Ухвала суду № 68175015, 09.08.2017, Апеляційний суд Київської області

УХВАЛА

09 серпня 2017 року суддя Апеляційного суду Київської області Фінагєєв В.О., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» про скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.

Разом з тим, всупереч вимог Закону України «Про судовий збір», апеляційна скарга не оплачена судовим збором.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 8 Закону «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі фізичних осіб.

Такі роз'яснення містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Обґрунтовуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, апелянт зазначає, що він звільнений з роботи та не має джерела доходів. Однак, позивач не надав належних та допустимих доказів того, що на момент подання апеляційної скарги він не має можливості сплатити судовий збір.

Враховуючи зазначене, у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору необхідно відмовити.

Відповідно до вимог частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції від 01 січня 2017 року) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При подачі позовної заяви сплаті підлягав судовий збір у розмірі 640 грн.

Згідно пункту 6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції від 01 вересня 2015 року) судовий збір при подачі апеляційної скарги на рішення суду справляється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

У зв'язку з вищезазначеним, апелянту необхідно сплатити судовий збір у розмірі 704 грн.

Судовий збір має бути сплачено за реквізитами: отримувач: ГУДКСУ у К/о.(Київ обл./м. Київ) 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; банк отримувача ГУ ДКCУ у Київській області; код банку отримувача (МФО) 821018; рахунок отримувача 31217206780001; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу: судовий збір за позовом( ПІБ чи назва установи, організації позивача), Апеляційний суд Київської області.

Крім того, апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

З матеріалів справи вбачається, що під час проголошення оскаржуваного рішення у судовому засіданні був присутній позивач та його представник. Останнім днем подачі апеляційної скарги було 27 липня 2017 року, проте ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу 31 липня 2017 року, тобто з пропуском строку. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що повний текст рішення він отримав 26 липня 2017 року, однак, питання про поновлення строку на апеляційне оскарження він не порушує.

Відповідно до ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали особа має право звернутися до апеляційного суду з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Таким чином, ОСОБА_2 необхідно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги та подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказавши підстави для його поновлення.

Згідно вимог ст. 297 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 294 цього Кодексу, а вказані особою, яка її подає, підстави є неповажними, а також у разі несплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 121, 297 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2017 року залишити без руху та надати апелянту строк для сплати судового збору - п'ять днів з моменту отримання ухвали, для подання заяви про поновлення строку - тридцять днів з моменту отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.О. Фінагєєв