Ухвала суду № 68186231, 08.08.2017, Апеляційний суд Сумської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ткачук С. С.,

суддів - Семеній Л. І. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 червня 2017 року

у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання договору частково недійсним,

в с т а н о в и л а:

Звернувшись до суду у травні 2017 року із заявою, Публічного акціонерного товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») просило суд: 1) видати дублікат виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_3 на користь банку заборгованість за кредитним договором та судових витрат в сумі 103 166,84 грн.; 2) визнати поважною причину пропуску строку пред'явлення до виконання виконавчого документа та поновити вказаний строк.

Свої вимоги мотивує тим, що в ході перевірки справ за позовами банку про стягнення заборгованості за кредитними договорами фізичних осіб, було встановлено, що виконавчий лист про примусове виконання рішення суду від 07.02.2012 року про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_3 в розмірі 103 166,84 грн., який до органів ДВС не передавався, було втрачено з вини співробітника банку, який працював нетривалий час. Вважає, що втрата виконавчого листа була зумовлена плинністю кадрів в ПАТ «Дельта Банк» та значною кількістю справ за позовами банку про стягнення кредитної заборгованості, що є поважною причиною заявлених вимог.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 16.06.2017 року в задоволенні заяви ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ПАД «Дельта Банк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову про задоволення заяви банку.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки не врахував, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання було пропущено у зв'язку з намаганням банку врегулювати питання погашення заборгованості в добровільному порядку не доводячи його до примусового виконання. Крім того, судом не враховано, що втрата виконавчого листа була зумовлена кадровими змінами та великою кількістю справ за позовами банку про стягнення заборгованості.

В судому засіданні представник банку просив задовольнити апеляційну скаргу і скасувати оскаржену ухвалу суду першої інстанції.

Відповідач та її представник на скаргу заперечили, просили її відхилити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Постановляючи оскаржувану ухвалу та відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «Дельта Банк» не доведено поважності причин пропуску строків пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.02.2012 року позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 101 981,58 грн. заборгованості за кредитним договором та 1185,27 судових витрат.

З відповіді Ковпаківського відділу ДВС м. Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 06.04.2016 року вбачається, що згідно перевірки Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, виконавчий лист №1806/2-3656/11 за позовом АТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості не пред'являвся (а.с. 130).

Також встановлено, що ухвалою 13.05.2016 року Ковпаківського районного суду м. Суми у даній цивільній справі відмовлено ПАТ «Дельта Банк» у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, відмовлено (а.с. 140).

За результатами оскарження ПАТ «Дельта Банк» вказаної ухвали місцевого суду, ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 13.10.2016 року дану ухвалу від 13.05.2016 року змінено, виключивши з мотивувальної частини ухвали висновки суду щодо видачі 22.03.2012 року представнику ПАТ «Дельта Банк» виконавчого листа по справі. В іншій частині ухвалу залишено без змін (а.с. 181 -182).

Вказані судові рішення набрали законної сили (а.с. 204 - 205).

З довідкового листа до справи вбачається, що 22.03.2012 року ОСОБА_4 було отримано копію рішення та один виконавчий лист.

При повторному зверненні до суду ПАТ «Дельта Банк» із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, банком було представлена довідка проте, що ОСОБА_4 працювала юрисконсультом в ПАТ «Дельта Банк» з 14.03.2012 року по 17.05.2012 року (а.с. 216).

Таким чином, копію виконавчого листа було отримано представником ПАТ «Дельта Банк» 22.03.2012 року.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 368 ЦПК України, питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу.

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Статтею 371 ЦПК України встановлено, що стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 та п. 1) ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка була чинною на час набрання рішенням законної сили), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

У відповідності до приписів ст.ст. 10-11, 57-60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заявник ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції належними та беззаперечними доказами не довів, що строк пред'явлення виконавчого документу до виконання ним було пропущено з поважних причин, оскільки вказана представником банку причина через плинність кадрів та бажання банку врегулювати спір шляхом звернення стягнення на предмет застави не свідчить про існування об'єктивних причин пропущення такого строку.

В судому засіданні представник банку підтвердив, що з моменту ухвалення судом рішення щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_3, боржником в добровільному порядку не виконувалось рішення суду, а виявлення відсутності виконавчого листа після спливу чотирьох років після набрання рішення суду законної сили, не може свідчити про поважність причин пропуску ПАТ «Дельта Банк» пред'явлення виконавчого листа до виконання, в розумінні ст. 371 ЦПК України.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що представник ПАТ «Дельта Банк» - ОСОБА_4 отримала копію рішення суду ще 22.03.2012 року. Вимог щодо повідомлення учасників процесу про набрання рішенням суду законної сили норми чинного цивільно-процесуального законодавства не містять.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що ПАТ «Дельта Банк» є юридичною особою, має у штаті фахових юристів та осіб, які повинні здійснювати контроль за станом виконання судових рішень, ухвалених на користь банку. Тим більше, у випадку невиконання боржником судового рішення у добровільному порядку.

Тобто, заявник був обізнаний зі змістом ухваленого судового рішення ще на початку 2012 року, однак тривалий час жодних дій щодо отримання виконання листа та звернення його до примусового виконання вчинено не було.

Будь-яких перешкод для вчинення таких процесуальних дій для стягувача - ПАТ «Дельта банк» встановлено не було.

За змістом ст.ст. 1 та 27 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення справ. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Зазначені положення закону поширюються і на стадію виконання судового рішення, яка є частиною судового розгляду.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для поновлення строків пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

За наведених обставин, оскаржена ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права і доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 16 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: