Рішення № 68167381, 11.05.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2010 р. Справа № 8/61/10

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

при секретарі Новіковій Л.М.,

за участю представників

позивача ОСОБА_1, дов. № 197 від 31.03.2010 року,

відповідача ОСОБА_2, дов. № 1393/07.01-10 від 27.07.2009 року,

представник 3-ї особи у судове засідання не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, 54001, АДРЕСА_1,

до відповідача ОСОБА_4 з використання та розвитку комунальної власності міської ради, 54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20,

3-тя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Миколаївська міська рада, 54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20,

про зобовязання укласти договір купівлі - продажу,-

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся у господарський суд з позовною заявою до ОСОБА_4 з використання та розвитку комунальної власності міської ради (далі - відповідач), 3-тя особа на стороні відповідача - Миколаївська міська рада, про зобовязання укласти договір купівлі - продажу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у звязку з прийняттям Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», частиною 3 Прикінцевих положень якого заборонено відчуження гуртожитків, які перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності, або увійшли до статутних фондів акціонерних чи колективних підприємств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, а також у звязку з відсутністю механізму реалізації Закону.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, при цьому суд виходив з такого:

01.06.2004 року між позивачем та Фондом комунальної власності міської ради, правонаступником якого згідно з п. 1.5 Положення про управління з використання та розвитку комунальної власності міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 23.06.2006 року № 2/4, є відповідач, було укладено договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності (далі - Договір), відповідно до умов якого, позивачу передано в користування нежитлове приміщення площею 35,05 кв.м. на 1-му поверсі в будинку № 118 по вул. Космонавтів у м. Миколаєві. Відповідно до рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1851 від 26.09.2008 року зазначеному приміщенню була надана адреса: м. Миколаїв, вул. Космонавтів № 118/1.

Пункт 6.7 зазначеного Договору надає право позивачу приватизувати орендоване майно в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Відповідно до п. 7 Додатку до рішення Миколаївської міської ради від 29.11.2007 року за № 18/19 «Про внесення доповнень до рішення міської ради від 26.04.2000 року № 18/7 «Про виконання Програми приватизації комунального майна м. Миколаєва, затвердження звіту про використання коштів позабюджетного фонду приватизації за 1999 рік та затвердження Програми приватизації на 2000-2002 роки»(із змінами, внесеними рішенням міської ради від 18.06.2009 року № 35/34) до переліку обєктів групи «А»комунальної власності територіальної громади м. Миколаєва, що підлягають приватизації способом «викуп», включені нежитлові приміщення по вул. Космонавтів, 118, 1 поверх, покупцем зазначено фізичну особупідприємця ОСОБА_3.

31.03.2010 року позивач звернувся до ОСОБА_4 з використання та розвитку комунальної власності міської ради з заявою про виконання управлінням рішення Миколаївської міської ради від 29.11.2007 року за № 18/19 із змінами та доповненнями, та укладення з позивачем договору купівлі-продажу нежитлового приміщення 1-го поверху площею 39,5 кв.м, по вул. Космонавтів № 118/1 в м. Миколаєві (Відповідно до технічного паспорту на нежитлове приміщення 1-го поверху за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, № 118/1 уточнена площа останнього становить 39,5 кв.м).

Від ОСОБА_4 з використання та розвитку комунальної власності надійшла відповідь вих. № 492/07.01-10 від 08.04.2010 року щодо неможливості укласти договір купівлі-продажу нежитлових приміщень по вул. Космонавтів, № 118/1 у м. Миколаєві у звязку з прийняттям Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»та відсутністю механізму його реалізації.

Суд погоджується з позивачем, що ухилення ОСОБА_4 з використання та розвитку комунальної власності від укладення договору купівлі продажу нежитлових приміщень є необгрунтованим з наступних підстав:

Рішення Миколаївської міської ради, згідно з яким надано дозвіл на приватизацію нежитлових приміщень вул. Космонавтів, № 118/1, прийняте 29.11.2007 року, тобто до прийняття Закону України № 50-VI, 04.09.2008 року «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»та накладення мораторію на відчуження не житлових приміщень гуртожитків.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обовязковими до виконання на відповідній території.

Згідно з ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні акти та інші акти у формі рішень.

Відповідно до Положення про ОСОБА_4 з використання та розвитку комунальної власності міської ради, ОСОБА_4 є виконавчим органом міської ради. Підпункт 5.1.8 Положення передбачає, що управління за рішенням міської ради здійснює приватизацію, відчуження обєктів комунальної власності, вирішуючи в межах своєї компетенції питання щодо термінів та способів приватизації, відчуження даних об'єктів.

Відмовляючись від укладення договору купівлі-продажу нежитлових приміщень по вул. Космонавтів, № 118/1, ОСОБА_4 відмовляється від виконання рішення міської ради, що суперечить вищезазначеним нормам чинного законодавства України.

В своєму листі вих. № 492/07.01-10 від 08.04.2010 року ОСОБА_4 посилається на неможливість укласти договір купівлі-продажу у звязку з прийняттям Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». Відповідно до ст. 1 Закону сфера його дії поширюється на: 1)гуртожитки, які є об'єктами права державної чи комунальної власності; 2) гуртожитки, які перебувають у повному господарському віданні чи в оперативному управлінні підприємств, установ, організацій з управління житловим фондом незалежно від форми власності.

Згідно з п.3 Прикінцевих положень Закону, з метою захисту житлових прав мешканців гуртожитків, недопущення їх виселення із займаних жилих приміщень, недопущення відчуження гуртожитків, які будувалися за державні кошти, установити мораторій на відчуження (крім передачі у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад) гуртожитків, які перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності, або увійшли до статутних фондів акціонерних чи колективних підприємств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, протягом трьох років з дня опублікування цього Закону. Цей мораторій діє на відчуження у будь-який спосіб зазначених гуртожитків як цілісних майнових комплексів або їх окремих будівель, споруд, жилих та нежилих приміщень та іншого майна на користь фізичних чи юридичних осіб.

Тобто, мораторій, установлений даним Законом, стосується лише гуртожитків, які перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ. Гуртожитків, які є обєктами права державної чи комунальної власності, зазначене обмеження не стосується.

Спірне нежитлове приміщення по вул. Космонавтів, № 118/1 розташовано в гуртожитку, який є обєктом права комунальної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серія САВ № 847060 від 06.12.2008 року, тому мораторій, встановлений Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»на нього не поширюється, відтак, посилання ОСОБА_4 з використання та розвитку комунальної власності на зазначений нормативний акт є неправомірним.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на чинному законодавстві, матеріалами справи підтверджені отже, підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобовязати ОСОБА_4 з використання та розвитку комунальної влсності міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20; ідентифікаційний код 22440076) укласти з фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (54001, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) договір купівлі-продажу нежитлового приміщення 1-го поверху, площею 39,5 кв.м по вул. Космонавтів, № 118/1 у м. Миколаєві.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька