Постанова № 68180430, 27.07.2017, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/5132/17

Провадження № 3/592/1160/17 Провадження № 3/592/1161/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2017 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м.Суми Чернобай О.І., за участю секретаря судового засідання Дегтяренко В.М., захисника ОСОБА_1, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, із застосуванням технічних засобів фіксування судового провадження, що відповідає вимогам ч.6 ст.11 Закону України Про судоустрій і статус суддів, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань обєднану в порядку ч.2 ст.36 КпАП України справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, гр-на України, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

за ст.122-2 та ч.1 ст.130 КпАП України,

В С Т А Н О В И В :

08.05.2017 року, о 23:15 год., в м.Суми, по вул.Курській, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Geely JL 7162, номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного спяніння.

Огляд на стан спяніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку в присутності двох свідків із застосуванням приладу Драгер. Проба позитивна 1,97%, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху.

При розгляду справи ОСОБА_2 винним себе у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав і суду показав, що дійсно у вказаний час він знаходився у своєму автомобілі Geely JL 7162 на вул.Ковпака та сидів на передньому пасажирському сидінні. В той вечір він із своїми знайомими вживали пиво. Але автомобілем він не керував. Хто саме керував його автомобілем йому не відомо.

Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_2, його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України доказується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Так, допитана в якості свідка інспектор роти № 3 батальйону УПП в м.Суми ОСОБА_3 суду показала, що 08.05.2017 року у вечірній час вона разом з інспектором поліції ОСОБА_4 патрулювали на службовому автомобілі в Курському мікрорайоні м.Суми. Проїжджаючи по проспекту Курському вони побачили, як автомобіль Geely заднім ходом на швидкості розвернувся на перехресті і поїхав в напрямку вул.ОСОБА_5. Вони поїхали за вказаним автомобілем, включивши червоні та сині проблискові маячки, що означало щоб водій вказаного автомобіля зупинився. Але автомобіль Geely не зупинявся і на великій швидкості намагався зникнути. На вул.Романа Атаманюка вони наздогнали вказаний автомобіль Geely, який стояв під бордюром з пробитим заднім правим колесом. Біля автомобіля знаходився, як потім зясувалось ОСОБА_2 На її запитання чи він керував вказаним автомобілем, ОСОБА_2 зізнався, що він. У ОСОБА_2 мова була млява, хода була хиткою і з порожнини рота доносився запах алкоголю, що було ознаками алкогольного спяніння, тому вона запропонувала водію ОСОБА_2 пройти огляд на стан спяніння на місці зупинки на що той погодився і в присутності двох свідків пройшов такий огляд за допомогою приладу Драгер. Проба виявилась позитивною 1,97 % після чого відносно ОСОБА_2 було складено два адміністративні протоколи за ч.1 ст.130 КпАП України та за ст.122-2 КпАП України за те, що він не виконав їх вимоги про зупинку.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка інспектор роти № 3 батальйону УПП в м.Суми ОСОБА_4 суду показав, що 08.05.2017 року у вечірній час він з поліцейською ОСОБА_3 патрулювали на службовому автомобілі в Курському м-ні м.Суми. Вони бачили як автомобіль Geely з місця на перехресті, заднім ходом, на великій швидкості здійснив розворот і поїхав в напрямку вул.ОСОБА_5. Вони включили червоні та сині маячки, що означало щоб автомобіль Geely зупинився і погнались за ним. Однак, ця їхня вимога виконана не була і автомобіль Geely вони наздогнали на вул.ОСОБА_5, коли той пошкодив заднє праве колесо об бордюр і зупинився. Біля автомобіля був як в подальшому зясувалось ОСОБА_2, який на їхні запитання зізнався, що саме він керував вказаним автомобілем. Хода у ОСОБА_2 була хиткою, мова млявою, із роту доносився запах алкоголю, тому йому було запропоновано пройти огляд на стан спяніння на місці за допомогою приладу Драгер, на що він погодився. Прилад показав стан алкогольного спяніння про що був складений протокол. Крім того, відносно ОСОБА_2 був складений ще один протокол за невиконання їх вимоги про зупинку.

Свідок ОСОБА_6 /який вказаний в протоколі/ суду показав, що 08.05.2017 року, близько 23 години він разом з ОСОБА_7 пили чай біля нічного магазину по вул.Курській в м.Суми /в районі ринку/. Вони бачили, як до них підїхав автомобіль Geely водій якого страшно маневрував і різко зупинився. З автомобіля вийшло двоє осіб. Вони виходили в 2-3 метрах від них. Через декілька хвилин вони знову сіли в машину, різко розвернулись заднім ходом і поїхали. За ними погнався поліцейський автомобіль. Він та ОСОБА_7, як відповідальні громадяни поїхали також за ними. В районі школи побачили автомобіль Geely який стояв з пошкодженим заднім правим колесом. Водій цього автомобіля, як потім зясувалось ОСОБА_2 лякав поліцейських своїм батьком який з його слів працював в СБУ. ОСОБА_2 поліцейські запропонували пройти огляд на стан спяніння і він погодився і продув в прилад, який показав стан алкогольного спяніння за що відносно нього був складений протокол, в якому він розписався як свідок. Також в категоричній формі запевнив суд, що за кермом вказаного автомобіля був саме ОСОБА_2, якого він бачив коли ще той підїжджав в стані спяніння де вони пили чай, а потім в якості водія тікав від поліцейських.

Підстав не довіряти показанням свідка ОСОБА_6 у суду не має і сторона захисту не надала жодних даних або доказів, на підставі яких суд повинен був би піддати сумніву його покази.

Свідок ОСОБА_7 /також зазначений в протоколі в якості свідка/ в судовому засіданні повністю підтвердив показання свідка ОСОБА_6 стосовно вищезазначених подій, які відбувались але вказав, що на даний час вже не памятає обличчя водія автомобіля Geely тому з впевненістю не може сказати чи керував ОСОБА_2, який знаходився в залі судових засідань вказаним автомобілем. Також на запитання захисника додав, що водій на місці зупинки проти всього заперечував.

Крім того, в судовому засіданні в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника був переглянутий диск з відеозаписом наданий поліцейськими з нагрудних боді-камер.

З даного відео вбачається, що коли поліцейські підїхали до автомобіля Geely JL 7162, номерний знак НОМЕР_1, то біля нього стояв ОСОБА_2, у якого інспектор поліції ОСОБА_3 спитала чи він керував автомобілем спочатку назвавши номерний знак НОМЕР_1, після чого назвала помилково марку цього автомобіля Шкода замість Geely. ОСОБА_2 спочатку сказав фразу, що він керував, після чого зрозумівши, що інспектор помилилась в марці автомобіля, декілька разів підтвердив, що Шкодою керував він, акцентуючи увагу на марці автомобіля.

З цього приводу суд зазначає, що інспектор поліції задаючи вказане питання ОСОБА_8О. правильно вказала номерні знаки його автомобіля, але не вірно вказала марку цього автомобіля, оскільки події відбувались в темну пору доби, тому вона могла і помилитись в марці автомобіля.

З відео також вбачається, що у ОСОБА_2 хода була хиткою, мова млявою, що є ознаками алкогольного спяніння, які передбачені в пункті 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, тому у поліцейських були законні підстави запідозрити, що ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного спяніння.

В судовому засіданні ОСОБА_2 визнавав, що він перебував в стані алкогольного спяніння, але стверджував, що він не керував вказаним автомобілем і на запитання суду, а хто саме керував, пояснив, що йому не відомо.

При цьому він зазначив, що вищевказаний автомобіль Geely JL 7162, номерний знак НОМЕР_1 належить йому та зареєстрований на нього і він таксував на цьому автомобілі.

З відео також вбачається, що поблизу з ОСОБА_2 та інспекторами поліції, в момент цих подій перебувала група молодих людей, жоден з яких не підтвердив тверджень ОСОБА_2, що той не керував автомобілем і жоден з присутніх не підійшов до поліцейських і не сказав, що саме він чи хтось інший керував цим автомобілем. А сам ОСОБА_2 не казав поліцейським хто саме керував його автомобілем, хоча зазначив, що це були його знайомі.

Також з відео вбачається, що ОСОБА_2 на місці зупинки погодився на пропозицію поліцейських пройти огляд на стан спяніння і дихав в прилад Драгер, який показав 1,97 % проміле алкоголю в крові. При цьому ОСОБА_2 не заперечував проти результату цього тесту і не пропонував поліцейським проїхати в медичний заклад.

Захисник в судовому засіданні пояснив, що на відео зафіксовано, як після продуття в Драгер, ОСОБА_2 спитав у поліцейських що це означає та при цьому зазначив, що дана фраза повинна бути розцінена як не згода з результатами тесту і що поліцейські, на його думку, були зобовязані запропонувати ОСОБА_2 пройти огляд в медичному закладі.

Однак, суд не може погодитись з такими твердженнями захисника і сприймає їх як обраний спосіб захисту, оскільки зазначена ним фраза ні я якому разі не може бути розцінена як незгода з результатами тесту, т.я. в разі незгоди ОСОБА_2 так і повідомив би поліцейським.

Заперечуючи проти протоколу захисник також зазначив, що протокол був наданий ОСОБА_2 на підпис не в день складання /08.05.2017/, а був наданий через два дні 10.05.2017 року і що у випадку відмови підписати протокол в день складання, поліцейські повинні були зазначити в протоколі про таку відмову.

З цього приводу суд зазначає, що з відео вбачається, що на місці зупинки, відносно ОСОБА_2 складався адміністративний протокол і це підтвердив сам ОСОБА_2 в судовому засіданні.

І той факт, що ОСОБА_2 підписав протокол 10.05.2017 року та що в протоколі відсутній запис про його відмову в підписанні 08.05.2017 року не впливає на законність цього протоколу в цілому, оскільки факт складання протоколу як зазначив суд підтверджується як відеозаписом так підтверджений і самим ОСОБА_2 в судовому засіданні.

Крім того, заперечуючи проти протоколу, захисник вказав на те, що до протоколу долучений тест на алкоголь від 08.05.2017 року відносно ОСОБА_2 в якому в графі підпис особи, що тестують стоїть підпис не ОСОБА_2

Сам ОСОБА_2 зазначив, що вказаний підпис на його не схожий і порівняв його з підписами в адміністративних протоколах та його паспорті.

З цього приводу суд зазначає, що дійсно підпис на вказаному тесті на алкоголь відрізняється від підписів в обох адміністративних протоколах та паспорті ОСОБА_2

В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що в момент складання протоколу, він підписував тільки акт затримання транспортного засобу і копія цього акту співробітниками поліції була вручена йому особисто.

Порівнявши підпис в акті огляду і тимчасового затримання транспортного засобу в графі Підпис водія з підписом в тесті на алкоголь в графі Підпис особи, що тестують вбачається, що ці два підписи ідентичні. /а.с.1; 7/

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердив, що вказаний акт затримання підписував він особисто, тому суд доходить висновку, що і тест на алкоголь підписаний особисто ОСОБА_2, просто він змінив свій підпис, який став відрізнятись від підпису в протоколі та його паспорті.

Також заперечуючи проти протоколу захисник зазначив, що до матеріалів справи долучено два екземпляри ОСОБА_6 огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів в якому зазначені результати огляду на стан спяніння 1,97 % та який не підписаний уповноваженою особою, яка їх складала та, що один екземпляр акту не вручений ОСОБА_2, що є порушенням вимог пункту 10 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», тому ОСОБА_2 за наявності такого порушення вимог Інструкції, на його думку, не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України.

Однак, суд не погоджується з такими доводами захисника з наступних підстав.

Дійсно, пунктом 10 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 передбачено, що результати огляду на стан спяніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану спяніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану спяніння.

Тобто, долучення даного ОСОБА_6 огляду до протоколу не є обов'язковим і цей акт може долучатись на розсуд поліцейського.

Суд, також зазначає, що з приводу цього акту в судовому засіданні був допитаний інспектор роти № 3 батальйону УПП в м.Суми ОСОБА_4 від мені якого складений акт і який суду під присягою пояснив, що даного акту він не складав і що почерк, яким заповнений акт, не його.

Суду не вдалось встановити хто саме складав цей акт, тому за таких обставин суд повинен розцінити як відсутність цього акту взагалі, т.я. за наведених обставин суд не може розцінити даний акт в якості належного доказу.

Однак, не зважаючи на відсутність даного акту суд зазначає, що чинним законодавством чітко передбачені випадки, коли огляд на стан спяніння вважається недійсним.

Так, у відповідності з вимогами ч.5 ст.266 КпАП України огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Статтею 266 КпАП України не передбачено такої обовязкової вимоги, як складання акту огляду і долучення його до протоколу.

В даному випадку існує конкуренція відомчого нормативного акту спільного Наказу МВС, МОЗ та Закону, на підставі якого був прийнятий Кодекс України про адміністративні правопорушення, тому Кодекс, як Закон в даному випадку має преюдиційну дію, тому в даному випадку, при проведені огляду на стан спяніння повинні застосовуватись вимоги ст.266 КпАП України.

Крім того, навіть відомчим вищезазначеним наказом поліцейські не зобовязані, а на власний розсуд можуть долучити такий ОСОБА_4 огляду до протоколу.

Огляд на стан спяніння, проведений співробітниками патрульної поліції відносно ОСОБА_2 повністю відповідає вимогам названої норми закону ст.266 КпАП України.

Таким чином, на підставі вищенаведених доказів, а саме показань співробітників поліції, свідків, диску з відеозаписом суд доходить висновку, що саме ОСОБА_2 керував вищевказаним автомобілем Geely JL 7162, номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного спяніння, чим порушив пункт 2.9 а Правил дорожнього руху, яким передбачено, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного … спяніння … за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КпАП України, тому він підлягає адміністративному стягненню за дане правопорушення.

Обставин, які б помякшували або обтяжували відповідальність за дане правопорушення судом не встановлено.

При вирішенні питання про накладення стягнення за ч.1 ст.130 КпАП України судом враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, суспільна небезпечність даного виду правопорушення, відсутність обставин, які помякшують та обтяжують відповідальність.

Крім того, відносно ОСОБА_2 співробітниками поліції був складений ще один адміністративний протокол за ст.122-2 КпАП України в якому вказано, що 08.05.2017 року о 23:15 год., в м.Суми на вул.Курській він керуючи автомобілем Geely JL 7162, номерний знак НОМЕР_1 здійснив рух заднім ходом на перехресті вул.Курська та вул.ОСОБА_5, після чого не виконав вимог про зупинку, яка здійснювалась за допомогою маячків червоного та синього кольору та гучномовного пристрою.

І в протоколі зазначено, що тим самим ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.2.4 і 10.10 Правил дорожнього руху.

При розгляді справи ОСОБА_2 своєї вини за даним правопорушенням, передбаченим ст.122-2 КпАП України не визнав і суду показав, що не від кого він не тікав.

Допитані в судовому засіданні інспектори патрульної поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пояснили, що коли вони побачили як автомобіль Geely JL 7162, номерний знак НОМЕР_1 здійснив рух заднім ходом на перехресті різко розвернувшись, вони погнались за ним включивши маячки, але автомобіль на їх вимогу не зупинився.

В якості доказу не виконання вимог про зупинку, інспекторами поліції суду був наданий диск з відеозаписом, після перегляду якого, судом було встановлено, що на першому файлі відео видно рух поліцейського автомобіля і що попереду в декількох десятках метрів від нього рухається невідомий автомобіль, якого не видно, т.я. була темна пора доба, а видні тільки задні фонарі червоного кольору.

Тривалість даного файлу відео всього декілька секунд і воно закінчується, а продовжується відео вже на місці зупинки під час спілкування з ОСОБА_2

Таким чином, дане відео ніяк не підтверджує факту не виконання ОСОБА_2 вимог про зупинку.

Інших будь-яких доказів з яких можна було б зробити висновок, що ОСОБА_2 бачив маячки поліцейських і не виконав вимогу про зупинку, співробітниками поліції суду надано не було.

Крім того, суд зазначає, що за порушення вимог п.10.10 ПДР відповідальність передбачена не за ст.122-2 КпАП України, а передбачена за ч.2 ст.122 КпАП України прийняття рішення по якій підвідомче органам Національної поліції, а не суду, тому в даному випадку суд не може вирішувати питання про наявність або відсутність порушення вимог п.10.10 ПДР в діях ОСОБА_2

У звязку з чим, провадження в обєднаній справі відносно ОСОБА_2 за ст.122-2 КпАП України підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КпАП України за відсутністю в його діях даного складу адміністративного правопорушення.

Оскільки ОСОБА_2 підлягає адміністративному стягненню за ч.1 ст.130 КпАП України то з нього, в порядку ст.401 КпАП України підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 320 грн.

Керуючись ст.ст.36, 401 , 122-2, 130 ч.1, 247 п.1 КпАП України,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_2, в порядку ст.401 КпАП України на користь держави судовий збір у розмірі 320 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок 31215256700001, код платежу 22030106.

ОСОБА_2 визнати невинуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122-2 КпАП України та провадження в справі цій частині закрити на підставі п.1 ст.247 КпАП України у звязку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м.Суми особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.І. Чернобай