Ухвала суду № 68177863, 07.08.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/14321/16-к

1кс/755/2043/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" серпня 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Курило А.В., з участю секретаря Коцюрби Л.О., представника власника майна ТОВ «Актів Груп» - адвоката Ясінської Ж.В., розглянувши клопотання представника власника майна ТОВ «Актів Груп» - адвоката Куяна М.В. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015000000000511 від 31.08.2015 року про скасування арешту майна,

в с т а н о в и в:

20 квітня 2017 року представник власника майна ТОВ «Актів Груп» - адвокат Куян М.В. звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна, а саме: з коштів, які знаходяться на рахунках ТОВ «Актів Груп» (код ЭДРПОУ 36976259) № 26002000118522, № 26004010097523, № 26008010703697, № 26058011511162, відкритих у ПАТ «Укрсоцбанк».

Як вбачається з матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року за клопотаннями старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України Любезнікова Д.О., в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015000000000511 від 31.08.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України, було накладено арешт на майно, а саме: кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Актів Груп» (код ЭДРПОУ 36976259) № 26002000118522, № 26004010097523, № 26008010703697, № 26058011511162, відкритих у ПАТ «Укрсоцбанк».

Слідчий в ОВС ГСУ МВС України в судові засідання 18.07.2017 року, 26.07.2016 року, 01.8.2017 року та 07.08.2017 року не з'явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник власника майна ТОВ «Актів Груп» - адвокат Ясінська Ж.В. клопотання підтримала, просила його задовольнити.

Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши надані копії документів, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди /ч.2 ст.170 КПК України/.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна /ч.11 ст.170 КПК України/.

Відповідно до ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

На підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

Оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження з метою запобігання порушення справедливого балансу між інтересами власника майна, гарантованими йому законом і завданням цього кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, а тому клопотання представника власника майна ТОВ «Актів Груп» - адвоката Куяна М.В. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання представника власника майна ТОВ «Актів Груп» - адвоката Куяна М.В. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015000000000511 від 31.08.2015 року про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року, а саме: з коштів, які знаходяться на рахунках ТОВ «Актів Груп» (код ЭДРПОУ 36976259) № 26002000118522, № 26004010097523, № 26008010703697, № 26058011511162, відкритих у ПАТ «Укрсоцбанк».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: