Ухвала суду № 68186838, 01.08.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №1-кс/760/10491/17

760/12809/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2017 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва Оксюта Т.Г., при секретарі Горупа В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві клопотання адвоката Банчука Миколи Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Банчук М.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в кримінальному провадженні № 52017000000000166 від 09.03.2017 року, в рамках якого ухвалою слідчого судді від 09.06.2017 року був накладений арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АТІС» в розмірі 5428,00 грн., що належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ухвалюючи зазначене рішення, слідчий суддя дійшов висновку, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.369, ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

Також, в ухвалі слідчого судді зазначено, що 07.02.2017 року щодо ОСОБА_2, громадянина Угорщини, уродженця м. Красногорськ РФ, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 складено повідомлення про підозру у вчиненні злочину та вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.

Зазначає, що 31.05.2017 року на виконання запиту №100-145/4580 від 07.02.2017 року щодо вручення повідомлення про підозру ОСОБА_2 до НАБУ надійшло повідомлення від слідчого судді суду першої інстанції Королівства Монако Моргана Реймонда про те, що ОСОБА_2 відмовляється від отримання будь-яких документів.

Також зазначає, що у зв'язку з цим, на думку детектива та слідчого судді, на теперішній час достатні підстави вважати, що у подальшому суд відповідно до КК України може призначити ОСОБА_2 покарання у виді конфіскації.

Крім того, зазначив, що 07.02.2017 НАБУ в межах кримінального провадження №22014101110000215 було надіслано до Генеральної прокуратури Князівства Монако запит про надання правової допомоги відповідно до Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах від 1959 року з проханням вручити ОСОБА_2 підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.369, ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України та направити підтвердження про вручення до НАБУ.

Зауважив, що на даний час жодного документу про вжиті заходи щодо вручення, який свідчитиме про завершення виконання запиту в частині вручення повідомлення про підозру, до НАБ України надано не було.

Таким чином, наполягає, що у детективів НАБУ не існувало жодної підстави вважати, що відносно ОСОБА_2 вжито заходів для вручення йому повідомлення про підозру.

Отже, ОСОБА_2 не набув статусу підозрюваного в даному кримінальному провадженні, а тому будь-яких правових підстав для застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді від 09.06.2017 року не наведено та на даний час не існує.

На підставі викладеного просив клопотання задовольнити.

В судовому засіданні адвокат клопотання підтримав з наведених в ньому підстав та просив його задовольнити.

Детектив в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання адвоката, посилаючись на те, що 02.02.2017 року слідчим за погодженням з прокурором складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_2

ОСОБА_2 є власником частки в статутному капіталі ТОВ «АТІС» в розмірі 5428,00 грн., а тому зазначене майно підлягає арешту з метою забезпечення конфіскації майна.

Крім того, зазначив, що 07.02.2017 року керуючись нормами Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 року НАБ України звернулось до Генеральної прокуратури Королівства Монако з проханням виконання міжнародного слідчого доручення - запиту про надання міжнародно-правової допомоги та відповідно до повідомлення слідчого судді Королівства Монако, ОСОБА_2. відмовився отримувати надіслане повідомлення про підозру.

На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні клопотання.

Вислухавши думку адвоката, детектива, дослідивши матеріали справи, прихожу до наступного.

У відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Встановлено, що 09.06.2017 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Сенюти В.Є., погоджене із старшим групи прокурорів - начальником першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Омельченком О.М. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 52017000000000166 від 09.03.2017 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.5 ст.191, ч.3 ст.369 КК України задоволено.

Накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, яке належить йому на праві власності, а саме частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АТІС» в розмірі 5428,00 грн.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

З матеріалів клопотання та доданих до нього документів вбачається, ОСОБА_2 на даний час проживає в АДРЕСА_1.

02.02.2017 року детективом за погодженням з прокурором складено повідомлення про підозру ОСОБА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.369, ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

Оскільки ОСОБА_2, як вже зазначалось, проживає на території Королівства Монако, 07.02.2017 року детективами НАБ України було подано звернення до Генерельної прокуратури Монако з проханням виконання міжнародного доручення - запитом про надання міжнародно-правової допомоги, а саме вручити ОСОБА_2 повідомлення про підозру.

31.05.2017 року на виконання зазначеного запиту про міжнародно-правову допомогу до НАБ України надійшло повідомлення від слідчого судді суду першої інстанції Королівства Монако Моргана Реймонда про те, що ОСОБА_2 відмовляється від отримання зазначених документів, проти чого не заперечував детектив в судовому засіданні.

В ухвалі слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09.06.2017 року зазначено, що у зв'язку з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, на теперішній час достатні підстави вважати, що у подальшому суд відповідно до КК України може призначити ОСОБА_2 покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення спеціальної конфіскації.

Арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

На підставі викладеного, можна зробити висновок про те, що арешт майна може бути накладено лише на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого.

Відповідно до ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до ч.1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках

Відповідно до ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно з ч.1 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Глава 11 КПК України встановлює порядок виклику слідчим, прокурором, судовий виклик і привід та наслідки неприбуття за викликом.

Як встановлює ч.1 ст. 133 слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.

Відповідно до ч.1 ст. 135 особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Частиною 7 повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

Згідно зі ст.136 КПК України належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

В даному випадку, підтвердженням належного вручення повідомлення про підозру особі, що постійно проживає за кордоном, можуть бути лише матеріали виконавчого міжнародного правового запиту, надісланого за місцем його постійного проживання.

Таким чином, з матеріалів клопотання та долучених до нього доказів, не вбачається, що детективом здійснено всіх дій для належного вручення ОСОБА_2 повідомлення про підозру, а тому зазначена особа на даний час не набула статусу підозрюваного в даному кримінальному провадженні.

Крім того, зазначена позиція узгоджується з ухвалами слідчих суддів Солом'янського районного суду м. Києва та практикою Апеляційного суду м. Києва.

У відповідності зі статтею. 321 ЦК право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна на законних підставах може вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в постанові № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» виходячи з принципу верховенства права та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ.

Відповідно до ч.2 п. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про скасування арешту майна.

Керуючись ст.ст. 174, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката Банчука Миколи Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09.06.2017 року, згідно якої:

накладено арешт на майно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яке належить йому на праві власності, а саме частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АТІС» (код ЄДРПОУ 31432532) в розмірі 5428,00 грн.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Т.Г. Оксюта