Рішення № 68184593, 03.08.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 335/10454/16Головуючий у 1-й інстанції Рибалко Н.І.Пр. № 22-ц/778/1803/17Суддя-доповідач Гончар М.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого судді Гончар М.С.

суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.,

за участі секретаря Бєлової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (надалі - ПАТ «Запоріжгаз») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, в якому просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду - 5626,14 грн., моральну шкоду - 17000,00 грн., а всього 22626,14 грн. та стягнути сплачені судові витрати.

В обґрунтування свого позову позивач зазначала, що у липні 2016 року вона прийняла рішення про здійснення реконструкції системи газопостачання з додатковою установкою лічильника газу. 27.07.2016 року замовила ескіз на встановлення лічильника газового побутового в проектній організації, який був погоджений з ПАТ «Запоріжгаз». 31.08.2016 р. вона звернулась до відповідача із заявою про припинення газопостачання на 12.09.2016 року. Після чого оплатила виставлені відповідачем рахунки за відключення та пуск газу, уклала договір підряду із ПП «Запоріжгаз-Сервіс» щодо виконання робіт по додатковому монтажу побутового лічильника газу, подала до відповідача заяву на пуск газу після виконання робіт. Однак, 12.09.2016 р. працівники ПАТ «Запоріжгаз» без пояснення причин не здійснили відключення газу за адресою: АДРЕСА_1. Бездіяльність відповідача зробили неможливим виконання договору підряду з ПП «Запоріжгаз-Сервіс», а також призвело до збитків, які складають 5626,14 грн. (50,35 грн. - оплата ПАТ «Запоріжгаз» по припиненню газопостачання; 300,79 грн. - оплата ПАТ «Запоріжгаз» за відновлення газопостачання; 900,00 грн. - оплата послуг ПП «Запоріжгаз-Сервіс» за договором підряду; 3000,00 грн. - штраф сплачений ПП «Запоріжгаз-Сервіс» за неможливість виконання робіт; 1180,00 грн. - вартість газового лічильника, 195,00 грн. - вартість газового фільтру).

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2017 року (а.с. 88-89) позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 4251,14 грн., судовий збір у розмірі 551,20 грн., всього стягнути 4802,34 грн.

У задоволенні інших вимог відмовлено.

Позивач ОСОБА_2 із зазначеним рішенням суду першої інстанції погодилась, останнє в апеляційному порядку не оскаржувала.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції (фактично в частині задоволення позовних вимог позивача), посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ПАТ «Запоріжгаз» у своїй апеляційній скарзі (а.с. 90-94) просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (а.с. 119), справу призначено до апеляційного розгляду (а.с. 121).

Позивач ОСОБА_2 подала апеляційному суду письмові заперечення на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача у цій справі (а.с. 128-138).

У судовому засіданні 01 червня 2017 року було розпочато розгляд цієї справи апеляційним судом: заслухано доповідь судді-доповідача, пояснення всіх осіб, які беруть участь у справі, у розгляді цієї справи апеляційним судом оголошено перерву в порядку задоволення клопотання представника ПАТ «Запоріжгаз» про виклик та допит свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, до 03 серпня 2017 року з урахуванням завантаженості судді-доповідача та колегії суддів, яка має постійний склад, відпустки колегії суддів та судді-доповідача у період з 12 по 30 червня 2017 року (а.с. 146).

Заслухавши у судовому засіданні 03 серпня 2017 року суддю-доповідача, додаткові пояснення всіх осіб, які беруть участь у справі, пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, дослідивши у судовому засіданні наданий стороною позивача ОСОБА_2 відеозапис від 12.09.2016 року на СD-R в порядку задоволення клопотання адвоката ОСОБА_5 (а.с. 147), як представника позивача за договором (а.с. 139-140), оскільки на наявному у матеріалах цієї справи диску (а.с. 45 звор.) відеозапис був відсутній, із пояснень осіб, які беруть участь у справі, судом першої інстанції цей запис у судовому засіданні не досліджувався, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ПАТ «Запоріжгаз» підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу вимог ст. 303 ч. 1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді в першій інстанції.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право його скасувати і ухвалити нове рішення по суті.

Відповідно до ст. 309 ч. 1 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення… є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача ОСОБА_2 у цій справі частково, керувався ст. ст. 10 - 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивача у цій справі в частині їх задоволення.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції у рішенні суду в оскаржуємій частині погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Рішення суду першої інстанції у цій справі в оскаржуємій частині вказаним вимогам не відповідає.

Має місце неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для вирішення справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими; невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Висновки суду першої інстанції в оскаржуємій частині рішення у цій справі ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 60 ч. 4 ЦПК України.

Рішення суду першої інстанції в оскаржуємій частині у цій справі є незаконним та необґрунтованим.

Так, хоча судом першої інстанції було правильно встановлено, що ПАТ «Запоріжгаз» 28.09.2015 року уклало з ОСОБА_2 договір про надання послуг з газопостачання населенню, згідно з п.20 якого, технічне обслуговування внутрішньо будинкової системи газопостачання, надання інших послуг, пов'язаних з монтажем (демонтажем), ремонтом та технічним обслуговуванням систем газопостачання та газових приладів і пристроїв споживача, здійснює газорозподільне підприємство на підставі письмової заяви споживача за його рахунок з урахуванням вартості обладнання, його вузлів і деталей. У разі надходження такої заяви газорозподільне підприємство зобов'язується направити свого представника за місцем виклику протягом двох робочих днів у містах в узгоджений із споживачем час (а.с.10-12).

ПАТ „Запоріжгаз" затвердило ескіз на встановлення побутового газового лічильника у квартирі позивача за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.14).

31.08.2016 р. ОСОБА_2 звернулась до ПАТ „Запоріжгаз" із заявою про припинення 12 вересня 2016 року газопостачання за адресою: АДРЕСА_3 у зв'язку з встановленням газового лічильника (а.с.17).

Позивачкою ОСОБА_2 07.09.2016 року на рахунок ПАТ „Запоріжгаз" були сплачені платежі: 50,35 грн. - за відключення, 300,79 грн. - за пуск (а.с.19).

07.09.2016 р. ОСОБА_2 з ПП „Запоріжгаз-Сервіс" був укладений договір підряду № 046/16 від 07.09.2016 р. на виконання робіт, пов'язаних з додатковим монтажем лічильника побутового газу за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.20) та сплачено 900,00 грн. на виконання умов договору (а.с. 21).

Згідно із завданням на технічне обслуговування газового устаткування 12.09.2016 р. майстру ОСОБА_6 та слюсарю ОСОБА_7 доручено відключити газопостачання АДРЕСА_4 (а.с. 62).

Згідно із актом від 12.09.2016 р., складеним майстрами ОСОБА_6, ОСОБА_8 слюсарем ОСОБА_7, абонент відмовився від відключення газопостачання за власною заявою (а.с.63).

Однак, встановивши вищевикладені обставини, суд першої інстанції у подальшому у порушення вимог ст. 10 ч. 4 ЦПК України не сприяв повному та всебічному з'ясуванню фактичних обставин цієї справи.

Так, обмежившись допитом свідка ОСОБА_8 9а.с.82), без виходу підписала акт, про те, що 12.09.2016 року працівникам ПАТ «Запоріжгаз» жильцем квартири по вул. Юності не надано доступу для відключення газопостачання до квартири за адресою АДРЕСА_5, суд першої інстанції безпідставно відмовив представникові відповідача ПАТ «Запоріжгаз» у задоволенні його клопотання у судовому засіданні 15.02.2017 року (журнал а.с. 86-87) про допит в якості свідків у цій справі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - майстра та слюсаря відповідача, які фактично здійснювали вихід 12.09.2016 року для відключення газопостачання за адресою: АДРЕСА_4, однак у цей день у доступі до вказаної квартири для відключення їм було відмовлено зі сторони чоловіка позивача ОСОБА_2, а вказану квартиру взагалі через омофон ніхто не відкрив.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 148-149) були допитані апеляційним судом у судовому засіданні у цій справі 03 серпня 2017 року в порядку задоволення клопотання представника відповідача ПАТ «Запоріжгаз», заявленого у судовому засіданні 01 червня 2017 року.

Оскільки, апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами (ст. 303 ч. 2 ЦПК України).

При вищевикладених обставинах, вини працівників ПАТ «Запоріжгаз», а, відповідно, й вини ПАТ «Запоріжгаз» у тому, що не було здійснено 12.09.2016 р. відключення газу за адресою: АДРЕСА_6, а, відповідно, внаслідок чого у передбачений умовами договору ОСОБА_2 та ПП «Запоріж-Сервіс» від 07.09.2016 р. (а.с.20) термін не були виконані роботи з додатковим монтажем лічильника, немає.

Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.

Так, дійсно відповідно до Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року №2246, газопостачання на об'єкт та/або газові прилади і пристрої споживача припиняється у разі: проведення планово-профілактичного обслуговування та/або капітального ремонту систем газопостачання; ліквідації наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновних робіт; несвоєчасної та/або не в повному обсязі оплати послуг з газопостачання з урахуванням вимог пункту 19 цих Правил; самовільного використання газу споживачем; самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання; зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі в будинок, пошкодження або зняття інвентарних заглушок тощо; порушення споживачем Правил безпеки систем газопостачання, що створює загрозу виникнення аварійної ситуації; подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання; відмови споживача від встановлення лічильника газу з ініціативи і за кошти газопостачального підприємства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто, за своєю правовою природою майновою шкодою є збитки (псування, погіршення або знищення цінності), завдані майну фізичної або юридичної особи в наслідок його пошкодження, необхідність провести затрати на відновлення майна чи інших цінностей, необхідність здійснення зайвих витрат з метою відновлення порушеного права.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну, відшкодовується особою, яка її завдала.

При вищевикладених обставинах, за відсутності вини ПАТ «Запоріжгаз», відповідно, не було правових підстав у суду першої інстанції за рішенням у цій справі стягувати з ПАТ «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 4251,14 грн. (50,35 грн. - за відключення копія а.с. 19), 300,79 грн. - за пуск (а.с.19), 900 грн. - на виконання робіт, пов'язаних з додатковим монтажем лічильника (а.с.20-21), 3000,00 грн. - неустойка згідно з договором № 046/16 від 07.09.2016 р., (а.с. 26), а також судового збору 551,20 грн., а всього 4802,34 грн.

Так, відеозапис від 12.09.2016 року на СD-R, також досліджений апеляційним судом у судовому засіданні 03 серпня 2017 року на виконання вимог ст. 10 ч. 4 ЦПК України, з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції в оскаржуємій частині у цій справі в межах доводів апеляційної скарги відповідача, може бути прийнятий апеляційним судом до уваги у цій справі, як доказ, передбачений ст. 30 ч. 2 ЦПК України, однак ним не спростовуються правильно встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини цієї справи.

Оскільки, на відеозапису зазначено, що він здійснюється 12.09.2016 року о 09.00 годині, та працівники ПАТ «Запоріжгаз» не прибули на квартиру для відключення газопостачання за адресою: АДРЕСА_2.

Однак, апеляційним судом, у тому числі із показів свідків встановлено, що працівники ПАТ «Запоріжгаз» - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прибули на квартиру для відключення газопостачання за адресою: АДРЕСА_2 пізніше у цей день 12.09.2016 року десь о 16.00 годині.

Факт прибуття працівників ПАТ «Запоріжгаз» 12.09.2016 року для відключення газопостачання за адресою: АДРЕСА_2 також підтверджується актом від 12.09.2016 року, складеним у тому числі працівниками ПАТ «Запоріжгаз», копія якого надавалась суду першої інстанції у матеріали цієї справи (а.с. 63), та якому суд першої інстанції не надав належної оцінки.

Умовами договору № 0600408908 від 28.09.2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Запоріжгаз», (а.с. 10-12), а також іншими, наявними у цій справі матеріалами та доказами, не підтверджено той факт, що працівники ПАТ «Запоріжгаз» зобов'язані були прибути на квартиру для відключення газопостачання за адресою: АДРЕСА_2 - 12.09.2016 року саме о 09.00 годині, що саме цей час є узгодженим між ОСОБА_2 та ПАТ «Запоріжгаз».

Так, п. 20 вищезазначеного договору № 0600408908 від 28.09.2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Запоріжгаз» (а.с.11) передбачено, що у разі надходження заяви газорозподільне підприємство зобов'язується направити свого працівника за місцем виклику протягом двох робочих днів у містах.

На дослідженому відеозапису начеб - то ОСОБА_9, як працівник ПАТ «Запоріжгаз», повідомляє на мобільний номер телефону чоловіку позивача ОСОБА_2, якій мав у тому числі від імені ПП «Запоріжгаз - Сервіс» виконувати роботи 12.09.2016 року по установці лічильника у квартирі ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, та якій їй сам зателефонував, що відключення квартири від газопостачання у цей день начеб - то не відбудеться.

Однак, у матеріалах цієї справи відсутні належні, допустимі докази того, що на відеозапису чоловік позивача ОСОБА_2 телефонував саме будь-якому працівнику ПАТ «Запоріжгаз», та зокрема ОСОБА_9, і що саме останній належить голос на відеозапису (відповідний висновок відповідної експертизи тощо).

Суд апеляційної інстанції на виконання вимог ст. 10 ч. 4 ЦПК України у цій справі сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин цієї справи.

Однак, на запитання колегії суддів апеляційного суду всі особи, які беруть участь у справі, зазначали, що інших клопотань, які вже були розглянуті апеляційним судом, не мають, вважали за можливе закінчити апеляційний розгляд цієї справи у судовому засіданні 03 серпня 2017 року.

Конкурентні чи конфліктні відносини між ПАТ «Запоріжгаз» та ПП «Запоріжгаз-Сервіс», як юридичними особами, з приводу встановлення лічильників газу в квартирах м. Запоріжжя, не є предметом дослідження у цій справі та не мають впливати і не впливають на правильність вирішення цієї справи судом.

Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні у цій справі 01 червня 2017 року на запитання колегії суддів апеляційного суду зазначала, що:

- вона є засновником ПП «Запоріжгаз - Сервіс», її чоловік - працівником ПП «Запоріжгаз-Сервіс», між ПАТ «Запоріжгаз» та ПП «Запоріжгаз-Сервіс», як юридичними особами, існують конкурентні, конфліктні відносини з приводу встановлення лічильників газу в квартирах м. Запоріжжя;

- вона - ОСОБА_2 не відмовилась від бажання встановити у вищезазначеній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 лічильник газу, а тому вона не зверталась до ПАТ «Запоріжгаз» із заявою у позасудовому порядку для повернення їй раніше сплачених нею коштів у сумі 50,35 грн. - за відключення, 300,79 грн. - за пуск газопостачання у вищезазначену квартиру.

Представник ПАТ «Запоріжгаз» ОСОБА_10 у судовому засіданні у цій справі 01 червня 2017 року повідомила, що у разі подання ОСОБА_2 до ПАТ «Запоріжгаз» відповідної заяви про повернення їй раніше сплачених нею коштів у сумі 50,35 грн. - за відключення, 300,79 грн. - за пуск газопостачання у вищезазначену квартиру за адресою: АДРЕСА_2, останні будуть їй повернуті у добровільному порядку; однак, оскільки така заява ОСОБА_2 поки відсутня, у ПАТ «Запоріжгаз» відсутні підстави для повернення цих коштів, а тому підстави для їх стягнення за рішенням суду у цій справі також відсутні.

Належні, допустимі докази на спростування вищезазначених фактичних обставин цієї справи та зокрема пояснень представника ПАТ «Запоріжгаз» ОСОБА_10 (заява ОСОБА_2 на ім'я ПАТ «Запоріжгаз» про повернення їй раніше сплачених нею коштів у сумі 50,35 грн. - за відключення, 300,79 грн. - за пуск газопостачання у вищезазначену квартиру за адресою: АДРЕСА_2 з відміткою ПАТ «Запоріжгаз» про її отримання тощо) у матеріалах цієї справи відсутні.

Доводи позивача ОСОБА_2 про те, що акт ПАТ «Запоріжгаз» від 12.09.2016 року (а.с. 63) про недопуск працівників ПАТ «Запоріжгаз» у квартиру за адресою: АДРЕСА_2 для відключення від газопостачання, не може бути належним, допустимим доказом у цій справі, оскільки він не відповідає формі акту про порушення додатку 11 до Кодексу газорозподільних систем (а.с. 138), не ґрунтуються на законі та не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги у цій справі.

Оскільки, форма акту про порушення додатку 11 до Кодексу газорозподільних систем (а.с. 138), на яку посилається позивач ОСОБА_2, стосується фіксації саме порушень споживачем у сфері газопостачання, за які передбачена законом відповідна відповідальність споживача.

За недопуск ОСОБА_2 до квартири за адресою: АДРЕСА_2 працівників ПАТ «Запоріжгаз» для відключення від газопостачання за її заявою будь-якої відповідальності чинним законодавством не передбачено.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги ПАТ «Запоріжгаз» ґрунтуються на законі та доказах, наявних у цій справі, рішення суду першої інстанції в оскаржуємій частині є незаконним та необґрунтованим.

Тому, апеляційну скаргу ПАТ «Запоріжгаз» слід задовольнити; рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2017 року у цій справі в оскаржуємій частині в частині стягнення з ПАТ «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 4251,14 грн., судового збору у розмірі 551,20 грн., всього стягнутих 4802,34 грн. скасувати; ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_2 у цій справі відмовити.

В решті рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось та апеляційним судом не переглядалось.

Крім того, в силу вимог ст. 88 ЦПК України в разі задоволення апеляційної скарги ПАТ «Запоріжгаз» у цій справі апеляційним судом, на користь ПАТ «Запоріжгаз» з ОСОБА_2 слід також стягнути понесенні ПАТ «Запоріжгаз» судові витрати, пов'язані із розглядом цієї справи судом апеляційної інстанції, зокрема у вигляді судового збору за подачу вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду (а.с. 95 платіжне доручення на суму 1760,00 грн.) у належному розмірі 1212,64 грн. (розрахунок: 110 % від розміру судового збору, сплаченого позивачем ОСОБА_11, як фізичною особою, при подачі вищезазначеного позову до суду першої інстанції 551,20 грн. (квитанція а.с. 2) + 551,20 (квитанція а.с. 33) = 1102,40 грн. *110%/100%).

Відповідно до п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402- VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 - 317 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 лютого 2017 року у цій справі в оскаржуємій частині в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 4251,14 грн., судового збору у розмірі 551,20 грн., всього стягнутих 4802,34 грн. скасувати.

Ухвалити у цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_2 у цій справі відмовити.

В решті рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувалось та апеляційним судом не переглядалось.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» (ЄДРПОУ 03345716) судові витрати, пов'язані із розглядом цієї справи судом апеляційної інстанції, у розмірі 1212,64 грн. (одна тисяча двісті дванадцять гривень шістдесят чотири копійки).

Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено лише в частині, яка була предметом апеляційного перегляду, безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяСуддяСуддяГончар М.С. Кочеткова І.В.Маловічко С.В.