Ухвала суду № 68188695, 09.08.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

09.08.2017р. Справа №905/1436/15

за скаргою від 09.06.2017р. №09/827 Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Південкомбанк” в особі в.о. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “КБ “Південкомбанк” ОСОБА_1, м.Київ

на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання судового рішення по справі №905/1436/15

за позовом Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Південкомбанк” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “КБ “Південкомбанк” ОСОБА_2, м.Донецьк

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Альянс консалт”, м.Маріуполь

про стягнення 41830840 грн. 00 коп.

Суддя Г.В. Левшина

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

від ДВС: ОСОБА_4- по дов.

В засіданні суду брали участь:

Рішенням господарського суду Донецької області від 06.10.2015р. по справі №905/1436/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Південкомбанк” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “КБ “Південкомбанк” ОСОБА_2, м.Донецьк до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Альянс консалт”, м.Маріуполь про стягнення заборгованості за простими векселями в сумі 41830840,00 грн. задоволено повністю:

- стягнуто з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Альянс консалт”, м.Маріуполь на користь Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Південкомбанк”, м.Донецьк заборгованість в сумі 41830840 грн. 00 коп.;

- стягнуто з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Альянс консалт”, м.Маріуполь на користь державного бюджету України судовий збір в сумі 73080,00 грн.

19.10.2015р. на виконання вищевказаного рішення видано відповідний наказ.

20.06.2017р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга від 09.06.2017р. №09/827 Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Південкомбанк” в особі в.о. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “КБ “Південкомбанк” ОСОБА_1, м.Київ на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання судового рішення по справі №905/1436/15.

Зокрема, скаржником заявлені вимоги про:

- визнання дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МУЮ України щодо повернення виконавчого документа без прийняття до виконання неправомірними;

- зобов’язання Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МУЮ України відкрити провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 19.10.2015р. по справі №905/1436/15.

31.07.2017р. до господарського суду Донецької області надійшло клопотання №09/993 від 25.07.2017р. ПАТ “Комерційний банк “Південкомбанк” в особі в.о. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “КБ “Південкомбанк” ОСОБА_1, м.Київ про розгляд скарги за відсутністю представника скаржника.

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Альянс консалт”, м.Маріуполь заперечень по суті скарги не надало.

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надав заперечення на скаргу від 09.08.2017р., в яких вимоги, викладені у скарзі, не визнав, посилаючись на повну правомірність своїх дій.

Розглянувши скаргу від 09.06.2017р. №09/827 Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Південкомбанк” в особі в.о. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “КБ “Південкомбанк” ОСОБА_1, м.Київ, заслухавши пояснення ДВС, господарський суд встановив:

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст.4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов’язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

За приписом ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України “Про виконавче провадження”.

При цьому, за змістом ст.116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Як встановлено, 19.10.2015р. у відповідності із ст.116 Господарського процесуального кодексу України господарським судом Донецької області на виконання судового рішення по справі №905/1436/15 було видано відповідний наказ.

Згідно ст.1 Закону України “Про виконавче провадження” (далі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ст.3 зазначеного Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

При цьому, примусове виконання рішень за приписом ст.5 Закону покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Заявою від 18.04.2017р. №09/469 ПАТ “Комерційний банк “Південкомбанк” в особі в.о. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “КБ “Південкомбанк” ОСОБА_1, м.Київ звернулося до Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження з виконання судового рішення по справі №905/1436/15.

25.05.2017р. Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби МУЮ України винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Згідно вказаного повідомлення виконавчий документ по справі №905/1436/15 повернутий стягувачу без прийняття до виконання згідно п.8 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку з ненаданням підтвердження сплати авансового внеску.

Виходячи зі змісту скарги позивача, вказане рішення (повідомлення) від 25.05.2017р. Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби МУЮ України є незаконним, враховуючи норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно яких Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має бути звільнений від сплати авансового внеску.

Суд вказані твердження позивача до уваги не приймає, враховуючи, що відповідно до ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про: стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; стягнення аліментів; відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби. У разі виконання рішення Європейського суду з прав людини авансовий внесок не сплачується.

Таким чином, перелік осіб, які звільняються від сплати авансового внеску, встановлений Законом України «Про виконавче провадження» є вичерпним.

Одночасно, при розгляді скарги позивача суд вважає за необхідне врахувати наступне.

23.10.2015р. стягувач, Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Південкомбанк” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “КБ “Південкомбанк” ОСОБА_2, м.Донецьк на адресу Міністерства юстиції України надіслав заяву від 23.10.2015р. за вих. №09/4263 про відкриття виконавчого провадження стосовно боржника, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Альянс консалт”, м.Маріуполь на підставі наказу по справі №905/1436/15 від 19.10.2015р.

09.11.2015р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №49287708, згідно якої виконавець відмовив у відкритті провадження з примусового виконання наказу №905/1436/15 від 19.10.2015р., у зв’язку із ненаданням стягувачем належним чином оформлених документів, що підтверджують повноваження представника ПАТ “Комерційний банк “Південкомбанк” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “КБ “Південкомбанк” ОСОБА_2, м.Донецьк.

Після усунення обставин, що зумовили відмову у відкритті виконавчого провадження, 07.12.2015р. стягувач повторно на адресу Міністерства юстиції України надіслав заяву від 04.12.2015р. за вих. №09/4567 про відкриття виконавчого провадження стосовно боржника.

Тобто, стягувач у справі №905/1436/15 розпочав реалізацію свого права на звернення до органів Державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання судового рішення до набрання 05.10.2016р. чинності Законом України «Про виконавче провадження».

21.12.2015р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №49702528, згідно якої виконавець відмовив у відкритті провадження з примусового виконання наказу №905/1436/15 від 19.10.2015р., у зв’язку з тим, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “Альянс консалт”, м.Маріуполь знаходиться в стадії припинення.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.03.2016р. скаргу від 06.01.2016р. №09/50 Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Південкомбанк” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “КБ “Південкомбанк” ОСОБА_2, м.Донецьк на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання судового рішення по справі №905/1436/15, зокрема, щодо оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №49702528 від 21.12.2015р. задоволено частково: визнано недійсною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 21.12.2015р. (ВП №49702528) про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо виконання судового рішення по справі №905/1436/15.

Визнання судом недійсною постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 21.12.2015р. (ВП №49702528) про відмову у відкритті виконавчого провадження щодо виконання судового рішення по справі №905/1436/15, обумовило виникнення у стягувача права на звернення до ДВС з відповідною заявою про відкриття виконавчого провадження саме у порядку, які існував на момент такого звернення.

05.10.2016р. набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження», ст.26 якого передбачено додання до заяви про примусове виконання рішення квитанції про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, окрім випадків, коли вони скасовують або пом'якшують кримінальну відповідальність особи.

Конституційний Суд України у Рішенні N1-рп/99 від 09.02.99р. "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)" дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Закон України «Про виконавче првадження» не містить у собі прямої вказівки щодо надання йому зворотної дії в часі.

Таким чином, враховуючи, що звернення позивача до органів Державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання судового рішення розпочалося до набрання 05.10.2016р. чинності Законом України «Про виконавче провадження», а результати розгляду такого звернення шляхом винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження визнані судом недійсними, на теперішній час відсутній відповідний результат розгляду органами ДВС такого звернення, внаслідок чого у даному випадку підлягають застосуванню норми Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N606-XIV.

При цьому, у спірних правовідносинах суд також застосує рішення Європейського суду з прав людини у справах "Серков проти України" (заява N 39766/05), "Щокін проти України" (заяви N 23759/03 та N 37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права.

Цими рішеннями було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати авансового внеску.

Відповідно до ч.2 ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Держава за змістом ч.4 ст.13 Конституції України прийняла на себе зобов’язання, через свої органи, забезпечити захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, встановивши рівність всіх суб’єктів власності перед законом.

Згідно ст.129 Конституції України одним із засад судочинства є обов'язковість рішень суду. Статтею 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” визначено поняття “обов’язковість судових рішень”, яке полягає в тому, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.

За висновками суду, внаслідок неодноразових відмов у відкритті виконавчого провадження щодо виконання судового рішення по справі №905/1436/15 впродовж 2015-2017р.р. ВДВС фактично ухиляється від виконання судового рішення по справі, що є неприпустимим.

За таких обставин, враховуючи вишевикладене, скарга №09/827 від 09.06.2017р. Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Південкомбанк” в особі в.о. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “КБ “Південкомбанк” ОСОБА_1, м.Київ на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання судового рішення по справі №905/1436/15 в частині визнання дій Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МУЮ України щодо повернення виконавчого документа без прийняття до виконання неправомірними; зобов’язання Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МУЮ України відкрити провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 19.10.2015р. по справі №905/1436/15 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Скаргу №09/827 від 09.06.2017р. Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Південкомбанк” в особі в.о. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “КБ “Південкомбанк” ОСОБА_1, м.Київ на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо виконання судового рішення по справі №905/1436/15 задовольнити.

Визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МУЮ України щодо повернення виконавчого документа без прийняття до виконання.

Зобов’язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МУЮ України відкрити провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 19.10.2015р. по справі №905/1436/15.

Суддя Г.В. Левшина