Ухвала суду № 68181965, 09.08.2017, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/8698/17

Провадження №1-кс/219/1910/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2017 року слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Конопленко О.С., за участю секретаря Троян Л.К., прокурора Білика О.В., слідчого Костриці С.О., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Бахмут клопотання старшого слідчого Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_2, яке погоджене прокурором Артемівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050150001788 від 30 липня 2017 року, відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, раніше судимого: 09 вересня 2002 року Артемівським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 188, ч. 1 ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; 10 червня 2003 року Артемівським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі; 24 листопада 2003 року Артемівським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 188, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі; 07 жовтня 2008 року Київським районним судом міста Донецька за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі; 03 квітня 2012 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 10 лютого 2017 року Артемівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі; зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Вказане клопотання з матеріалами в його обґрунтування надійшло до суду.

Згідно предявленої підозри, в двадцятих числах липня 2017 року у денний час доби (більш точніше дату та час під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим) ОСОБА_1, діючи умисно, з метою незаконного виготовлення, придбання та зберігання наркотичного засобу для особистого його вживання шляхом куріння, не переслідуючи мету збуту, не маючи відповідного дозволу, ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року, перебуваючи на вулиці Калініна в місті Бахмут Донецької області, біля розібраного будинку побачив приблизно 5-6 кущів коноплі, які вирвав з землі та поклав біля вказаного будинку висихати, тим самим незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс (більш точну кількість вирваних кущів встановити під час досудового розслідування не виявилось можливим). Після чого, 29 липня 2017 року, приблизно о 08 годині 00 хвилин, знову прийшов до розібраного будинку, розташованого по вулиці Калініна в місті Бахмут Донецької області, де зняв з підсохлих кущів коноплі листя та верхівки, які склав у принесений ним поліетиленовий пакет, тим самими незаконно виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс масою 208,11 г (в перерахунку на суху речовину становить 186,88 г), який поклав до чорної сумки, яка висіла у нього через плече, тим самим незаконно став зберігати особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс масою 308,11 г (в перерахунку на суху речовину становить 186,88 г) без мети збуту. Після чого, цього ж дня, маючи намір сховати особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, який знаходився у поліетиленовому пакеті в належній йому чорній сумці, ОСОБА_1 став незаконно перевозити його із села Благодатне Бахмутського району Донецької області в місто Бахмут Донецької області у якості пасажира на автомобілі ВАЗ 21121, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, тим самим незаконно зберігав та перевозив особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс масою 308,11 г (в перерахунку на суху речовину становить 186,88 г) без мети збуту. 30 квітня 2017 року у період часу з 01 години 56 хвилин до 02 години 30 хвилин в ході проведення огляду місця події біля будинку № 4, розташованого по вулиці Горького в місті Бахмут Донецької області, працівниками поліції за участі понятих у ОСОБА_1 в сумці, яка висіла у нього на плечі, було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет, в якому знаходився згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів» особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс масою 308,11 г, який ОСОБА_1, діючи умисно, незаконно придбав, виготовив, зберігав та перевозив, не переслідуючи мети збуту. Маса канабісу (в перерахунку на суху речовину) становить 186,88 г, яка згідно наказу Міністрерства охорони здоровя України № 188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу» є більше, ніж великим розміром.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту.

Сторона обвинувачення просила суд вказане клопотання задовольнити з підстав, викладених у клопотанні. При цьому прокурор наголосив, що підозра є обґрунтованою, що підтверджується доданими до клопотання доказами. Також зазначив про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, бо не має міцних соціальних звязків (не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працює, хоча є молодою і фізично здоровою особою), та враховуючи вкрай напружену ситуацію в регіоні через проведення антитерористичної операції, з метою уникнення притягання до кримінальної відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та взагалі виїхати за межі України; незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки є особою, раніше судимою за скоєння корисливих злочинів, у звязку з чим інші, більш мякі запобіжні заходи, такі як особисте зобовязання, особиста порука, застава та домашній арешт, не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Підозрюваний пояснив, що вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає повністю, скарг з питань ведення досудового слідства не має, у послугах захисника потреби не має, просив у задоволенні клопотання відмовити та призначити йому запобіжний захід, не позбавлений з позбавленням волі. Також підозрюваний зазначив, що офіційно не працевлаштований, живе за рахунок періодичних заробітків у приватних осіб, тому внести заставу не має можливості, у звязку з чим вирішення питання щодо визначення розміру застави залишив на розсуд суду.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 8 ОСОБА_5 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з яким ОСОБА_5 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_5 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_5 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_5 України гарантується.

Статтею 21 ОСОБА_5 України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 17 цієї Конвенції говорить про те, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до статті 7 Загальної декларації прав людини всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Всі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації.

Статтею 8 цієї Декларації передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Відповідно до вимогст. 2 КПК України,основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 3 Загальної декларації прав людини,ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.

Відповідно до статей 8, 9, 12 КПК України кримінальне провадження повинно здійснюватися з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави і цей принцип у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду відповідно до якої той, хто без законних підстав позбавлений свободи має бути негайно звільнений.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, доведена прокурором з посиланням на вже зібрані докази та матеріали кримінального провадження, а саме, зокрема: протоколом огляду місця події від 30 липня 2017 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4; висновком експерта № 3/12-816 від 04 серпня 2017 року; протоколом слідчого експерименту від 08 серпня 2017 року та іншими матеріалами кримінального провадження.

08 серпня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, незаконного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, є особою, раніше судимою за скоєння корисливих злочинів, офіційного працевлаштування та стійких соціальних звязків не має. Зазначені обставини свідчать про неможливість запобігання тим ризикам, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнути покарання, повязаного з позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/чи суду, тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання, незаконно впливати на свідка по кримінальному провадженню, скоїти інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, а застосування більш мяких запобіжних заходів не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши надані суду докази, слідчий суддя, враховуючи принцип поваги до свободи особистості, мету застосування запобіжного заходу, час і місце скоєння злочину, приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню, оскільки прокурор довів слідчому судді обґрунтованість підозри у скоєнні кримінального правопорушення та те, що інші більш мякі міри запобіжного заходу, не можуть відкинути ризики, вказані у статті 177 КПК України, та забезпечити належну поведінку підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, 08 серпня 2017 року, тобто строк досудового розслідування спливає 08 жовтня 2017 року.

У звязку з наведеним, слідчий суддя вважає за необхідне встановити запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 09 серпня 2017 року по 07 жовтня 2017 року включно.

Також, виконуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за обовязок визначити розмір застави у виді 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 25260 гривень, при внесенні якої підозрюваного, що перебуває під вартою, належить, відповідно до статті 202 частини 4 КПК України, звільнити з під варти і повідомити вказаних у статті осіб, з розясненням умов дії запобіжного заходу у вигляді застави, згідно КПК України.

Оскільки при обговорені обрання запобіжного заходу у вигляді застави прокурор довів суду наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, то суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного з моменту настання дії застави зобовязання: 1) прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду, для проведення слідчих дій, а в разі неможливості зявитися з поважних причин завчасно повідомити про це посадову особу або орган, який здійснив виклик; 2) не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання, перебування та роботи.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Задовольнити клопотання старшого слідчого Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_2, яке погоджене прокурором Артемівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050150001788 від 30 липня 2017 року, відносно ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (Донецька область, м. Бахмут, вул. Ціолковського, буд. 4) строком на 60 (шістдесят) днів з 09 серпня 2017 року по 07 жовтня 2017 року включно.

Строк дії ухвали по 07 жовтня 2017 року включно.

У разі внесення визначеної судом застави на розрахунковий рахунок 37311047011792, отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26288796, у розмірі 25260 (двадцять пять тисяч двісті шістдесят) гривень, начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України виконати вимоги ч. 4 ст. 202 КПК України і у разі відсутності іншого судового рішення, яке набрало законної сили, і прямо передбачає тримання підозрюваного під вартою звільнити ОСОБА_1 з під варти, розяснивши письмово усі дії застави відповідно до КПК України, повідомити вказаних в статті осіб. Контроль покласти на прокурора.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на протязі 2 (двох) місяців з внесення застави наступні зобовязання:

1) прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду, для проведення слідчих дій, а в разі неможливості зявитися з поважних причин завчасно повідомити про це посадову особу або орган, який здійснив виклик;

2) не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання, перебування та роботи.

Строк дії застави визначити до двох місяців з часу настання її дії.

Ухвала може бути оскаржена протягом пяти днів з дня її проголошення безпосередньо до апеляційного суду Донецької області прокурором, підозрюваним, захисником.

Слідчий суддя О.С.Конопленко