Рішення № 68160545, 07.08.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2017 року Справа № 915/413/17

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Яйченя К.М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, дов. від 26.04.2017 р. № 09-01/26;

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного акціонерного товариства Миколаївська теплоелектроцентраль,

54020, Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв,

до державного підприємства Суднобудівний завод імені 61 Комунара,

54001, вул. Адміральська, 38, м. Миколаїв,

про стягнення основного боргу та пені, а також нарахувань 3 % річних та індексу інфляції на суми заборгованостей за договором від 01.08.2002 р. № 2439 про постачання теплової енергії в гарячій воді, а всього грошових коштів у загальній сумі 130262 грн. 20 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Приватним акціонерним товариством Миколаївська теплоелектроцентраль (далі ПрАТ Миколаївська ТЕЦ) предявлено позов до державного підприємства Суднобудівний завод імені 61 Комунара (далі - ОСОБА_2) про стягнення з останнього грошових коштів у загальній сумі 130262 грн. 20 коп., із яких: 68044 грн. 88 коп. основний борг; 7772 грн. 95 коп. 3 % річних; 24051 грн. 58 коп. сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції; 30392 грн. 79 коп. пеня; з посиланням на неналежне виконання ОСОБА_2 грошових зобовязань за укладеним між ними договором від 01.08.2002 р. № 2439 про постачання теплової енергії в гарячій воді, а саме, зобовязань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати вартості теплової енергії, поставленої у період жовтень 2015 року березень 2017 року, а також на несплату ОСОБА_2 заборгованості, стягнутої з нього рішеннями Господарського суду Миколаївської області в інших господарських справах, у звязку з чим позивачем на суми прострочень на підставі пп. 7.4.2 договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України здійснено відповідні нарахування.

ПрАТ Миколаївська ТЕЦ також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування витрат з оплати судовим збором позовної заяви.

За такими вимогами ухвалою суду від 05.05.2017 р. порушено провадження в даній справі.

У відзиві від 27.07.2017 р. ОСОБА_2 не визнав позовну заяву, вважаючи її необґрунтованою та безпідставною, так як позивачем неправильно визначено основний борг за період жовтень 2015 року квітень 2017 року, а також розраховано неустойку за межами позовної давності. Відзив ОСОБА_2 також містить клопотання про застосування до позовних вимог ПрАТ Миколаївська ТЕЦ позовної давності.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався, тому суд вважає за можливе розглядати справу, у відповідності до ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши представника позивача, який підтримав позовну заяву з викладених у ній підстав, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

ПрАТ Миколаївська ТЕЦ, згідно статуту останнього та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є правонаступником публічного акціонерного товариства (ПАТ) Миколаївська ТЕЦ, яке, в свою чергу, створене наказом Міністерства палива та енергетики України від 28.11.2001 р. № 599 шляхом перетворення Державного підприємства (ДП) Миколаївська ТЕЦ.

Між ДП Миколаївська теплоелектроцентраль, правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 укладено договір від 01.08.2002 р. № 2439 про постачання теплової енергії в гарячій воді, з урахуванням додатків до нього (далі - договір), у відповідності до умов якого ДП Миколаївська теплоелектроцентраль (енергопостачальна організація) бере на себе зобовязання постачати ОСОБА_2 (споживачеві) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобовязується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1 поговору).

Теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гаряче водопостачання протягом року; технологічні потреби; кондиціювання повітря (п. 2.1 договору).

У додатку № 1/1 до договору зазначено, що енергопостачальна організація постачає споживачу теплову енергію для теплопостачання будинку по вул. Чкалова, 108, у межах 61,010 Гкал/рік. Максимальним тепловим навантаженням є 0,0352 Гкал/год, зокрема, на опалення 0,0166 Гкал/год. (п. 1.1 додатку № 1 до договору).

Дата зняття споживачем показань приладів обліку 25-те число поточного місяця; подання звіту енергопостачальній організації 28-го числа (п.п. 1-3 додатку № 1 до договору).

Сторонами визначено, що облік споживання теплової енергії споживачем проводиться розрахунковим способом (п. 5.1 договору).

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться по тарифам, встановленим енергопостачальною організацією, в грошовій формі, або по узгодженню сторін іншими, не забороненими діючим законодавством, засобами. Грошові кошти за теплову енергію направляються на розподільний рахунок енергопостачальної організації, вказаний у договорі. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 20 днів до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної у договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п.п. 6.1-6.3 договору).

Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку № 1 до договору (п. 5.3 договору).

При виникненні обставин, не обумовлених договором, сторони зобовязані користуватися Законом України Про електроенергетику, Правилами користування тепловою енергією, Тимчасовими правилами обліку відпуску та споживання теплової енергії, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючого обладнання і теплових мереж ті іншим нормативними документами, що регулюють відносини сторін з приводу теплопостачання (п. 10.3 договору).

Сторонами погоджено, що договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 1 серпня 2003 року; договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.п. 9.1, 9.4 договору).

За твердженнями представника позивача, не спростованими відповідачем, договір, стягнення заборгованості за котрим є предметом спору в даній справі, діє і на даний час.

Згідно пояснень представника позивача, технічне обслуговування вузла обліку теплопостачання в житловому будинку, розташованому за адресою: вул. Чкалова, 108, м. Миколаїв, де розташоване приміщення, стягнення заборгованості за теплопостачання котрого є предметом спору в даній справі, здійснювалося у період жовтень 2012 року березень 2016 року товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Миколаївтепломонтаж за укладеним з мешканцями будинку договором від 01.10.2012 р. (а.с. 31), а в період 15.10.2016 р. 15.04.2017 р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, за укладеним останнім з мешканцями будинку договором від 15.10.2016 р.

На виконання зобовязань за договором позивачем у період жовтень 2016 року березень 2017 року поставлено ОСОБА_2 теплову енергію в гарячій воді в кількості 47,37 Гкал на суму 68044 грн. 88 коп., що підтверджується відповідними актами прийому-передачі теплової енергії (а.с. 102-110) та виставленими позивачем ОСОБА_2 за спірний період рахунками (а.с. 90-101), котрі направлено відповідачу за відповідними реєстрами вручення споживачам остаточних рахунків та актів прийому-передачі теплової енергії, списків згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, реєстрів відправки рекомендованої кореспонденції та відповідних квитанцій органу звязку, а також супровідним листом від 06.04.2017 р. № 465-ю (а.с. 111-123).

У відповідності до пояснень представника позивача, розрахунки заборгованості ОСОБА_2 за спірний період здійснено згідно умов додатку № 1/1 до договору, зведених відомостей вимірюваних параметрів по обєкту ОСОБА_2 за спірний період жовтень 2015 року - березень 2017 року (а.с. 124-135), складених ТОВ Миколаївтепломонтаж та підприємцем ОСОБА_3 відомостей пристроїв обліку теплової енергії, а також згідно тарифів на постачання теплової енергії в гарячій воді, затверджених постановами Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.04.2015 р. № 1409, від 29.10.2015 р. № 2690, від 28.01.2016 р. № 54, від 29.09.2016 р. № 1757, від 02.12.2016 р. № 2126, від 01.02.2017 р. № 151, про зміну котрих позивач направляв ОСОБА_2 повідомлення від 12.10.2015 р. № 454-ю, від 23.11.2015 р. № 561-Ю, від 29.02.2016 р. № 174-Ю, від 20.10.2016 р. № 681-Ю, від 30.01.2017 р. № 112-Ю, від 03.03.2017 р. № 269-Ю (а.с. 86, 82, 78, 75, 72, 69).

За твердженнями позивача, ОСОБА_2 не виконував грошові зобовязання за укладеним між ними договором, не оплатив вартість спожитої у спірний період теплової енергії, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальні сумі 68044 грн. 88 коп., котра обліковується й на даний час.

Позивач звернувся з претензіями від 20.01.2016 р. № 26-ю, від 19.01.2017 р. № 65-Ю та від 21.02.2017 р. № 199-Ю (а.с. 34, 37, 40), направлення котрих відповідачу підтверджується відповідними реєстрами відправки претензій, списками згрупованих поштових відправлень та фіскальними чеками поштового відділення (а.с. 35-36, 38, 41-42), в яких вимагав оплатити існуючу на момент направлення претензій заборгованість з оплати поставленої теплової енергії, проте ОСОБА_2 залишив ці претензії без реагування та виконання.

Крім того, позивач зазначає, що рішеннями Господарського суду Миколаївської області в інших господарських справах з відповідача стягнуті грошові кошти за невиконання зобовязань за спірним договором за попередні опалювальні періоди.

Так, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.08.2009 р. у справі № 8/169/09 з ОСОБА_2 стягнуто 9253 грн. 15 коп. основного боргу за теплову енергію, поставлену в період листопад 2008 липень 2009 року;

рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.05.2010 р. у справі № 2/52/10 з ОСОБА_2 стягнуто 10284 грн. 28 коп. основного боргу за теплову енергію, поставлену в період жовтень 2009 року лютий 2010 року;

рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.07.2011 р. у справі № 5016/2061/2011(4/82) з ОСОБА_2 стягнуто 6495 грн. 47 коп. основного боргу за теплову енергію, поставлену в період лютий квітень 2011 року;

рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.10.2011 р. у справі № 5016/3085/2011(17/135) з ОСОБА_2 стягнуто 12145 грн. 86 коп. основного боргу за теплову енергію, поставлену в період березень 2010 року січень 2011 року;

рішенням Господарського суду Миколаївської області від 21.08.2012 р. у справі № 5016/1541/2012(1/72) з ОСОБА_2 стягнуто 24877 грн. 02 коп. основного боргу за теплову енергію, поставлену в період жовтень 2011 року квітень 2012 року;

рішенням Господарського суду Миколаївської області від 30.07.2013 р. у справі № 915/1030/13 з ОСОБА_2 стягнуто 23617 грн. 21 коп. основного боргу за теплову енергію, поставлену в період жовтень 2012 року квітень 2013 року;

рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.12.2014 р. у справі № 915/1629/14 з ОСОБА_2 стягнуто 20624 грн. 61 коп. основного боргу за теплову енергію, поставлену в період жовтень 2013 року березень 2014 року;

рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2015 р. у справі № 915/1700/15 з ОСОБА_2 стягнуто 30367 грн. 65 коп. основного боргу за теплову енергію, поставлену в період жовтень 2014 року квітень 2015 року.

Всього за вищевказаними судовими рішеннями з відповідача стягнуто 137665 грн. 25 коп.

На даний час вищевказані рішення Господарського суду Миколаївської області ОСОБА_2 не виконано, видані на їх підставі накази суду, а саме на виконання судових рішень у справах №№ 8/169/09, 2/52/10, 5016/2061/2011(4/82), 5016/3085/2011(17/135), 5016/1541/2012(1/72) прийнято до обліку як такі, виконання яких гарантується державою, про що внесено відповідні записи №№ 47252190, 47252347, 47252692, 47252955, 47253118 до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, а накази, видані на виконання судових рішень у справах №№ 915/1030/13, 915/1629/14, 915/1700/15 знаходяться на примусовому виконанні у відділі примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі ВПВР у Миколаївській області) згідно довідки останнього від 07.08.2017 р. № 2.1.33/4244.

Господарським законодавством передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах (ч.ч. 1, 3 ст. 275 ГК України).

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (ч.ч. 6, 7 ст. 276 ГК України).

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони.

Таким чином, суд визнає, що вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за поставлену в період жовтень 2015 року березень 2017 року теплову енергію в загальній сумі 68044 грн. 88 коп. (основний борг) належить задовольнити повністю.

Суд також вважає обґрунтованими вимоги ПрАТ Миколаївська ТЕЦ про стягнення з ОСОБА_2 нарахувань на суми заборгованості з оплати теплової енергії, поставленої протягом жовтня 2015 року березня 2017 року, та на суми непогашених ОСОБА_2 заборгованостей, стягнутих з нього рішеннями Господарського суду Миколаївської області в інших господарських справах, а саме 3% річних та індексу інфляції.

Чинним законодавством визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України (ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів). Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне встановлену законодавством відповідальність (ст. 4-5 ГПК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України). Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України). Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Ураховуючи викладене, суд погоджується із визначеними позивачем, у поданих до позовної заяви розрахунками, нарахуваннями на суми основного боргу, а саме: нарахуваннями, на підстав ч.2 ст. 625 ЦК України, 3 % річних та індексу інфляції на суми заборгованості з оплати поставленої протягом жовтня 2016 року-березня 2017 року та на суми заборгованостей, вирішених зазначеними вище рішеннями суду до стягнення, за період їх прострочення, і визнає, що ці нарахування: 3 % річних у загальній сумі 7772 грн. 95 коп.; сума 24051 грн. 58 коп., на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції; належить стягнути з ОСОБА_2, задовольнивши в цій частині вимоги позивача повністю.

Крім того, суд визнає, що позивачем обґрунтовано нараховано пеню на суми заборгованості з оплати вартості поставленої теплової енергії протягом жовтня 2015 року березня 2017 року.

Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом. У разі несвоєчасної сплати платежів за спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами (ст.ст. 24, 25 Закону України Про теплопостачання).

Пунктом 7.4.2 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач має сплатити позивачу пеню в розмірі 1,0 % належної до сплати суми за кожен день прострочення, на підставі положень Закону України Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій далі Закон), згідно ст. 1 котрого субєкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні ним на праві власності або орендовані ними на підставі договору для провадження своїх цілей, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін.

Цим же Законом передбачено, що розмір пені не може бути більше 100 відсотків загальної суми боргу. З огляду на такі вимоги Закону, суд не погоджується із здійсненими позивачем розрахунками пені, нарахованої на суми прострочення оплати теплової енергії, поставленої у, в загальній сумі 30392 грн. 79 коп.

Із поданого до позовної заяви розрахунку суми пені випливає, що на суми простроченого основного боргу за січень березень 2017 року пеню нараховано вірно, а за жовтень грудень 2016 року - у більшому розмірі, ніж сума заборгованості, а саме: на суму заборгованості за жовтень, яка складає суму 1675 грн. 57 коп., нараховано пеню в сумі 3049 грн. 54 коп.; на суму заборгованості за листопад, яка складає суму 4884 грн. 82 коп., нараховано пеню в сумі 7424 грн. 93 коп.; на суму заборгованості за грудень, яка складає суму 7215 грн. 98 коп., нараховану пеню в сумі 8731 грн. 34 коп.

Отже, розмір пені позивачем визначений неправильно. За розрахунком суду розмір пені не повинен був би перевищити загальну суму 28012 грн. 90 коп.

Разом з тим, при визначені розміру підлягаючої до стягнення з відповідача пені суд виходить із урахування інтересів обох сторін, засад справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності, як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права, і вважає, що нарахована ПрАТ Миколаївська ТЕЦ сума пені у звязку з порушення ОСОБА_2 своїх грошових зобовязань за договором, є непропорційною розміру позовних вимог про стягнення основного боргу; що можливі негативні наслідки і впливи на діяльність позивача від порушення ОСОБА_2 своїх грошових зобовязань є нетривалими і в значній мірі компенсуються підлягаючими стягненню з відповідача відповідними нарахуваннями на прострочені суми основного боргу, зокрема, індексу інфляції, 3 % річних.

Викладені обставини суд ураховує як виняткові обставини, які мають істотне значення і дають право суду зменшити суму нарахованої пені, виходячи із положень ч.3 ст.551 ЦК України, ст.233 ГК України, п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України, котрими передбачено право суду зменшити розмір неустойки, за наявності обставин, які мають істотне значення.

На підставі вказаного, суд вважає за можливе розмір суми пені за прострочення ОСОБА_2 виконання грошових зобовязань за договором зменшити до суми 8000 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені належить задовольнити частково в загальній сумі 8000 грн. У задоволені решти вимог про стягнення суми пені відмовити.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, при задоволенні позову, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Визначаючи розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, суд виходить з такого.

ПрАТ Миколаївська ТЕЦ позов оплачено судовим збором, згідно платіжного доручення від 24.04.2017 р. № 3638, у сумі 1953 грн. 94 коп., виходячи із позовних вимог у загальній сумі 130262 грн. 20 коп. Позовні вимоги є майновими.

Суд визнав обґрунтованими позовні вимоги в загальній сумі 127882 грн. 31 коп., котрі, згідно Закону України Про судовий збір, належало оплатити судовим збором у сумі 1918 грн. 23 коп.

Отже, витрати ПрАТ Миколаївська ТЕЦ на оплату позовної заяви судовим збором належить відшкодувати за рахунок ОСОБА_2 в сумі 1918 грн. 23 коп. Та обставина, що суму обґрунтованих вимог позивача про стягнення пені судом зменшено не впливає на зазначений розмір відшкодування витрат позивача з оплати позову судовим збором.

У судовому засіданні 07.08.2017 р., згідно зі ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов публічного акціонерного товариства Миколаївська теплоелектроцентраль задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства Суднобудівний завод імені 61 Комунара, 54001, вул. Адміральська, 38, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 14313240, на користь публічного акціонерного товариства Миколаївська теплоелектроцентраль, 54020, Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 30083966, грошові кошти в загальній сумі 107869 (сто сім тисяч вісімсот шістдесят девять) грн. 41 коп., із яких: 68044 (шістдесят вісім тисяч сорок чотири) грн. 88 коп. основний борг, на р/р 260365001411 в МОУ ПАТ Державний ОСОБА_4 України, МФО 326461; 7772 (сім тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 95 коп. 3 % річних; 24051 (двадцять чотири тисячі пятдесят одна) грн. 58 коп. сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції; 8000 (вісім тисяч) грн. пеня; а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі зі сплати судового збору в сумі 1918 (одна тисяча девятсот вісімнадцять) грн. 23 коп. на р/р 260083011411 в МОУ ПАТ Державний ОСОБА_4 України, МФО 326461.

3. У задоволені вимог щодо стягнення решти суми пені відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 08.08.2017 р.

Суддя Ю.М. Коваль.