Вирок № 68171911, 09.08.2017, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/5275/17

Провадження № 1-кп/727/257/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2017 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Меренчук Р.Ю.

за участі прокурора Солонської М.Я.

за участю захисника Дутка Т.С.

за участю потерпілого ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернівці матеріали кримінального провадження за обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Кельменці, Кельменецького району, Чернівецької області, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, зареєстрованого по АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого: вироком Ленінського районного суду м.Чернівці від 17.03.1995 року за ч.2 ст.140, ст.46-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст.46-1 КК України з відстрочкою виконання покарання на 1 рік; вироком Ленінського районного суду м.Чернівці від 21.11.1995 року за ст.17, ч.3 ст.81, ч.1 ст.89, ст.42 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців; вироком Ленінського районного суду м.Чернівці від 19.11.1997 року за ст.17, ч.2 ст.140, ч.1 ст.145, ст.42 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; вироком Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 17.11.1998 року за ч.2 ст.140 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 місяців; вироком Першотравневого районного суду м.Чернівці від 12.12.2001 року за ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ч.2 ст.145, ст.208, ст.42 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років; вироком Першотравневого районного суду м.Чернівці від 14.10.2008 року за ч.2 ст.187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна; вироком Першотравневого районного суду м.Чернівці від 20.02.2017 року за ч.1 ст.395 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці, -

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Так, 01.04.2017 року, в період часу з 20 год. 30 хв. по 23 год. 10 хв., ОСОБА_3, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2, переслідуючи корисливу мету, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, повторно, протиправно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, підійшов до вішака з верхнім одягом, викрав з кишені куртки потерпілого ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Samsung Duos», модель «GT-S5292», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1, ІМЕІ: НОМЕР_2, з чохлом чорного кольору, загальною вартістю 450 грн., із сім-карткою «Київстар» НОМЕР_3, вартістю 10 грн., на рахунку якого було 75 грн., карткою пам'яті на 4 Gb, вартістю 150 грн., зарядний пристрій чорного кольору до мобільного телефону марки «Samsung GALAXY G1», вартістю 100 грн., USB флеш накопичувач, ємкістю на 16 Gb, фірми «Арасег», чорного кольору, вартістю 179 грн., металеву печатку та записник, які матеріальної цінності для потерпілого ОСОБА_4 не становлять. Після вчинення крадіжки ОСОБА_3 з місця скоєного злочину пішов, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим своїми умисними діями спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 964 гривень.

В подальшому, 02.04.2017 року, приблизно о 02 год. 00 хв., ОСОБА_3, перебуваючи по АДРЕСА_3, переслідуючи корисливу мету, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, таємно, протиправно, повторно, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб, пошкодивши скло задніх дверей автомобіля марки «Ford FOCUS», білого кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_4, який був припаркований неподалік будинку АДРЕСА_3, із салону вказаного автомобіля викрав мобільний телефон марки «Samsung GALAXY young», модель «GT-S6310N», вартістю 500 грн., ІМЕІ: НОМЕР_5, білого кольору, із сім-карткою «Київстар» за НОМЕР_6, вартістю 10 грн., на рахунку якого було 20 грн., з прозорим силіконовим чохлом, вартістю 50 грн. Після вчинення крадіжки ОСОБА_3 з місця скоєного злочину пішов, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим своїми умисними діями спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 580 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненому визнав повністю та пояснив, що 01.04.2017 року він зустрів свого знайомого ОСОБА_5, з яким вони разом зайшли до знайомої. У неї перебувало троє осіб, в тому числі і потерпілий ОСОБА_4 Вони всі разом розпочали вживати алкогольні напої. Потім обвинувачений з знайомим ОСОБА_5 пішли придбати горілку та перед цим обвинувачений перевісив куртку ОСОБА_4 з кімнати на кухню. Повернувшись, коли він залишився самий, на кухні, він обшукав куртку потерпілого та знайшов там флешку, печатку, телефон, які узяв собі та потім повісив куртку на попереднє місце. Потім вони з ОСОБА_5 пішли додому. Також пояснив, що наступного дня ввечері йому зателефонувала знайома ОСОБА_6 та сказала повернути викрадені речі потерпілому, що він і зробив, за винятком мобільного телефону, який, як виявилось, він загубив, вчиняючи другий епізод крадіжки з автомобіля 02 квітня 2017 року. З вартістю викраденого у ОСОБА_4, вказаною в обвинувальному акті погодився. З приводу другого епізоду крадіжки суду пояснив, що 02.04.2017 року приблизно о 02:00 він вночі йшов по АДРЕСА_3 додому та побачив як у автомобілі засвітився мобільний телефон. Переконавшись, що його ніхто не бачить, він за допомогою каменя розбив скло, а саме форточку та саме вікно автомобіля та викрав звідти з салону мобільний телефон, однак при цьому, загубив у автомобілі інший мобільний телефон, який був у нього на той момент - ОСОБА_2 Також вказав, що мобільним телефоном ОСОБА_2 користувався приблизно 6 днів, після чого повернув його працівникам поліції. Ствердив, що матеріальна шкода потерпілим відшкодована. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати.

Показання ОСОБА_3 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні вказав, що 02.04.2017 року йому повідомили сусіди, що у його автомобіля розбите скло. На місці виявилось, що розбиті два вікна, а саме задня форточка та вікно лівої дверки авто. Побачив, що відсутній його мобільний телефон білого кольору. Згодом йому мобільний телефон повернули. На даний час він обвинуваченого вибачив, не має до нього претензій матеріального та морального характеру, просив суд суворо не карати обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, однак спрямував до суду письмову заяву, згідно якої він просить суд розглянути кримінальне провадження у його відсутність, не має до обвинуваченого будь-яких претензій матеріального чи морального характеру, шкода йому відшкодована, міру покарання обвинуваченого залишає на розсуд суду.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

ОСОБА_3 погодився на скорочений порядок судового слідства, без дослідження будь-яких доказів, крім його особистого допиту, допиту потерпілого та вивчення матеріалів кримінального провадження, які характеризують його, як особу, пояснивши, що рішення його добровільне і наслідки, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України йому зрозумілі.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що дії ОСОБА_3 органами досудового розслідування за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, кваліфіковані правильно.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, суд враховує, що скоєний обвинуваченим злочин відповідно до ст.12 КК України належать до категорії злочинів середньої тяжкості.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він є особою раніше неодноразово судимою, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, зареєстрований у Центрі обліку бездомних осіб ОГ «Народна допомога».

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування спричиненої злочином шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Так, враховуючи той факт, що обвинувачений є особою раніше неодноразово судимою за вчинення умисних корисливих злочинів, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 не можливе без реального відбування покарання, підстав для застосування до ОСОБА_3 вимог ст.ст.75, 76 КК України - немає.

Разом з тим, враховуючи те, що обвинувачений винним себе визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, а також враховуючи той факт, що потерпілі не мають до ОСОБА_3 претензій матеріального та морального характеру, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 можливо призначити покарання у вигляді 1-го року та 6-ти місяців позбавлення волі.

Також в порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню і доля речових доказів.

Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання за данною статтею КК України у вигляді 1-го року та 6-ти місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою. Строк покарання рахувати з 21 липня 2017 року.

Речовий доказ по кримінальному провадженню, а саме: мобільний телефон «Samsung GALAXY young», ІМЕІ: НОМЕР_5, білого кольору, який згідно постанови слідчого від 11.04.2017 року визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню та згідно розписки переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2 - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_2.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: мобільний телефон «Samsung Duos», модель «GT-S5292», чорного кольору, ІМЕІ: НОМЕР_1, ІМЕІ: НОМЕР_2, з чохлом чорного кольору, які згідно постанови слідчого від 11.04.2017 року визнані речовими доказами по кримінальному провадженню та згідно розписки передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4 - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_4.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: металеву печатку, USB флеш-накопичувач фірми «Apacer» та записник коричневого кольору, які згідно постанови слідчого від 11.04.2017 року визнані речовими доказами по кримінальному провадженню та згідно розписки передані на зберігання потерпілому ОСОБА_4 - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_4.

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 кошти в сумі 1726,24 (одну тисячу сімсот двадцять шість) гривень 24 (двадцять чотири) копійки на користь держави, в рахунок відшкодування витрат на проведення в ході досудового розслідування судових експертиз.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Чернівці, а обвинуваченим, який утримується під вартою, з моменту вручення копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Чебан В.М.