Рішення № 68188899, 31.07.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2017Справа № 910/9572/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Шкоденко Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 222 156,00 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Тропік» (далі - ТОВ «Тропік», позивач) з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач) про стягнення 222 156,00 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 020117/К від 02.01.2017 р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

У позові ТОВ «Тропік» просить суд стягнути з відповідача основну заборгованість у сумі 201 960,00 грн. та штраф у сумі 20 196,00 грн., а всього - 222 156,00 грн.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, його позиція щодо заявленого позову суду невідома, причини неявки відповідача суд визнає неповажними.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що 02.01.2017 р. між ТОВ «Тропік» (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір поставки № 020117/К (далі - договір), згідно з умовами якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця фрукти, ягоди та (або) овочі (далі - товар) відповідно до переданої постачальником комерційної пропозиції або замовлень покупця окремим партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних та (або) специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього грошову суму відповідно до умов, передбачених договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.3 договору право власності (а також ризик випадкового знищення чи пошкодження) на товар переходить до покупця з моменту підписання представниками сторін відповідної накладної чи іншого документу, який підтверджує отримання покупцем товару.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що ціна товару визначається відповідно до домовленості сторін під час оформлення замовлення на чергову партію товару і вказується у накладній, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Оплата товару покупцем здійснюється за договірною ціною за кожну отриману ним партію товару протягом 3 календарних днів з дати здійснення поставки шляхом перерахування повної вартості товару на розрахунковий рахунок постачальника (п. 4.3 договору).

Згідно з п. 4.4 договору датою поставки вважається дата одержання покупцем обумовленого даним договором товару, згідно товарних накладних (або інших документів, які підтверджують отримання покупцем товару), підписаних та завірених сторонами.

Положеннями п. 5.2.1 договору на покупця покладений обов'язок прийняти від постачальника замовлений товар та здійснити за нього оплату в строки і порядку, передбаченому договором.

Відповідно до п. 6.2 договору за несвоєчасну або неповну оплату поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів, додатково стягується штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач передав відповідачу, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 201 960,00 грн., що підтверджується накладною № 104669 від 04.04.2017 р., засвідченою підписами уповноважених представників обох сторін та печаткою позивача.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару не виконав та поставлений позивачем товар не оплатив. Таким чином, у ФОП ОСОБА_1 виникла заборгованість за договором поставки № 020117/К від 02.01.2017 р. у розмірі 201 960,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем або спростовували доводи останнього, суду не надав, відтак, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 201 960,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача штраф у сумі 20 196,00 грн., нарахований за прострочення грошового зобов'язання.

Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частинами 1, 2 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного сторонами договору. Отже, за висновком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф в сумі 20 196,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, які складаються із судового збору та вартості адвокатських послуг, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 49 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача. Як роз'яснено к п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК (у їх сукупності) на сторони у справі можливе покладення судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Представник позивача, заявляючи вимогу про відшкодування за рахунок відповідача понесених ним витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 20 000,00 грн., не надав суду на підтвердження правомірності вказаних вимог ані угоди про надання правової допомоги, ані доказів здійснення позивачем оплати відповідних послуг, ані копії свідоцтва адвоката або оригіналу ордеру адвоката.

За таких обставин у господарського суду відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 20 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. cт. 32 - 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 222 156,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» (79008, Львівська обл., м. Львів, вул. Пекарська, будинок 5, квартира 4, ідентифікаційний код 20831737) основну заборгованість у сумі 201 960 (двісті одна тисяча дев'ятсот шістдесят) грн. 00 коп., штраф у сумі 20 196 (двадцять тисяч сто дев'яносто шість) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 3 332 (три тисячі триста тридцять дві) грн. 34 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 31 липня 2017 року.

Повний текст рішення підписаний 7 серпня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.