Постанова № 68188667, 09.08.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 серпня 2017 року письмове провадження № 826/1570/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів : головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Кузьменка В.А., Огурцова О.П. розглянувши адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Ексімнафтопродукт»

до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

третя особа Служба безпеки України

про визнання протиправним та скасування рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Ексімнафтопродукт» (надалі - ПАТ «Ексімнафтопродукт», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (надалі - Мінекономрозвитку, відповідач), за участю третьої особи - Служби безпеки України, в якому просить суд, з урахуванням заяви про виправлення описки :

- визнати протиправним та скасувати наказ №97 від 25.01.2016 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в частині застосування до Публічного акціонерного товариства «Ексімнафтопродукт» (код ЄДРПОУ 22465515) спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуваний наказ у вказаній частині підлягає скасуванню, оскільки порушення, які стали підставою для застосування до позивача спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України усунуті, про що відповідача повідомлено шляхом направлення на його адресу відповідного клопотання, як це обумовлено ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Представник позивача просив суд розглядати справу за його відсутності.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду. Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову. Представник третьої особи подав пояснення на адміністративний позов, в яких зазначив на безпідставність позовних вимог.

Справа розглянута в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи, з огляду на положення ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Мінекономрозвитку відповідно до ч.2 ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (надалі по тексту - Закон) за поданням Служби безпеки України від 10.09.2015 № 8/1/2-13209ДСК, за порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (чинного на момент вчинення правопорушення), наказом від 15.09.2015 № 1142 «Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України», застосувало до позивача спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

СБУ в своєму поданні від 10.09.2015 № 8/1/2-13209ДСК вказує на те, що у ході проведення СБУ заходів спрямованих на захист інтересів держави у зовнішньоекономічній сфері, отримано інформацію щодо порушення службовими особами ПАТ «Ексімнафтопродукт» вимог чинного валютного законодавства.

Так, позивач на виконання умов зовнішньоекономічного договору від 31.12.2002 № 2 здійснив поставку товару на адресу компанії-нерезидента «ZAO Ukrtrasitservice LTD» товарно-матеріальних цінностей.

Проте, кошти на рахунок вітчизняного товариства у встановлений термін перераховано не у повному обсязі, в результаті чого у ПАТ «Ексімнафтопродукт» виникла заборгованість на суму 19 555 438 663.05 грн., яка станом на момент подання була не погашена.

Крім того, зазначений факт порушення встановлених стоків розрахунків по експортним операціям підтверджується листом Національного банку України від 20.08.2015 № 25-01002/59218.

У зв'язку з тим, що позивачем не було усунуто порушень законодавства України та не застосовано практичних заходів, що гарантують виконання Закону та/або пов'язаних з ним законів України на момент чинності наказу Мінекономрозвитку № 1142, та у зв'язку із закінченням дії санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, застосованої до позивача цим наказом, Мінекономрозвитку у відповідності до вимог частини 6 статті 37 Закону на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України переведено суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України - ПАТ «Ексімнафтопродукт» наказом від 25.01.2016 № 97 на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Позивач вважає протиправним оскаржуване рішення відповідача, оскільки позивачем усунуто порушення, що слугували приводом для застосування спеціальної санкції, що стало підставою для звернення останнього до суду.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5-7 ст. 37 Закону, за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України та скасовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.

Подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду.

Як слідує з матеріалів справи, позивач на виконання умов зовнішньоекономічного договору від 31.12.2002 № 2 здійснив поставку товару на адресу компанії-нерезидента «ZAO Ukrtrasitservice LTD» товарно-матеріальних цінностей.

Проте, кошти на рахунок вітчизняного товариства у встановлений термін перераховано не у повному обсязі, в результаті чого у ПАТ «Ексімнафтопродукт» виникла заборгованість на суму 19 555 438 663.05 грн, яка станом на момент подання була не погашена. При цьому позивач проти наявної у нього заборгованості за вищевказаним контрактом не заперечує.

Частиною 10 ст. 37 Закону передбачено, що якщо суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності або іноземними суб'єктами господарської діяльності, до яких застосовано санкції, усунуто допущені порушення законодавства України або вжито практичні заходи, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, ініціатори подання щодо застосування санкцій можуть направляти центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики матеріали про їх скасування (зміну виду, тимчасове зупинення).

У разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій (ч. 12 ст. 37 Закону).

Згідно з ч.ч. 13, 14 ст. 37 Закону, клопотання повинно містити такі документи:

лист-звернення з викладенням причин, що призвели до порушення, та про вжиті заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України;

оригінали або завірені в установленому порядку копії матеріалів (довідки) від державних органів, що здійснюють контроль за зовнішньоекономічною діяльністю чи валютний контроль, та/або агентів валютного контролю, які засвідчують вжиті суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності практичні заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність із нормами законодавства України.

Загальний термін розгляду цих клопотань не повинен перевищувати тридцяти календарних днів.

Зважаючи на викладені вище обставини та керуючись ст. 37 Закону, як встановлено судом, 20.01.2016 № 8/1/2-2513 (вх. Мінекономрозвитку від 01.02.2016 № 06/6190-16) третя особа звернулася до відповідача із клопотанням про скасування дії спеціальної санкції.

Розглянувши вказане звернення Мінекономрозвитку наказом від 01.02.2016 № 138 «Про скасування спеціальної санкції, що застосована до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України» скасувало спеціальну санкцію, яка була застосована до позивача. В п.2 даного наказу зазначено : «визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25.01.2016 № 97 у частині застосування спеціальної санкції до позивача».

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом 6 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України установлено, що адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

За змістом статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, захисту в порядку адміністративного судочинства підлягають лише порушені права та інтереси осіб, а задоволенню ті позовні вимоги, які відновлюють порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до пункту 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зі змісту статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що наслідком визнання протиправним оспорюваного в адміністративній справі рішення суб'єкта владних повноважень для захисту порушених прав чи інтересів позивача є подальше скасування або визнання нечинним цього рішення. Проте, оскільки на час вирішення цього спору по суті наказ Мінекономрозвитку від 25.01.2016 № 97 вже не чинні, а права та інтереси ПАТ «Ексімнафтопродукт» не порушені, не вбачається підстав для визнання вказаного акту індивідуальної дії протиправним.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведена правомірність та обґрунтованість оскаржуваного наказу з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ «Ексімнафтопродукт» задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Ексімнафтопродукт» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Суддя Р.О. Арсірій

Судді В.А. Кузьменко

О.П. Огурцов