Постанова № 68187783, 09.08.2017, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 серпня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1050/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції,

ВСТАНОВИВ:

28.07.2017 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, в якому позивач зазначив, що він проходив службу в органах внутрішніх справ. У період часу з 31.07.2014 по теперішній час бере безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у зв'язку із чим позивач має право на нараховування щомісячної винагороди за участь в АТО. Згідно з довідкою ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 24.07.2017 № 541/111/22-2017 відповідач не нарахував та не виплатив позивачу винагороду за безпосередню участь в АТО за період з серпня по грудень 2014 року. На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 грн у розрахунку на місяць за період з серпня по грудень 2014 року в сумі 36722,83 грн.

У судове засідання позивач не прибув, просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача до суду не прибув, надав письмові заперечення, у яких просив розглядати справу без його участі та вказав, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 25.07.2015 № 206 позивач включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 14.07.2014. Наказом АТЦ при СБУ від 20.11.2015 № 324 позивач був виключений зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення з 07.11.2015. Виплата винагороди за спірний період не здійснювалась, оскільки наказ АТЦ при СБУ від 25.07.2015 № 206 видано по закінченню бюджетного періоду, а тому ГУМВСУ було позбавлено можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за період з липня по грудень 2014 року. На підставі викладеного відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи, що клопотання про розгляд справи без їхньої участі заявили всі особи, які беруть участь у справі, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

Згідно з витягом із наказу Першого заступника керівника АТЦ при СБУ від 25.07.2015 № 206 ОСОБА_1 включено до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових (бойових) завдань з 31.07.2014 (арк. спр. 28-30).

Наказом АТЦ при СБУ від 20.11.2015 № 324 позивача виключено зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей забезпеченні її проведення з 07.11.2015 (арк. спр. 31-33).

Відповідно до довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 25.07.2017 № ВДЗ/143 ОСОБА_1 у період з 31.07.2014 по 04.08.2014 перебував у відпустці, з 28.09.2014 по 30.09.2014 перебував у відрядженні (арк. спр. 16).

Згідно з довідкою від 24.07.2017 № 536/111/22-2017, виданою ліквідаційною комісією ГУМВС України у Луганський області, грошове забезпечення позивача у липні 2014 року становило 3370,41 грн, у серпні 2014 року - 3370,41 грн, у вересні 2014 року 7585,71 грн, у жовтні 2014 року 8738,08 грн, у листопаді 2014 року 8699,00 грн, у грудні 2014 року 9523,11 грн (арк. спр. 34). За вказаною довідкою винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції позивачу не нараховувалася та не сплачувалася.

Вирішуючи спір по суті, суд керується таким.

Згідно частиною першою статті 19 Закону України «Про міліцію» форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

У відповідності до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» від 04.06.2014 № 158 встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання Постанови КМУ від 04.06.2014 № 158 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 23.07.2014 № 719, яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць. Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах. Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.

З системного аналізу наведених вище нормативних актів (Постанови КМУ № 158 та Наказу МВС України № 719) можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Зазначеним наказом передбачено виплату винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.

Враховуючи, що відповідно до наказу АТЦ при СБУ від 25.07.2015 № 206 позивача залучено до безпосередньої участі в антитерористичній операції на території Луганської області з 31.07.2014, а згідно довідки ліквідаційної комісії ГУМВС України у Луганській області від 25.07.2017 № ВДЗ/143 ОСОБА_1 у період з 31.07.2014 по 04.08.2014 перебував у відпустці та з 28.09.2014 по 30.09.2014 перебував у відрядженні, тому винагорода за безпосередню участь в АТО у серпні 2014 року повинна становити 2935,51 грн (3370,41 грн / 31 день х 27 днів), у вересні 2014 року 6827,13 грн (7585,71 грн / 30 днів х 27 днів).

Таким чином, розмір винагороди за безпосередню участь в АТО, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за 2014 рік повинна становити за серпень 2014 року 2935,51 грн, за вересень 2014 року 6827,13 грн, за жовтень 2014 року 8738,08 грн, за листопад 2014 року 8699,00 грн, за грудень 2014 року 9523,11 грн, а всього за 2014 рік 36722,58 грн.

У запереченнях відповідач зазначає, що наказ АТЦ при СБУ від 25.07.2015 № 206 про залучення позивача до участі в АТО виданий по закінченню бюджетного періоду, а тому відповідач у справі був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період.

Згідно з частинами першою та другою статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (аналогічна позиція викладена в рішенні у справі № 59498/00 «Бурдов проти Росії»).

Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

З урахуванням наведеного суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача винагороди за безпосередню участь в Антитерористичної операції в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 грн, за період з серпня по грудень 2014 року обґрунтованими та такими, які належать до задоволення.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 94 КАС України не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, буд. 16, код ЄДРПОУ 08592129) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: 93400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за серпень 2014 року 2935,51 грн, за вересень 2014 року 6827,13 грн, за жовтень 2014 року 8738,08 грн, за листопад 2014 року 8699,00 грн, за грудень 2014 року 9523,11 грн, а всього в розмірі 36722,83 грн (тридцять шість тисяч сімсот двадцять дві гривні 83 копійки) з відрахуванням установлених законом податків та інших обовязкових платежів.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_2