію та технічне обслуговування електроустаткування проводиться шляхом оплати орендарем рахунків наданих орендодавцем на підставі окремих актів за використану електроенергію та технічне обслуговування, що складаються щомісяця. Оплата проводиться в термін 3 банківських днів з дня одержання рахунків і підписання цих актів. Акти за використану електроенергію та технічне обслуговування орендар підписує протягом 3 календарних днів та повертає їх орендодавцю або надає мотивовану відмову в той же термін. ( п. 5.14 договору ).

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі п. 10.4 договору № 51-16 від 10.09.2016 р. повідомив відповідача про розірвання вказаного договору та просив звільнити орендоване приміщення до 31.12.2016 р.

Орендоване приміщення було своєчасно повернуто відповідачем за актом від 23.12.2016 р.

Позивач зазначає, що станом на 23.12.2016 р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за вказаним договором в частині компенсації за використану електроенергію та технічне обслуговування електроустаткування в розмірі 62 473,24 грн., яка не сплачена відповідачем.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. ( ст. 901 ЦК України )

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. ( ст. 525 ЦК України ).

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання ) ( ст. 610 ЦК України ).

Колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 27775,60 грн. за рахунком від 28.11.2016 р. № 562239, а в частині позовних вимог в розмірі 34697,64 грн. ( заборгованість за рахунком від 29.12.2016 р. № 562245 ) слід відмовити, оскільки вказаний рахунок був пред'явлений відповідачу після того, як орендоване приміщення було повернуто орендодавцю.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги позивача, оскільки вони розглядались місцевим господарським судом під час розгляду справи та не спростовують правильності висновків місцевого суду та не можуть бути підставами для скасування рішення суду та задоволення позову у повному обсязі.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, колегією до уваги не приймаються, оскільки не спростовують правильності висновків місцевого суду та не можуть бути підставами для скасування рішення суду та відмови у задоволенні позову, оскільки умовами договору п.5.14 передбачено компенсацію за використану електроенергію шляхом оплати орендарем рахунків наданих орендодавцем на підставі окремих актів за використану електроенергію.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київський радіозавод» на рішення Господарського суду м.Києва від 01.06.2017р. у справі № 910/4365/17 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду м.Києва від 01.06.2017р. у справі № 910/4365/17 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м.Києва від 01.06.2017р. у справі № 910/4365/17 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/4365/17 повернути до Господарського суду м.Києва.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді В.В. Куксов

Б.В. Отрюх