Рішення № 68160562, 08.08.2017, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2017 р. Справа №917/881/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оржицький молокозавод", вул. Миру,буд.24, с. Заріг, Оржицький район, Полтавська область, 37740

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Новосанжарський молокозавод", вул. Петровського, 11, смт. Нові Санжари, Полтавська область, 39300

про стягнення 46012,19грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Після виходу з нарадчої кімнати в судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 1-НП від 05.05.2016 р. в розмірі 46012,19 грн., з яких: 40024,00 грн. - основна заборгованість;1158,00 - 3 % річних; 4830,19 грн. - інфляційних втрат.

Від позивача 29.06.2017 р. надійшла заява (вх. № 8192) про зменшення розміру позовних вимог. Заява мотивована тим, що відповідачем частково погашена заборгованість, що являється предметом спору в розмірі 40024,00 грн. Також позивач просить зменшити розмір позовних вимог до 6430,19 грн. та стягнути з ТОВ "Новосанжарський молокозавод" 4 830,19 грн. - збитків від інфляції та витрати на сплату судового збору в розмірі 1600,00 грн..

В судовому засіданні 29.06.2017р. представник відповідача надав суду платіжні доручення на підтвердження сплати заборгованості за період 23.06.2017р. по 27.06.2017р. в розмірі 40 024,00 грн.

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд розцінює дану заяву як зменшення розміру позовних вимог та приймає її до розгляду в даному позовному провадженні як таку, що подана відповідно до чинних процесуальних норм. Спір розглядається в межах предмету спору в редакції наведеної заяви. При цьому судом враховано п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989 р.).

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, суд спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

між ТОВ «Оржицький молокозавод» (Постачальник) та ТОВ «Новосанжарський молокозавод» (Покупець) 05 травня 2016 р. був укладений Договір поставки N 1-НП (далі іменується "Договір").

За умовами Договору, Постачальник зобов"язується передати у власність Покупця молочну сировину) молоко знежирене), а Покупець зобов"язується прийняти та оплатити молоко на умовах та в порядку визначеному цим Договором.

Постачальник здійснює поставку молока протягом 2 календарних днів з моменту отримання від Покупця відповідного Замовлення (п.1.2 Договору).

На кожну партію молока виписується спеціалізована товарна накладна на перевезення молочної сировини із зазначенням кількості та якості (п.4.1 Договору).

Право власності на молоко переходить до Покупця з моменту його приймання і визначається датою підписання представником покупця товарної накладної.

Відповідно до п. 5.4 Договору, Покупець здійснює оплату за молоко у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 2 (двох) банківських днів з моменту отримання молока.

Відповідно до наданих позивачем видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, спеціалізованих товарних накладних, виписки про здачу сировини, акту про розходження кількісних та якісних показників молочної сировини від 17.06.2016р. ТОВ «Оржицький молокозавод» зобов"язання за Договором виконав належним чином.

За період з січня 2016 року по грудень 2017р. між сторонами Договору було складено Акт звірки взаєморозрахунків відповідно до якого у ТОВ «Новосанжарський молокозавод» виникла заборгованість по оплаті за поставлене молоко в розмірі 40 024, 00 грн.

06.12.2016р. ТОВ «Новосанжарський молокозавод» було надано ТОВ «Оржицький молокозавод» гарантійний лист з графіком погашення боргу за поставлену сировину, проте взяті на себе зобов"язання Покупець не виконав, що стало підставою для звернення позивачем до суду.

При винесенні рішення суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

За внормованими приписами ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 6 та 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до поданої ТОВ «Оржицький молокозавод» заяви про зменшення розміру позовних вимог та наданих ТОВ «Новосанжарський молокозавод» платіжних доручень сума основного бору за Договором в розмірі 40024,00 грн. відповідачем сплачена.

На підставі ст. 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу за період з 20 червня 2016р. по 07 червня 2017 року інфляційні втрати в розмірі 4 830,19 грн.

Відповідно до ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Здійснивши перевірку наданих прозивачем розрахунків, суд прийшов до висновку про задоволення вимог в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 4 830,19 грн. за період з 20 червня 2016р. по 07 червня 2017 року (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга: Закон 4 9.1.3").

За приписами статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 830,19 грн. - інфляційних втрат є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, господарський суд покладає на нього витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн. згідно ч. 2 ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, ст. ст. 22, 44, 49 (ч.2), 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новосанжарський молокозавод» (код ЄДРПОУ 40329298, вул. Петровського, 11, смт. Нові Санжари, Полтавська обл., 39300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оржицький молокозавод» (код ЄДРПОУ 39418096, вул. Миру, буд. 24, с Заріг, Оржицький район, Полтавська обл., 37740) 4 830,19 грн. інфляційних втрат, а також витрати на сплату судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.08.2017 року

Суддя Гетя Н.Г.