Ухвала суду № 68188509, 03.08.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2017 року м. Чернігів Справа № 825/788/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання дій протиправними, визнання необґрунтованим і протиправним висновку, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3Г.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області (далі – ГУНП в Чернігівській області) та просить:

- визнати протиправними дії відповідача по складанню 21.04.2017 висновку за наслідками службового розслідування про порушення ним службової дисципліни та вчинення дисциплінарного проступку;

- визнати необґрунтованим і протиправним висновок відповідача за наслідками службового розслідування про порушення ним службової дисципліни, складений 21.04.2017;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 24.04.2017 № 803 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності»;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 28.04.2017 № 109 о/с «По особовому складу», в частині його звільнення з поліції;

- поновити його на службі в поліції в спеціальному званні капітана поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Козелецького відділення поліції Ніжинського відділу поліції Головного управління поліції в Чернігівській області.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження по справі в частині позовної вимоги про визнання необґрунтованим і протиправним висновку ГУНП в Чернігівській області за наслідками службового розслідування про порушення ОСОБА_3 службової дисципліни, складений 21.04.2017, необхідно закрити, враховуючи таке.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

При вирішенні питання про визначення судової юрисдикції щодо вирішення справи необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

З приписів зазначених норм законодавства слідує, що справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 просить, в тому числі, визнати необґрунтованим і протиправним висновок ГУНП в Чернігівській області від 21.04.2017, складений за наслідками службового розслідування про порушення ним службової дисципліни.

Однак, суд зазначає, що обов'язковою ознакою рішення суб'єкта владних повноважень, яке може бути оскаржене до суду, є те, що воно безпосередньо породжує певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і має обов'язковий характер.

Рекомендації, викладені відповідачем у висновку службового розслідування, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас, судження посадових осіб ГУНП в Чернігівській області про порушення ОСОБА_3 законодавства, що регулює діяльність Національної поліції України та поліцейських є висновками тільки комісії із проведення службового розслідування, зазначення яких в наведеному вище документі не суперечить чинному законодавству. Такі твердження можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, в основу яких покладені викладені у висновку службового розслідування рекомендації.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Враховуючи положення чинного законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму висновків цих органів – офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших відносин і має обов’язковий характер для цих відносин.

Рішення суб’єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти – рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб

Правові акти індивідуальної дії – рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб, або які стосується конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Усі рішення суб’єкта владних мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений законом.

Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в адміністративній справі можуть бути лише такі рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, з якими пов’язується виникнення прав та обов’язків у інших осіб.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що висновок службового розслідування, складений 21.04.2017, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для ОСОБА_3, тому не може бути предметом спору.

Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Висновок службового розслідування є носієм доказової інформації про виявлені ГУНП в Чернігівській області порушення позивачем вимог законодавства, документом, на підставі якого керівником приймається відповідне рішення, а тому оцінка висновку службового розслідування, в тому числі й оцінка дій службових осіб щодо його складання, можуть бути надані судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі висновку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, оскільки між сторонами відсутні спірні правовідносини у розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що зазначена обставина згідно із п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для закриття провадження по справі в частині позовної вимоги про визнання необґрунтованим і протиправним висновку ГУНП в Чернігівській області, складеного 21.04.2017 за наслідками службового розслідування про порушення ОСОБА_3 службової дисципліни.

Керуючись статтями 122, 157, 158-160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання дій протиправними, визнання необґрунтованим і протиправним висновку, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі в частині позовних вимог про визнання необґрунтованим і протиправним висновку Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 21.04.2017, складеного за наслідками службового розслідування про порушення ОСОБА_3 службової дисципліни, - закрити.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Бородавкіна