Постанова № 68189920, 08.08.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2017 р. Справа№ 910/8315/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з»явився

від відповідача-1: Сєров Є.І. - представник

від відповідача-2: не з»явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

на ухвалу

Господарського суду м. Києва

від 30.05.2017р.

у справі № 910/8315/16 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-Інноваційний Союз"

до 1)Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничсервіс"

про стягнення 781 071, 13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.05.2017р. у справі № 910/8315/16 зупинено стягнення за наказом Господарського суду міста Києва № 910/8315/16 від 05.04.2017 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-Інноваційний Союз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 10.735,62 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги до розгляду заяви. Заяву призначено до розгляду на 08.06.17 о 11:50 год.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до суду з апеляційною скаргою, просить ухвалу Господарського суду м.Києва скасувати в частині зупинення стягнення за наказом Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-Інноваційний Союз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 10 735,62 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги, посилаючись на неповне з»ясування місцевим судом обставин справи та порушення ст. ст. 86, 4-2, ГПК України та неправильного застосовання ст. 117 ГПК України.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що боржник надіслав ПАТ «Укрнафта» заяву про зарахування зустрічних однорідних зобов»язань, строк виконання яких настав, а саме зобов»язання ПАТ «Укранафта» перед боржником на суму 84 192, 89 грн. (за яким відкрито виконавче провадження за наказом Господарського суду м. Києва від 10.01.2017), а також за зобов»язанням боржника перед ПАТ «Укранафта» щодо сплати 10 735, 62 грн. судового збору (за яким відкрито виконавче провадження за наказом Господарського суду м. Києва від 10.01.2017).

Апелянт вважає, що зарахування здійснене боржником за заявою стосується як наказу Господарського суду від 05.04.2017 так і наказу від 10.01.2017, однак місцевий суд дійшов висновку про те, що наказ від 10.01.2017 не є предметом розгляду за заявою.

Крім того, апелянт зазначає, що частина 3 ст. 117 ГПК України не визначає, за яким саме наказом суд має право зупинити стягнення: за наказом, який заявник просить визнати таким, що не підлягає виконанню, та/або за наказом, якого також стосується заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та/або за іншим відповідним наказом.

На думку апелянта, оскільки ч. 3 ст. 117 ГПК України не визначає, за яким конкретно наказом суд має право зупинити стягнення, то місцевий господарський суд мав право зупинити стягнення також за наказом від 10.01.2017 р.

Апелянт посилається на те, що за наказом від 05.04.2017 р. не було вжито належних заходів примусового виконання, а місцевий господарський суд зупинив стягнення за цим наказом оскаржуваною ухвалою, чим порушено право ПАТ «Укрнафта» на виконання постанови Вищого господарського суду України від 23.03.2017 р. про стягнення з ТОВ «Промислово-інноваційний союз» на користь ПАТ «Укрнафта» 10 735,62 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Також апелянт зазначає, що зарахувавши зустрічні позовні вимоги за двома наказами (від 10.01.2017 р. та 05.04.2017 р.) боржник отримав можливість не виконувати наказ від 05.04.2017 р., залишивши за собою у той же час право на примусове виконання наказу від 10.01.2017 р., що є порушенням місцевим судом принципу рівності сторін, закріплений у ст. 4-2 ГПК України.

В судове засідання представник позивача не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Поштова кореспонденція, направлена на адресу представника відповідача-2, повернулась на адресу відповідача-2 з позначкою «не значиться»

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Вислухавши думку представника відповідача-1, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників позивача, відповідача-2, оскільки вони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представника відповідача-1, колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-Інноваційний Союз" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 595 712,46 грн. інфляційних втрат та 85 358,67 грн. 3% річних внаслідок неналежного виконання контракту № 180/2013 від 26.06.2013; про солідарне стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничсервіс" 100 000,00 грн. - 3% річних за договором поруки № 02-08-2014/14 від 02.08.2014.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 910/8315/16 від 21.06.2016 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 910/8315/16 від 22.12.2016 рішення Господарського суду міста Києва № 910/8315/16 від 21.06.2016 скасовано та прийнято нове рішення, згідно якого позовні вимоги задоволено частково та стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-Інноваційний Союз" 3% річних у розмірі 100 000,00 грн.; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-Інноваційний Союз" 3% річних у розмірі 84 192,89 грн. та індекс інфляції у розмірі 595 712,46 грн.; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-Інноваційний Союз" 5 849,29 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 6 434,22 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-Інноваційний Союз" 5 849,29 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 6 434,22 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

10.01.2017 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 Господарським судом міста Києва видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України № 910/8315/16 від 23.03.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду скасовано в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 595 712,46 грн. інфляційних втрат та в частині солідарного стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничсервіс" 3% річних у розмірі 100 000,00 грн. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2016 про відмову у позові у цій частині залишено в силі. В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 залишено без змін. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-Інноваційний Союз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 10 735,62 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

05.04.2017 на виконання постанови Вищого господарського суду України № 910/8315/16 від 23.03.2017 Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2017 визнано наказ Господарського суду міста Києва № 910/8315/16 від 10.01.2017 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово - Інноваційний Союз" 3% річних у розмірі 84 192,89 грн. та індекс інфляції у розмірі 595 712,46 грн. таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 595 712,46 грн. індексу інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2017 визнано наказ Господарського суду міста Києва № 910/8315/16 від 10.01.2017 про солідарне стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-Інноваційний Союз" 3% річних у розмірі 100 000,00 грн. таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничсервіс" 100 000,00 грн. 3% річних.

10.05.2017 позивач звернувся до Господарського суду м. Києва із заявою, в якій просить суд:

- визнати таким, що не підлягає виконанню стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-Інноваційний Союз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 10.735,62 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги у зв'язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог;

- зупинити виконання наказу Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-Інноваційний Союз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 10 735,62 грн. у справі № 910/8315/16;

- зупинити виконання наказу Господарського суду міста Києва від 10.01.2017 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-Інноваційний Союз" 84 192,89 грн. у справі № 910/8315/16.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ від 19.04.2017 відкрито виконавче провадження за № 53796325 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/8315/16 від 05.04.2017 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-Інноваційний Союз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 10 735,62 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України до розгляду заяви про визнання наказу суду таким, що не підлягає виконанню господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт перебування наказу суду на виконанні, враховуючи наявність у суду права на вчинення відповідних дій, колегія суду вважає висновок місцевого суду про задоволення заяви в частині зупинення стягнення за наказом Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-Інноваційний Союз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 10 735,62 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги до розгляду заяви обґрунтованим, та таким, що відповідає нормам процесуального права.

В іншій частині заява позивача про зупинення виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/8315/17 від 10.01.2017 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-Інноваційний Союз" 84 192,89 грн. задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не заявлено вимогу про визнання наказу від 10.01.2017 таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, колегія приходить до висновку про відсутність підстав для зупинення виконання наказу Господарського суду міста Києва від 10.01.2017 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-Інноваційний Союз" 84 192,89 грн. у справі № 910/8315/16.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки зазначені доводи, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду в частині зупинення стягнення за наказом Господарського суду міста Києва від 05.04.2017 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-Інноваційний Союз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 10 735,62 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги у справі № 910/8315/16 до розгляду заяви ТОВ "Промислово-Інноваційний Союз" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково у справі № 910/8315/16 про стягнення коштів.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали Господарського суду м. Києва не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 30.05.2017р. у справі № 910/8315/16 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду м. Києва від 30.05.2017р. у справі № 910/8315/16 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/8315/16 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Б.В. Отрюх

О.В. Тищенко