Постанова № 68189913, 08.08.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2017 р. Справа № 911/348/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Яковлєва М.Л.

Чорної Л.В.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Бургела В.В. (прокурор прокуратури Київської області відділу представництва інтересів в суді) - за посвідченням № 023513 від 11.12.2013;

від відповідача (апелянта): Овчинников Д.В. - за довіреністю № 26-12/27 від 26.12.2016;

від позивача 1-2: не з'явились;

від третьої особи: Пантелеєнко Р.В. - за довіреністю № 31-4/6 від 10.01.2017,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на рішення господарського суду Київської області від 10.04.2017 у справі № 911/348/17 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом заступника прокурора Черкаської області, м. Черкаси в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Черкаській області, м. Черкаси та Косарської сільської ради, с. Косарі, Кам'янський р-н, Черкаська обл.

до державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", м. Бровари, Київська обл.

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ

про стягнення 148 925,80 грн.,

За результатами розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Черкаській області та Косарської сільської ради до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства аграрної політики та продовольства України про стягнення 148 925,80 грн. збитків.

В обґрунтування позовних вимог заступник прокурора Черкаської області зазначає, що під час досудового розслідування кримінального провадження Державною екологічною інспекцією у Черкаській області на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.09.2016 року у справі № 711/8161/16-к, в період з 23.09.2016 року по 29.09.2016 року проведена перевірка Косарського місця провадження діяльності Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", за результатами якої складений акт перевірки. Перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що Косарське МПД ДП "Укрспирт" в період з 01.01.2015 року по 05.10.2015 року здійснювало забір прісних підземних та поверхневих вод без чинного дозволу на спеціального водокористування, чим порушило вимоги статей 44, 48, 49 Водного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.02.2017 року порушено провадження у справі № 911/348/17 та призначено до розгляду на 01.03.2017 року.

Рішенням господарського суду Київської області від 10.04.2017 у справі № 911/348/17 (суддя Карпечкін Т.П.), зокрема, позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" 148 925,80 грн. збитків, завданих державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, зарахувавши кошти в сумі: 44 677,74 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України; 74 462,90 грн. до спеціального фонду бюджету Косарської сільської ради, Кам'янського району, Черкаської області; 29 785,16 грн. до спеціального фонду бюджету Черкаської області.

Вирішено питання судових витрат.

Задовольняючи заявлені заступником прокурора Черкаської області позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із наявності всіх правових підстав для їх відшкодування, з огляду на самовільне використання відповідачем прісних підземних та поверхневих вод без чинного дозволу для спеціального водокористування, що завдало державі шкоди.

При цьому суд першої інстанції керувався приписами ст. ст. 44, 48, 49, 111 Водного кодексу України, ст. ст. 15, 16, 38, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 29, 69-1 Бюджетного кодексу України та ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", вважає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню з підстав неправильного застосування норм матеріального і процесуального права. При цьому, скаржник з посиланням на приписи ст. 23 Кодексу України про надра.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2017 Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2017 у справі № 911/348/17 прийнято до провадження апеляційну скаргу державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на рішення господарського суду Київської області від 10.04.2017 у справі № 911/348/17 та призначено її розгляд на 13.06.2017.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 розгляд апеляційної скарги державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на рішення господарського суду Київської області від 10.04.2017 у справі № 911/348/17 відкладено на 26.06.2017.

Крім того, ухвалою Київського апеляційного господарського суду зобов'язано, а саме:

1. заступника прокурора Черкаської області, завчасно, а саме до 23.06.2017, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду (канцелярію) надати розрахунок суми розміру збитків поверхневих та підземних вод в порядку статті 23 Кодексу України " Про надра" та для огляду в судовому засіданні журнал обліку води державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (п. 3 ухвали суду);

2. державну екологічну інспекцію у Черкаській області, завчасно, а саме до 23.06.2017, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду (канцелярію) надати для огляду в судовому засіданні журнал обліку води державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" ( п. 4 ухвали суду).

Представником третьої особи у судовому було заявлено клопотання продовження та відкладення розгляду справи, у відповідності до ст. ст. 69, 102 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 клопотання Міністерства аграрної політики та продовольства України задоволено та продовжено строк розгляду справи на 15 днів; розгляд апеляційної скарги державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на рішення господарського суду Київської області від 10.04.2017 у справі № 911/348/17 відкладено на 08.08.2017.

Крім того, вказаною ухвалою Київський апеляційний господарський суд зобов'язав, а саме:

1. заступника прокурора Черкаської області, завчасно, а саме до 02.08.2017, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду (канцелярію) надати розрахунок суми розміру збитків поверхневих та підземних вод у порядку статті 23 Кодексу України " Про надра" та для огляду в судовому засіданні журнал обліку води державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт".

2. державну екологічну інспекцію у Черкаській області, завчасно, а саме до 02.08.2017, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду (канцелярію) надати для огляду в судовому засіданні журнал обліку води державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт";

3. прокуратуру Київської області, завчасно, а саме до 02.08.2017, через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду (канцелярію) надати розрахунок суми розміру збитків поверхневих та підземних вод у порядку статті 23 Кодексу України " Про надра" та для огляду в судовому засіданні журнал обліку води державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт".

4. заступника прокурора Черкаської області, державну екологічну інспекцію у Черкаській області, Косарську сільську раду та прокуратуру Київської області сторонам у справі завчасно, а саме, до 02.08.2017 року надати через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду обґрунтовані відзиви на апеляційну скаргу, а також обґрунтовані пояснення у разі неможливості виконання вищезазначених вимог ухвали суду.

29.06.2017 відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від державної екологічної інспекції у Черкаській області на виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 надійшли додаткові пояснення. Крім того, у додаткових поясненнях позивач-1 просить розглядати справу без участі представника останнього.

Колегія суддів зазначає, що на дату розгляду справи (08.08.2017) прокуратурою Черкаської та Київської областей не виконано вимоги ухвал Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 та 26.06.2017, а також ненадано письмових пояснень щодо неможливості виконання вимог вищезазначених ухвал суду.

Представник апелянта (відповідача) у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у неї підстав.

У судому засіданні прокурор прокуратури Київської області просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 10.04.2017 у справі № 911/348/17 залишити без задоволення.

Представник третьої особи у судому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати на прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Встановлено, що у судове засідання представники позивачів 1,2 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Косарська сільська рада (позивач-2) відзиву чи заперечення на апеляційну скаргу не надала.

Відповідно до п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте представники позивачів 1-2 не скористалися своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) України, та виходячи з того, що явка ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 таких представників не визнавалася обов'язковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників позивача 1,2.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора прокуратури Київської області, відповідача та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вказує заступник прокурора Черкаської області, що під час досудового розслідування кримінального провадження Державною екологічною інспекцією у Черкаській області на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.09.2016 року у справі № 711/8161/16-к, в період з 23.09.2016 року по 29.09.2016 року проведена перевірка Косарського місця провадження діяльності Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", за результатами якої складений акт перевірки.

За результатами перевірки встановлено, що Косарське МПД ДП "Укрспирт" в період з 01.01.2015 року по 05.10.2015 року здійснювало забір прісних підземних та поверхневих вод без чинного дозволу на спеціальне водокористування. Зокрема встановлено, що з метою забезпечення господарсько-питних та виробничих потреб, Косарським МПД ДП "Укрспирт" використовуються три свердловини, з яких здійснюється підземний забір води, а також насосна станція (ГНС) виробничого водопостачання на правому березі технічного ставу на р. Косарка.

За наведених обставин, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області здійснено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування відповідачем при відсутності дозволу на спеціальне водокористування прісних підземних та поверхневих вод у період їх фактичного користування, який відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 року, зареєстрованої в Мін'юсті України від 14.08.2009 року за № 767/16783 (зі змінами), що складає 96 243,40 грн. за самовільне використання 38800 куб.м. поверхневих вод з р. Косарка та за використання 21600 куб. м. підземної води зі свердловини - 52 682,40 грн.

Державною екологічною інспекцією у Черкаській області 26.10.2016 року на адресу відповідача направлено претензії про сплату до бюджету заподіяної державі шкоди, які залишені без задоволення.

Однак, відповідач завдані збитки не відшкодував, що і стало підставою для

звернення заступника прокурора Черкаської області із даним позовом.

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України (надалі- ВК України) водокористування може бути двох видів загальне та спеціальне.

Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (ст. 48 ВК України ).

Стаття 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачає, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, на пільгових умовах.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (п. 9 ч. 1 ст. 44 ВК України).

Відповідно до ч. 1, 3 та 6 статті 49 ВК України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу; видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних; спеціальне водокористування є платним.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судовою колегією апеляційного господарського суду, що під час перевірки було встановлено відсутність у відповідача дозволу на спеціальне водокористування, оскільки дозвіл на спеціальне водокористування № 4КР5325-А14РК, виданий державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Черкаській області від 14.10.2011 діяв до 31.12.2014.

Однак, Косарським МПД ДП "Укрспирт" новий дозвіл на спеціальне водокористування отримано лише 05.10.2015 року.

Як вбачається з матеріалів та не заперечувалося відповідачем, що за видачею дозволу на спеціальне водокористування Косарське МПД ДП "Укрспирт" звернулось до Департаменту екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації лише 25.08.2015 року.

Проте, листом від 16.09.2015 року подані для отримання дозволу матеріали Департаментом були повернуті Косарському МПД ДП "Укрспирт" у зв'язку з їх недоліками.

Після повторної подачі заяви від 25.09.2015 року, Косарським МПД ДП "Укрспирт" 05.10.2015 року отримано дозвіл на спеціальне водокористування з терміном дії до 06.10.2020 року.

Разом з тим, Косарським МПД ДП "Укрспирт" не обґрунтовано поважність причин неможливості своєчасного отримання (продовження) дозволу на спеціальне водокористування у встановлений законодавством термін.

Відповідно до ст. 110 ВК України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно -правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у, зокрема, порушенні правил спеціального водокористування.

Статтею 111 ВК України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства

За приписами ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода завдана внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягає компенсації в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища погіршення якості природних ресурсів.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 року за № 767/16783) затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі - Методика), яка встановлює єдині вимоги до визначення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами). Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб'єктами господарювання природоохоронного законодавства.

Отже, чинним законодавством встановлено самостійні підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів,зокрема, внаслідок самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування (зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 03.09.2013 у справі № 13/333-38/463-2012).

Аналогічна правова позиція також викладена у постановах Вищого господарського суду від 22.11.2016 у справі № 914/1217/16 та від 28.02.2017 у справі № 922/2440/16.

Згідно з п. 1.4. Методики державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів проводять збір і аналіз необхідних матеріалів і на підставі цієї Методики розраховують розмір відшкодування збитків.

Відповідно до п. 9.1. Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за встановленою формулою з врахуваням об'єму самовільно використаної води.

Відповідно до п. 9.2 вказаної Методики фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи-підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності).

Відповідно до довідки, наданої Косарським МПД ДП "Укрспирт" у період часу з 01.01.2015 року по 05.10.2015 року підприємством забрано води: поверхневої з р. Косарка в кількості 38800 куб.м., та артезіанської води зі свердловини в кількості 21600 куб. м.

На підставі даних первинного обліку, статистичної звітності, довідок підприємства, Державною екологічною інспекцією у Черкаській області проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених відсутністю чинного дозволу на спеціальне водокористування Державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" Косарське місце провадження діяльності (МПД) на загальну суму 148 925,80 грн., які підлягають стягненню до бюджету.

Доводи державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", що право спеціального водокористування, яке виникло у відповідача на підставі дозволу № УКР5325-а14рк на спеціальне водокористування, виданого 14.10.2011 року строком дії до 31.12.2014 року, не припинялось, оскільки відповідним органом, що його видав не приймалось рішення про припинення права водокористування, правомірно було відхилено місцевим господарським судом, з огляду на те, що у виданому дозволі встановлено строк його чинності до 31.12.2014 року.

Колегія суддів зазначає, що в період з 01.01.2015 року дозвіл втратив чинність і за відсутності нового (продовженого) дозволу, чинного в період з 01.01.2015 року до 05.10.2015 року, водокористування відбувалось без спеціального дозволу.

Крім того, колегія суддів погоджується з мотивованим висновком суду першої інстанції про те, що твердження відповідача, що видобування підземних вод здійснювалось ДП "Укрспирт" у відповідності до вимог чинного законодавства та в межах лімітів встановлених ст. 23 Кодексу України про надра, оскільки підземні води є частиною надр і відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення є безпідставними, виходячи за наступного.

Чинним законодавством встановлено випадки обов'язковості отримання дозволу на спеціальне водокористування, що відповідачем і здійснювалось в період до 01.01.2015 року та після 05.10.2015 року, однак у спірний період відповідачем не дотримано вимог законодавства про наявність дозволу та здійснено фактичне водокористування зі свердловин, відповідно з застосуванням спеціальних пристроїв та з р. Косарка для господарських і виробничих потреб.

Оскільки, відповідач є підприємством по виробництву спирту, технологічний процес якого передбачає застосування води, відсутні підстави стверджувати, що вода не використовувалась відповідачем для виробничих потреб.

Посилання відповідача про те, що довідка № 1167 від 29.09.2016, на підставі якої проводився розрахунок завданих державі збитків, не є належним доказом у даній справі, оскільки в розумінні ст. 55 ГК України та п. 9.2 Методики, оскільки підписана не уповноваженою особою, правомірно була відхилена місцевим господарським судом, оскільки, як вбачається з п. 4 р. 1 Положення про Косарське МПД ДП "Укрспирт" (т.1, а.с 144-146), що затверджене наказом генерального директора ДП "Укрспирт" №19 від 01.02.2011 року, безпосереднє керівництво здійснює керівник МДП (Місця провадженя діяльності).

Розподіл грошових коштів від стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, повинен здійснюватися з урахуванням приписів ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища та вимог п. 7 ч. 3 ст. 29, п 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, які визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до спеціального фонду місцевих бюджетів, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

У зв'язку з чим, заподіяні державі порушенням вимог природоохоронного законодавства збитки підлягають стягненню з відповідача з врахуванням відсоткового співвідношення: до спеціального фонду державного, обласного та місцевого бюджетів.

Колегіє суддів здійснивши перерахунок розподілу грошових коштів до вищенаведених присів законодавства, вважає розрахунок, здійснений місцевим господарським судом арифметично правильним, відповідно до якого з відповідача підлягають стягненню 148 925,80 грн. збитків, завданих порушенням вимог природоохоронного законодавства шляхом стягнення 30% наведеної суми, що складає 44 677,74 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України, 50% наведеної суми, що складає 74 462,90 грн. до спеціального фонду бюджету Косарської сільської ради, Кам'янського району, Черкаської області та 20% наведеної суми, що складає 29 785,16 грн. до спеціального фонду бюджету Черкаської області.

Посилання заявника апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції фактично допустив стягнення коштів на користь осіб, які не були залучені у справі, а саме, державне казначейство України та Черкаська міська рада, та, які на думку скаржника, повинні були бути залучені у справі, у розумінні ст. 21 ГПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції задовольняючи позов та здійснюючи розподіл грошових коштів від стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності керувався приписами п. 7 ч. 3 ст. 29, п 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, які, як вже зазначалось вище, визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до спеціального фонду місцевих бюджетів, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Враховуючи викладене та встановивши факт використання відповідачем поверхневих вод з р. Косарка та підземної води зі свердловини за відсутності дозволу на спеціальне водокористування та те, що розрахунок збитків заподіяних державі здійснений Державною екологічною інспекцією у Черкаській області у відповідності з Методикою № 389, місцевий господарський суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Також колегію суддів апеляційної інстанції не беруться до уваги надані у судовому засіданні посилання скаржника на те, що розмір рентної плати за спеціальне водокористування є меншим та не відповідає зазначеним ставкам рентної плати, які були визначені у розрахунках, оскільки вказані ставки рентної ставки відповідають вимогам ст. 255 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі вищевикладеного апеляційний суд не приймає до уваги інші твердження відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі стосовно порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Згідно з нормами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, пояснень представників сторін, дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

В зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України, що судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 10.04.2017 у справі № 911/348/17 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді М.Л. Яковлєв

Л.В. Чорна