Постанова № 68160809, 03.08.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2017 р. Справа№ 910/1533/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Разіної Т.І.

за участю представників сторін:

від позивача : Ковтун Т.О. - представник за дов. №174 від 26.12.2016 року;

від відповідача : Горбань О.В. - представник за дов. б/н від 20.01.2017 року;

від третьої особи: Тетерятник О.В. - представник за дов. №062/02/07-143 від 10.01.2017 року.

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен"

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 року

у справі № 910/1533/17 (суддя: Отрош І.М.)

за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - третя особа ) про зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що Кабінетом Міністрів України були прийняті розпорядження "Про будівництво залізнично-мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця" № 755-р від 10.12.2003 року та "Про початок будівництва об'єктів Мінтрансу в м. Києві" № 490-р від 13.07.2004 року, замовником з проектування та будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу виступило Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця". Згідно з проектною документацією в зону забудови вказаної транспортної розв'язки потрапила будівля виробничо-технічного призначення по вул. Набережно-Печерська дорога, 31-А, яка є об'єктом комунальної власності територіальної громади міста Києва і обліковується на балансі Комунального підприємства "Київський метрополітен". Вищевказана будівля була знесена силами Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-західна залізниця", що оформлено актом № 1-А від 13.07.2011 року. Позивач зазначає, що відповідно до протоколу наради з проблемних питань будівництва залізнично-мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві №147 від 04.10.2010 року, відповідачу надано доручення провести оцінку об'єкта комунальної власності, що підлягає знесенню, та сплатити позивачу грошову компенсацію за знесення будівлі. Оскільки компенсація у розмірі 5150566,14 грн відповідачем сплачена не була, позивач просить суд зобов'язати відповідача відновити об'єкт будівлі виробничо-технічного призначення по Набережно-Печерській дорозі, 31-А ст. метро "Видубичі" (площа забудови 1005 кв.м., у т.ч. прибудови - 131,9 кв.м., будівельний об'єм 3526,4 куб.м., у т.ч. прибудови - 413,1 куб.м.).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 24.04.2017 року, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 року по справі № 910/1533/17 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права.

Крім того, скаржник вказав, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, так як не може забезпечити поновлення порушених прав особи, з огляду на встановлені обставини щодо правовідносин сторін.

Також, скаржник зазначив, що саме відновлення знесеної будівлі по вул. Набережно-Печерська дорога, 31-а в місті Києві є ефективним та забезпечить поновлення порушених прав позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 року у справі № 910/1533/17 апеляційна скарга Комунального підприємства "Київський метрополітен" прийнята до провадження.

Розгляд справи здійснювався різними колегіями суддів та неодноразово відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

03.08.2017 року в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні відповідач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 року по справі №910/1533/17 залишити без змін а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен"- без задоволення.

03.08.2017 року в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду представник третьої особи підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Комунального підприємства "Київський метрополітен"- без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, наказом Головного управління комунальної власності міста Києва Київської міської державної адміністрації від 23.04.2003 року №98 "Про закріплення основних засобів" закріплено на праві повного господарського відання основні засоби за Комунальним підприємством "Київський метрополітен" згідно з додатками, в тому числі будинок виробничо-технічного призначення за адресою Набережно-Печерська дорога, 31-А (рік введення в експлуатацію - 1980, площа - 521 кв.м., первісна балансова вартість 499 тис. грн, сума зносу - 29,5 тис. грн.) (копія наказу та додатку №1 долучена до позову та пояснень третьої особи від 24.04.2017 року).

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів від 10.12.2003 року № 755-р прийнято рішення щодо будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця. Функції Замовника покладено на Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця".

Як правильно встановлено судом першої інстанції, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України № 490-р від 13.07.2004 року було розпочато проектування та будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві.

Як вбачається з матеріалів справи, проект будівництва отримав позитивний Зведений комплексний висновок № 189-2 від 18.08.2006 року Центральної служби Укрінвестекспертизи стосовно проекту будівництва Залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця та затверджений, в установленому законодавством порядку, розпорядженням Кабінету Міністрів України № 798-р від 26.09.2007 року

Судом встановлено, що комплекс мостового переходу з підходами, територіально запроектовано на декількох ділянках, в тому числі транспортна розв'язка "Видубичі".

Будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця здійснювалось за розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року № 755 "Про будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві на залізничній дільниці Київ - Московський - Дарниця", у якому функції замовника покладено на ДГТО "Південно-Західна залізниця", а фінансування витрат - за рахунок залучення кредитів, коштів Укрзалізниці та інших джерел та від 13.07.2004 року № 490-р "Про початок будівництва об'єктів Мінтрансу в м. Києві" на підставі техніко-економічного обґрунтування, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.10.2004 року № 733-р.

Так, проект будівництва мостового переходу затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.09.2007 року № 798-р "Про затвердження проекту будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро (з підходами) у м. Києві на залізничній дільниці Київ - Московський - Дарниця" (копія проекту подана відповідачем 11.04.2017 року та 20.04.2017 року).

Проектом будівництва, а саме в пункті 11 "Зайняття земель" "Загальна пояснювальна записка" 700н/04-ПЗ-1 Том 2.1 визначено, що ділянка будівництва мостового комплексу, розташована на території трьох районів м. Києва. В межах території, яка повністю або частково підпадає під забудову виявлено 97 землекористувачів; на земельній ділянці знаходиться, в тому числі, будівля служб Київського метрополітену. У додатку 6 до "Загальної пояснювальної записки" наведено перелік землекористувачів площі земельних ділянок яких вилучаються під будівництво. Серед інших визначено структурний підрозділ дирекції будівництва КП "Київський метрополітен".

Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, згідно з проектною документацією в зону забудови потрапила будівля виробничо-технічного призначення по вул. Набережно-Печерська дорога 31-А, яка мала бути демонтована в рамках проведення підготовчих будівельних робіт.

Разом з тим, проектом, в частині "Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва" 700н/04-ЗК-1/1 в главі 1. "Підготовка території будівництва" в п.27 стаття "Інші витрати" передбачено суму компенсації вартості за знесення будівлі служб метрополітену.

Відповідно до протоколу №147 наради з проблемних питань будівництва залізнично-автомобільного мосту через р. Дніпро у місті Києві як об'єкту Євро-2012 вирішено, зокрема, ДТГО "Південно-Західна Залізниця" провести оцінку об'єкта комунальної власності - будівлі виробничо-технічного призначення метрополітену по вул. Набережно-Печерська дорога, 31-а, що потрапляє в зону будівництва залізнично-автомобільного мосту, та сплатити Комунальному підприємству "Київський метрополітен" грошову компенсацію за знесення цієї будівлі (копія протоколу долучена до позову).

13.07.2011 року комісією у складі заступника начальника КП "Київський метрополітен" - начальника СП "Служба колії, тунельних споруд і будівель" ОСОБА_5, начальника СП "Служба електропостачання" ОСОБА_6, начальника СП "Електромеханічна служба" ОСОБА_7, начальника СП "Ескалаторна служба" ОСОБА_8, начальника СП "Комерційна служба" ОСОБА_9, начальник а СП "Служба воєнізованої охорони" ОСОБА_10 було складено акт №1-А про те, що у липні 2011 року силами ДТГО "Південно-Західна Залізниця" проведені демонтажні роботи по знесенню будівлі виробничо-технічного призначення, що знаходиться на балансі метрополітену, яка розташована по вул.. Набережно-Печерська дорога, 31-а і підпадає під пляму забудови транспортної розв'язки залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві біля станції "Видубичі". Внаслідок проведених робіт будівля знесена повністю (копія акту долучена до позову).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідроінжбуд" в межах виконання укладеного з замовником - Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна Залізниця" договору №ПЗ/ДН-6-0402 від 28.10.2014 року (найменування будівництва - Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві з підходами на залізничній ділянці Київ - Московський - Дарниця. Розв'язка "Видубичі". Знесення будівлі Метрополітену; найменування об'єкту - демонтаж адміністративної будівлі КП "Київський метрополітен", що розташована на території колишнього автовокзалу "Видубичі") здійснено виконання робіт по демонтажу адміністративної будівлі КП "Київський метрополітен", що розташована на території колишньої автостанції "Видубичі", що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2011 року, копії яких долучені до пояснень відповідача, поданих 11.04.2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" як юридична особа утворене згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року №200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". Як вбачається із положень наведеного вище Закону та постанови Кабінету Міністрів України всі підприємства, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", реорганізовуються шляхом злиття.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року №200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту (код згідно з ЄДРПОУ 00034045) (далі - Укрзалізниця), підприємств та установ залізничного транспорту загального користування (далі - підприємства), які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком 1.

При цьому, відповідно до Переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", що є додатком №1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 року №200 "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", до вказаного переліку включено зокрема Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця".

Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" є правонаступником прав та обов'язків Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", що також підтверджується копією передавального акту Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (наявний в матеріалах справи) .

Згідно ст. 136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції від 01.07.2004, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

При цьому, відповідачем не було доведено ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції, що набуття позивачем права господарського відання на об'єкт нерухомості (будинок виробничо-технічного призначення за адресою Набережно-Печерська дорога, 31-А) відбулось всупереч порядку, встановленому законом, чинним на дату набуття.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження відповідача, що у позивача відсутні відповідні права на об'єкт спірного нерухомого майна.

Щодо обраного позивачем способу захисту, Київський апеляційний господарський суд, відзначає наступне.

Відповідно до ст. 349 Цивільного кодексу України, право власності на майно припиняється в разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

Так, під знищенням слід розуміти використання майна, в результаті якого воно припиняє своє існування, у зв'язку з чим, з огляду на здійснення у липні 2011 року демонтажу будинку виробничо-технічного призначення за адресою Набережно-Печерська дорога, 31-А, вказана будівля припинила своє існування як об'єкт речового світу та як об'єкт цивільних правовідносин.

Обставини знищення майна, щодо якого позивачем доведено наявність речових прав (права господарського відання), сторонами не оскаржується.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до п. 145 рішення від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Так, стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 року (заява № 38722/02).

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Державною архітектурно-будівельною інспекцією в м. Києві від 09.04.2013 року № КВ 143130990259, закінчений будівництвом об'єкт - Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця. 2-й етап І пускового комплексу І черги будівництва - Автовокзал "Видубичі", замовником якого є ДТГО "Південно-Західна залізниця", є готовим до експлуатації (наявна в матеріалах справи).

Як передбачено ч.ч. 1, 5, 9 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", чинного на дату видачі Декларації, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та видача декларації в порядку норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" означає офіційне підтвердження відповідності новозбудованого об'єкту будівництва проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Як вбачається з матеріалів справи, на місці знесеного будинку виробничо-технічного призначення за адресою Набережно-Печерська дорога, 31-А відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів від 10.12.2003 року № 755-р замовником будівництва - Державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-Західна залізниця", правонаступником якого є відповідач, було збудовано об'єкт - Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця. 2-й етап І пускового комплексу І черги будівництва - Автовокзал "Видубичі", який відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Державною архітектурно-будівельною інспекцією в м. Києві від 09.04.2013 № КВ 143130990259, є готовим до експлуатації.

При цьому, рішенням Київської міської ради від 021.2.2010 року №302/5114 "Про надання земельних ділянок ДТГО "Південно-Західна залізниця" для будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця (правий берег р. Дніпро) у Голосіївському та Печерському районах м. Києва" вирішено зокрема, надати Державному територіально-галузевому об'єднанню "Південно-Західна залізниця" в постійне користування земельні ділянки загальною площею 60,49 га для будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця (копія рішення подана відповідачем 11.04.2017 року).

Відповідно до державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №389662, Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 15,8568 га у межах згідно з планом, розташована на залізничній дільниці Київ-Московський-Дарниця у Голосіївському районі м. Києва (цільове призначення (використання) земельної ділянки - для будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві) (копія акту та плану меж земельної ділянки подані відповідачем 11.04.2017 року).

З огляду на викладене та враховуючи, що оскільки на місці знесеного об'єкту - будинку виробничо-технічного призначення за адресою Набережно-Печерська дорога, 31-А, що належав на праві господарського відання позивачу, побудовано Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відновлення знесеної будівлі на вищевказаній земельній ділянці є неможливим, оскільки функціонування на площі забудови значно перевищує площу знесеної будівлі, цілісного об'єкту - мостового переходу з підходами), а отже обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, так як не може забезпечити поновлення порушених прав особи, з огляду на встановлені обставини щодо правовідносин сторін.

В той же час, як правильно встановлено судом першої інстанції, проектом будівництва мостового переходу, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.09.2007 року № 798-р "Про затвердження проекту будівництва залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро (з підходами) у м. Києві на залізничній дільниці Київ - Московський - Дарниця", в частині "Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва" 700н/04-ЗК-1/1 в главі 1. "Підготовка території будівництва" в п. 27 стаття "Інші витрати" передбачено суму компенсації вартості за знесення будівлі служб метрополітену.

Відповідно до протоколу №147 наради з проблемних питань будівництва залізнично-автомобільного мосту через р. Дніпро у місті Києві як об'єкту Євро-2012 вирішено, зокрема, ДТГО "Південно-Західна Залізниця" провести оцінку об'єкта комунальної власності - будівлі виробничо-технічного призначення метрополітену по вул. Набережно-Печерська дорога, 31-а, що потрапляє в зону будівництва залізнично-автомобільного мосту, та сплатити Комунальному підприємству "Київський метрополітен" грошову компенсацію за знесення цієї будівлі.

Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

При застосуванні до відповідача відповідальності має бути доведено наявність, зокрема, протиправної поведінки та вини. Позивач під час розгляду справи не навів доказів та обгрунтувань, наявності повного складу цивільного правопорушення.

При цьому, суд враховує, що обраний позивачем спосіб захисту має бути адекватним порушеному праву, реальним та співрозмірним. Також в даному випадку мають бути враховані обставини та причини знесення відповідної будівлі, приорітетність задоволення загального інтересу над приватним.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що саме відновлення знесеної будівлі по вул. Набережно-Печерська дорога, 31-а в місті Києві є ефективним та забезпечить поновлення порушених прав позивача.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що позивач не позбавлений права звернутись до суду із відповідним позовом про відшкодування вартості знищеного майна.

Щодо доводів третьої особи про відсутність у справі дозволу Київської міської ради на списання основних засобів з балансу позивача відповідно до Порядку списання основних засобі з балансів підприємств, установ та організацій комунальної власності територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 року №816/3391, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що даний порядок не підлягає застосуванню у даній справі, оскільки за змістом п.п. 2.3., 3. Порядку, списання з балансу - виключення з бухгалтерського обліку та фінансової звітності основних засобів внаслідок втрати підприємством контролю за такими основними засобами та з інших підстав; відповідно до вимог цього Порядку основні засоби списуються з балансу підприємств як такі, що:

а) непридатні для подальшого використання;

б) виявлені в результаті інвентаризації як недостача;

в) втратили критерій визнання активом, визначений у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тобто вибули з контролю підприємства, або отримання економічних вигод від їх використання в майбутньому не очікується.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 року у справі №910/1533/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Комунального підприємства "Київський метрополітен" - задоволенню не підлягає.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2017 року у справі №910/1533/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/1533/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

Т.І. Разіна