Постанова № 68160325, 03.08.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2017 року Справа № 904/5225/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Дармін М.О. (доповідач)

судді: Іванов О.Г., Вечірко І.О.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Товариство освіти ім. М.С. Грушевського" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2017р. у справі № 904/5225/17

за позовом Приватного підприємства "СТАЛЬСТРОЙІНВЕСТ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Товариство освіти ім. М.С. Грушевського", м.Дніпро

про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат (договір підряду №31-01/14-ЗЭБ-МК від 31.12.2014)

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2017р. у справі № 904/5225/17 (суддя Петренко І.В.) позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Товариство освіти ім. М.С. Грушевського" на користь приватного підприємства "Стальстройінвест" 106 525, 12грн. пені; 15 493, 99грн. трьох відсотків річних; 72 168, 83грн. інфляційних втрат; 2 912, 80грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне зясування всіх обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

На думку апелянта, суд неправильно застосував до спірних правовідносин абз. 2 ст. 117 «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених постановою КМ України № 668 від 01.08.2005р., оскільки зобовязання щодо оплати додаткових підрядних робіт виникли на підставі відповідних Додаткових угод, а не на підставі Основного договору. Положення Додаткових угод є спеціальними і превалюють над нормами Основного договору. Проте суд застосував загальні положення основного договору про відповідальність за несвоєчасну оплату підрядних робіт без врахування особливостей регулювання Додатковими угодами ціни і відповідальності при виконанні додаткових робіт.

Апелянт вважає, що судом не було встановлено за які саме роботи і по якій саме додатковій угоді утворилася заборгованість. Крім того, суд вийшов за межі позовних вимог без наявності відповідного клопотання позивача та стягнув 3 % річних у якості частини суми основного боргу, при тому, що в підставах позову такі 3 % річних заявлені як штрафна санкція. Також, суд проігнорував клопотання відповідача про відкладення розгляду справи в межах процесуального строку для розгляду справи, яке було мотивоване неможливістю забезпечити участь в судовому засіданні повноважного представника та неможливістю провести контр-розрахунок заявлених до стягнення сум пені з урахуванням спеціальних положень відповідної Додаткової угоди, оскільки позивач не визначився щодо посилань на відповідні реквізити Додаткової угоди.

Вважає, що розрахунки пені та 3 % річних здійснені позивачем неправильно: загальна сума процентів за договором складає 15 530, 50 грн., а не 15 561, 52 грн.; загальна сума пені за договором складає 106 207, 92 грн., а не 106 709, 29 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.06.2017р. апеляційну скаргу прийнято та призначено до розгляду на 06.07.2017р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), ОСОБА_1, ОСОБА_2

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.07.2017р. розгляд справи відкладено до 03.08.2017р.

Розпорядженням керівника апарату суду від 02.08.2017р. призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у звязку з перебуванням у відпустці судді Березкіної О.В.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.08.2017р. визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Іванов О.Г., Вечірко І.О.

В судове засідання, яке відбулось 03.08.2017р., сторони не забезпечили явку повноважних представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.84-86, 89-91)

Враховуючи те, що позивач був присутній в судовому засіданні 06.07.2017р. і надав суду пояснення у справі, неявка позивача та відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами у справі.

В судовому засіданні 03.08.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обставини справи встановлені апеляційною інстанцією:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2016 по справі №904/983/15, яке набрало законної сили 12.12.2016, яке за результатами апеляційного та касаційного оскарження залишено без змін стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Товариство освіти ім. М.С. Грушевського" (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Заводська, 9; ідентифікаційний код 34497854) на користь Приватного підприємства "Стальстройінвест" (49047, м.Дніпропетровськ, вул.Ударників, 40-Б; ідентифікаційний код 31685174) основний борг у розмірі 445486,59грн., пеню у сумі 311760,78грн., три відсотки річних у розмірі 14860,22грн., інфляційні втрати у сумі 176830,93грн. та 15487, 45грн. витрат зі сплати судового збору.

08.09.2016 державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження в рамках примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/983/15.

Враховуючи, що відповідач не виконав рішення господарського суду по справі №904/983/15 позивач скористався своїм правом та донарахував відповідачу пеню, три відсотки річних та інфляційні втрати.

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2016 по справі №904/983/15, яке набрало законної сили 12.12.2016, яке за результатами апеляційного та касаційного оскарження залишено без змін стягнуто з ТОВ «Товариство освіти ім. М.С. Грушевського» на користь Приватного підприємства «Стальсройінвест» основний борг у розмірі 445 486,59грн, пеню у сумі 311 760,78 грн, три відсотки річних у розмірі 14 860,22грн, інфляційні втрати у сумі 176 830,93грн та витрати по сплаті судового збору.

З урахуванням вищевикладеного доводи апеляційної скарги щодо порушення та неправильного застосування місцевим господарським судом абз.2 п.117 «Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005р. № 668, ст.ст.32,34,36,82,84 ГПК України відхиляються як такі, що ґрунтуються на переоцінці обставин, встановлених рішенням суду яке набрало законної сили.

08.09.2016 державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження в рамках примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/983/15.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2016 по справі №904/983/15.

Позивач скористався своїм правом та донарахував відповідачу:

- пеню за період прострочення з 01.07.2016 по 25.04.2017 у розмірі 106709,29грн.;

- три відсотки річних за період прострочення з 26.02.2016 по 25.04.2017 у розмірі 15561,52грн.;

- інфляційні втрати за період прострочення з 26.02.2016 по 25.04.2017 у розмірі 72168,83грн.

Пенею, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 11.3 договору замовник у випадку порушення п. 5.1 цього договору сплачує підряднику пеню у розмірі 0,5 % від простроченої суми за кожен день прострочки платежу.

Пунктом 11.4 договору сторони погодили, що строк нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання зобовязань за договором встановлюється договором та складає три роки. Позовна давність щодо нарахування штрафних санкцій за договором складає 5 років.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, розмір пені на законодавчому рівні обмежено подвійною обліковою ставкою Національного банку України.

Встановлення трирічного строку для нарахування зокрема пені є правомірним. Дане право сторін закріплено у частині 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Місцевий господарський суд, перевіривши розрахунок пені встановив, що він містить помилки, а тому правомірно позовні вимоги в цій частині позову визнав такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 106525,12грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 06.06.2012р. у справі N6-49цс12, від 24.10.2011 у справі N6-38цс11).

Перевіривши за допомогою калькулятору системи «Ліга Закон» розрахунок трьох відсотків річних, здійснений місцевим господарським судом, колегія суддів визнала його вірним в частині часткового задоволення позовних вимоги у розмірі 15 493, 99 грн.

Інші доводи ТОВ «Товариства освіти ім.М.С.Грушевського», викладені в апеляційній скарзі, зводяться до вільного тлумачення правових норм та не спростовують законних і обґрунтованих висновків місцевого господарського суду.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом повно, всебічно та об'єктивно досліджені всі обставини справи в їх сукупності, їм надана належна правова оцінка, оскаржене рішення місцевого господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства, тому передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у справі судового рішення немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Товариство освіти ім. М.С. Грушевського" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2017р. у справі № 904/5225/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2017р. у справі № 904/5225/17 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст постанови складено 08.08.2017р.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г.Іванов

Суддя І.О.Вечірко