Ухвала суду № 68171761, 07.08.2017, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5971/14-к

Провадження № 1-кп/645/58/17

У Х В А Л А

Іменем України

07 серпня 2017 року м. Харків

Колегія судді Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого судді Федорової О.В.

суддів Сілантьєвої Е.Є.

Горпинич О.В.

при секретарі - Петленко І.І.

за участю прокурора - Карнаух О.М.

представника потерпілого - ОСОБА_2

захисника обвинуваченого - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

перекладача - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою та про привід свідків у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Грузії, уродженця сел. Дагва, району Кобулеті, Грузії, проживаючого тимчасово за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-

в с т а н о в и л а:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Прокурор у судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням по продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4, посилаючись на наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та наголосив, що обвинувачений є громадянином Грузії, не має постійного місця проживання на території України, офіційно не працює та не має джерела доходів, не має міцних соціальних зв'язків, що свідчить про наявність вищевказаних ризиків.

Представник потерпілого в судовому засіданні просив змінити запобіжний захід на більш м'який, а саме домашній арешт за адресою його проживання.

Захисник обвинуваченого заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та просив суд змінити запобіжних захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт за місцем проживання його батька ОСОБА_4, посилаючись на те, що обвинувачений тривалий час, а саме три роки і п'ять місяців перебуває під вартою, обвинувачений своєї вини у вчиненні даного кримінального правопорушення не визнає, ризики прокурором не доведені, неявка в судове засідання свідків з боку сторони обвинувачення не є підставою для продовження віносно обвинуваченого строків тримання під вартою.

Обвинувачений заперечував проти продовження строку тримання під вартою, просив змінити обраний відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

Судова колегія, розглянувши клопотання прокурора, вислухавши пояснення учасників процесу, вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з матеріалами кримінального провадження відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвалою суду від 14.06.2017 року продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на підставі ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова до 12.07.2017 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4 та ймовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому. При цьому, суд приймає до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке в силу ст. 12 КК України відноситься до категорії особо тяжких, за яке передбачене кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років. Крім того, враховує, що обвинувачений постійного місця проживання в Україні не має, є громадянином Грузії, у зв'язку з чим існує ризик переховування обвинуваченого від суду. Крім того, обвинувачений офіційно не працевлаштований, не має офіційного джерела доходів, не має стійких соціальних зв'язків, не має сім'ї та утриманців.

Крім того, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішення питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з даних матеріалів кримінального провадження, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати обґрунтованими посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.

Судом було досліджене питання щодо зменшення ризиків, які існували на момент обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак доказів, які б підтверджували вказані обставини, суду не надано, та не зазначено про існування таких доказів.

Крім того, судом вирішувалося питання про вжиття до обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу, однак наявність вказаних обставин виключає, на думку суду, застосування таких.

З урахуванням наведеного, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.

Крім того, в судовому прокурор повторно заявив клопотання про привід свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які систематично не з'являються в судове засідання, причини неявки суду не повідомляють.

Ухвала суду про привід вказаних свідків від 14.06.2017 року не виконана.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, які не заперечили проти застосування приводу, вважає необхідним клопотання прокурора задовольнити, застосувати у відношенні свідків привід через органи внутрішніх справ для забезпечення розгляду кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 372 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ухвалила:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою на шістдесят днів - до 05 жовтня 2017 року.

Доставити приводом у судове засідання, яке відбудеться 14 вересня 2017 року об 11 годині 30 хвилин в приміщенні Фрунзенського районного суду м. Харкова свідків:

- ОСОБА_7 яка мешкає АДРЕСА_1;

- ОСОБА_11, який мешкає за адресою АДРЕСА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3);

- ОСОБА_9, яка мешкає за адресою АДРЕСА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4);

- ОСОБА_8, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2.

Виконання ухвали доручити Немишлянському ВП ГУНП в Харківській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Немишлянський відділ Харківської місцевої прокуратури №3 Харківської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Федорова О.В.

суддя Сілантьєва Е.Є.

суддя Горпинич О.В.