Ухвала суду № 68162674, 31.07.2017, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/1906/17

Провадження № 2/311/869/2017

31.07.2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2017 року м. Василівка

Суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., перевіривши виконання вимог ст.ст.107-126 Цивільного процесуального кодексу України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

27.07.2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Василівського районного суду Запорізької області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований Василівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Запорізькій області; залишити проживати їх малолітнього сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з нею; постановити рішення про встановлення режиму окремого проживання з відповідачем; постановити рішення про заборону наближення до неї, до її мешкання та місця її роботи гр.ОСОБА_2 у звязку з загрозою з боку відповідача та намірами відповідача позбавити її життя.

Ознайомившись зі змістом позовної заяви та матеріалами, що до неї додаються, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст.119,120 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Позовна заява має відповідати іншим вимогам, встановленим законом

При вирішенні питання про відкриття провадження у даній цивільній справі, зясована невідповідність форми і змісту позову певним вимогам ст.ст.119, 120 ЦПК України. Відповідно до вказаних правових норм, поряд з іншим, позивач повинен вірно зазначити відповідача, його місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів звязку, зазначити зміст позовних вимог, викласти обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим Законом.

Відповідно до вимогпостанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 рокупозовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогамстатті 119 ЦПК України. У звязку з цим, суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститись позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

В порушення ст.ст.119 ЦПК України у позовній заяві позивачем ОСОБА_1 чітко не викладені обставини, якими позивачка обґрунтовує свої позовні вимоги, також чітко не зазначено нормативно - правового обґрунтування заявлених нею позовних вимог, не викладено посилання на докази, які підтверджують кожну обставину, позовні вимоги носять неконкретний, чітко невизначений та суперечливий характер, у повному обсязі не долучені документальні підтвердження заявлених позивачем позовних вимог на їх обґрунтування, предмет заявлених позовних вимог не відповідає змісту позову, зокрема: предметом заявлених позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 є розірвання шлюбу, проте за змістом позову позивачка предявляє також і додаткові вимоги, а саме: про визначення місця проживання дитини, встановлення режиму окремого проживання з відповідачем, винесення рішення про заборону відповідачу наближатися до позивача, однак за предметом заявлених позовних вимог про вказані додаткові вимоги взагалі не йдеться.

Крім того, у п.2 змісту позову прохальної частини позивачкою не зазначено за якою саме адресою вона просить визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та вказана вимога у пред»явленому позові належним чином позивачкою не обґрунтована.

Також в порушення вимог ч.2 ст.119 ЦПК України у позовній заяві не міститься чіткого викладення обставин, якими позивачка обґрунтовує свої вище перелічені позовні вимоги, не зазначено доказів, які підтверджують кожну обставину та наявність підстав для звільнення від доказування.

У відповідності до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.118 ЦПК України, позовні вимоги про розірвання шлюбу та про визначення місця проживання малолітньої дитини, встановлення режиму окремого проживання з відповідачем, заборону відповідачу наближатися до позивача, - не є пов`язаними між собою і повинні бути оформлені різними позовними заявами.

Враховуючи, що позивачем ставляться вимоги, які не можуть розглядатися одночасно в одному проваджені, з огляду, у тому числі і на різні строки та порядок їх розгляду (зокрема, під час розгляду справи про розірвання шлюбу суд повинен сприяти примиренню подружжя та може надати строк для примирення сторін до 6 місяців).

За таких обставин суд позбавлений можливості відкрити провадження по справі, оскільки позивач звертається до суду з позовною заявою, що містить вимоги, розгляд яких в одному провадженні є недоцільним та неможливим, адже сумісний розгляд даних вимог утруднює вирішення справи по суті, а тому вважає за необхідне надати позивачці час для усунення недоліків та розмежувати (роз'єднати) позовні вимоги в окремі позови.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Та, відповідно у змісті позову (в його прохальній часині) позивачка взагалі не вказує, яке прізвище вона вважає необхідним залишити у разі розірвання шлюбу, відповідно також до приписів ч.8 ст.235 ЦПК України.

За таких обставин, позивачці в резолютивній частині позову необхідно визначитися з тим, яке прізвище вона бажає залишити для свого подальшого іменування у випадку розірвання шлюбу.

Крім того, в порушення вимог ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви позивачкою не долученого оригіналу платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у повному обсязі за предявленими нею позовними вимогами

Згідно п.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі, коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»у разі подання фізичною особою позовної заяви, що має немайновий характер, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі подання фізичною особою позовної заяви про розірвання шлюбу, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, до матеріалів позовної заяви позивачкою долучена квитанція про сплату судового збору за № 21 від 27.072017 року на суму 640,00 гривень, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, так позовна заява немайнового характеру про розірвання шлюбу повинна бути подана зі сплатою судового збору за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте, в позові заявлено чотири позовні вимоги немайнового характеру, тому необхідно сплатити судовий збір за кожну вимогу відповідно.

Тому, за предявленими позивачем чотирьох позовних вимог, виходячи зі змісту позову, позивачу належить долучити до матеріалів позовної заяви оригіналу платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору у повному обсязі за предявленими нею позовними вимогами в загальній сумі 1920,00 гривень за ставкою для фізичних осіб, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожною позовною вимогою, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», згідно якого з 01 січня 2017 року встановлені нові ставки судового збору, за якими судовий збір повинен справлятися платником (фізичною особою) за подання позовної заяви немайнового характеру за пунктом 1.2. на належний розрахунковий рахунок № 31217206700044 банк ГУДКСУ в Запорізькій області, одержувач коштів УК у Василівському районі; МФО 813015; код отримувача (ЄДРПОУ) 38025519 (п.1.1). Та, враховуючи, що до матеріалів позовної заяви позивачем долучено платіжний документ про сплату судового збору у неповному обсязі - в сумі 640,00 грн., тому залишок недоплаченої суми судового збору при предявлені позивачем ОСОБА_1 даного позову до суду складає 1920,00 (одна тисяча девятсот двадцять) гривень із розрахунку 2560,00 грн. 640,00 грн. = 1920,00 грн.

За наявністю вищевикладених обставин позовна заява ОСОБА_1І не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 119, 121, 210 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху, надати позивачеві строк для усунення недоліків, зазначених в установчій частині ухвали,

Для усунення недоліків позовної заяви встановити позивачу пятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду.

В іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_4