Ухвала суду № 68169992, 04.08.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/893/17 Справа № 201/9189/17 Головуючий у 1 й інстанції - Доповідач - Кленцарь В.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2017 року м. Дніпро

04 серпня 2017 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кленцарь В.Б.,

суддів Піскун О.П.,

ОСОБА_1

при секретарі Гички Л.Ю.,

за участю

представника ПП «Сунатко» - адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали за апеляційною скаргою директора ПП «СУНАТКО» ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 червня 2017 року , -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 та накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку №26009455019100 (код валюти 980), відкритого в АТ «ОТП БАНК», МФО 300528, що належить ПП «СУНАТКО», код 31459088.

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя посилався на те, що дані, викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави для висновку, що з метою забезпечення відшкодування завданих збитків та з метою встановлення відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення накладення арешту на грошові кошти є необхідним.

В апеляційній скарзі директор ПП «СУНАТКО» просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на грошові кошти.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, що посадовим особам ПП «СУНАТКО» не було повідомлено про підозру, тобто вони не несуть силу закону цивільну відповідальність. Крім того, апелянт зазначає, що клопотання прокурора є безпідставним та необґрунтованим, посилання на докази відсутнє, зазначені ним данні нічим не підтверджені, доказів або обставин, які б підтверджували зв'язок, господарські або корпоративні відносини між ПП «СУНАТКО» та ПП «ДСК Стандарт» відсутні, як у клопотанні так і в оскаржуваній ухвалі. Також апелянт зазначає, що клопотання прокурора розглянуто, в порушення вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, без участі власника майна, що, на думку апелянта, призвело до однобічності судового розгляду та незаконності судового рішення.

Крім того, директором ПП «СУНАТКО» подано клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 29 червня 2017 року, посилаючись на те, що розгляд клопотання про арешт грошових коштів розглянуто без повідомлення власника грошових коштів, а копію оскаржуваної ухвали представник ПП «СУНАТКО» отримав лише 18 липня 2017 року.

Заслухавши доповідь судді, представникаПП «СУНАТКО», яка підтримала клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу та просила задовольнити їх у повному обсязі, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

З матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання прокурора про арешт грошових коштів розглянуто без виклику заявника, а копію відповідної ухвали представник ПП «СУНАТКО» отримав лише 18.07.2017. У звязку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання директора ПП «СУНАТКО» про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 червня 2017 року підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Вирішуючи по суті клопотання прокурора про арешт грошових коштів, слідчий суддя не взяв до уваги, що воно не відповідає вищезазначеним вимогам закону.

Між тим, зі змісту частини третьої статті 172 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

На думку судової колегії, клопотання про арешт майна не відповідає встановленим чинним законодавством вимогам щодо його змісту, на що слідчий суддя не звернув уваги та в порушення вимог ч. 3 ст. 172 КПК України дійшов до необґрунтованого висновку про необхідність його задоволення.

З огляду на викладене, з висновком слідчого судді про задоволення клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 із зазначених в ухвалі мотивів колегія суддів погодитися не може, оскільки у слідчого судді були наявні підстави для повернення клопотання прокурору для усунення його недоліків.

Відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу та постановити нову.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу директора ПП «СУНАТКО»-ОСОБА_3, ухвалу слідчого судді скасувати тапостановити нову, якою повернути клопотання прокурора для усунення його недоліків.

Керуючись ст. ст. 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Поновити директору ПП «СУНАТКО»-ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 червня 2017 року.

Апеляційну скаргу директора ПП «СУНАТКО»-ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 червня 2017 року, якою накладено арешт на грошові кошти скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку №26009455019100 (код валюти 980), відкритого в АТ «ОТП БАНК», МФО 300528, що належить ПП «СУНАТКО», повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді