Постанова № 68173817, 21.06.2017, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/2292/17

2-а/296/260/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2017 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

судді Сингаївського О.П.,

секретаря Галіцької А.М.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в місті Житомирі адміністративний позов ОСОБА_1 до Житомирського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

-визнати протиправною відмову Житомирського обласного військового комісаріату у оформленні документів та наданні висновку до Міністерства оборони України, у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів, щодо можливості виплати йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності 1 групи з 20.01.2017 року, внаслідок поранення, контузії та захворювань пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, відповідно до його заяви до Андрушівського районного військового комісаріату від 01.03.2017 та доданих до заяви документів згідно п. 11 Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, оформлену листом від 03.03.2017 №ВС1280;

-зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат прийняти та оформити документи позивача зазначені в заяві про виплату одноразової грошової допомоги до Житомирського об'єднаного військового комісаріату від 03.01.2017 та надати Міністерству оборони України висновок щодо можливості виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності 1 групи з 20.01.2017, внаслідок поранення, контузії та захворювань пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країна де велися бойові дії, у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів, з урахуванням того, що він як інвалід 1 групи, набув право на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня року встановлення інвалідності, а саме 01.01.ю2017 року, а рішення Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 29.01.2016 №318 та акт судово-медичного дослідження від 13.01.2016 року № 121 є належними документами, які свідчать про причину та обставини отриманого позивачем поранення, контузії, зокрема, і про те, що вони отримані не внаслідок протиправного діяння, відповідно до вимог п.п.6, 11 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975;

-зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат подати звіт про виконання прийнятої на користь позивача постанови суду протягом п'ятнадцяти діб з дня набрання рішення суду законної сили.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу в Збройних Силах в період з 14.05.1986 року по 30.06.1988 року. В період з 02.06.1987 року по 28.06.1988 року проходив військову службу на території Анголи та в складі військової частини 44708. Житомирською Обласною МСЕК №2 йому встановлено ІІ групу інвалідності з 26.10.2007 року, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, 10.04.2012 повторно встановлено ІІ групу інвалідності, з 10.04.2012 року, а також з 14.02.2017 року йому встановлено І групу інвалідності з 20.01.2017 року, що настала з тих же самих підстав. Таким чином, позивач вважає, що він, як інвалід І групи з 20.01.2017 року набув право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на дату встановлення інвалідності. 01.03.2017 року він звернувся до Міністерства оборони України через Андрушівський РВК та Житомирський ОВК із заявою про виплату одноразової грошової допомоги як інваліду І групи з 20.01.2017 року та надав усі необхідні документи. Звідти документи направлено до Міністерства оборони України, однак 03.03.2017 Житомирський ОВК повернув його документи на доопрацювання до Андрушівського РВК.

Тому, ОСОБА_1 вважає, що відповідачем порушено його право на соціальний захист та отримання належної грошової допомоги у зв'язку із встановлення інвалідності І групи з 20.01.2017, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії та їх наслідків пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби на території Анголи.

Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав заперечення, у яких зазначив, що позивачем до заяви не додано документу, що свідчить про причини та обставини поранення, зокрема акту про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення. У задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах з 14.05.1986 по 30.06.1988, при цьому, у період з 02.06.1987 по 28.06.1988, проходив військову службу на території Анголи та в складі військової частини 44708, що підтверджується копією військового білету (а.с.18-20).

З витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв колишнього військовослужбовця від 29.01.2015 року №318 встановлено, що отримані позивачем поранення (контузія) та захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (а.с.23).

Висновком спеціаліста у галузі судово-медичного обстеження №121 від 11.01.2016 встановлено, що отриманні поранення отриманні під час проходження військових дій у Анголії у 1987 році (а.с.24,25).

26.10.2007 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 18.10.2007, яка настала внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням військової служби (а.с.26).

10.04.2012 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності з 10.04.2012, яка настала внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії (а.с.27).

14.02.2017 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 позивачу встановлено І групу інвалідності з 20.01.2017, яка настала внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії (а.с.28).

03.10.2016 Андрушівським управлінням праці та соціального захисту населення позивачу встановлений статус інваліда війни І групи (а.с.29 ).

01.03.2017 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Міністерства оборони України, Житомирського ОВК через Андрушівський РВК для виплати йому одноразової грошової допомоги, що передбачена статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як інваліду 1 групи з 20.01.2017 (а.с.30).

Листом від 03.03.2017 за № ВС 1280 Житомирський обласний військовий комісаріат повернув документи на доопрацювання до Андрушівського РВК, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчинення особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження (а.с.31).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно з ч.1 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим законом мають право на її отримання.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Згідно з ч. 6 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами.

Частина 9 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлює, що порядок призначення і виплати допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб (далі - Порядок № 499).

Пунктом 3 Порядку № 499 передбачено, що особи, яким виплачується одноразова грошова допомога в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган), визначені цим пунктом документи.

Пунктом 7 Порядку № 499 визначено, що керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в п. 3 цього Порядку.

Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Крім того, дані правовідносини врегульовано наказом Міноборони № 530 від 14.08.2014 «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової службі, та членів їх сімей».

Відповідно п. 4.7 Наказу № 530 документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб.

Висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги, згідно з п. 4.8 Наказу № 530 подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.

З викладеного слідує, що рішення про призначення або відмову у призначенні допомоги належить до виключної компетенції розпорядника бюджетних коштів, яким є Міністерство оборони України.

Згідно п.п.1. 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975) одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи.

Статтею 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідно до п. 11 Порядку № 975, військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до п. 21.21 глави 21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу у збройних силах України, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 р. № 402 (далі - Положення № 402), за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).

Також, відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 N 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Судом встановлено, що під час проходження служби ОСОБА_1 отримав осколкові поранення голови, обличчя, що підтверджується висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичного обстеження №121 від 11.01.2016 року.

Як вбачається з витягу із протоколу Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України прийняла рішення від 29.01.2015 року протокол № 318, яким встановлено, що отримані позивачем поранення, контузія, захворювання, "ТАК", пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Суд зазначає, що згідно п.4.8. Наказу №530 відповідач зобов'язаний був подати висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. У разі, якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні.

Як вказувалося вище, позивач проходив військову службу в 1987-1988р.р. на території Анголи, а тому, не може надати акт про нещасний випадок, складений за матеріалами військової частини, або довідку командира військової частини про причини та обставини порання, які згідно листа від 03.03.2017 у нього вимагає відповідач. При цьому, відповідач не може також надати необхідну допомогу в оформленні таких документів, хоча такий його обов'язок передбачено в п.4.8. Наказу №530.

Оскільки, рішення щодо виплати грошової допомоги приймає виключно розпорядник бюджетних коштів, яким є Міністерство оборони України, то саме до його компетенції відноситься надання оцінки документам на предмет можливості здійснення виплати. Відповідач зобов'язаний надати лише висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги та надіслати пакет документів до розпорядника коштів для прийняття відповідного рішення.

Отже, враховуючи, що рішення Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 29.01.2016 року № 318 та висновок спеціаліста у галузі судово-медичного обстеження від 11.01.2016 року №121 є документами, які можуть свідчити про причини та обставини поранення, контузії ОСОБА_1, зокрема про те, що вони отримані не внаслідок протиправного діяння, суд вважає що позивачем надано необхідний пакет документів для надіслання їх до Міністерства оборони України для отримання одноразової грошової допомоги згідно статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 року.

Разом з тим, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню в обсязі заявленому в прохальній частині позовної заяви, оскільки висновок про який просить зазначити позивач в резолютивній частині рішення, виходить за межі предмету дослідження у даному спорі.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Що стосується вимоги ОСОБА_1 зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат подати звіт про виконання прийнятої на користь позивача постанови суду протягом п'ятнадцяти діб з дня набрання постановою законної сили, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, а також приписи ст.ст. 2,3, 14 КАС України щодо обов'язковості судових рішень, ст.181 КАС України щодо процесуальної можливості сторони виконавчого провадження оскаржити дії державного виконавця у процесі виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати у 15-ти денний строк після набрання чинності рішення звіт про виконання судового рішення.

Оскільки, позивача в силу ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнено від сплати судового збору, судовий збір слід стягнути на користь держави з відповідача - Житомирського обласного військового комісаріату.

Керуючись ст.ст.11, 71, 158-163, 181, 183-2, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати відмову Житомирського обласного військового комісаріату у оформленні документів та наданні висновку до Міністерства оборони України, у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів, щодо можливості виплати йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності І групи з 20.01.2017 року, внаслідок поранення, контузії та захворювань пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, відповідно до заяви ОСОБА_1 до Андрушівського районного військового комісаріату від 01.03.2017 та доданих до заяви документів згідно п. 11 Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, оформлену листом від 03.03.2017 №ВС1280 протиправною.

Зобов'язати Житомирський обласний військовий комісаріат прийняти та оформити документи ОСОБА_1 для виплати одноразової грошової допомоги, подані відповідно до заяви від 03.01.2017 року та розглянути питання про надання Міністерству оборони України висновку щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 1 групи інвалідності з 20.01.2017 року внаслідок поранення, контузії, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, відповідно до вимог статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві".

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Житомирського обласного військового комісаріату на користь держави судовий збір у розмірі 640, 00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Cуддя О. П. Сингаївський