Ухвала суду № 68189822, 09.08.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

09.08.2017 Справа № 912/1593/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач)

суддів: Дармін М.О., Антонік С.Г.

розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37)" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.07.2017 року у справі № 912/1593/17

за позовом Приватного підприємства "АГРО-ЛЕНД",

до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37)",

про стягнення 117138,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 04.07.2017 року (головуючий суддя Шевчук О.Б.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 37)" на користь Приватного підприємства "АГРО-ЛЕНД" - 32984,03 грн. пені, 44102,65 грн. інфляційних втрат, 7068,01 грн. 3% річних та 1757,08 грн. судового збору.

Не погодившись з даним рішенням Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37)" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду України, дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

В силу п.3 ч.1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п.п 1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" в редакції від 06.12.2016 року № 1774-V111 за подання до господарського суду позовної заяви матеріального характеру справляється судовий збір у розмірі - 1,5 % ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі - 1 600 гривень.

Як випливає з матеріалів справи, ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) дорівнює 1757,08 грн. (117 138,71 х 1,5% =1757,08 грн.).

Відповідно до п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Таким чином, 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а саме ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду становить 1932,79 грн. ( 1757,08* 110% = 1932,79 грн.).

При цьому, колегія суддів зауважує, що чинним законодавством передбачений обов'язок скаржника сплатити судовий збір у розмірі 110 відсотків саме ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не 110 % від суми судового збору, стягнутого за рішенням суду.

Скаржником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Виключний перелік осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір", не розповсюджується на скаржника як такого.

Одночасно скаржник в апеляційній скарзі просить відстрочити сплату судового збору до закінчення розгляду апеляційної скарги, при цьому, не наводячи будь-яких мотивів.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з подальшими змінами і доповненнями, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до пункту 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/2093/15 від 12.11.2015 року за змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними та допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Слід звернути увагу, що оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані із фінансування установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення такої сплати.

Також, згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, зі змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що відстрочення (розстрочення, звільнення) сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, при цьому єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведеній нормі дій є врахування ним майнового стану сторони.

Отже, за приписами зазначеної норми, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, а обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Будь-яких доказів на підтвердження майнового стану скаржника та факту неможливості оплати судового збору в установленому порядку і розмірі скаржником до суду не надано.

За таких обставин, оскільки скаржником не доведено того, що його майновий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі, а наведені скаржником обставини не мають характеру виключних, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, визначених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", для звільнення від сплати судового збору, отже відповідне клопотання Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37)" не підлягає задоволенню.

У відповідності з п. 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Також, згідно з ч. 2 ст. 93 ГПК України, апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 ГПК України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом поважною і відновити пропущений строк.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Рішення господарського суду Кіровоградської області винесено 04.07.2017 року, оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 10.07.2017 року року, відповідно, апеляційну скаргу належало подати у строк до 20.07.2017 року, а фактично подана апеляційна скарга до господарського суду Кіровоградської області згідно штампу на конверті 29.07.2017 року.

З клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку скаржник не звертався, що підтверджується змістом апеляційної скарги.

Також відсутня окрема заява про відновлення строку.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про необхідність повернення апеляційної скарги без розгляду.

Водночас, слід зауважити, що, згідно ч.4 ст.97 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

На підставі наведеного та керуючись ст.86, п.3, п.4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державному підприємству "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37)" в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.07.2017 року у справі № 912/1593/17.

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Устинівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Кіровоградській області (№37)" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.07.2017 року у справі № 912/1593/17 повернути скаржнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Додаток: (скаржнику) апеляційна скарга №б/н від 26.07.2017 року з додатками на 6 аркушах.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік