Ухвала суду № 68176730, 03.08.2017, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/69/17 Справа № 711/9437/15-к Категорія: ч. 1 ст. 119 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції Кучеренко В. Г. Доповідач в апеляційній інстанції Іваненко І. В.УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2017 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів Іваненка І. В. Биби Ю. В.Биби Ю. В., Дмитренка М. І.Дмитренка М. І.

при секретарі Єгорової С. А.

за участю прокурора Лєнкової Н. Д.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисників Єременка С. Я., Дубинського В. М.

потерпілого ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченої ОСОБА_1, захисника Єременка С. Я., захисника Дубинського В. М. та прокурора Черкаської місцевої прокуратури Купчина А. Ю. на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 вересня 2016 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженку м. Черкаси, українку, громадянку України, не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, з вищою освітою, зареєстрована та проживає за АДРЕСА_1, раніше не судиму,

визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, та призначено їй покарання у виді трьох років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням на один рік; на підставі п.п. 2-4 ст. 76 КК України зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтись на реєстрацію; запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обрано у виді особистого зобов'язання; стягнуто в рахунок держави судові витрати, пов'язані з залученням експертів в сумі 13 144,83 грн.; вирішено долю речових доказів, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 року в період часу між 11 год. 00 хв. до 16 год. 15 хв. вчинила вбивство свого малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, за наступних обставин.

Знаходячись за місцем свого проживання в приміщенні квартири АДРЕСА_1, при відсутності інших осіб у помешканні, вчинила вбивство з необережності, а саме: граючись зі своїм малолітнім сином ОСОБА_3 при невстановлених обставинах, застосовуючи фізичну силу, стиснула органи шиї останнього, спричинивши своєму малолітньому синові ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді крововиливу в м'які тканини шиї в ділянці лівої пластинки щитоподібного хряща та лівого великого ріжка під'язикової кістки, крововиливу в м'які тканини шиї справа з переходом на нижню частину правої піднижньощелепної слинної залози, крововиливу в товщу язика, які супроводжувались явищами механічної асфіксії й згідно з висновком судово-медичної експертизи № 03-01/184 від 14.03.2015 виникли безпосередньо перед настанням смерті від дії тупих предметів (предмету) та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; крововилив в м'які тканини в ділянці правою тім'яного горба, який згідно з висновком вказаної судово-медичної експертизи виник безпосередньо перед настанням смерті від дії тупих предметів (предмету) та носить ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості.

Причиною смерті ОСОБА_3 згідно з указаним вище висновком судово-медичної експертизи є механічна асфіксія внаслідок стиснення шиї, що підтверджується наявністю крововиливів в м'які тканини шиї в ділянці лівої пластинки щитоподібного хряща та лівого великого ріжка під'язикової кістки; крововиливу в м'які тканини шиї справа з переходом на нижню частину правої піднижньощелепної слинної залози, крововиливу в товщу язика, крововиливу в капсулу виличкової залози, ознак механічної асфіксії (емфізема легень, точкові крововиливи в білкову та сполучнотканинну оболонку обох очей, точкові крововиливи під плеврою обох легень та епікардом, точкові крововиливи в шкіру обличчя та шиї), та ознак смерті, що швидко настала (рідкий стан крові, повнокров'я внутрішніх органів, різке повнокров'я та набряк речовини головного мозку).

Не погодившись з вироком суду, обвинувачена ОСОБА_1, захисник Єременко С. Я., захисник Дубинський В. М. та прокурор Черкаської місцевої прокуратури Купчин А. Ю. подали апеляційні скарги.

Обвинувачена ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 вересня 2016 року та закрити кримінальне провадження, у зв'язку з відсутністю у її діях складу злочину.

Зазначає, що оскаржуваний вирок є незаконним, не обґрунтованим та підлягає скасуванню через неповноту судового розгляду; невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Указує, що суд першої інстанції не взяв до уваги висновок експерта № 38-к від 13.07.2015 року та свідчення лікаря судово-медичного експерта ОСОБА_4 надані в залі судового засідання, про те, що під терміном «малоймовірно» мається на увазі, що це практично виключається, а в комплексі взагалі виключається. Це свідчить про те, що вона не могла сама собі спричинити виявлені у неї тілесні ушкодження, які виникли від дій інших осіб.

Вказує, що суд першої інстанції в оскаржуваному вироку не зазначив про те, що під час судового розгляду справи вона неодноразово заявляла, що сталося вбивство з розбійним нападом, під час якого злочинці викрали грошові кошти в сумі 40 тис. доларів та 200 тис. грн., обручку та телефон. Крім того, місцевий суд взяв до уваги лише частину показань, наданих її чоловіком (потерпілим) ОСОБА_2 Поза увагою залишились показання потерпілого ОСОБА_2., надані 23.03.2016 р. в залі судового засідання, про крадіжку грошових коштів в сумі 40 тис. доларів та 200 тис. грн., обручки й телефону.

Також, вказує апелянт, про її невинуватість свідчать показання ОСОБА_5. та ОСОБА_6. про події, які відбувалися 03.03.2016 року, з яких випливає, що ОСОБА_1 не вбивала свого сина, оскільки його вбили сторонні особи.

Крім того, суд першої інстанції не врахував її показання, показання її чоловіка ОСОБА_2. та брата ОСОБА_6. про те, що ріелтори та прораб знали про їх наміри купити земельну ділянку під забудову. Її брат розклеював оголошення про придбання земельної ділянки. ОСОБА_2. на 7-му кілометрі Смілянського шосе домовився про купівлю автомобіля КІА МАХАВЕ вартістю приблизно 40 тис. доларів. Це могло бути мотивом для розбійного нападу.

Висновок суду про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченої на підставі протоколу № 1072 н/т про результати аудіоконтролю особи від 14.04.2015 р. не відповідає дійсності, оскільки під час надання пояснень в суді першої інстанції вона пояснила, що сказала це під сильним фізичним та психологічним тиском свого чоловіка ОСОБА_2., який тривав близько місяця. Злякавшись неадекватної поведінки чоловіка, вона вимушена була себе оговорити. Це ж підтвердив при допиті в суді 23.03.2016 року її чоловік ОСОБА_2. Крім того, дані протоколу про результати аудіоконтролю не можуть об'єктивно свідчити про її причетність до вбивства, оскільки згідно з висновком експерта № 03-01/184 від 04.03.2015р. на шиї ОСОБА_3 відсутня странгуляційна борозна.

В своїй апеляційній скарзі захисник Єременко С. Я. просить скасувати вирок суду та закрити кримінальне провадження, у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення. Також просить провести судове слідство у справі, в ході якого дослідити документи кримінального провадження № 12015250050000748 та допитати в якості свідка судового експерта ОСОБА_7

Вважає вирок суду незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Указує, що висновок суду про те, що з протоколу № 1072 н/т про результати аудіоконтролю особи від 14.04.2015 року вбачається, що ОСОБА_1 задушила свого сина мотузкою під час гри «в конячку», не відповідає дійсності, оскільки обвинувачена щодо зазначеного в протоколі показала, що сказала про це під сильним психологічним і фізичним тиском свого чоловіка ОСОБА_2. Цей тиск тривав значний проміжок часу і вона, злякавшись, вимушена була себе оговорити, що підтвердив при допиті в суді й потерпілий ОСОБА_2.

Крім того, протокол про результати аудіоконтролю особи не може об'єктивно свідчити про причетність ОСОБА_1 до інкримінованого їй діяння, оскільки згідно з висновком експерта № 03-01/184/3 від 12.06.2015 року виключається виникнення механічної асфіксії у ОСОБА_3 від ремінця, наданого на експертизу. Тому, стверджує захисник, смерть ОСОБА_3 не могла бути спричинена із застосуванням предмету, який має фізичні властивості паска, або (в даному випадку) мотузки, оскільки на шиї ОСОБА_3 відсутні характерні ушкодження (странгуляційна борозна), що в свою чергу об'єктивно і беззаперечно підтверджується висновком експерта № 03-01/184 від 04.03.2015 р. щодо виявлених у трупа ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.

Крім цього, необ'єктивним є посилання місцевого суду на спростування показів ОСОБА_1 висновком експерта № 84 від 07.04.2015 року, згідно з яким на внутрішніх поверхнях двох циліндрових механізмів врізних замків, що були виявлені та вилучені під час огляду місця події 03.03.2015 року, слідів впливу сторонніх предметів, які могли б залишитись при спробі відчинення даних замків, не виявлено, оскільки зазначений висновок експерта є неповним та необ'єктивним, адже в ньому викладена відповідь лише на одне єдине питання слідчого, а саме: чи маються на зовнішніх та внутрішніх поверхнях двох циліндрових механізмів сліди сторонніх предметів (знарядь), якими могли бути відчинені дані механізми? При цьому не з'ясовано, чи могли вказані замки дверей бути відкриті копією ключа; чи залишає ця копія сліди у разі її застосування та чи є стороннім предметом копія ключа.

Під час судового розгляду стороною захисту неодноразово заявлялося письмове клопотання щодо допиту експерта ОСОБА_7., який складав висновок № 84 від 07.04.2015, однак судом в задоволенні вказаних клопотань було безпідставно відмовлено.

Також є неповним та необ'єктивним висновок судово-трасологічної експертизи № 83 від 01.04.2015, оскільки відповідь також надана лише на одне питання слідства про те, що на поверхнях ключів, які надані на дослідження, будь-яких пластичних матеріалів, які могли бути використані для виготовлення цих ключів не виявлено. Водночас залишилося поза увагою питання щодо використання цих ключів для виготовлення дублікатів іншим способом, а не лише з допомогою пластичних матеріалів.

Крім того, є необ'єктивним й однобічним посилання суду першої інстанції на окремі частини висновків експертів № 913 від 24.03.2015 року та № 38-к від 13.07.2015 року. Так суд залишив поза увагою ч. 5/4 висновку експерта № 38-к від 13.07.2015 року, згідно з яким «можливість виникнення травми голови зі струсом головного мозку, крововиливами обличчя; синця м 'яких тканин шиї, синців лівої верхньої кінцівки, правої верхньої кінцівки, грудної клітки садна лівого плеча, синців обох стегон внаслідок самоушкодження є малоймовірною». Відповідно ч. 8/4 підсумків цього ж висновку «Можливість виникнення відміченого підвивиху внаслідок самоушкодження - є малоймовірною».

Разом з тим, місцевий суд не надав належної оцінки показанням лікаря судово-медичного експерта ОСОБА_4 який показав, що під терміном «малоймовірно» мається на увазі, що «це практично виключається, а в комплексі взагалі виключається». Це беззаперечно свідчить, що ОСОБА_1 не могла сама собі спричинити виявлені у неї тілесні ушкодження, що були заподіяні обвинуваченій особами, які вчинили відносно неї та її сина кримінальне правопорушення.

Вказує, що з показань потерпілого ОСОБА_2. вбачається, що останній свою дружину вважає невинною, але зробив так, як йому сказав начальник міліції ОСОБА_8. щодо коштів, які знаходилися на зберіганні в його квартирі та в квартирі тещі. В подальшому потерпілий хотів надати об'єктивні свідчення, але слідчий ОСОБА_9 відмовлявся його допитувати. При цьому начальник Придніпровського РВ ОСОБА_8. тиснув на нього через його керівництво - начальника ДАІ Чубатюка, вимагаючи не змінювати показання. В оскаржуваному вироку суть показань потерпілого ОСОБА_2. місцевий суд виклав не в повному обсязі, не врахував їх та не надав оцінку неправомірним діям працівників міліції.

Також суд першої інстанції дав неправильну оцінку показанням свідка ОСОБА_5. й не взяв до уваги показання лікарів та фельдшерів швидкої допомоги. Зокрема, ОСОБА_5. повідомляла про виявлення у ванні доньки ОСОБА_1, у якої були зв'язані ноги, на шиї була чорна мотузка від сумки, на зап'ястях рук сліди від зв'язування скотчем та гематоми, подряпини вздовж грудей, чорне око, обрізане волосся. Після виявлення ОСОБА_1 весь час повторювала: «Вони моїми руками його давили». Фельдшер ОСОБА_10 який виїжджав на виклик швидкої, підтвердив показання свідка ОСОБА_5.

Про правдивість свідчень ОСОБА_5. та ОСОБА_10 свідчать показання допитаних в судовому засіданні лікаря виїзної бригади швидкої допомоги ОСОБА_11., лікаря психіатра швидкої допомоги ОСОБА_12 фельдшерів швидкої допомоги ОСОБА_13. та ОСОБА_14 Зокрема, ці лікарі та фельдшери підтвердили, що ОСОБА_1 весь час повторювала, що її дитину душили її ж руками та вона була в реактивному стані через гостру реакцію на стрес.

Однак, в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України судом першої інстанції не зазначено мотиви неврахування окремих доказів, зокрема показань лікарів та фельдшерів швидкої допомоги. Більш того, протокол огляду місця події квартири АДРЕСА_2 від 03.03.2015; протокол огляду місця події, трупа ОСОБА_3, 2008 р. н., від 03.03.2015; протокол огляду трупа ОСОБА_3 2008 р. н. в приміщенні моргу від 04.03.2015; висновок судово-медичної експертизи № 03-01/184 від 14.03.2015; висновок додаткової судово-медичної експертизи № 03-01/184/2 від 20.04.2015 жодним чином не підтверджують причетність ОСОБА_1 до вбивства її сина, оскільки в них зафіксовано, зокрема, результати огляду місця події та виявлені під час огляду трупа і його судово-медичного дослідження ушкодження й час настання смерті. Ці протоколи слідчих дій та висновки експерта в сукупності не узгоджуються з іншими доказами у справі, оскільки немає об'єктивних і належних доказів вини ОСОБА_1

Також, наголошує апелянт, три аркуші паперу із записами, виявлені під час обшуку 06.04.2015 року, свідчать про непричетність обвинуваченої до інкримінованого їй злочину, оскільки вона нотувала обставини вчиненого стосовно неї та сина правопорушення на прохання її попереднього адвоката.

Щодо вилучених під час обшуку грошових коштів, захисник вказує, що під час судового розгляду при допитах потерпілого ОСОБА_2., свідка ОСОБА_5. та обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено, що це кошти, які попередньо зберігалися за місцем проживання свідка ОСОБА_5., а не кошти, які на час вчинення розбійного нападу та вбивства зберігалися в квартирі потерпілого.

Крім того, про перебування в квартирі сторонніх осіб, які можуть бути причетні до вчиненого кримінального правопорушення, свідчить висновок експерта № 144 від 14.05.2015 року, згідно з яким сліди взуття розмірами 135x75 мм, 95x82 мм, 78x70 мм, 114x67 мм, 80x90 мм, 163x123 мм залишені не взуттям експериментальних відтисків, які надані на експертизу. Також про перебування під час вчинення злочину в квартирі подружжя Кравців сторонніх осіб свідчить висновок експерта № 70 від 07.03.2015 р. та № 211 від 07.07.2015 р. по 17 слідам рук, вилучених при огляді місця події. Крім того, висновок експерта № 05-1-08/87 від 10.04.2015 підтверджує свідчення ОСОБА_1 про те, що під час вчинення стосовно неї та її сина кримінального правопорушення, один із злочинців у коридорі біля ванної кімнати ножицями різав її волосся, здійснюючи психологічний тиск.

В апеляційній скарзі захисник Дубинський В. М. просить скасувати вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 вересня 2016 року та закрити кримінальне провадження, у зв'язку з відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення. Також просить провести судове слідство в кримінальному провадженні, в ході якого дослідити документи кримінального провадження № 12015250050000748 та допитати в якості свідка судового експерта ОСОБА_7

Вказує, що згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України обов'язковою умовою, у разі визнання особи винуватою, є формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із обов'язковим зазначенням, у тому числі, способу вчинення кримінального правопорушення. Разом з тим, у вироку суду вказано, що обвинувачена ОСОБА_1 вчинила правопорушення при невстановлених обставинах. Крім того, суд першої інстанції встановив, що в діях обвинуваченої відсутній мотив вчинення злочину. За таких обставин, стверджує захисник, місцевий суд повинен був ухвалити виправдувальний вирок.

Зазначає, що суд першої інстанції мав критично оцінити протокол № 1072 н/т про результати аудіоконтролю особи від 14.04.2015 року та відповідного звукозапису, згідно з яким обвинувачена повідомила потерпілому, що випадково задушила свого сина мотузкою під час гри у «конячку», оскільки відповідно до висновку судово-медичної експертизи смерть дитини не могла бути спричинена із застосуванням предмету, який має фізичні властивості паска або мотузки. Згідно з показаннями обвинуваченої вона вимушена була себе оговорити під психічним насильством свого чоловіка. Це в судовому засіданні підтвердив й потерпілий ОСОБА_2. Також в судових засіданнях обвинувачена та потерпілий стверджували, що гра у «конячки» взагалі не є версією ОСОБА_1, а була висунута працівниками міліції.

Крім того, не погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що показання обвинуваченої ОСОБА_1, що їй завдали тілесні пошкодження троє незнайомих осіб, спростовується висновками судово-медичних експертиз № 913 від 24.03.2015 року та № 38-к від 13.07.2015 року, оскільки в останньої були численні пошкодження по всьому тілу, у тому числі їй було завдано тяжке тілесне ушкодження в області шиї. Водночас, згідно з висновком судової медичної комісійної експертизи завдання особи самій собі у комплексі отриманих нею тілесних ушкоджень є малоймовірним. Відповідно ж до висновку спеціаліста ОСОБА_15, це взагалі виключається.

Вказує, що інші докази у справі, на які посилається місцевий суд, свідчать лише про факт вбивства дитини. При цьому жодним чином не свідчать про причетність до цього злочину обвинуваченої ОСОБА_1

Вчинення злочину обвинуваченою також спростовується тим, що у неї були зв'язані руки та ноги. Сліди від зв'язування на руках обвинуваченої підтверджуються судово-медичними експертизами та висновком спеціаліста ОСОБА_15. Ця обставина спростовує те, що вона сама могла зв'язати собі руки й ноги та нанести тілесні ушкодження, а також підтверджує її показання про те, що це зробили сторонні особи, які на неї напали, побили та зв'язали. Показання обвинуваченої також підтверджуються висновками відповідних експертиз, згідно з якими у квартирі ОСОБА_1 виявлено сліди рук та взуття, які відносяться до сторонніх осіб.

Крім того, підтверджуються показання обвинуваченої про те, що особи, які на неї напали, різали їй волосся, оскільки згідно з висновком експерта № 05-1-08/87 від 10.04.2015 року, волосини відокремлені гранню тупого ріжучого предмету.

Також місцевий суд не звернув уваги на те, що органи досудового провадження не перевіряли версію, що цей злочин вчинили невідомі особи, про що свідчить ряд доказів у справі. Так, з квартири були викрадені гроші, про наявність яких знало багато осіб. Подружжя ОСОБА_1 хотіли придбати будинок, про що повідомляли багатьох осіб, зокрема ріелторів. Вони також мали намір придбати автомобіль, і з цього приводу зверталися у сервісний центр. Однак, працівниками міліції не були допитані ріелтори та працівники сервісного центру. Також не були встановленні та допитані всі особи, які знали про наявність у подружжя ОСОБА_1 цих грошей.

Також про вчинення сторонніми особами цього злочину, стверджує апелянт, безперечно свідчать такі факти: наявність слідів взуття та рук сторонніх осіб в квартирі ОСОБА_1; завдання численних тілесних ушкоджень обвинуваченій, які свідчать про неможливість отримання їх власноручно; те, що у неї були зв'язані руки та ноги; відкривання замка дублікатами ключів та встановлення осіб, які це могли зробити; те, що у неї відрізане волосся; пошкодження дверей шафи, де знаходилися та були викрадені гроші.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на показання обвинуваченої про те, що, коли вона кричала, сусіди не могли її чути через перфоратор, який працював у сусідній квартирі, що також підтверджується показаннями її сусідки, яка у судовому засіданні підтвердила, що на той час у сусідній квартирі проводився ремонт, працював перфоратор й через його шум у сусідніх квартирах практично нічого неможливо було почути.

Також безпідставно відмовлено судом першої інстанції у допиті судового експерта НДІКЦ ОСОБА_7., про виклик якого двічі клопотала сторона захисту.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.08.2016, ухвалити новий, яким визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити їй покарання у виді 15 років позбавлення волі.

Також просить повторно дослідити докази у кримінальному провадженні, а саме:

- допитати потерпілого ОСОБА_2., свідків ОСОБА_16., ОСОБА_17 ОСОБА_18., ОСОБА_19 ОСОБА_20., ОСОБА_5., ОСОБА_21., ОСОБА_22., ОСОБА_8., ОСОБА_23., ОСОБА_6., спеціаліста ОСОБА_24., обвинувачену ОСОБА_1;

- дослідити письмові матеріали кримінального провадження: дані протоколу огляду місця події від 03.03.2015 та фототаблиці до нього, розшукових таблиць по слідах рук та низу взуття від 03.03.2015, протоколу огляду автомобіля карети швидкої медичної допомоги від 03.03.2015, протоколу огляду трупа ОСОБА_3 від 03.03.2015, протоколу огляду місця події від 02.04.2015, протоколу огляду предмету від 03.04.2015, висновок експерта від 23.03.2015 №68, висновок експерта від 14.05.2015 № 144, довідку НДЕКЦ від 09.07.2015 № 5, висновок експерта від 07.03.2015 № 70, висновок експерта від 07.07.2015 № 211, висновок експерта від 07.04.2015 № 84, висновок експерта від 01.04.2015 № 83, протокол обшуку від 06.04.2015, розписку ОСОБА_2. про отримання грошових коштів від працівників міліції від 06.04.2015. протокол проведення слідчого експерименту від 12.03.2015 та 3 диски з відеозаписом, долучених до вказаного протоколу, висновок експерта від 17.07.2015 № 03-01/184/11, висновок експерта від 01.04.2015 № 03-01/184, висновок експерта від 20.04.2015 № 03-01/184/2, висновок експерта від 12.06.2015 № 03-01/184/3, висновок експерта від 17.04.2015 № 05-5-06/52, висновок експерта від 02.07.2015 № 405, висновок експерта від 13.03.2015 № 488, висновок експерта від 09.07.2015 № 913, висновок експерта від 13.07.2015 № 38-к, акт судово - психіатричного експерта від 20.03.2015 № 156, акт судово - психіатричного експерта від 27.05.2015 № 299, висновок експерта від 10.03.2015 № 05-1-09/108, висновок експерта від 17.03.2015 № 05-1-09/115, висновок експерта від 24.07.2015 № 2-04/240, висновок експерта від 24.07.2015 № 2-04/239, висновок експерта 24.07.2015 № 2-04/238, висновок експерта від 10.04.2015 № 05-1-08/86, висновок експерта від 26.03.2015 № 05-5-06/39, висновок експерта від 10.04.2015 № 05-1-08/87, висновок експерта від 28.03.2015 № 81, висновок експерта від 26.03.2015 № 82, висновок експерта від 06.04.2015 № 97, висновок експерта від 02.04.2015 № 02-1-08/94, висновок експерта від 26.03.2015 № 05-5-06/45, висновок експерта від 24.07.2015 № 2-04/284, висновок експерта від 18.03.2015 № 05-1-08/83, висновок експерта від 24.07.2015 № 2-04/283, висновок експерта від 05.03.2015 № 69, висновок експерта від 31.03.2015 № 2/470, висновок експерта від 29.04.2015 № 2/471, висновок експерта від 26.03.2015 № 05-5-06/42, висновок спеціаліста відділу психологічного забезпечення від 10.03.2015 б/н, експертне заключення психофізіологічного дослідження б/д та б/н, протокол від 14.04.2015 № 1072 н/т та диск з аудіозаписом, матеріали, що характеризують особу.

Зазначає, що вирок суду підлягає скасуванню через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального Закону та неправильне застосування Закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок м'якості.

Указує, що судом першої інстанції грубо порушено вимоги п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, зокрема в мотивувальній частині вироку не зазначені відомості щодо форми вини обвинуваченої. Посилання суду на те, що ОСОБА_1 вчинила вбивство з необережності не розкриває змісту форми вини обвинуваченої, оскільки поняття «вбивство через необережність» є безпосередньо кваліфікуючою ознакою ч. 1 ст. 119 КК України.

Висновок суду про те, що ОСОБА_1 при невстановлених обставинах, граючись зі своїм малолітнім сином ОСОБА_3., застосовуючи фізичну силу, стиснула органи шиї останнього, спричинивши своєму малолітньому синові ОСОБА_3. тілесні ушкодження, не відповідає фактичним обставинам кримінального правопорушення, оскільки суд дійшов до нього, посилаючись на протокол про результати аудіоконтролю особи від 14.04.2015 № 1072 н/т та відповідного звукозапису, згідно з яким ОСОБА_1 зізнається в заподіянні смерті своєму малолітньому синові з необережності під час гри «в конячку». Відповідно до аудіозапису ОСОБА_1 гралась з дитиною за допомогою ремінця. Однак, згідно з висновком експерта від 12.06.2015 № 03-01/184/3 смерть ОСОБА_3 настала не від дії ремінця, наданого на експертизу.

Разом з тим, суд в оскаржуваному вироку, зазначаючи про вбивство через необережність, вказує, що ОСОБА_1, застосовуючи фізичну силу, стиснула органи шиї ОСОБА_3, чим констатує факт застосування фізичної сили, направленої на стиснення органів шиї малолітньої дитини. Також залишено поза увагою суду те, що заподіяння смерті особі шляхом стиснення органів шиї потребує певного проміжку часу і за своїм характером відноситься до умисної дії. Крім того, судом взагалі не досліджувалося питання механізму отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_3.

Також, зазначає прокурор, для приховання умисного вбивства свого малолітнього сина обвинувачена ОСОБА_1 з метою уникнення кримінальної відповідальності інсценувала розбійний напад на її помешкання, в ході якого завдала собі тілесні ушкодження. Судом не надано оцінку тому, що ОСОБА_1 не викликала швидку медичну допомогу після вчинення, на думку суду, вбивства через необережність. Не взяв суд до уваги й той факт, що ноутбук «Тошиба», про зникнення якого повідомила ОСОБА_1, у подальшому був виявлений в ході обшуку за місцем проживання останньої.

Крім того, суд не надав жодної оцінки тому факту, що ОСОБА_1 не змогла пояснити суду, чому на її ноутбуці в день вбивства її малолітньої дитини серед пошукових даних є інформація про передозування дітей Енаприлом та інша інформація про ці ліки. Також, не зважаючи на те, що ОСОБА_1 не страждає хворобами, пов'язаними із серцем, остання не змогла пояснити, як до її організму потрапив саме Енаприл. Також ОСОБА_1 не пояснила суду й факт виявлення в її організмі етанолу, хоча в судовому засіданні вона заявила про те, що взагалі не вживає спиртні напої.

При цьому, стверджує апелянт, судом першої інстанції безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про допит спеціаліста ОСОБА_24., за участю якого проводився огляд ноутбука, що був вилучений у домоволодінні ОСОБА_1, який міг би повідомити суду про час користування ноутбуком у день вчинення вказаного кримінального правопорушення, надати щохвилинну інформацію про пошукові сайти, якими користувалася ОСОБА_1

Також місцевим судом проігноровано, що ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення відносно малолітньої дитини, та при призначені покарання не враховано обтяжуючу обставину, передбачену п. 6 ч. 2 ст. 67 КК України. Судом через невірну кваліфікацію кримінального правопорушення визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, та застосовано до останньої положення ст. 75 КК України.

Разом з тим, покладаючи на обвинувачену вимоги п. п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України, суд зазначив, що ОСОБА_1 зобов'язано, зокрема, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально - виконавчої системи. Однак, статтею 76 КК України не передбачено поняття кримінально-виконавча система. Крім того, покладаючи на обвинувачену ОСОБА_1 обов'язки, передбачені п.п. 3, 4 ст. 76 КК України, суд взагалі не зазначив орган, який необхідно повідомляти про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації, хоча відповідно до ст. 76 КК України у п.п. 2, 3, 4 є посилання на кримінально - виконавчу інспекцію. Також в порушення вимог п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку відсутні відомості про порядок отримання копії вироку.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник Дубинський В. М. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора. Вказує, що частина перша будь-якої статті КК України сама по собі не може передбачати кваліфікуючої ознаки злочину.

Зазначає, що обвинувачена ОСОБА_1 не могла викликати швидку медичну допомогу, оскільки була не в змозі цього зробити, адже їй було завдано багато тілесних ушкоджень, у тому числі тяжких. При цьому у неї були зв'язані руки і ноги. Вказує, що прокурором не наведено доказів щодо твердження про те, що обвинувачена інсценувала розбійний напад й сама собі завдала тілесні ушкодження. Щодо виявленого у квартирі ноутбука, обвинувачена ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснювала, що він був знайдений під холодильником, куди його відштовхнули бандити, й тому вона його відразу не виявила. В апеляції прокурора також не вказаний мотив вчинення обвинуваченою ОСОБА_1 умисного вбивства.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 та її захисники підтримали подані ними апеляційні скарги, заперечили проти апеляційної скарги прокурора та просили її відхилити.

Прокурор у судовому засіданні апеляційну скаргу прокуратури підтримала та заперечила проти апеляційних скарг обвинуваченої та її захисників, просила їх відхилити.

Потерпілий ОСОБА_2. підтримав апеляційні скарги обвинуваченої та її захисників й заперечив проти апеляції прокурора.

За клопотанням сторін у кримінальному провадження було вирішено провести часткове повторне дослідження окремих доказів в суді апеляційної інстанції. Зокрема, було вирішено допитати обвинувачену ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2., експерта ОСОБА_7, а також дослідити матеріали кримінального провадження.

Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції підтвердила, що не визнає свою вину, оскільки злочин відносно неї та її малолітнього сина вчинили інші сторонні особи в ході розбійного нападу. Показала, що 03 березня 2015 року зранку вона відвела доньку до дитсадочка, попросивши свою маму побути з сином ОСОБА_3, який того дня не пішов до школи, оскільки захворів на харчове отруєння. Близько 09 години ранку вона повернулася додому, мати пішла у своїх справах, син трохи поїв і дивився мультики. Вона ж робила звіт по практиці. Несподівано у сина знову почалася блювота. Вона дала йому «Панадол», вони разом полежали. В цей час постійно працював перфоратор, оскільки у сусідів міняли труби. Близько 10 год. 30 хв. до них приходив її брат, який просив 300 грн. у борг на бензин. Він пробув близько пів-години, грався з ОСОБА_3 і пішов. У ОСОБА_3 піднялася температура до 38 градусів. Вона знову дала йому «Панадол». Вони знову лягли разом. Син почав засинати.

Несподівано вона відчула сильний удар по голові й побачила чоловіка у масці, який стояв біля ліжка. Вона крикнула ОСОБА_3, щоб той тікав, й він побіг у коридор. Там був ще один чоловік, який його схопив і вдарив по голові. Потім він пробував давати дитині якісь пігулки, постійно питаючи, де гроші? Він тримав ОСОБА_3 ліктем за шию у висячому положенні. В квартирі був ще один чоловік, тобто нападників було троє. Всі були в масках.

При цьому перший чоловік також схопив її і тримав ліктем за шию. Далі ОСОБА_3 ще живого кинули на ліжко, постійно запитуючи при цьому, де гроші? Потім один з чоловіків взяв її руки, поклав їх на шию дитині і почав душити. Далі її відтягнули у ванну, сказавши, що дитина спить. Поклавши до самої ванни, її били у різні частини тіла, в тому числі в область шиї, різали і підпалювали волосся, примусово давали пити якусь їдку рідину, поцупили обручку, постійно запитуючи про гроші. Після другого сильного удару в область шиї вона втратила свідомість. Прийшла то тями, коли їй до рота почали вливати спирт, яким вона до цього розтирала дитину. Над нею тримали запалені сірники, погрожуючи підпалити. Під тортурами вона сказала злочинцям, де лежать золото і гроші, й вони невдовзі пішли. Зникло 40 000 доларів США і близько 200 000 гривень, які були відкладені на купівлю автомобіля і земельної ділянки. Про ці гроші могли знати чи здогадуватися люди, з якими чоловік вів перемовини щодо купівлі автомобіля і ділянки.

Самостійно встати з ванної вона не могла, оскільки була зв'язана і в роті був кляп з дитячої подушки, й знову втратила свідомість. До тями вона прийшла, коли в квартирі вже були працівники міліції. ЇЇ доправили до лікарні, оскільки вона не відчувала кінцівок. Про смерть сина їй одразу не казали, але потім мати і брат сказали про це, забрали її на поховання.

Органи слідства, не бажаючи шукати справжніх злочинців, ігнорували її покази, почали тиснути на її чоловіка, який є працівником автоінспекції, щоб він тиснув на неї з метою отримання її зізнання у вчиненні злочину. 01 квітня 2015 року її викликали до поліції, де почали пропонувати їй різні версії, які вона мала підтвердити, стосовно того, що цей злочин міг вчинити її коханець, її брат чи вона сама, граючись з дитиною в «конячку». Чоловік постійно тиснув на неї, вчиняючи скандали, погрожував. Під його тиском вона погодилася сказати, що це нібито вона вбила дитину, граючись з нею. Як з'ясувалося потім, ці розмови чоловік за вказівкою працівників міліції записував на аудіопристрій.

Вказує, що вона не могла вчинити цього злочину відносно своєї дитини. На причетність до злочину інших осіб вказують наявні у неї тілесні ушкодження, які не могли виникнути шляхом самоушкодження.

Потерпілий ОСОБА_2. у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції показав, що він дізнався про смерть сина того ж дня близько 16 години від родичів дружини. Спочатку він сам не вірив у версію з розбійним нападом сторонніх осіб. Підозрював, що це могли бути дії родичів дружини з метою заволодіння грошима. Підтвердив, що визнавальні покази дружини з'явилися під його тиском, а на нього в свою чергу тиснули працівники міліції через його керівників у ДАІ. Погрожували, що відкриють щодо нього кримінальне провадження за неповідомлення про злочин. Працівники міліції вимагали від нього, щоб його дружина зізналася під час здійснюваного аудіоконтролю, обіцяючи кваліфікувати її дії як вбивство з необережності. Пізніше на слідстві він подавав письмову заяву про те, що зізнавальні покази його дружина давала під його тиском, але цю заяву не захотіли брати. Зараз вважає, що його дружина не вчиняла інкримінованого їй злочину.

Допитаний в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції за клопотанням сторони захисту експерт ОСОБА_25, який надавав висновок експерта № 84 від 07 квітня 2015 року, згідно з яким на внутрішніх поверхнях двох циліндрових механізмів врізних замків, що були виявлені і вилучені під час ОМП 03 березня 2015 року квартири АДРЕСА_1, слідів впливу сторонніх предметів, які могли б залишитися при спробі відчинення цих замків, не виявлено, в цілому підтвердив свій висновок (Т-2, а.с. 106-110). Він показав, що цей висновок констатує відсутність впливу сторонніх предметів, однак він не стосується можливості відкриття дверей іншими засобами, зокрема якісними дублікатами ключів, підбором схожого ключа тощо, оскільки ці аспекти не були предметом дослідження й таких питань експерту не було.

Судом апеляційної інстанції безпосередньо в судовому засіданні були досліджені також документальні докази у кримінальному провадженні. Зокрема, наступні:

- дані протоколу огляду місця події від 03 березня 2015 року, де була оглянута квартира АДРЕСА_1 з таблицею зображень, на яких зафіксований загальний безлад у квартирі, розкидані речі, численні відбитки слідів взуття, вхідні двері із замком (Т-2, а.с. 1-43);

- дані висновку експерта № 68 від 23 березня 2015 року, де вказано, що визначити придатність для ідентифікації слідів низу взуття, вилучених 03 березня 2015 року під час огляду місця події у квартирі АДРЕСА_1, можливо лише при порівняльному дослідженні із взуттям, що їх залишило (Т-2, а.с. 45-56);

- дані висновку експерта № 144 від 14 травня 2015 року із експериментальними відбитками взуття, де вказано, що сліди взуття розмірами 256х75 мм, 152х98 мм, 100х43 мм, 110х90 мм, 48x72 мм, 45х47 мм, 65х42 мм могли бути залишені рожевими капцями, наданими на експертизу, які належать гр. ОСОБА_1, або іншим взуттям з таким же малюнком протектору того ж розміру. Слід взуття розмірами 110x85 мм міг бути залишений взуттям слідчого СВ ОСОБА_26., експериментальні відтиски якого надані на експертизу, або іншим взуттям з таким же малюнком протектору, того ж розміру. Сліди взуття розмірами 135x75 мм, 95x82 мм, 78x70 мм, 114x67 мм, 80x90 мм, 163x123 мм - залишені не взуттям, експериментальні відтиски якого, надані на експертизу (Т-2, а.с. 58-77);

- дані довідки начальника сектору № 5 НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області ОСОБА_7. від 09.07.2015 р., де вказано, що сліди низу взуття, які відповідно до висновку експерта № 144 від 14.05.2015 «залишені не взуттям експериментальні відтиски якого, надані на експертизу», могли бути залишені наступним взуттям: сліди розмірами 135x75 мм та 95x82 мм - взуттям вхожої особи інформація про яку відсутня; слід розмірами 78x70 мм - взуттям ОСОБА_27, 1978 р.н. (співробітник швидкої допомоги); слід розмірами 114x67 мм - взуттям ОСОБА_28 (спеціаліст-криміналіст СОГ Придніпровського РВ, на експертизу було надано відтиски не того взуття, в якому він знаходивсь при ОМП); слід розмірами 163x123 мм - взуттям ОСОБА_29 1990 р.н. (дядько вбитого). Сліди відповідають вказаному взуттю за загальними (груповими) ознаками (Т-2, а.с. 78-87);

- дані висновку експерта № 70 від 07 березня 2015 року, де вказано, що сліди рук розмірами 24x14 мм, 19x13 мм, 16x14 мм, 23x15 мм, 23x15 мм, 25x16 мм, 23x22 мм, 15x7 мм, 23x22 мм, 20x14 мм, 14x19 мм придатні для ідентифікації по них особи (осіб), яка їх залишила (залишили). Сліди рук розмірами 21x16 мм, 18x12 мм, 16x11 мм, 21x17 мм, 24x15 мм, 15x14 мм, 15x13 мм, 20x14 мм не придатні для ідентифікації по ним особи (осіб), що їх залишила (залишили) (Т-2, а.с. 89-96);

- дані висновку експерта № 211 від 07 липня 2015 року, де вказано, що сліди рук розмірами 23x15 мм, 25x16 мм, 23x22 мм, 15x7 мм, 23x22 мм, 20x14 мм, 14x19 мм залишені ОСОБА_1. Слід розмірами 23x15 мм залишений ОСОБА_30 Сліди розмірами 24x14 мм, 19x13 мм, 16x14 мм залишені не ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_31, ОСОБА_32, а іншою (іншими) особою (особами) (Т-2, а.с. 98-104);

- дані висновку експерта № 84 від 07 квітня 2015 року, де вказано, що на внутрішніх поверхнях двох циліндрових механізмів врізних замків, що були виявлені та вилучені під час ОМП 03.03.2015 в квартирі АДРЕСА_1 слідів впливу сторонніх предметів, які могли б залишитись при спробі відчинення даних замків, не виявлено (Т-2, а.с. 106-110);

- дані висновку експерта № 83 від 01 квітня 2015 року, де вказано, що на поверхнях ключів, які надані на дослідження будь-яких залишків пластичних матеріалів, які могли бути використані для виготовлення зліпку даних ключів не виявлено (Т-2, а.с. 112-115);

- дані протоколу огляду місця події від 03 березня 2015 року, де була оглянута ділянка місцевості, що розташована біля будинку АДРЕСА_1, з фототаблицею, на яких зафіксований труп малолітнього ОСОБА_3 в автомобілі швидкої допомоги (Т-2, а.с. 116-118);

- дані протоколу огляду трупа від 04 березня 2015 року, де були оглянуті ушкодження при зовнішньому огляді трупа ОСОБА_3 (Т-2, а.с. 121-124);

- дані протоколу огляду місця події від 02 квітня 2015 року, де була оглянута квартира АДРЕСА_1, й під холодильником виявлено ноутбук «Toshiba» (Т-2, а.с. 125-126);

- дані протоколу огляду предмету від 03 квітня 2015 року, де був оглянутий ноутбук «Toshiba» (Т-2, а.с. 127-131);

- дані протоколу обшуку від 06 квітня 2015 року, де було проведено обшук квартири АДРЕСА_1 та встановлено, що речей і предметів, зазначених в ухвалі слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси не виявлено. Було виявлено та вилучено три аркуша паперу А4 з написами, й ОСОБА_2. видав грошові кошти (Т-2, а.с. 132-136);

- дані чорнових записів ОСОБА_1, де вона згадувала, як на неї та ОСОБА_3 був здійснений напад з метою пограбування (Т-2, а.с. 138-140);

- дані протоколу обшуку житла від 06 квітня 2015 року, де було проведено обшук квартири АДРЕСА_3 та нічого виявлено і вилучено не було (Т-2, а.с. 141-143);

- дані протоколу проведення слідчого експерименту від 12 березня 2015 року, де було проведено слідчий експеримент за участю ОСОБА_1, з метою перевірки і уточнення відомостей зазначених в протоколі допиту потерпілої ОСОБА_1 Показання зафіксовані на носії інформації (Т-2, а.с. 144-146);

- дані висновку експерта № 03-01/184/11 від 17 липня 2015 року, де вказано, що малоймовірною є можливість виникнення крововиливів в м'які тканини шиї в ділянці лівої пластинки щитоподібного хряща та лівого великого ріжка під'язикової кістки, крововиливів в м'які тканини шиї зправа з переходом на нижню частину правої піднижньощелепної слинної залози та крововиливів в товщу язика, які супроводжувались явищами механічної асфіксії, за обставин на які вказує ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту за її участю. Малоймовірною є можливість виникнення крововиливу в м'які тканини в ділянці правого тім'яного горба та садна в правій тім'яній ділянці за обставин, на які вказує ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту за її участю. Виключається можливість виникнення синців на правому колінному суглобі та гомілці, так як час їх виникнення не відповідає часу, на який вказує ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту за її участю. При проведенні слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 відсутні судово-медичні дані

про механізм утворення садна на передній поверхні грудної клітки, садна на правому крилі носу та крововиливу в м'які тканини шиї на рівні 3-4 шийних хребців у потерпілого, тому відповісти на питання про можливість виникнення таких ушкоджень у ОСОБА_3 за обставин, на які вказує ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту за її участю, не можливо (Т-2, а.с. 147-148);

- дані висновку експерта № 03-01/184 від 04 березня 2015 року, де вказано, що причиною смерті ОСОБА_3 є механічна асфіксія внаслідок стиснення шиї, що підтверджується наявністю крововиливів в м'які тканини шиї в ділянці лівої пластинки щитоподібного хряща та лівого великого ріжка під'язикової кістки, крововиливу в м'які тканини шиї з права з переходом на нижню частину правої піднижньощелепної слинної залози, крововиливу в товщу язика, крововиливу в капсулу виличкової залози, ознак механічної асфіксії (емфізема легень, точкові крововиливи в білкову та сполучнотканинну оболонку обох очей, точкові крововиливи під плеврою обох легень та епікардом, точкові крововиливи в шкіру обличчя та шиї), та ознак швидко наставшої смерті (рідкий стан крові, повнокров'я внутрішніх органів, різке повнокров'я та набряк речовини головного мозку). Враховуючи ступінь розвитку ранніх та відсутність пізніх трупних явищ, експерт вважає, що смерть настала в проміжок часу 16-24 години до моменту дослідження трупа в морзі або в час наближений до такого. При експертизі трупа виявлені наступні тілесні ушкодження: крововиливи в м'які тканини шиї в ділянці лівої пластинки щитоподібного хряща та лівого великого ріжка під'язикової кістки; крововилив в м'які тканини шиї з права з переходом на нижню частину правої піднижньощелепної слинної залози; крововиливи в товщу язика; крововилив в м'які тканини в ділянці правого тім'яного горба; садна на передній поверхні грудної клітки, правому крилі носу та правій тім'яній ділянці; синці на правому колінному суглобі та гомілці. Всі вище перераховані тілесні ушкодження виникли від дії тупих предметів (предмету). Крововилив в м'які тканини шиї в ділянці лівої пластинки щитоподібного хряща та лівого великого ріжка під'язикової кістки, крововилив в м'які тканини шиї з права з переходом на нижню частину правої піднижньощелепної слинної залози, крововилив в капсулу виличкової залози, крововилив в м'язах шиї по біляхребтовій лінії справа, крововиливу в товщу язика, що супроводжувались явищами механічної асфіксії, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Крововилив в м'які тканини в ділянці правого тім'яного горба, садна на передній поверхні грудної клітки, правому крилі носу та правій тім'яній ділянці, синці на правому колінному суглобі та гомілці носять ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості. Крововилив в м'які тканини шиї з права з переходом на нижню частину правої піднижньощелепної слинної залози, крововилив в м'які тканини в ділянці лівої пластинки щитоподібного хряща та лівого великого ріжка під'язикової кістки, крововилив в м'язах шиї по біляхребтовій лінії справа, крововиливи в товщу язика, крововилив в капсулу виличкової залози та крововилив в м'які тканини в ділянці правого тім'яного горба виникли безпосередньо перед настанням смерті. Садна на передній поверхні грудної клітки та правому крилі носу виникли в межах однієї доби до моменту настання смерті. Синці на правому колінному суглобі та правій гомілці виникли за 4-6 діб до моменту смерті або в час наближений до такого. При судово-токсикологічній експертизі крові трупа спирти не виявлено (Т-2, а.с. 149-151);

- дані висновку експерта № 03-01/184/2 від 10 квітня 2015 року, де вказано, що смерть ОСОБА_3 настала в проміжок часу з 16 год. 50 хв. ІНФОРМАЦІЯ_4 року (Т-2, а.с. 152-154);

- дані висновку експерта № 03-01/184/3 від 09 червня 2015 року, де вказано, що виникнення механічної асфіксії у ОСОБА_3 від ремінця чорного кольору, вилученого 03.03.2015 року в ході огляду місця події, виключається (Т-2, а.с. 155);

- дані висновку експерта № 05-5-06/52 від 14 квітня 2015 року, де вказано, що при судово-медичній експертизі змивів з ремінця чорного кольору кров та епітеліальні клітини не виявлено (Т-2, а.с. 156-157);

- дані висновку експерта № 405 від 14 березня 2015 року, де вказано, що у ОСОБА_1 виявлені наступні тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, синців на голові, численні синці на шиї, тулубі та кінцівках, подряпини на голові, шиї, тулубі та кінцівках. Черепно-мозкова травма, численні синці на шиї, тулубі та кінцівках виникли внаслідок дії тупих предметів та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Подряпини на голові, шиї, тулубі та кінцівках виникли внаслідок дії гострого (гострих) предмету та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Також в наданих медичних документах виявлено атланто-аксіальний ротаційний підвивих, який міг виникнути внаслідок дії тупого предмету (предметів). Встановити ступінь тяжкості даного атланто-аксіального ротаційного підвивиху не є можливим. В наданих медичних документах не вказано давність атланто-аксіального ротаційного підвивиху (Т-2, а.с. 158-163);

- дані висновку експерта № 488 від 04 березня 2015 року, де вказано, що у зразках крові ОСОБА_1 виявлено етанол в кількості - 0,37 г/дм 3 (проміле), в сечі - доксиламін, фенобарбітал, кофеїн та еналаприл (Т-2, а.с. 164-165);

- дані висновку експерта № 913 від 01 липня 2015 року, де вказано, що у ОСОБА_1 мали місце наступні тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, синців на голові, численні синці на шиї, тулубі та кінцівках, подряпини на голові, шиї. тулубі та кінцівках. Ділянки розташовані вищеописаних тілесних ушкоджень знаходиться в місцях, доступних для власних рук, беручи це до уваги, не виключається можливість спричинення вищевказаних тілесних ушкоджень власноруч. Встановлення ймовірності утворення атланто-асфіального підвивиху внаслідок самоушкодження ходить в компетенцію комісійної судово-медичної експертизи (Т-2, а.с. 166);

- дані висновку експерта № 38-к від 15 липня 2015 року, де вказано, що згідно наданих на комісійну судово-медичну експертизу медичних документів у ОСОБА_1 мали місце ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, крововиливами обличчя; синець м'яких тканин шиї, синці лівої верхньої кінцівки, правої верхньої кінцівки, грудної клітки, садно лівого плеча, синці обох стегон; численні подряпини обох стегон; обличчя, шиї, живота, обох стегон. Відмічені вище подряпини виникли від дії гострого (гострих) предмету (предметів), давністю не більше 1-3 доби до моменту її судово-медичного огляду, який мав місце 04.03.2015 р. та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Не виключається можливість виникнення вказаних подряпин внаслідок самоушкодження. Всі інші ушкодження виникли від дії тупих предметів, давністю не більше 1-3 доби до моменту її судово-медичного огляду, який мав місце 04.03.2015 р. та по ступеню тяжкості кваліфікуються наступним чином: травма голови зі струсом головного мозку, крововиливами обличчя - до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; синець м'яких тканин шиї, синці лівої верхньої кінцівки, правої верхньої кінцівки грудної клітки, садно лівого плеча, синці обох стегон - до категорії легких тілесних ушкоджень. Можливість виникнення травми голови зі струсом головного мозку, крововиливами обличчя; синця м'яких тканин шиї, синців лівої верхньої кінцівки, правої верхньої кінцівки, грудної клітки садна лівого плеча, синців обох стегон внаслідок самоушкодження є малоймовірною. Також при комп'ютерній томографії шийного відділу хребта у ОСОБА_1 був діагностований атланто-аксіальний ротаційний підвивих (підвивих в ділянці зчленування 1-го та 2-го шийних хребців). Вказаний підвивих міг бути, як наслідком дії тупого предмету в ділянку голови із наступним її поворотом (ротацією), так і проявом раніше перенесеного патологічного процесу чи травми. Встановити давність виникнення даного підвивиху немає судово-медичних даних. Також оскільки не можливо встановити точний механізм та давність виникнення даного підвивиху встановити ступінь тяжкості даного підвивиху немає можливості. Можливість виникнення відміченого підвивиху внаслідок самоушкодження - є малоймовірною (Т-2, а.с. 167-175) ;

- дані акту судово-психіатричного експерта № 156 від 20 березня 2015 року, де вказано, що ОСОБА_1 до вчинення відносно неї протиправних дій була психічно здоровою. В кримінальній ситуації, в період вчинення відносно неї протиправних дій, ОСОБА_1 не позбавлена здатності правильно сприймати, запам'ятовувати та в подальшому відтворювати обставини юридично значимих подій, не позбавлена здатності правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, давати про них покази, приймати участь у слідчих діях і судовому процесі. ОСОБА_1 потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги. Характерологічні особливості ОСОБА_1 в межах норми (Т-2, а.с. 176-183);

- дані акту судово-психіатричного експерта № 299 від 27 травня 2015 року, де вказано, що ОСОБА_1 будь-яким хронічним психічним захворюванням, недоумством не страждає і не страждала. На період часу, до якого відноситься вчинення інкримінованого їй правопорушення, в посткримінальній ситуації в період досудового розслідування та на теперішній час здатна усвідомлювати свої дії і керувати ними. Характерологічні особливості ОСОБА_33. в межах норми. У експерта відсутня можливість та необхідність детального дослідження питання про наявність у підекспертної в юридично значимий період будь-якого вираженого афективного стану (Т-2, а.с. 184-194);

- дані висновку експерта № 05-1-09/108 від 10 березня 2015 року, де вказано, що кров ОСОБА_1 відноситься до групи А? (ІІ)(Т-2, а.с. 195-196);

- дані висновку експерта № 05-1-09/115 від 13 березня 2015 року, де вказано, що кров ОСОБА_2. відноситься до групи О?? (І) (Т-2, а.с. 197);

- дані висновку експерта № 2-04/240 від 27 липня 2015 року, де вказано, що ОСОБА_1 може бути біологічною матір'ю ОСОБА_3, 2008 р.н., із ймовірністю 99,96 %. ОСОБА_2. може бути біологічним батьком ОСОБА_3, 2008 р.н., із ймовірністю 99,96 % (Т-2, а.с. 199-202);

- дані висновку експерта № 2-04/239 від 24 липня 2015 року, де вказано, що встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) епітеліальних клітин в піднігтьовому вмісті правої та лівої руки ОСОБА_3 Встановлено, що генетичні ознаки (ДНК-профіль) епітеліальних клітин у піднігтьовому вмісті правої та лівої руки ОСОБА_3 збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка крові самого ОСОБА_3 та не збігаються з генетичними ознаками (ДНК- профілем) зразка крові ОСОБА_1 (Т-2, а.с. 204-207);

- дані висновку експерта № 2-04/238 від 24 липня 2015 року, де вказано, що встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) епітеліальних клітин в піднігтьовому вмісті правої та лівої руки ОСОБА_1 Генетичні ознаки (ДНК-профіль) епітеліальних клітин у піднігтьовому вмісті правої та лівої руки ОСОБА_1 збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка крові самої ОСОБА_1 та не збігаються з генетичними ознаками (ДНК- профілем) зразка крові трупа ОСОБА_3 (Т-2, а.с. 209-212);

- дані висновку експерта № 05-1-08/86 від 26 березня 2015 року, де вказано, що в слідах на ремінці знайдений піт без домішок крові та виявлений антиген А., який міг походити за рахунок поту особи (осіб) з групою крові А? (ІІ). Походження поту від трупа ОСОБА_3 та підозрюваної ОСОБА_1 не виключається (Т-2, а.с. 213-216);

- дані висновку експерта № 05-5-06/39 від 23 березня 2015 року, де вказано, що походження антигену А, виявленого в слідах слини на подушці, від потерпілого ОСОБА_3 не виключається (Т-2, а.с. 217-219);

- дані висновку експерта № 05-1-08/87 від 30 березня 2015 року, де вказано, що об'єкти 1-15, виявлені в коридорному приміщенні № 2 є волоссям людини і походять з голови, фарбовані. В зразках волосся з голови ОСОБА_1 також є такі схожі за кольором фарбовані ділянки волосся. По характеру кореневих кінців можна допустити, що волосини: об'єкт № 3 - відживаюча, вирвана з незначним зусиллям; об'єкт № 9 - обірвана повільним рухом; об'єкт № 10 - обірвана швидким рухом; об'єкти № № 1,2,4-8,11-15 - відокремлені гранню тупого ріжучого предмету (Т-2, а.с. 220-222);

- дані висновку експерта № 81 від 28 березня 2015 року, де вказано, що на двох відрізках липкої прозорої технічної стрічки, які були вилучені 03.03.2015 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4, слідів рук та слідів матеріалу не виявлено (Т-2, а.с. 224-226);

- дані висновку експерта № 82 від 26 березня 2015 року, де вказано, що на двох відрізках липкої прозорої технічної стрічки, які були вилучені 03.03.2015 року під час огляду місця події, будь-які вузли та вузлові з'єднання відсутні (Т-2, а.с. 228-230);

- дані висновку експерта № 97 від 06 квітня 2015 року, де вказано, що на трьох відрізках стрічки рожевого кольору, які були вилучені 03.03.2015 року під час огляду місця події, виявлено пошкодження у вигляді розволокнення матеріалу. Дані пошкодження ймовірно утворились в процесі різання. Виявлені пошкодження ймовірно були утворені предметом з ріжучою кромкою (ніж, канцелярський ніж, ножиці і т.п.). Три відрізки стрічки рожевого кольору, які надані на експертизу раніше, являлися одним цілим одного об'єкту (Т-2, а.с. 332-236);

- дані висновку експерта № 05-1-08/94 від 17 березня 2015 року, де вказано, що в слідах на прокладці гігієнічній, на трусах та на бюстгальтері кров та сперма не знайдені (Т-2, а.с. 237-239);

- дані висновку експерта № 05-5-06/45 від 23 березня 2015 року, де вказано, що походження антигену А, виявленого в слідах слини на жіночому платті, від потерпілого ОСОБА_3 та від ОСОБА_1 не виключається (Т-2, а.с. 240-242);

- дані висновку експерта № 2-04/284 від 24 липня 2015 року, де вказано, що на платті чорного кольору в горошок, що належить ОСОБА_1, та на предметному скельці сперматозоїди не знайдені (Т-2, а.с. 244-246);

- дані висновку експерта № 05-1-08/83 від 16 березня 2015 року, де вказано, що в слідах на сукні знайдені дві головки сперматозоїдів без домішок крові (Т-2, а.с. 247-248);

- дані висновку експерта № 2-04/283 від 24 липня 2015 року, де вказано, що на куртці чорного кольору, що належить ОСОБА_6., слина не виявлена (Т-2, а.с. 250-252);

- дані висновку експерта № 69 від 05 березня 2015 року, де вказано, що слід папілярного узору розмірами 20x15 мм, виявлений на поверхні п'ятилітрової ємкості, не придатний для ідентифікації особи, яка його залишила (Т-2, а.с. 254-258);

- дані висновку експерта № 2/470 від 31 березня 2015 року, де вказано, що на тампонах, якими проводили змиви з ванни та умивальника, які вилучені в ході огляду місця події, наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин не виявлено (Т-2, а.с. 260-263);

- дані висновку експерта № 2/471 від 29 квітня 2015 року, де вказано, що в наданих на експертизу зразках води з ванної та умивальника, які вилучені в ході огляду місця події, наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин не виявлено (Т-2, а.с. 265-267);

- дані висновку експерта № 05-5-06/42 від 25 березня 2015 року, де вказано, що крові в змивах з двох ножів не виявлено (Т-2, а.с. 268-269);

- дані висновку спеціаліста № 14/Ц-764 від 10 березня 2015 року, де вказано, що стан ОСОБА_1 протягом всього періоду поховальної процесії тіла ОСОБА_3 характеризується як депресивний, пов'язаний із загальним психоемоційним пригніченням. Скорботний вигляд матері не мав яскраво вираженого емоційного страждання (Т-2, а.с. 270-277);

- дані експертного висновку психофізіологічного дослідження достовірності показань ОСОБА_1 з метою виявлення наявності прихованої інформації, у зв'язку з кримінальним провадженням, від 12 березня 2015 року, де вказано, що ОСОБА_1 володіє приховуваною винною інформацією про обставини вбивства ОСОБА_3 ЇЇ показання не є достовірними і психологічно обґрунтованими. Аналіз реакцій не дозволив встановити наявність в квартирі ОСОБА_1 сторонніх осіб в момент вчинення злочину. ОСОБА_1 інсценувала напад невідомих осіб. Аналіз зафіксованих реакцій дозволяє припустити, що смерть потерпілого настала значно раніше того часу, який вказує ОСОБА_1, а саме близько 12 години дня до обіду, перед телефонним дзвінком матері ОСОБА_1 (Т-2, а.с. 278-289);

- дані протоколу № 1072 н/т про результати аудіо контролю особи від 14 квітня 2015 року, де ОСОБА_1, зокрема, вказує, що, граючись із сином «в конячку», тримала його та смикнула мотузку, й ОСОБА_3 задихнувся (Т-2, а.с. 290-292);

- дані опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 23 червня 2015 року, де було вилучено інформацію на СД-R диску за вх. № 16534 від 18.06.2015 (Т-2, а.с. 293-296);

- дані протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 23 червня 2015 року, де встановлено, що вилученню підлягає лазерний диск вих. № 9151/3/кт від 23.06.2015 р. (Т-2, а.с. 297);

- дані опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді, суду від 23 червня 2015 року, де було вилучено СD-R диск вих. № 9151/3/кт від 23.06.2015 р., с/н № 108RE11D8091735B1 (Т-2, а.с. 298-306);

- дані протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 23 червня 2015 року, де встановлено CD-R диск за вх. GД-15-16910 (Т-2, а.с. 307);

- дані опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 23 червня 2015 року, де було вилучено CD-R диск за вх. номером Вх. GД-15-16910 від 19.06.2015 року. Вих. GД-15-8780 від 22.06.15 (Т-2, а.с. 308-310);

- дані квитанцій про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 29-36, 49-51, 56, 57, 84-88, 91 (Т-2, а.с. 311-329);

- дані копії паспорту ОСОБА_1 № НОМЕР_1, виданий Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області 10 жовтня 2006 року (Т-2, а.с. 330);

- дані довідки Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області від 04.03.2015 р. № 1702 про несудимість ОСОБА_1 (Т-2, а.с. 331);

- дані довідки Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області від 04.03.2015 р. № 1702 про несудимість ОСОБА_1 (Т-2, а.с. 332);

- дані довідки ЧОНД № 831 від 05.03.2015 р., де вказано, що ОСОБА_1 під диспансерним наглядом лікаря нарколога не перебуває (Т-2, а.с. 333);

- дані довідки КЗ «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» № 391/01-37/1 від 06.05.2015 р., де вказано, що ОСОБА_1 під диспансерним наглядом лікаря психіатра не перебуває і не перебувала (Т-2, а.с. 334);

- дані довідки КЗ «Третя Черкаська міська лікарня ШМД» ЧМР» від 03.03.2015 р., де вказано, що ОСОБА_1 було доставлено до приймального відділення третьої міської лікарні ШМД із діагнозом: гостра реакція на стрес після стану асфіксії? Численні садна та гематоми тулуба і кінцівок (Т-2, а.с. 335);

- дані довідки КУ «ОЦЕМД та МК ЧОР» від 04.03.2015 р. № 300, де вказано, що на Черкаській СШМД 03 березня 2015 року за адресою: АДРЕСА_1 о 16 год. 33 хв. зареєстровано виклик ШМД, привід до виклику: «Погано. Ситуаційна реакція» (Т-2, а.с. 336);

- дані довідки КУ «ОЦЕМД та МК ЧОР» від 05.03.2015 р. № 306, де вказано, що ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 р. по теперішній час швидку медичну допомогу не викликала, крім випадку 03.03.2015 р. (Т-2, а.с. 337);

- дані характеристики ОСОБА_1 від 23.04.2015 р., виданої секретарем комітету самоорганізації населення мікрорайону «Калиновий», згідно з якою ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується виключно позитивно (Т-2, а.с. 338);

- дані свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 згідно з яким ОСОБА_2. та ОСОБА_34. зареєстрували шлюб 19.08.2006 р. (Т-2, а.с. 339);

- дані свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, згідно з яким ОСОБА_35 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 року, батьки ОСОБА_2. та ОСОБА_1 (Т-2, а.с. 340);

- дані характеристики ОСОБА_1 від 27.04.2015 р. № 25-02-15, виданої директором дошкільного навчального закладу (ясла-садок) спеціального типу № 13 «Золотий ключик» ОСОБА_36., згідно з якою ОСОБА_1 за місцем відвідування дошкільного навчального закладу ОСОБА_3 та ОСОБА_35. характеризується виключно з позитивної сторони як відповідальна, любляча та уважна мати (Т-2, а.с. 341);

- дані характеристики Черкаської загальноосвітньої школи № 15, згідно з якою ОСОБА_1 за місцем навчання ОСОБА_3 характеризується лише з позитивної сторони як спокійна, урівноважена та доброзичлива мати. Активно брала участь у житті класу, була членом батьківського комітету. ОСОБА_3 виховувався в нормальній родині, де панували доброзичливі стосунки та любов до дітей. Емоційний стан хлопчика у школі завжди був спокійний та урівноважений (Т-2, а.с. 342);

- дані характеристики ТОВ «Бухгалтерська компанія» Дім Обліку» від 29 квітня 205 року, відповідно до якої ОСОБА_1 за місцем роботи характеризується як вдумливий фахівець, ініціативний працівник, успішно виконувала свої посадові обов'язки (Т-2, а.с. 343);

- дані характеристики голови житлового будівельного кооперативу № 65 від 27 квітня 2015 року, відповідно до якої ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується виключно позитивно, конфліктних ситуацій і скарг від сусідів не надходило, підтримує гарні відносини в сім'ї (Т-2, а.с. 344).

Заслухавши доповідача, прокурора, обвинувачену, її захисників та потерпілого, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, вирок суду у разі визнання особи винуватою має містити, крім іншого, докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Колегія суддів вбачає, що оскаржуваний вирок за змістом не відповідає обсягу доказів і сукупності обставин, які суд мав дослідити і яким він мав дати оцінку, виходячи зі змісту матеріалів провадження.

По-перше, у змісті вироку (Т-3, а.с. 165) містяться посилання як на докази на окремі протоколи слідчих дій і висновки експертиз. При цьому жодним чином не розкривається зміст цих документів, тому залишається незрозумілим, які саме дані цих документів сприймаються судом як доказ і яким чином вони оцінюються.

По-друге, у мотивувальній частині вироку дається оцінка лише трьом висновкам експертів, зокрема № 84 від 07.04. 2015 року, № 913 від 24. 03. 2015 року й № 38-к від 13. 07. 2015 року, а також показам самої обвинуваченої. Оцінки інших доказів, на які звертають увагу як сторона захисту, так і сторона обвинувачення, зокрема й підстав їх відхилення, немає.

Відсутність такої оцінки у вироку зумовлює неможливість надання їм оцінки й судом апеляційної інстанції в ході апеляційного розгляду, адже позиції суду першої інстанції щодо оцінки окремих доказів, яка могла б бути переглянута апеляційним судом, немає.

У зв'язку з цим, залишилися недослідженими і не оціненими судом першої інстанції цілий ряд доказів і обставин, які мають істотне значення для оцінки висунутого особі обвинувачення. Зокрема наступні. 1) Яким чином у обвинуваченої виникли ушкодження шиї та інших частин тіла, якщо відповідно до окремих висновків експертиз їх виникнення у неї шляхом самоушкодження є малоймовірним? Якою є оцінка суду змісту цих експертиз, з яких підстав суд не бере до уваги зміст їх окремих частин? 2) Яким є механізм асфіксії малолітнього ОСОБА_3 за умови необережних дій з боку обвинуваченої під час гри з дитиною, що суд першої інстанції визнав доведеним, якщо згідно з указаними вище висновками експертиз на його шиї відсутня странгуляційна борозна і знайдений на місці злочину ремінець не міг бути знаряддям злочину? Якою за таких умов є конкретна форма вини обвинуваченої: злочинна самовпевненість чи злочинна недбалість? 3) Яким чином суд оцінює покази як обвинуваченої, так і потерпілого, про тиск на них з боку працівників поліції, які згідно з показами потерпілого змусили його тиснути на дружину з метою отримання її зізнання? Чи перевірялися ці покази на предмет наявності в діях представників правоохоронних органів ознак застосування недозволених методів досудового розслідування? 4) З яких причин судом відхиляються покази обвинуваченої про вчинення злочину відносно неї та її малолітньої дитини сторонніми особами? Чим спростовується така можливість в контексті наявності в помешканні обвинуваченої численних слідів рук і взуття сторонніх осіб, про що вказано у зазначених вище висновках експертиз?

З огляду на це, на думку колегії суддів, оскаржуваний вирок не може залишатися чинним з мотивів відсутності в ньому належної комплексної оцінки змісту висунутого особі обвинувачення на предмет його доведеності і обґрунтованості, що в цілому порушує право особи на справедливий суд, гарантоване ст. 6 ЄКПЛ.

При цьому, ухвалюючи рішення про призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає можливим виловлювати свою позицію щодо виду та розміру призначеного покарання, а також щодо аспектів застосування положень ст. 75 КК України, вбачаючи неможливим впливати у такий спосіб на позицію суду першої інстанції. Адже апеляційна скарга прокурора щодо посилення покарання зумовлюється іншою кваліфікацією дій обвинуваченої з точки зору сторони обвиунвачення, ніж та, яка була визнана доведеною судом першої інстанції в оскаржуваному вироку (умисне вбивство і вбивство з необережності). Тому, враховуючи, що оскаржуваний вирок скасовується з процесуальних мотивів, зокрема через істотну неповноту оцінки всієї сукупності доказів, позиція суду першої інстанції в аспекті призначення покарання має залежати виключно від позиції суду про доведеність винуватості особи, кваліфікації дій та інших передбачених законом обставин.

Керуючись ст. ст. 370, 404, 405, 407, 409, 412 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_1, захисника Єременка С. Я., захисника Дубинського В. М. та прокурора Черкаської місцевої прокуратури Купчина А. Ю. задовольнити частково.

Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 вересня 2016 року відносно ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :