Постанова № 681622, 24.04.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 303

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.04.2007

Справа №2-17/3526-2007А

За позовом Відділення виконавчої дирекціїфонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Керч (98312, м. Керч, вул. Щорса 27)

До відповідача Керченського КАТП-122804 (98302, м. Керч, вул. Пірогова 6)

про стягнення 3368,52 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

при секретарі Т.Ю Шенягіной

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився, телеграма

Від відповідача – не з’явився

Сутність спору: Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Керч звернулося в суд з позовом про стягнення з відповідача недоїмки в сумі 3368,52 грн.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не представив. Про розгляд справи повідомлений належним чином – рекомендованою поштою.

Згідно “Розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2006 рік” відповідач сам указав наявність недоїмки в сумі зі сплати страхових внесків в сумі 16721,59 грн.

По справі проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в:

Керченське комунальне автотранспортне підприємство (КАТП) № 122804 є платником страхових внесків у Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннях України, що відповідачем не оспорюється та підтверджується указаним ним самим номером платника в його “Розрахунковій відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2006 рік”.

У відповідності зі ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» № 1105 від 23.09.1999р. роботодавець зобов'язаний вчасно, у повному обсязі сплачувати у встановленому порядку страхові внески у фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Тарифи, розмір і порядок сплати визначений ст. 47 вищевказаного Закону, а також п.4.12 та п.5 «Інструкції про порядок перерахування, обліку й витрати страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннях України», затвердженої Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві й професійних захворюваннях України» від 20.04.2001р. № 12 від 20.04.2001р., страхувальники - платники страхових внесків зобов'язані щомісяця, у день одержання коштів на оплату праці в установах банку перераховувати страхові внески у Фонд.

Не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески у Фонд вважаються недоїмкою й стягуються з нарахуванням пені.

Згідно зі ст. 55 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасному випадку на виробництві й професійних захворюваннях, які спричинили втрату працездатності» спори щодо страхових внесків, а також щодо розміру шкоди й прав на його відшкодування, накладення штрафів й інших питань вирішується в судовому порядку.

Сума, указана в звіті (розрахунку суми) є обов’язком, наданим самим відповідачем, який у встановленому Законом порядку недійсним не визнаний.

Згідно статті 202 ЦК України указаний звіт є правочином.

Указаний правочин у встановленому Законом порядку не визнаний недійсним, а цьому не приймати його до уваги у суду немає підстав згідно ст. 204 ЦК України.

Відповідачем не представлено доказів погашення заборгованості.

Оскільки відповідні докази по справі не представлені до винесення постанови, немає підстав їх залучати до матеріалів справи після прийняття постанови по цій справі.

Таким чином, з врахуванням викладених вимог підлягає стягненню 3368,52 грн.

Згідно п. 4 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України даний спір підлягає розгляду за нормами Кодексу адміністративного судочинства України. Указана норма є спеціальною нормою відносно відповідача.

Згідно Постанови Верховного Суду України № 06/035 від 24.01.2006 року указані спори підлягають розгляду за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем не представлені докази сплати заборгованості до прийняття постанови по цій справі, у зв’язку з чим немає підстав залучати відповідні докази після прийняття цієї постанови.

З врахуванням заявлених позовних вимог, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 7005,58 грн.

Судові витрати згідно зі ст. 94 КАС України у даному випадку стягненню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 162,163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача Керченського комунального автотранспортного підприємства № 122804 (Керченського КАТП-122804) - (98302, м. Керч, вул. Пирогова 6; р/р 260033117801 в Укрсоцбанку міста Керчі, код банку: 09324098, код ЄДРПОУ 03347885) на користь Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Керч (98312, м. Керч, вул. Щорса 27; р/р 37177400900019 в Управлінні державного казначейства в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 25871517) недоїмку в сумі 3368,52 грн.

Ст. 254 КАС України передбачено, що постанова першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАСУ України у Севастопольський апеляційний господарський суд, якою встановлено, що:

про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.