Постанова № 68187325, 10.07.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Східного офісу Держаудитслужби до Управління Держгеокадастру у Павлоградському районі Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Східного офісу Держаудитслужби до Управління Держгеокадастру у Павлоградському районі Дніпропетровської області, в якому позивач просить: - зобов’язати відповідача виконати вимоги Павлоградської об’єднаної державної фінансової інспекції №870-21/1035 від 11.07.2014р. на загальну суму 2045802,40грн., шляхом визначеним у вимозі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що Павлоградською об’єднаною державною фінансовою інспекцією проведено перевірку державних закупівель в управлінні Держземагенства у Павлоградському районі Дніпропетровської області (правонаступником якого є Управління Держгеокадастру у Павлоградському районі Дніпропетровської області) за період з 01 січня 2013 року по 01 березня 2014 року, за результатами якої складено акт від 05 червня 2014 року № 870-37/49. На підставі акта перевірки від 05 червня 2014 року, керуючись пунктом 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області пред’явлено вимогу від 11 липня 2014 року № 870-21/1035. Проте, вказані вимоги, які є обов’язкові для виконання відповідачем не виконані.

Відповідно до ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2014р. провадження у справі №804/20036/14 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі №804/11073/14.

Ухвалою суду від 16.01.17 р. провадження по справі поновлено та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав, проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини не явки суду не повідомив.

Ухвалою суду від 10.03.2017р. відповідно до ч.6 ст.128 КАС України справу призначено до розгляду у письмовому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Павлоградською об’єднаною державною фінансовою інспекцією відповідно до абзацу другого пункту 4 Порядку проведення перевірок державних закупівель Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 року №631, підпункту 2 пункту 11 та підпункту 1 пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2014 року №65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету», на підставі направлення від 4 червня 2014 року №167 проведено перевірку державних закупівель в Управлінні Держземагентства у Павлоградському районі Дніпропетровської області за період з 1 січня 2013 року по 1 березня 2014 року, за результатами якої складений Акт від 5 червня 2014 року №870-37/49.

З метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення у подальшому, згідно пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ, на підставі Акту перевірки від 5 червня 2014 року №870-37/49 Павлоградською ОДФІ винесені та направлені Управлінню Держземагентства у Павлоградському районі Дніпропетровської області вимоги про усунення порушень від 11 липня 2014 року №870-21/1035, якими від останнього вимагається:

1) опрацювати матеріали перевірки та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, видати наказ про виправлення недоліків та притягнення винних осіб до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності;

2) усунути виявлені перевіркою порушення у повному обсязі, а саме:

- перевіркою підтвердження кредиторської заборгованості в Управлінні Держземагентства у Павлоградському районі Дніпропетровської області станом на 1 березня 2014 року у сумі 2424852,97 грн. (з ПДВ), на яку поширюється дія підпункту 2 пункту 11 та підпункту 1 пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2014 року №65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» встановлено завищення кредиторської заборгованості станом на 1 березня 2014 року за загальним фондом державного бюджету по КПКВ 2803030 «Проведення земельної реформи» КЕКВ 2281 «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм» на суму 2045802,40 грн. (з ПДВ) перед Державним підприємством «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» внаслідок: завищення вартості послуг з інвентаризації земель через не підтвердження виконання робіт по складанню технічного завдання на виконання робіт, горизонтальної зйомки, створенню цифрових планів і карт, внесенню відомостей до бази даних Автоматизованої системи ведення державного кадастру, виготовленню копій технічного звіту, витрат на відрядження, часткового не підтвердження витрат на транспорт, застосування непередбачених законодавством коефіцієнтів та завищення індексу інфляції.

Залишок підтвердженої кредиторської заборгованості становить 379050,57 грн. (2424852,97 грн. - 2045802,40 грн.).

Провести взаємозвірку з Державним підприємством «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» за договором від 17 вересня 2013 року №293 та зменшити кредиторську заборгованість на вартість завищення виконаних робіт на 2045802,40 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 р. № 499/2011(далі - Положення), в редакції на момент винесення спірних правовідносин, Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Державна фінансова інспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до п.6 Положення Державна фінансова інспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Державна фінансова інспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» №2939-ХІІ, згідно з якими державній фінансовій службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону №2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов’язковими для виконання службовими особами об’єктів, що контролюються.

Аналіз наведених норм дає підставив вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об’єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір та звернутися до суду в інтересах держави з позовом про стягнення таких збитків, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на приведення роботи підконтрольної організації у відповідність із вимогами законодавства у майбутньому, є обов’язковою до виконання. Що ж стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об’єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово відшкодовані шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов’язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області пред’явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їх розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність обчислення їх розміру перевіряє суд, який розглядає цей позов.

Правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2014 року (справи №№ 21-40а14, 21-63а14), 13 травня 2014 року (21-89а14) та інших.

Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов’язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом заявлено позов про зобов’язання підконтрольної установи вчинити певні дії, а саме, виконати вимоги, які необхідно в той чи іншій формі стягнути (відшкодувати).

Таким чином, позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Східного офісу Держаудитслужби до Управління Держгеокадастру у Павлоградському районі Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити певні дії є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Східного офісу Держаудитслужби до Управління Держгеокадастру у Павлоградському районі Дніпропетровської області про зобов’язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.