Рішення № 68189646, 07.08.2017, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2017 р. Справа № 918/472/17

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Дочірнього підприємства "Атлантіс-Пак Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка"

про стягнення заборгованості в сумі 132 063 грн. 04 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

У судовому засіданні 07 серпня 2017 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

5 липня 2017 року Дочірнє підприємство "Атлантіс-Пак Україна" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" про стягнення заборгованості в сумі 132 063 грн. 04 коп., з яких 125 919 грн. 83 коп. – сума основного боргу, 4 489 грн. 74 коп. – пеня, 520 грн. 19 коп. – 3% річних, 1 133 грн. 28 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 6 липня 2017 року позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 918/472/17, розгляд якої призначено на 24 липня 2017 року.

24 липня 2017 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про те, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

Ухвалою суду від 24 липня 2017 року розгляд справи відкладався на 07 серпня 2017 року.

Представник позивача у судове засідання 07 серпня 2017 року не з'явився, однак 04.08.2017р. від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника останнього.

Відповідач явку свого повноважного представника у призначені судові засідання не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, а саме: 35360, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Велика Омеляна, вул. Ярослава Гашека, буд. 120. Факт отримання Товариством вищезазначених судових документів підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення відповідних поштових відправлень з підписом уповноваженої особи відповідача (а.с. 38, 45).

Отже, за змістом вищезазначеної норми Товариство завчасно та належним чином було повідомлене про місце, дату та час судового засідання. Крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих позивачем документів їх оригіналам, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2012 року між Дочірнім підприємством "Атлантіс-Пак Україна" (надалі – Продавець) та Товариством з додатковою відповідальністю Виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" (далі – Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №68 (надалі – Договір) (а.с. 6-15), відповідно до п.1.1. якого продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується оплатити і прийняти на умовах цього договору товар.

У відповідності до п.1.4 договору, асортимент, кількість, ціна за одиницю товару, загальна вартість партії товару, строки відвантаження, порядок доставки, пункт передачі товару покупцю, а також порядок його оплати визначаються в даному договорі і в додатках до цього договору, які з моменту підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.4.2. договору, покупець зобов’язаний своєчасно оплачувати поставлений товар.

Згідно з п. 5.2. договору, покупець оплачує вартість кожної партії товару відповідно до цін, визначених сторонами у додатку на поставку партії товару.

Орієнтовна ціна договору складає 1 000 000 гривень. Остаточна ціна визначається шляхом додавання вартості всього поставленого протягом дії даного договору товару згідно з товаротранспортними накладними, накладними та іншими документами, що підтверджують факт відвантаження товару продавцем (п. 5.5. Договору).

Пунктом 6.6. договору сторони погодили, що оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору та виставлених продавцем рахунків у строк 5 календарних днів з моменту переходу права власності на товар, якщо інше не обумовлено сторонами у додатку на поставку партії товару та/або цьому договорі.

У відповідності до протоколу розбіжностей до договору купівлі-продажу №68 від 18 жовтня 2012 року (а.с. 16) пункт 9.2. договору викладено в наступній редакції: У випадку несвоєчасної оплати товару покупець на вимогу продавця зобов’язаний сплатити на його користь суму боргу, а також пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожен день прострочення платежу. Пеня підлягає стягненню в повному обсязі, незалежно від відшкодування збитків.

Даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 18 жовтня 2013 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за даним договором (п. 14.1 Договору).

Відповідно до п. 14.2. договору, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії даного договору не сповістить іншу сторону в письмовій формі про його розірвання, даний договір вважається пролонгованим на тих же умовах, що передбачені даним договором на кожний наступний рік.

Договір підписаний уповноваженими представниками та скріплено відтисками печаток сторін.

На виконання умов Договору на підставі видаткових накладних №707 від 06.04.2017р. на суму 82 154 грн. 63 коп., №737 від 11.04.2016 р. на суму 43 765 грн. 20 коп., позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 125 919 грн. 83 коп. (а.с.17-18). Зазначені товаророзпорядчі документи містять посилання на договір купівлі-продажу №68 від 18.10.2012р., підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками даних юридичних осіб.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за цим договором також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даного договору.

Проте, Товариство з додатковою відповідальністю Виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" вартість товару не оплатило, що зумовило виникнення перед Дочірнім підприємством "Атлантіс-Пак Україна" заборгованості в cумі 125 919 грн. 83 коп. за товар, поставлений згідно Договору.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (далі – ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №68 від 18.10.2012р., який за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 125 919 грн. 83 коп. заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем зобов’язань позивачем нараховано та заявлено до стягнення 4 489 грн. 74 коп. – пені, 1 133 грн. 28 коп. – інфляційні нарахування, 520 грн. 19 коп. – 3% річних.

Пунктом 9.2. Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець на вимогу продавця зобов’язаний сплатити на його користь суму боргу, а також пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожен день прострочення платежу.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Суб’єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши розрахунки пені в розмірі 4 489 грн. 74 коп. за період з 12.04.2017р. по 02.06.2017р., встановив, що останні зроблено відповідно до норм чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги Дочірнього підприємства "Атлантіс-Пак Україна" в частині стягнення пені у повному обсязі.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат річних за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір інфляційних втрат становить 1 636 грн. 96 коп., при заявленому – 1 133 грн. 28 коп.. Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, то стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у заявленому позивачем розмірі 1 133 грн. 28 коп..

Суд, перевіривши розрахунки 3% річних в розмірі 520 грн. 19 коп. за період з 12.04.2017р. по 02.06.2017р., встановив, що останні зроблено відповідно до норм чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги Дочірнього підприємства "Атлантіс-Пак Україна" в частині стягнення 3% річних у повному обсязі.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача в розмірі 1 980 грн. 95 коп..

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" (35360, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Велика Омеляна, вул. Ярослава Гашека, 120, код ЄДРПОУ 22572180) на користь Дочірнього підприємства "Атлантіс-Пак Україна" (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 15-А, код ЄДРПОУ 30220957) 125 919 (сто двадцять п'ять тисяч дев'ятсот дев'ятнадцять) грн. 83 коп. – основного боргу, 4 489 (чотири тисячі чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 74 коп. – пені, 520 (п'ятсот двадцять) грн. 19 коп. – 3% річних, 1 133 (одна тисяча сто тридцять три) грн. 28 коп. – інфляційних втрат та 1 980 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят) грн. 95 коп. – витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 09 серпня 2017 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (03680, Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Боргщагівка, вул. Соборна, 15-А);

3 - відповідачу рекомендованим (35360, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Велика Омеляна, вул. Ярослава Гашека, 120).