Рішення № 68170882, 08.08.2017, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/2184/17

Провадження № 2/419/453/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2017 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Мартинюка В. Б.,

при секретарі Чуйкіній Д. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Новоайдар цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів. В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 10.12.2010 р. шлюб між нею та відповідачем розірвано. Від шлюбу мають малолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Новоайдарського районного суду від 11.05.2012 року з ОСОБА_2 на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 800 грн. На теперішній час старша дитина досягла повноліття. У звязку із збільшенням розміру прожиткового мінімуму та ростом цін виникла необхідність у зміні розміру аліментів.

На підставі вищенаведеного, позивач просила суд збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача на її користь на утримання малолітнього ОСОБА_3 до 888,50 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не зявилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 10.12.2010 р. шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано (а.с.6). Від шлюбу сторони мають малолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).

Рішенням Новоайдарського районного суду від 11.05.2012 року з ОСОБА_2 на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 800 грн. (а.с.8). На теперішній час старша дитина досягла повноліття. З часу прийняття судом рішення збільшився розмір прожиткового мінімуму та зросли ціни, у зв`язку з чим виникла необхідність у зміні розміру аліментів.

На підставі вищенаведеного, позивач просила суд збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача на її користь на утримання малолітнього ОСОБА_3 до 888,50 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Згідно приписів ч. 1, 4ст. 60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.ст.57,60 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я і матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків.

Відповідно до довідки про склад сім`ї № 268 від 04.07.2017 року до складу сім`ї ОСОБА_1 входить: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на її утриманні (а.с.10).

Факт зміни прізвища позивачки з «Гетьманцева» на «Найдиш» підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.7).

Відповідно до абз. 3 п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України, при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів №3 від 15.05.2006 р. вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоровя, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідач є працездатною особою. Відомості про наявність у відповідача інших дітей, непрацездатних членів сім`ї у суду відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум дітей, віком від 6 до 18 років, складає 1777 грн.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто не менше 888,50 грн. для дитини віком від 6 до 18 років. З матеріалів справи вбачається, що за рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 11.05.2012 р. з відповідача стягуються аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі, який менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, який встановлений для дитини віком від 6 до 18 років, що порушує право малолітнього ОСОБА_3 на нормальний фізичний, культурний, духовний розвиток та навчання.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного Кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або покращення стану здоровя будь-кого з них.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст. 8 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, що була проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові та моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікованаПостановою ВРN 789-XII від 27.02.1991р., Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ст. 179 СК аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Враховуючи матеріальне становище позивача та відповідача, потреби дитини у матеріальному забезпеченні, які позивач одноособово забезпечити не має змоги, відповідно до конституційного принципу верховенства права, з урахуванням потреб дитини та можливостей батька, суд вважає, що відповідач на теперішній час спроможний сплачувати аліменти на утримання малолітньої дитини у розмірі 888, 50 грн., але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На думку суду, такий розмір утримання є обгрунтованим, відповідатиме вимогам виваженості і справедливості, тому позовні вимоги ОСОБА_1 в частині збільшення розміру аліментів підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині початку стягнення аліментів від дня пред`явлення позову до суду та допущення негайного виконання рішення суду у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до абз. 4 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів №3 від 15.05.2006 р. у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору при подачі позову, він стягується з відповідача в дохід держави.

Відповідно до ст. 5 ЗУ Про судовий збір від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що сплату судового збору необхідно покласти на відповідача у розмірі, встановленому законом.

Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 180, 182, 192 СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів №3 від 15.05.2006 року, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, що стягуються за рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 11.05.2012 р. з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, з 800 грн. до 888, 50 грн., але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, судовий збір у розмірі, встановленому ст. 4 ч. 2 п.1.1 ЗУ Про судовий збір, тобто 640 грн. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (місцезнаходження: вулиця Липська, 18/5, м.Київ, 01601) на наступні платіжні реквізити: «судовий збір, код за ЄДРПОУ 37993783, пункт 5, код класифікації доходів бюджету: 22030106, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, рахунок отримувача: 31215256700001, код банку отримувача: 820019, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві".

В іншій частині позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий В. Б. Мартинюк