Ухвала суду № 68189533, 07.08.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.08.2017 р. Справа № 914/1895/15

За заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Яблуневий Дар”, м.Городок, Львівської області

про відстрочку виконання рішення суду

у справі №914/1895/15

за позовом: Фірми “Агроексім”, м. Белград, Республіка Сербія

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Яблуневий Дар”, м. Городок, Львівська область

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ТБ САД”, м. Львів

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: GATEBORG SOLUTIONS LTD, м. Лондон, Великобританія

про стягнення 157064,81 євро (що становить 3699590,61 грн. згідно офіційного курсу гривні щодо євро встановленого НБУ станом на 09.06.2015 року)

Суддя Ділай У.І.

Секретар Климишин Ю.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з’явився

Від заявника: не з’явився

На розгляд Господарського суду Львівської області 25.07.2017р. надійшла заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Яблуневий Дар” від 25.07.2017р. (вх. №3211/17 від 25.07.2017р.) про відстрочку виконання на 1 рік рішення суду від 08.02.2016р. у справі №914/1895/15 за позовом Фірми “Агроексім” до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Яблуневий Дар” за участю третьої особи-1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ТБ САД” та за участю третьої особи-2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача GATEBORG SOLUTIONS LTD про стягнення 157064,81 євро (що становить 3699590,61 грн. згідно офіційного курсу гривні щодо євро встановленого НБУ станом на 09.06.2015р.).

Ухвалою від 27.07.2017р. розгляд вказаної заяви призначено на 07.08.2017р.

Ухвалою суду від 28.07.2017р. призначено розгляд справи в режимі відео конференції господарському суду Одеської області.

03.08.2017р. на електронну адресу суду надійшов від позивача відзив, в якому останній просив відмовити у задоволенні заяви про відстрочку.

Судове засідання 07.08.2017р. в режимі відео конференції не відбулося, оскільки, в господарському суді Одеської області було відсутнє електропостачання.

Представник відповідача (заявника) в судове засідання 07.08.2017р. не з’явився, однак, направив клопотання про відкладення розгляду справи без зазначення строку відкладення, оскільки, відповідач ухвали не отримував та зайнятий в іншому судовому процесі. Також представник відповідача (заявника) повідомив, що додаткові докази важкого матеріального становища будуть подані в наступному судовому засіданні.

Розглянувши клопотання відповідача, суд його відхиляє, зазначивши наступне.

Учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК) (абз. 2 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Враховуючи, що відповідачу було заздалегідь відомо про подання заяви про відстрочки в суд, він не був позбавлений права з’ясувати час розгляду справи за його заявою (через Єдиний державний реєстр судових рішень або інформаційний центр суду), а також знаючи, що один з представників не зможе з'явитися в судове засідання, уповноважити іншого представника для участі в судовому засіданні 07.08.2017р. у даній справі. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Крім того, слід зазначити, що до клопотання не додано доказів поважності причин незабезпечення явки у судове засідання повноважного представника. При цьому, в клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначено строк відкладення (після 07.08.2017р.), що призведе до порушення основного строку розгляду таких заяв, передбаченого ч. 1 ст. 121 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.02.2016р. у справі №914/1895/15 позовні вимоги Фірми “Агроексім” задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Яблуневий Дар” на користь Фірми “Агроексім” заборгованість в сумі 157 064,81 євро (що становить 3699590,61 грн. згідно офіційного курсу гривні щодо євро встановленого НБУ станом на 09.06.2015 року), з яких 137598,00 євро основного боргу, 9167,48 євро три проценти річних, 10 299,13 євро пені та 73 080,00 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного Господарського суду від 08.02.2017р. рішення Господарського суду Львівської області від 08.02.2016р. у справі № 914/1895/15 скасовано частково в частині стягнення 10299,13 євро пені та 9167,48 євро 3% річних. В цій частині позовні вимоги задоволено в сумі 8258,04грн. 3 % річних та 30141,85грн. пені, в решті рішення суду залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Яблуневий Дар” на користь Фірми “Агроексім” 137598,00 євро основного боргу (що становить 3241058,70грн. згідно офіційного курсу гривні щодо євро встановленого НБУ станом на 09.06.2015 року), 8258,04грн три проценти річних, 30141,85грн. пені, та 64781,00грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції. Також, стягнуто з Фірми “Агроексім” на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Яблуневий Дар” - 9129,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

23.03.2017р. на примусове виконання постанови Львівського апеляційного Господарського суду від 08.02.2017р. видано накази по справі №914/1895/15. Постанова набрала законної сили 08.02.2017р.

Постановою Вищого Господарського суду України від 25.04.2017р. касаційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2017 у справі № 914/1895/15 залишено без задоволення. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.02.2017р. у справі №914/1895/15 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.05.2017р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Яблуневий Дар” від 21.04.2017р. вх. №1794/17 про відстрочку виконання рішення від 08.02.2016р. у справі №914/1895/15 задоволено частково. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Львівської області від 08.02.2016р. у справі № 914/1895/15 на 2 місяці. В задоволенні решти вимог за заявою відмовлено.

25.07.2017р. на адресу суду надійшла заява відповідача про відстрочку виконання рішення суду від 08.02.2016р. у справі № 914/1895/15 на 1 рік.

Як зазначено у заяві про розстрочку виконання рішення, Подана заява обґрунтована важким фінансовим становищем підприємства, наявністю дебіторської, кредиторської заборгованості, сезонним характером діяльності підприємства та відсутністю на даний час на рахунках підприємства достатніх коштів для погашення заборгованості за вищезгаданим судовим рішенням, що утруднює та унеможливлює своєчасне виконання рішення господарського суду від 08.02.2016р. В підтвердження важкого матеріального становища долучив до заяви копію рішення господарського суду Львівської області від 07.03.2017р. у справі №914/2313/15 та копію постанови Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016р. у справі №К/800/9148/16.

Крім того, заявник зазначив, що у 2016 році у зв'язку з погодними умовами, заготівля сировини почалась із значним запізненням і товариство не змогло заготовити та переробити усю кількість сировини, яка планувалась для переробки протягом сезону 2016 року. Станом на сьогоднішній день товариство розпочало сезон заготівлі сировини 2017 року.

Усі фінансові ресурси спрямовуються на виплату заробітної плати, сплату податків та зборів, а також на закупівлю сировини для уникнення банкрутства товариства. На даний час на рахунках підприємства відсутні кошти достатні для сплати заборгованості за вищезгаданим судовим рішенням.

Також представник відповідача у заяві повідомив, що усі кошти які будуть найближчим часом надходити на адресу товариства будуть спрямовуватись на закупівлю сировини для переробки та виготовлення готової продукції, яка в подальшому буде реалізовуватись, після чого на адресу товариства почнуть надходити кошти і ТОВ «Яблуневий дар» зможе розрахуватись із позивачем.

Як зазначив відповідач, стягнення коштів у примусовому порядку приведе до повної зупинки роботи підприємства, невиплати заробітної плати, несплати податків та зборів до бюджету, що в свою чергу приведе до банкрутства ТзОВ «Яблуневий дар». Надходження коштів на рахунки підприємства достатніх для погашення заборгованості перед позивачем відбудеться тільки після реалізації продукції яка буде виготовлена у сезоні 2017 року.

Також відповідач вказав, що на даний час ОСОБА_1 погашає заборгованість за рішенням господарського суду Львівської області у справі №914/2313/15 відповідно до якого з ТзОВ «Яблуневий дар» зобов'язане оплатити 15 938 942,49 грн. на користь ТзОВ «ТБ САД», при цьому зазначив, що заборгованість ОСОБА_1 виникла саме з вини фірми «Агроексім», яка поставила на адресу нашого ОСОБА_1 неякісні саджанці вишні, що підтверджується даним рішенням суду

Відтак, заявник просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 08.02.2016р. по справі №914/1895/15 на 1 рік до 25.07.2018р.

Позивач заперечив проти заяви про відстрочку та зазначив наступне.

Відповідач, зокрема, займається заготівлею вишні, сезон зібрання урожаю якої станом на серпень вже закінчився. Отже, відповідач вже напевне отримав прибуток від реалізації сокового концентрату вишні 2017 року.

Позивач звернув увагу, що про відсутність коштів на погашення заборгованості могла б свідчити виписка про рух грошових коштів на банківському рахунку хоча б за декілька місяців, але такого доказу відповідачем надано не було надано. Також відповідач не надає фінансову звітність свого підприємства за останній звітний період, але з публічних джерел, зокрема, в інформації, розміщеної на сайті відповідача зазначається, що відповідач є дуже прибутковим підприємством, постійно запроваджує нові технології, освоює нові ринки збуту своєї продукції та відкриває нові заводи.

Як повідомив позивач, відповідно до інформації, розміщеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач перебуває на обліку у Львівському управлінні офісу великим платників податків ДФС, що згідно з п. 14.1.24 ст. 14 Податкового кодексу України означає, що прибуток відповідача за минулий рік склав більше 1 000 000 000,00 гривень або загальна сума платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує двадцять мільйонів гривень, що на думку позивача точно не свідчить про збитковість відповідача.

Щодо посилань відповідача на рішення у справі №914/2313/15 позивач зазначив, що поставка саджанців за контрактом, що був предметом розгляду справи № 914/1895/15, не була предметом розгляду справи № 914/2313/15, а також відповідач не надає жодних доказів того, що на даний момент він добровільно чи примусово виконує рішення у справі № 914/1895/15.

Стосовно наданої відповідачем, як доказ неплатоспроможності в зв’язку із оплатою заборгованості за іншим рішенням суду, постанови Вищого адміністративного суду України від 31.08.2016р. у справі №813/3911/15 за позовом відповідача до СДПІ з обслуговування великих платниківу місті Львові Міжрегіонального ГУ МІндоходіа про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27 лютого 2015 року №0000024500/2877 про визначення суми грошового зобов'язання в розмірі 22 714 235,75 грн., то як стверджує позивач, відповідач вводить в оману суд, оскільки, відповідно до постанови Верховного суду України від 24.10.2016р. відкрито провадження. Отже, позивач вважає, що на даний момент заявник не виплачує суму заборгованості своєму кредитору у справі №813/3911/15.

За твердженням позивача, заборгованість відповідача перед позивачем за Контрактом утворилася ще у 2014 році. За цей час відповідач нічого не сплатив в рахунок погашення своєї заборгованості. Натомість, відповідач неодноразово заявляв клопотання про перенесення розгляду справи, а також за допомогою пов'язаних із собою осіб - ТзОВ КАТ «ТБ ОСОБА_2», який є засновником відповідача, та ТзОВ «ТБ Сад», який мав спільних засновників із відповідачем, подав до Господарського суду Львівської області дві позовні заяви (справа № 914/2367/15 про визнання Контракту недійсним, справа № 914/2313/15 про не якість посталеного за Контрактом Товару) за допомогою яких неодноразово намагався зупинити провадження по справі №914/1895/15 з метою затягнення її розгляду.

На думку позивача, відповідач є недобросовісним контрагентом, який усіма можливими способами намагається уникнути чи затягнути виплату своєї заборгованості, замість того, щоб запропонувати Фірмі “Агроексім” мирову угоду із оптимальним графіком погашений виниклої заборгованості. Також позивач повідомив, що під час розгляду справи в суді першої інстанції пропонував відповідачу відмовитися від стягнення з останнього штрафних санкцій за Контрактом та 3% річних в обмін на погашення заборгованості, але відповідач не прийняв даної пропозицію як і всі інші.

Відповідач є власником величезної кількості нерухомого майна (витяг займає 43 аркуші), на яке можливо звернути стягнення, а отже ніщо не заважає відповідачу добровільно виконати рішення і його твердження про те, що стягнення заборгованості у примусовому порядку призведе до повної зупинки роботи підприємства та до банкрутства відповідача, відтак, позивач вважає покликання відповідача в заяві на важке матеріальне становище безпідставними.

Через непогашення відповідачем його заборгованості, позивач в свою чергу також зазнає негативних наслідків, оскільки, не отримав не тільки очікуваного прибутку, але і зазнав збитків, так як у вирощення саджанців, проданих заявнику та їх доставку позивачем вкладені чималі кошти, які повинні були повернутися позивачу як оплата поставленого відповідачу товару.

Також, позивач зазначив, що заявник є виробником соку, що випускається під торговий маркою «Galicia». З розділу «Новини» веб-сайту соків торгової марки «Galicia» жодних проблем у виробника із реалізацією вирощеної в 2016 році продукції немає. Навпаки, восени 2016 року відповідач почав освоювати нові ринки не тільки України, а саме Закарпаття, а й вийшов на ринок Польщі. Тобто, жодних проблем із реалізацією виготовленої на протязі 2016 року продукції у відповідача не існує. Заява про відстрочення оплати боргу подана лише з метою затягнення оплати заборгованості за Контрактом. Також Позивач припустив, що за рік, на який заявник просить відстрочити виконання рішення, останнім будуть здійснені дії направлені на проведення фіктивного банкрутства, що взагалі унеможливить виконання рішення по справі.

При прийнятті ухвали суд виходив із наступного.

Відповідно до вимог ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Також, підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений господарським судом. Вказана заява розглядається за правилами ГПК України, тому заявник повинен надати докази наявності обставин, що передбачені ст. 121 ГПК України.

Крім того, у п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, господарський суд на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Вказана частина статті визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК.

Таким чином, в основу судового акту про надання, зокрема, розстрочки виконання рішення суду, має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відстрочка виконання рішення суду означає виконання його частинами, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. Відстрочка має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Заявником не подано будь-яких доказів на обґрунтування відстрочки виконання рішення суду, не підтверджено жодних обставин, які б перешкоджали чи унеможливлювали виконання рішення суду. Наведені у заяві про відстрочку виконання рішення суду обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду.

Пояснення заявника щодо відсутності коштів на оплату заборгованості судом не приймаються до уваги, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Покликання про реальне погашення заборгованості перед кредиторами не підтверджено заявником належними доказами, такими як, банківськими виписками чи іншими платіжними документами, при цьому, не надано доказів наявності відкритих виконавчих проваджень про примусове виконання рішень судів тощо.

Також заявником не надано доказів, які б підтверджували наявність загрози банкрутства, отримання збитків внаслідок неврожаю або наявністю значної дебіторської заборгованості, відсутність коштів на всіх банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Натомість, слід врахувати інтереси позивача, який звернувся із позовом у даній справі ще в червні 2015 року. Протягом 2015-2017 років відповідач позивачу нічого оплатив по заборгованості, яка була встановлена рішенням господарського суду Львівської області від 08.02.2016р. у справі №914/1895/15. При цьому, позивач не отримав очікуваного прибутку та зазнав збитків у зв’язку із виконанням взятих зобов’язань.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку відстрочки.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Зазначені відповідачем (заявником) в заяві обставини не є такими, що відповідають визначеним в ст.121 ГПК України обставинам, при яких надається відстрочка виконання рішення. Відповідачем не доведено, яким чином вони ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Останнім також не наведено виняткових обставин, які б служили підставою для відстрочки виконання рішення в спірному випадку.

Фактично обставини, на які заявник (відповідач) посилається, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у даний час та можливість настання для нього негативних наслідків у зв’язку з цим, а не на обставини, що унеможливлюють або утруднюють виконання рішення суду у даній справі. Наявність скрутного фінансового становища підприємства станом на час звернення із заявою до суду не підтверджено належними та допустимими доказами.

Зважаючи на вказане, у суду відсутні підстави застосування права на відстрочку виконання рішення.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Яблуневий Дар” про відстрочку виконання судового рішення від 08.02.2016р. у справі №914/1895/15 відмовити.

Суддя Ділай У.І.