Постанова № 68166523, 04.08.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/5977/17

Провадження № 3/359/2732/2017

Протокол № 0307/12500/17

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 серпня 2017 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., за участю представника митниці ОСОБА_1, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її представника адвоката ОСОБА_2, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, щодо громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: України, м. Полтава, місце проживання: Україна, АДРЕСА_1, працює: фінансовий директор в ТОВ "Кіностолиця"; фінансовий директор в ТОВ "Квартал 95", паспорт громадянки України для виїзду за кордон № FB376147, виданий 14.04.2015 року, орган, що видав: 8089, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, -

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про порушення митних правил, 01.07.2017 р. о 09 год. 20 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу "Відліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль" громадянка України ОСОБА_3, яка відлітала з України до Італія, м. Мілан, літаком авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України", рейсом № PS311, та своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - "зелений коридор", тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиркою "білої лінії", яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю "зелений коридор", на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України, громадянці було задано запитання щодо наявності предметів, які підлягають декларуванню, на що пасажирка відповіла, що має 10 000 євро і декларувати не треба. Після цього пасажирці було запропоновано предявити всі готівкові кошти. Громадянкою України ОСОБА_3 видано готівку в розмірі 10 700 євро, що знаходились: 10 000 євро одному із відділень рюкзака пасажирки (ручна поклажа), та 700 євро у гаманці пасажирки, що лежав у тому ж рюкзаку.

Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянки України ОСОБА_3 зазначена готівка належить їй особисто. Пасажирка обрала проходження митного контролю "зеленим коридором", де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

З виявленої суми пасажирці було пропущено 10 00 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 700 євро. Вся готівка була перевірена на приборі "ДОКУТЕСТ" для визначення справжності.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та дозвільних банківських документів пасажирка не надала, до моменту перетину нею "білої лінії" до інспекторів митниці не зверталася.

Таким чином, своїми діями громадянка України ОСОБА_3 під час проходження митного контролю в залі "Відліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль" порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянкою України ОСОБА_3, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через "зелений коридор", готівки в обсязі, що підлягає обовязковому письмовому декларуванню у повному обсязі з поданням дозвільних документів банківської установи для резидентів України, відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р., та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У звязку з цим працівниками митниці 01.07.2017 р. складено протокол про порушення митних правил № 0307/12500/17, один примірник якого вручено під підпис громадянці України ОСОБА_3, і в якому було зазначено про час та місце розгляду справи про порушення митних правил.

На підставі ст. 511 МК України за протоколом № 0307/12500/17 вилучено:

- євро, згідно курсу НБУ станом на 01.07.2017 р. за 100 євро 2978-6782 грн., кількістю 700 євро, вартістю 20 850 грн. 75 коп.

Підстав для відкладення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, закриття провадження в справі, - не встановлено.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 пояснила, що 01.07.2017 р. вона відлітала з України до Італія, м. Мілан, в особистих справах, та мали при собі грошові кошти в сумі близько 10 000 євро. В Україні вона офіційно працевлаштована та з 15.02.2013 р. працює фінансовим директором на фірмі ТОВ "Квартал 95", де отримала заробітну плату за період роботи з 01.01.2017 р. по 30.06.2017 р. в сумі 467 330 грн. При цьому вона, починаючи з 01.10.2015 р. також працює на аналогічній посаді ще в ТОВ "Кіностолиця", де за період з 01.01.2017 р. по 30.06.2017 р. її заробіток склав 24 000 грн. Отже, під час перетину митного кордону України вона мала при собі грошові кошти, що належать їй особисто та є її заробітною платою. Дане порушення митних правил вона вчинила випадково, з необережності, у звязку з тим, що не знала митних правил України. Таку суму коштів вона перевозила вперше. Будь-якого наміру порушувати митні правила України вона не мала, та на запитання митників повідомила, що має близько 10 000 євро, оскільки точної суми готівки вона не памятала. Грошові кошти, які вона мала при собі були необхідні їй для власних потреб з метою забезпечення свого перебування на території Італії. Також зазначила, що на її утриманні перебуває неповнолітня дитина, а саме син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, тому дані кошти їй необхідні ще й для забезпечення його повсякденних потреб. Враховуючи все вищевикладене та те, що дані кошти мають легальне походження, правопорушниця просила суд застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу, а вилучені у неї кошти повернути, оскільки ці кошти є її приватною власністю, а їх конфіскація поставить її родину в скрутне матеріальне становище.

У судовому засіданні представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат ОСОБА_2 підтримав повністю пояснення, надані його довірителькою. Також зазначив, що у даному випадку необхідно врахувати практику Європейського суду з прав людини, оскільки за таких обставин, конфіскація вилучених коштів, які є приватною власністю ОСОБА_3, оскільки являються її заробітною платою, буде втручанням в право громадянки ОСОБА_3 на повагу власності, що призведе до порушення вимог ст. 1 Протоколу № 1 до ратифікованої Україною 17 липня 1997 р. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також є неспіврозмірним, оскільки покладе на неї "індивідуальний надмірний тягар". Враховуючи все вищевикладене, та те, що громадянка України ОСОБА_3 вчинила дане правопорушення з необережності, кошти, які знаходилися у неї не мали ознак приховування, мають легальне походження, оскільки вона їх отримала, працюючи офіційно в Україні, призначення валюти, та те, що на утриманні ОСОБА_3 перебуває неповнолітня дитина, а також практику Європейського суду з прав людини, адвокат ОСОБА_2 просив суд призначити останній адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а вилучену в неї валюту, - повернути, оскільки саме таке покарання є достатнім для досягнення стримуючого і карного впливу, і запобіганню порушень вимог про декларування.

Представник митниці у судовому засіданні протокол підтримала, та зазначила, що громадянка України ОСОБА_3 скоїла порушення митних правил, яке передбачене ст. 471 МК України, у звязку з чим просила застосувати до правопорушниці адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

Суддя, заслухавши думку представника митниці, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та її представника, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях громадянки України ОСОБА_3 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.

Згідно протоколу про порушення митних правил № 0307/12500/17 від 01.07.2017 р. громадянка України ОСОБА_3 обрала вид митного оформлення зону спрощеного митного оформлення "зелений коридор", а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України.

Відповідно до п. 2 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148, фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.

Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю "зеленим" коридором, - з моменту перетину останнім "білої лінії", що позначає закінчення "зеленого" коридору.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянка України ОСОБА_3 перетнула "білу лінію", що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення "зелений коридор", таким чином перемістила через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі, що перевищує 10 000 євро.

Так, вина правопорушниці, окрім особистого її визнання, як вчиненого з необережності та неумисно, підтверджується, дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами: даними протоколу про порушення митних правил № 0307/12500/17 від 01.07.2017 р. (а.с.2-5), даними протоколу опитування в справі про порушення митних правил № 0307/12500/17 від 01.07.2017 р. (а.с.6-9), даними доповідної записки державного інспектора ВМО № 4 м/п "Бориспіль-аеропорт" Київської митниці ДФС ОСОБА_5 від 01.07.2017 р. (а.с.10-11), описом предметів (а.с.12), копією переліку валюти, затриманої по протоколу про ПМП № 0307/12500/17 (а.с.13), копією акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 188 від 01.07.2017 р. (а.с.16), та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Правопорушення, яке вчинила громадянка України ОСОБА_3 полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 700 євро, що підлягає обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України вивезення готівкової іноземної валюти за межі України, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10 000 євро), яка може бути вивезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вчинила громадянка України ОСОБА_3 полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно зі ст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

Разом з тим, при вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.

За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Вивезення даної суми за межі України резидентами допускається, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі та наявності банківської довідки на підтвердження її походження.

Таким чином, єдине діяння, яке вчинила громадянка України ОСОБА_3 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянка України ОСОБА_3 підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.

Шкода, яку громадянка України ОСОБА_3 потенційно могла завдати державі, була незначною: вона не ухилялася від сплати мита та інших зборів і не завдала державі іншої шкоди, якби вона вивезла гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території іншої держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації. Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

При прийнятті рішення суддя враховує, зазначені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 та її представником, в судовому засіданні обставини.

При перевірці вказаних обставин, судом встановлено, що громадянка ОСОБА_3 офіційно працевлаштована в Україні, та починаючи з 15.02.2013 р. працює в ТОВ "Квартал 95" на посаді фінансового директора. За період роботи з 01.01.2017 р. по 30.06.2017 р. вона отримала заробітну плату в сумі 467 330 грн., що підтверджується довідкою ТОВ "Квартал 95" № 21 від 30.06.2017 р. про доходи ОСОБА_3

Також, як вбачається з довідки ТОВ "Кіностолиця" № 7 від 27.06.2017 р., ОСОБА_3 працює на посаді фінансового директора в ТОВ "Кіностолиця", та її дохід за період з 01.01.2017 р. по 30.06.2017 р. склав 24 000 грн.

Ці обставини в сукупності вказують на те, що грошові кошти, які мала при собі громадянка України ОСОБА_3 при перетині державного кордону України, є її заробітної платою, яку вона отримала, офіційно працюючи, та мають законне походження.

Відповідно п. 10 ч. 2 Конвенції про захист заробітної плати № 95: "Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї".

Також, суддя враховує, сімейне становище громадянки ОСОБА_3 Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 постійно проживає на території України, разом зі своєю сім'єю в м. Києві. При цьому, вона має неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який перебуває на її утриманні. Враховуючи, що кошти, які мала при собі громадянка України ОСОБА_3 є її заробітною платою, то вони їй необхідні для можливості забезпечити своє існування та її сина, а також для покращення сімейно-побутових умов її родини. Це в свою чергу вказує на те, що грошові кошти у сумі 700 євро є для ОСОБА_3 важливою, необхідною та значною сумою.

Крім того, слід зазначити, що 01.07.2017 р. громадянка України ОСОБА_4 відлітала до Італії у особистих справах, маючи при собі грошові кошти, які являються її заробітною платою, а тому вона їх вивозила за межі території України лише з єдиною метою, а саме для забезпечення своїх власних потреб та повсякдення її проживання на території іншої держави.

Встановлено, що грошові кошти, які мала при собі громадянка України ОСОБА_4 при перетині державного кордону України, є її заробітною платою, яку вона отримала працюючи офіційно в Україні, та мають легальне походження. Дані грошові кошти призначалися для використання у власних цілях з метою забезпечення її особистих потреб та потреб її родини. Конфіскації цих коштів, на які розраховувала ОСОБА_3 та її сім'я, які не мають жодного відношення до порушення митних правил, поставить її в скрутне матеріальне становище та позбавить можливості забезпечувати та утримувати свою родину на належному рівні відповідно до життєвих стандартів.

Обтяжуючих, відповідальність особи обставин, судом не встановлено. При прийнятті рішення суддя враховує наявність у громадянки України ОСОБА_3, підтверджуючих походження валюти документів, розмір та призначення валюти, вивезення якої намагалася здійснити ОСОБА_3, її матеріальне та сімейне становище, а також те, що вона перевозила таку суму коштів вперше, та те, що правопорушення вчинено нею з необережності, у зв'язку з тим, що вона не знала митних правил України. Крім того, у матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів, а навпаки є відомості, які свідчать про легальне походження валюти.

З огляду на наведене, застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянки України ОСОБА_3 на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на неї "індивідуальний надмірний тягар".

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища громадянки України ОСОБА_3, а ніяк не сприятиме її вихованню та попередженню вчиненню нею нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушницю має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянки України ОСОБА_3 в подальшому.

Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача відшкодовуються з державного бюджету.

Таким чином, з правопорушниці громадянки України ОСОБА_3 на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил від 01.07.2017 р. № 0307/17 до місця зберігання 04.07.2017 р. у розмірі 5 грн. 76 коп. (а.с.24).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з громадянки України ОСОБА_3, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 320 грн. 00 коп.

Керуючись п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 3, 10, 366, 462, 471, 520 МК України (в редакції 2012 р.), ст. ст. 8, 23, 33, 40-1 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в :

Визнати винною громадянку України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянки України для виїзду за кордон № FB376147, виданий 14.04.2015 року, орган, що видав: 8089, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.

Вилучену валюту, згідно протоколу про порушення митних правил № 0307/12500/17, а саме:

- євро, згідно курсу НБУ станом на 01.07.2017 р. за 100 євро 2978-6782 грн., кількістю 700 євро, вартістю 20 850 грн. 75 коп., повернути громадянці України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянки України для виїзду за кордон № FB376147, виданий 14.04.2015 року, орган, що видав: 8089, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1.

Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави України (отримувач: Бориспіль УДКСУ/Київська митниця ДФС, ЄДПОУ: 38007070, МФО банку: 821018, КДБ: 21081100, р/р: 31117106705004, 050*).

Стягнути з громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянки України для виїзду за кордон № FB376147, виданий 14.04.2015 року, орган, що видав: 8089, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь державного бюджету України (р/р № 31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області м. Київ, отримувач коштів Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області: 22030001, призначення платежу *;101;) судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянки України для виїзду за кордон № FB376147, виданий 14.04.2015 року, орган, що видав: 8089, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь Київської митниці ДФС (Код ЄДРПОУ: 39470947, банк: Держказначейська служба України м. Київ, код банку:820172, р/р: 35213060089083) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 5 грн. 76 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____.

Суддя С.М. Вознюк