Ухвала суду № 68183624, 09.08.2017, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/7672/17

У Х В А Л А

09.08.2017 року місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Леміш О.М., при секретарі Химинець О.Я.,

з участю прокурора Дробиняк Ю.М,слідчого Яворський В.Є,адвоката ОСОБА_1М розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород клопотання слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою , -

в с т а н о в и в:

Слідчий звернувся до суду з вищевказаним клопотанням , яке погоджено з прокурором та мотивовано тим, що Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи раніше судимим 15.08.2011 Ужгородським міськрайонним судом, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України, із призначеним покаранням у вигляді позбавлення волі до 3 років позбавлення волі, в силу дії ЗУ «Про амністію» 02.06.2014 звільненого від відбування основного покарання, 25.12.2013 Ужгородським міськрайонним судом, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, в силу дії ЗУ «Про амністію» звільненого від відбування основного покарання, та будучи обвинуваченим по кримінальному провадженні №12017070030000759 від 18.03.2017 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України належних висновків для себе не зробив, та вчинив дії, які дають підстави для висунення обґрунтованої підозри у вчиненні нових кримінальних правопорушень.

Так, 01 серпня 2017 року близько о 01 годин 30 години, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи на тротуарній доріжці неподалік від приміщення кафе «Ясне сонечко», що по вулиці Минайська в м. Ужгород, діючи з прямим умислом усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та метою особистого збагачення, повторно, за попередньою змовою та у групі з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто до початку вчинення злочину домовившись із останнім про спільне його вчинення, із застосуванням фізичного насильства до неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4, яке не є небезпечним для життя чи здоров?я, відкрито викрав майно потерпілої, що виразилось у тому, що ОСОБА_4 підійшов ззаду до потерпілої, схопив її ззаду за область грудної клітини, повалив її на землю та продовжував її тримати, при цьому в цей момент ОСОБА_3, погрожуючи неповнолітній потерпілій ОСОБА_5 фізичною розправою та зґвалтуванням, шляхом ривка, зірвав із рук потерпілої два золоті кільця, при цьому допомагаючи собі зубами, після чого продовжуючи свій злочинний умисел, руками шляхом ривка зірвав із вух ОСОБА_5 пару золотих сережок, та розстібнувши блискавку замка на жіночій сумочці, чорного кольору, яка знаходилась на плечі у ОСОБА_5, витягнув жіночий гаманець і мобільний телефон марки «Huawei», Y330-U11, Ascend, чорно білого кольору, ІМЕІ №1:863963021543348, ІМЕІ №2: 863963021551911, після чого, заволодівши викраденим, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відпустили потерпілу та зникли із місця скоєння правопорушення у невідомому напрямку, чим спричинив неповнолітній потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди.

За таких обставин, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, ознаками якого є: «відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілої, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб».

Підозрюваним у кримінальному провадженні є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, ромської народності, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_5, тимчасово не працюючий, не одружений, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше судимий.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_3 злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 від 01.08.2017, протоколом огляду місця події від 01.08.2017, протоколом допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 від 03.08.2017, протоколом предявлення особи для впізнання за участі неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 від 04.08.2017, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 01.08.2017, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 03.08.2017, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 07.08.2017, протоколом проведення слідчого експерименту за участі неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 від 04.08.2017, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 07.08.2017, предявлення особи для впізнання по фотознімкам за участі свідка ОСОБА_9 від 07.08.2017, протоколом огляду речей від 07.08.2017.

Що стосується ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, то слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, а відтак він, усвідомлюючи неминучість покарання та неможливість, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, тобто наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Також, варто зазначити що ОСОБА_3, ніде не працює, сімї та утриманців не має, а тому в будь-який момент з легкістю може покинути межі Закарпатської області чи України.

Варто зазначити, що ризик ухилення від слідства та суду також підтверджується поведінкою підозрюваного ОСОБА_3 у інших кримінальних провадженнях. Так, 07.07.2017 суддею Ужгородського міськрайонного суду Світлик О.М. у справі № 308/3974/17 винесено ухвалу про оголошення розшуку обвинуваченого ОСОБА_3 у звязку з ухиленням останнього від явки в суд.

Крім цього, як вбачається з матеріалів досудового розслідування, потерпілою у кримінальному провадженні є неповнолітня особа ОСОБА_5, а відтак наявний ризик незаконного впливу ОСОБА_3 на вказану особу. Також, винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину підтверджується показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_8, з якими останній знайомий, та зважаючи на насильницький характер злочину, який інкримінується ОСОБА_3,наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Також, враховуючи, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні повторного злочину під час непогашеної судимості, а також будучи обвинуваченим по інших кримінальних провадженнях (у грабежі), виникають підстави констатувати наявність ризику вчинення ОСОБА_3 нових кримінальних правопорушень, оскільки навіть наявність обвинувального вироку відносно нього та перебування на розгляді суду двох обвинувальних актів не є достатнім стримуючим фактором для нього.

Як вже зазначалось вище, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, за яке у випадку визнання винним йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, є особою молодого віку, стан здоровя якої не перешкоджає триманню під вартою; сімї та утриманців у підозрюваного ОСОБА_3 немає, останній ніде не працює, раніше судимий.

Аналіз особистості ОСОБА_3 вказує на байдуже ставлення ним до дотримання правових норм, ігноруванням громадських інтересів, відсутність соціальної пристосованості у суспільстві. Вказані обставини свідчать про неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_3 більш мякого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, так як такі ним дотримані не будуть.

Отже, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, дає підстави для обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 у виді тримання під вартою.

У відповідності до ч.3 п. 5 ст.183 КПК України слідчим суддею запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Як вже зазначалось, ОСОБА_3 інкримінується злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років.

Крім цього, сторона обвинувачення вважає, що на підставі п.1 ч.4 ст.183 КК України суд не повинен скористатись правом не визначати розмір застави, оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства та погрозою його застосування.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали та просили суд таке задовільнити.

Адвокат в судовому засіданні просив суд задоволити клопотання частково, обрати більш м"яку міру запобіжного заходу, який не пов"язаний з триманням під - вартою , а саме домашній арешт.

Підозрюваний в судовому засіданні свою вину у інкримінованому йому злочині визнав, підтримав думку свого захистника.

Заслухавши думку прокурора, пояснення слідчого про обставини справи, пояснення підозрюваного та його захисника, приходжу до наступного висновку.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України взяття під варту як запобіжний захід не може бути застосований окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Виходячи з наявних та наданих суду матеріалів, вбачаю обґрунтовану підозру стосовно вчинення ОСОБА_3Й вказаного кримінального правопорушення і фактичні обставини його вчинення дають суду достатньо підстав вважати, що в даному випадку реально існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, на які вказує слідчий та прокурор.

Так, ОСОБА_3Й підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відноситься до тяжкого злочину, тому є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При обранні запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_3Й суд враховує його вік та те, що останній має постійне місце проживання .

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги тяжкість покарання що загрожує ОСОБА_3Й у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обгрунтовно підозрюється, та обставини вчинення цього кримінального правопорушення, прихожу до переконання, що для запобігання вказаних ризиків застосування інших більш мяких запобіжних заходів, в даному випадку, не може забезпечити виконання процесуальних обовязків підозрюваного, а тому до нього слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на думку слідчого судді, буде найбільш ефективним.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 185 ч.3та ч.4 КпКУ Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Таким чином, оскільки ОСОБА_3Й підозрюється у вчиненні злочину вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, суд враховуючи обставини справи , приходить до висновку про відсутність підстав для визначення застави підозрюваному.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309, 392, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ромської національності, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, тимчасово не працюючого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 09.08.2017 року 12 години 20 хв.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3, закінчується о 12 годині 20 хвилин 07.10.2017 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області протягом п"яти днів з дня її проголошення.

Суддя Леміш О.М