Рішення № 68189057, 08.08.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.08.2017 Справа № 904/6638/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", м. Київ в особі Дніпропетровської дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта", м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Новоолександрівка Дніпровського району Дніпропетровської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпро

про стягнення 25 823 грн. 68 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Усенко В.С. - представник, дов. від 01.06.2017р. №010617-21/р-003;

Зеленова А.І. - представник, дов. від 13.03.2017р. №663 (був присутній у судовому засіданні 11.07.2017р.);

від відповідача: ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.07.2017р.;

Соколов А.О. - адвокат, договір від 11.07.2017р. №3269821435;

від третьої особи: Савіна О.І. представник, дов. від 01.03.2017р. №16 (був присутній у судових засіданнях 11.07.2017р., 26.07.2017р., 01.08.2017р.)

СУТЬ СПОРУ:

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судових засіданнях було оголошено перерви до 01.08.2017р. та до 03.08.2017р.

Позивач просить стягнути відповідача 25 823 грн. 68 коп., що складає 15 313 грн. 14 коп. - заборгованості за договором від 17.07.2013р. №12/02-5312-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, 6 856 грн. 37 коп. - пені, 721 грн. 59 коп. - 3% річних за користування коштами та 2 932 грн. 58 коп. - індексу інфляції.

Також позивач у позовній заяві (вх.№6642/17 від 14.06.2017р.) просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49047, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) і заборону його відчуження.

Відповідач у відзивах (вх.№38822/17 від 11.07.2017р., вх.№42969/17 від 01.08.2017р.) на позовну заяву зазначає про те, що: - 23.06.2017р. сплачено суму заборгованості за договором від 17.07.2013р. №12/02-5312-ОД в розмірі 15 313 грн. 14 коп., що підтверджується документами від 23.06.2017р. №1; - позивач невірно розрахував суму пені, 3% річних та суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції; - заява про забезпечення позову є безпідставною, оскільки в матеріалах справи, всупереч вимогам статті 66 Господарського процесуального кодексу України, відсутні будь-які докази того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду; - відповідач частково визнає позовні вимоги про стягнення, у тому числі: - 1 974 грн. 06 коп. - пені, 448 грн. 00 коп. - 3 % річних, 2 070 грн. 70 коп. - інфляційного збільшення, 278 грн. 37 коп. - судового збору.

Третя особа у письмових поясненнях (вх.№37649/17 від 05.07.2017р.) зазначає, що: - після закінчення строку дії договору, а саме 16.06.2016р. орендар повернув майно за актом приймання передачі; - станом на 29.06.2017р. заборгованість з орендної плати перед третьою особою складає 1 232 грн. 34 коп., яку відповідачу необхідно сплатити до державного бюджету.

Оригінали документів, оглянутих у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представниками сторін та третьої особи заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2013р. між третьою особою - Регіональним відділенням Фонду держмайна України у Дніпропетровській області, як орендодавцем, та відповідачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як орендарем, було укладено договір №12/02-5312-ОД оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі - Договір оренди), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно частина нежитлового приміщення (реєстровий номер 21560045.400.АААЖЖА092) (надалі - майно) загальною площею 47,3 кв.м, розміщене за адресою: АДРЕСА_2 на 1-му поверсі одноповерхового будинку, що перебуває на балансі ДД УДППЗ «Укрпошта» (надалі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 25.04.2013р. і становить за незалежною оцінкою 296 312 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 1.2 Договору оренди майно передається в оренду з метою розміщення ксерокопіювальної техніки для надання послуг із ксерокопіювання документів; використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.

У пункті 2.1 Договору оренди сторони погодили, що орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна.

Як вбачається на виконання умов Договору оренди третьою особою було передано, а відповідачем прийнято в оренду державне нерухоме майно - частину нежитлового приміщення площею 47,3 кв.м, що знаходиться на балансі ДД УДППЗ «Укрпошта» за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується Актом від 17.07.2013р. приймання-передачі (а.с. 16).

Відповідно до абзацу 1 пункту 10.1 Договору оренди цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 17.07.2013р. по 16.06.2016р. включно.

Відповідно до пункту 3.1 Договору оренди орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786 (зі змінами) (надалі - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - травень 2013р. 1 730 грн. 22 коп.; орендна плата за перший місяць оренди - липень 2013р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за червень, липень 2013р.; нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством (пункт 3.2 Договору оренди).

Згідно з пунктом 3.6 Договору оренди орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства у розмірі 1 211 грн. 15 коп., 30% балансоутримувачу у розмірі 519 грн. 07 коп. щомісяця не пізніше 15-го числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Зобов'язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечується у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за три (базових) місяця оренди, який вноситься в рахунок плати за три останні місяці оренди (пункт 3.10 Договору оренди).

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було сплачено позивачу завдаток у сумі 2 595 грн. 33 коп., що не заперечується сторонами.

Згідно абзацу 2 пункту 5.5 Договору оренди майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі, один примірник якого надається орендарем орендодавцю у триденний термін з дати його підписання; обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на орендаря.

Після закінчення строку дії Договору оренди орендоване майно відповідачем було повернуто позивачу, що підтверджується Актом від 16.06.2016р. приймання-передачі орендованого нежилого приміщення за Договором оренди (а.с. 119).

У пункту 3.11 Договору оренди передбачено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно; закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається на момент закінчення дії Договору оренди у відповідача перед позивачем виникла заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 17 908 грн. 47 коп. (з червня 2015 по 16 червня 2016р.).

З урахуванням внесеного завдатку заборгованість відповідача перед позивачем становить 15 313 грн. 14 коп. (з червня 2015р. по квітень 2016р.).

На момент розгляду справи після звернення позивача з позовом до суду відповідачем було сплачено заборгованість з орендної плати у повній сумі 15 313 14 коп., що підтверджується документом від 23.06.2017р. №1 та банківською випискою за картковим рахунком клієнта за період з 01.06.2017р. по 30.06.2017р. (а.с. 108, 116) та не спростовується позивачем.

Згідно пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі у частині стягнення 15 313 грн. 14 коп. - заборгованості підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У пункті 3.8 Договору оренди сторони узгодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, пеня після перерахунку з урахуванням частини 6 статті 232 Господарського кодексу України становить 599 грн. 32 коп. (з 16.06.2016р. по 15.11.2016р.).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Отже, після перерахунку інфляційні нарахування становлять 2 071 грн. 20 коп. (з червня 2016р. по травень 2017р.), а річні після перерахунку - 447 грн. 38 коп. (з 16.06.2016р. по 06.06.2017р.).

З урахуванням викладеного, з відповідача підлягає стягненню 599 грн. 32 коп. - пені, 2 071 грн. 20 коп. - інфляційних нарахувань та 447 грн. 38 коп. - річних.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у розмірі 948 грн. 78 коп. з суми припинення 15 313 грн. 14 коп. підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України (за його клопотанням), в решті - розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Що стосується викладеної у позовній заяві вимоги позивача про застосування заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідача і заборону його відчуження, вказана вимога не може бути розглянута через відсутність доказів сплати позивачем судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтею 49, пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтями 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі у сумі 15 313 грн. 14 коп. - заборгованості.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_3; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 22; ідентифікаційний код 21560045) в особі Дніпропетровської дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 62; ідентифікаційний код 25771603) 599 (п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 32 коп. - пені, 2 071 (дві тисячі сімдесят одна) грн. 20 коп. - інфляційних нарахувань, 447 (чотириста сорок сім) грн. 38 коп. - річних та 193 (сто дев'яносто три) грн. 18 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

07.08.2017р.